Golovnitemu.com

Позначка: політика

  • Забрали все: ВАКС конфіскував активи екснардепа Олега Царьова — що перейшло у власність держави

    Забрали все: ВАКС конфіскував активи екснардепа Олега Царьова — що перейшло у власність держави

    Вищий антикорупційний суд 28 квітня ухвалив рішення про конфіскацію активів колишнього народного депутата Олега Царьова, якого раніше заочно засудили за державну зраду. Йдеться про значний обсяг майна, яке тепер переходить у власність держави в межах санкційного механізму. Про це повідомляє ВАКС.

    Суд задовольнив позов Міністерства юстиції України та застосував до колишнього політика санкцію, передбачену законом «Про санкції». У рішенні не вказано ім’я фігуранта, однак обставини справи, зокрема згадка про участь у діяльності так званих «ДНР» і «ЛНР», чітко вказують на Олега Царьова.

    Згідно з рішенням суду, у дохід держави стягнуто 21 земельну ділянку, розташовану на території Дніпропетровської області, а також будівлі, господарські споруди, корпоративні права та інше майно. Окремо зазначено про вилучення рухомого майна, зокрема причепа.

    Рішення набуде чинності після завершення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.

    Олег Царьов був народним депутатом кількох скликань і входив до складу Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він відкрито підтримав проросійські сили, виступав із заявами проти української державності та долучився до діяльності окупаційних структур. Зокрема, він був пов’язаний із так званими «парламентами» самопроголошених утворень на сході України.

    Після втечі з України Царьова оголосили в розшук, а українські суди згодом винесли йому вирок за державну зраду. У межах державної політики щодо осіб, які підтримали агресію, до нього також застосували персональні санкції. У жовтні 2025 року його було позбавлено громадянства України.

    Конфіскація активів у таких справах є частиною ширшої практики, яку Україна активно застосовує з початку повномасштабної війни. Вона передбачає вилучення майна осіб, які сприяли агресії або діяли проти національної безпеки, з подальшим переданням цих ресурсів державі.

    Особливість такого механізму полягає в тому, що він працює через судові рішення у цивільному порядку. Це дозволяє швидше реагувати на виклики війни та ефективніше блокувати активи осіб, які перебувають за межами України або уникають кримінального переслідування.

    Експерти наголошують, що подібні рішення мають не лише юридичне, а й економічне значення. Йдеться про повернення ресурсів, які можуть бути використані для відновлення країни, підтримки оборонного сектору та фінансування соціальних програм.

    Водночас такі справи мають і важливий політичний сигнал. Вони демонструють, що держава послідовно реагує на випадки колабораціонізму та співпраці з агресором, незалежно від статусу чи минулого впливу фігурантів.

    За останній рік в Україні вже було ухвалено низку рішень про конфіскацію активів осіб, пов’язаних із проросійською діяльністю. Серед них — колишні політики, бізнесмени та публічні діячі, які підтримували окупаційні адміністрації або фінансували діяльність, спрямовану проти держави.

    Очікується, що ця практика лише розширюватиметься. У Міністерстві юстиції неодноразово заявляли про підготовку нових позовів щодо стягнення активів осіб, які перебувають під санкціями. Йдеться як про нерухомість, так і про корпоративні права, банківські активи та інші ресурси.

    У випадку з Олегом Царьовим держава отримує не лише матеріальні активи, а й важливий прецедент у сфері санкційного правосуддя. Це підсилює позиції України у питаннях відповідальності за співпрацю з агресором та формує нову правову практику, яка може застосовуватися і в майбутньому.

    Таким чином, рішення суду щодо конфіскації майна Царьова є черговим кроком у напрямку відновлення справедливості та посилення економічної безпеки країни в умовах війни. Воно підтверджує, що відповідальність за дії проти держави може мати не лише кримінальні, а й фінансові наслідки.

  • Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    До ізраїльського порту Хайфи прибуло судно PANORAMITIS, яке, за даними українських дипломатичних джерел, може перевозити пшеницю з тимчасово окупованих територій України. Ситуація вже викликала дипломатичне напруження, оскільки Київ розцінює такі дії як недружній крок. Про це повідомив журналіст видання Axios Барак Равід з посиланням на високопоставлене українське дипломатичне джерело.

    За наявною інформацією, Україна уважно відстежувала маршрут судна і заздалегідь попереджала ізраїльську сторону про можливі наслідки у разі допуску до розвантаження. Попри це, кораблю дозволили увійти до порту, що може стати черговим епізодом у серії подібних інцидентів.

    Українська сторона наголошує, що мова йде не просто про торговельну операцію, а про використання зерна, вивезеного з окупованих територій. Такі поставки Київ розглядає як незаконні та такі, що порушують міжнародне право.

    У дипломатичних колах підкреслюють, що Україна готова застосувати весь спектр можливих заходів — від політичного тиску до міжнародно-правових механізмів. Це може включати звернення до міжнародних організацій, ініціювання розслідувань і перегляд окремих аспектів двосторонніх відносин.

    Особливе занепокоєння викликає те, що це не перший подібний випадок. Раніше, у квітні, інше судно з аналогічним вантажем уже заходило до Хайфи та розвантажувалося, попри застереження України. Така повторюваність, за словами джерел, створює враження системності.

    У Києві зазначають, що подібні дії суперечать рівню підтримки, яку Україна раніше демонструвала Ізраїлю на міжнародній арені. Зокрема, йдеться про політичну солідарність та підтримку у питаннях безпеки.

    Аналітики звертають увагу, що проблема незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій залишається актуальною від початку повномасштабної війни. Росія використовує порти та логістичні маршрути для експорту аграрної продукції, яка, за твердженнями України, була отримана незаконним шляхом.

    Такі поставки мають не лише економічний, а й політичний вимір. Вони підривають позиції України на світових ринках зерна та створюють додаткові ризики для глобальної продовольчої безпеки. Крім того, це впливає на репутацію країн, які приймають подібні вантажі.

    Експерти наголошують, що відстеження таких суден є складним процесом. Часто використовуються зміни прапорів, вимкнення систем ідентифікації та інші методи маскування маршрутів. Однак сучасні технології моніторингу дозволяють поступово виявляти подібні операції.

    Ситуація з судном PANORAMITIS може мати ширші наслідки для українсько-ізраїльських відносин. Вона ставить питання про баланс між економічними інтересами та політичною позицією, особливо в умовах війни.

    У підсумку цей інцидент вкотре підкреслює складність глобальної торгівлі в умовах конфлікту та необхідність посилення міжнародного контролю за походженням товарів. Україна, зі свого боку, сигналізує про готовність жорстко реагувати на подібні випадки.

  • Скандал після стрілянини у Вашингтоні: Дональд Трамп різко відповів на звинувачення нападника та назвав його “хворою людиною”

    Скандал після стрілянини у Вашингтоні: Дональд Трамп різко відповів на звинувачення нападника та назвав його “хворою людиною”

    Президент США Дональд Трамп публічно заперечив звинувачення, висунуті чоловіком, який вчинив замах на нього під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні. Про це він заявив в інтерв’ю програмі 60 Minutes телеканалу CBS News.

    За словами Трампа, інформація, яка поширюється після публікації маніфесту нападника, є неправдивою та не має жодного стосунку до реальності. Він категорично відкинув усі звинувачення, що пролунали у тексті, написаному стрільцем.

    «Мене пов’язали з речами, які не мають до мене жодного стосунку. Мене повністю виправдали… Так, він це написав. Але я – не ґвалтівник. Я нікого не ґвалтував. Я читав цей маніфест. Він хвора людина», — заявив Трамп.

    Інцидент, який спричинив широкий резонанс у США та за їх межами, стався ввечері 25 квітня у Вашингтоні під час традиційної вечері кореспондентів Білого дому. Захід відбувався в одному з готелів столиці, де перебували президент разом із першою леді Меланією Трамп, а також представники адміністрації та журналісти.

    За попередніми даними правоохоронців, під час заходу пролунали постріли, після чого було негайно проведено евакуацію гостей. Служби безпеки оперативно вивели президента та інших високопосадовців у безпечне місце. За офіційною інформацією, жертв серед присутніх вдалося уникнути.

    Нападником виявився 31-річний чоловік — Коул Томас Аллен, вчитель із міста Торранс, штат Каліфорнія. Його затримали на місці події. Наразі він перебуває під вартою, а слідство встановлює всі обставини інциденту, включно з можливими мотивами.

    Особливу увагу громадськості привернув маніфест, який, за даними ЗМІ, написав підозрюваний. У ньому він різко висловлюється про президента, називаючи його «педофілом, ґвалтівником та зрадником» і заявляє, що більше не готовий «дозволяти йому бруднити його руки своїми злочинами». Саме ці формулювання стали підставою для гучної публічної відповіді Трампа.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила, що ціллю стрілянини був саме президент США, а також члени його адміністрації. За її словами, інцидент розглядається як серйозна загроза національній безпеці, і до розслідування залучено всі необхідні федеральні служби.

    На цьому тлі Дональд Трамп також висловив власну позицію щодо безпеки проведення подібних заходів. Він заявив, що подібної ситуації можна було б уникнути, якби на території Білого дому була збудована велика захищена бальна зала. Цю ідею він просував і раніше, однак вона не була реалізована.

    Політичні аналітики звертають увагу, що інцидент стався у чутливий момент — на тлі загострення політичної риторики в США та зростання напруги у суспільстві. Публікація маніфесту лише посилила дискусії щодо радикалізації окремих громадян і впливу інформаційного середовища на формування подібних дій.

    Водночас експерти наголошують: попри гучні звинувачення у маніфесті, вони не є підтвердженими фактами і мають розглядатися виключно як позиція підозрюваного, а не як встановлена істина. Сам Трамп у своєму інтерв’ю підкреслив, що раніше вже проходив через юридичні процедури та «був повністю виправданий».

    Слідство у справі триває. Правоохоронці аналізують як дії нападника, так і його можливі контакти, психологічний стан та джерела інформації, які могли вплинути на його рішення. Не виключається також перевірка на наявність спільників або стороннього впливу.

    Інцидент вже викликав реакцію політиків обох партій у США. Частина з них закликає до зниження рівня агресії в публічному дискурсі, інші — до посилення заходів безпеки під час заходів за участю перших осіб держави.

    Замах на президента США став не лише питанням кримінального розслідування, а й каталізатором ширшої дискусії про безпеку, політичну відповідальність та вплив інформаційного простору на поведінку людей.

  • Стрілянина у Вашингтоні: нападник залишив маніфест про атаку на команду Трампа

    Стрілянина у Вашингтоні: нападник залишив маніфест про атаку на команду Трампа

    Чоловік, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів Білого дому у Вашингтоні 25 квітня, заздалегідь підготував маніфест, у якому прямо заявляв про намір атакувати представників адміністрації президента США. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела в Білий дім та правоохоронних органах.

    За даними журналістів, документ був переданий членам родини нападника ще до початку атаки. Родичі, усвідомивши серйозність загрози, оперативно звернулися до поліції та передали маніфест буквально за кілька хвилин до того, як пролунали постріли. Зокрема, брат підозрюваного повідомив правоохоронців про існування цього документа та потенційну небезпеку.

    За інформацією слідства, нападником є 31-річний Коул Томас Аллен із штату Каліфорнія. Його затримали на місці події. Наразі він перебуває під вартою, а слідчі встановлюють усі обставини та мотиви нападу.

    У маніфесті, як зазначають джерела, Аллен «чітко окреслив» намір здійснити напад саме на представників адміністрації Дональд Трамп. Правоохоронці розглядають цей документ як ключовий доказ, що підтверджує заздалегідь спланований характер атаки.

    Родичі підозрюваного під час допитів повідомили, що чоловік останнім часом демонстрував ознаки радикалізації. Його сестра розповіла слідчим, що він часто висловлював крайні політичні погляди, а також натякав на намір зробити «щось значне». За її словами, поведінка брата викликала занепокоєння, однак реальні масштаби загрози стали зрозумілими лише після ознайомлення з маніфестом.

    Слідство встановило, що підозрюваний заздалегідь придбав вогнепальну зброю — два пістолети та рушницю — у компанії CAP Tactical Firearms. Зброю він зберігав у будинку батьків, які, за словами сестри, не знали про це.

    Також повідомляється, що Аллен регулярно відвідував стрілецький тир і тренувався у стрільбі, що може свідчити про підготовку до нападу. Окрім цього, він був пов’язаний із групою під назвою “The Wide Awakes” та раніше брав участь в антитрампівських протестах “No Kings” у Каліфорнії.

    Правоохоронці перевіряють, чи мав підозрюваний спільників або чи діяв самостійно. Наразі офіційно вважається, що він міг діяти як «самотній нападник», однак ця версія ще перевіряється.

    Стрілянина сталася ввечері 25 квітня під час щорічної вечері кореспондентів Білого дому — одного з найвідоміших політичних і медійних заходів у США. Подія проходила у готелі у Вашингтоні, де були присутні представники влади, журналісти та запрошені гості.

    У момент інциденту на заході перебували президент Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп. Після того як пролунали постріли, їх негайно евакуювали співробітники Секретна служба США.

    Завдяки швидким діям охорони вдалося уникнути жертв серед високопосадовців. Водночас інформація про можливих постраждалих серед інших учасників заходу уточнюється.

    Після інциденту було розгорнуто масштабну операцію правоохоронців. До розслідування залучені Секретна служба США, поліція округу Монтгомері та інші федеральні служби.

    Правоохоронці провели обшуки у будинку родини підозрюваного в Роквіллі, а також допитали його родичів. Особливу увагу приділяють аналізу маніфесту, цифрових слідів, контактів і можливої участі у радикальних спільнотах.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що попередні дані вказують на те, що ціллю нападника могли бути президент та члени його адміністрації.

    Сам Дональд Трамп пізніше прокоментував інцидент, зазначивши, що хотів би отримати більше деталей щодо того, що сталося.

    Інцидент став черговим сигналом про зростання ризиків внутрішньої радикалізації у США та загроз для публічних заходів за участю політичних лідерів. Експерти зазначають, що навіть за умов посиленої охорони повністю виключити ризик атак складно, особливо коли йдеться про «самотніх нападників», які діють без явних зовнішніх зв’язків.

    На цьому тлі Дональд Трамп знову підняв тему безпеки інфраструктури Білого дому. Він заявив, що подібного інциденту могло б не статися, якби заходи проводилися у спеціально обладнаній захищеній бальній залі на території резиденції президента.

    Стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому стала резонансною подією, яка привернула увагу до питань безпеки, контролю за обігом зброї та запобігання радикалізації. Виявлений маніфест підтверджує, що напад був ретельно спланований і мав політичне підґрунтя.

    Розслідування триває, і найближчим часом очікуються нові подробиці щодо мотивів нападника, його зв’язків і можливих прогалин у системі безпеки, які могли дозволити здійснити атаку.

  • Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Україна відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки її країни, стримуючи російські війська та не дозволяючи їм наблизитися до молдовських кордонів. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимир Зеленський у Києві.

    За словами Санду, саме завдяки опору України створюються умови для пошуку політичного вирішення придністровського конфлікту. Вона наголосила, що українська армія фактично утримує російські сили на відстані, що знижує ризики для регіону і відкриває можливість для переговорів щодо реінтеграції невизнаного регіону Придністров’я до складу Молдови.

    Президентка зазначила, що Кишинів уже працює разом із Європейський Союз над баченням майбутнього Придністров’я. Йдеться не лише про політичне врегулювання, а про комплексні зміни в регіоні. Серед них — виведення іноземних військ, обмеження впливу олігархічних структур, впровадження демократичних інституцій і економічна інтеграція.

    Санду підкреслила, що реалізація такого сценарію потребує широкої міжнародної підтримки. За її словами, без гарантій безпеки та політичного супроводу з боку партнерів досягти стійкого результату буде складно.

    Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, підтвердив, що Україна послідовно підтримує територіальну цілісність Молдови та зацікавлена у стабільності в регіоні. Він наголосив, що врегулювання придністровського питання має відбуватися мирним шляхом і відповідно до міжнародного права.

    Окрему увагу сторони приділили енергетичним викликам. Придністровський регіон залишається залежним від російських енергоресурсів, що створює додаткові ризики для Молдови. Україна раніше пропонувала альтернативні рішення у сфері енергопостачання, однак такі ініціативи реалізуються поступово та в координації з молдовською владою.

    Присутність російських військ у Придністров’ї, за оцінками Кишинева, є одним із ключових факторів нестабільності в регіоні. Вона стримує розвиток Молдови та ускладнює її європейську інтеграцію. На цьому тлі війна Росії проти України суттєво змінила безпекову ситуацію у Східній Європі, зробивши Україну важливим фактором стримування.

    Санду також підтвердила готовність Молдови долучатися до міжнародних безпекових ініціатив, зокрема до так званої «коаліції охочих», попри закріплений у конституції нейтральний статус країни. Це свідчить про прагнення Кишинева посилити співпрацю з партнерами у сфері безпеки.

    Зустріч Зеленського і Санду в Києві відбулася на тлі річниці Чорнобильської катастрофи і була присвячена питанням безпеки, європейської інтеграції та регіональної співпраці. Сторони підтвердили намір поглиблювати взаємодію, зокрема у контексті спільних викликів, пов’язаних із російською агресією.

    Таким чином, заява Маї Санду підкреслює стратегічну роль України не лише у власній обороні, а й у забезпеченні безпеки всього регіону, зокрема для Молдови та перспектив врегулювання придністровського конфлікту.

  • €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    Після тривалого політичного протистояння Європейський Союз нарешті ухвалив рішення про виділення Україні масштабного пакета фінансової допомоги обсягом 90 млрд євро, а також затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. Це стало можливим 23 квітня під час неформального саміту лідерів ЄС на Кіпрі, у якому особисто взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Рішення, яке ще донедавна виглядало заблокованим, було розблоковане після того, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який програв вибори та йде у відставку, а також глава уряду Словаччини Роберт Фіцо зняли свої вето. Однак, попри цей політичний прорив, ключові проблеми, що стосуються членства України в ЄС, залишаються невирішеними.

    Формальним приводом для зміни позиції Будапешта та Братислави стало відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Його функціонування було порушено після російського ракетного удару поблизу Бродів, але українська сторона оперативно провела ремонт і відновила прокачування російської нафти до Угорщини та Словаччини. Саме цей крок фактично став неформальною умовою для розблокування фінансової допомоги Україні. Така ситуація оголила складний баланс інтересів у ЄС, де політична підтримка України нерідко стикається з енергетичною залежністю окремих країн-членів.

    У підсумку Україна отримала доступ до значного фінансового ресурсу, який має критичне значення для стабільності держави в умовах війни. За словами Володимир Зеленський, перший транш очікується вже наприкінці травня або на початку червня. Загалом програма розрахована на 2026–2027 роки. Приблизно 60 млрд євро планується спрямувати на оборону — зокрема розвиток виробництва дронів, систем радіоелектронної боротьби та іншого високотехнологічного озброєння. Ще 30 млрд євро підуть на покриття бюджетних витрат. У контексті того, що Україна у 2026 році потребує щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування, ця допомога фактично дозволяє уникнути серйозної фінансової кризи.

    Паралельно з фінансовим рішенням ЄС затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли понад 120 індивідуальних обмежень, санкції проти російського військово-промислового комплексу та нові інструменти боротьби з обходом санкцій. Зокрема, було обмежено експорт високотехнологічного обладнання до третіх країн, які можуть використовуватися для реекспорту в Росію. Водночас цей пакет не передбачає повної заборони на морські перевезення російської нафти, що викликає критику з боку експертів. Умови глобального енергетичного ринку, зокрема напруженість на Близькому Сході, не дозволяють ЄС діяти більш жорстко без ризику для власної економіки.

    Попри фінансовий та санкційний прорив, головне питання — вступ України до ЄС — залишається відкритим. Відхід Віктор Орбан формально усуває одного з головних опонентів розширення, однак не змінює загального настрою в Євросоюзі. Серед ключових держав, таких як Франція та Німеччина, зберігається обережність щодо швидкого прийняття України до складу ЄС. Замість цього пропонуються компромісні моделі — «асоційоване членство» або статус «інтегрованої держави», які передбачають обмежений доступ до бюджету ЄС і відсутність права голосу на початковому етапі.

    Українська влада сприймає такі пропозиції стримано. У Києві наголошують, що країна не може погодитися на «символічне членство», особливо з огляду на свою роль у забезпеченні безпеки Європи. Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Україна вже заплатила високу ціну за європейський вибір і очікує не декларацій, а конкретних рішень.

    Причини обережності ЄС мають комплексний характер. По-перше, це економічний фактор: інтеграція України потребуватиме значних фінансових ресурсів. По-друге, політичні ризики, пов’язані з можливим загостренням відносин із Росією. По-третє, внутрішні розбіжності серед держав-членів, які мають різні інтереси та пріоритети. І нарешті, сам Євросоюз потребує інституційних реформ, щоб бути готовим до такого масштабного розширення.

    У результаті навіть після розблокування фінансової допомоги та санкцій Україна опинилася в ситуації, коли стратегічне партнерство з ЄС посилюється, але перспективи повноцінного членства залишаються невизначеними. Дипломати говорять про «перезавантаження атмосфери» після політичних змін в Угорщині, однак визнають, що системні бар’єри нікуди не зникли.

    Події 23 квітня стали важливим, але не остаточним кроком. Україна отримала фінансову підтримку, яка дозволить зміцнити оборону та стабілізувати економіку, проте питання інтеграції до ЄС залишається відкритим і залежить від політичної волі європейських столиць. Для Києва це означає продовження складного шляху — одночасно на фронті та на дипломатичному рівні.

  • «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    Під час неанонсованого візиту до Києва Принц Гаррі виступив на Київському безпековому форумі із жорсткою заявою щодо війни Росії проти України. У своїй промові він публічно звернувся до Володимира Путіна із закликом зупинити бойові дії та припинити страждання людей.

    «Саме зараз є шанс зупинити цю війну, запобігти подальшим стражданням як українців, так і росіян. Жодна нація не виграє від тих людських втрат, за якими ми спостерігаємо», — заявив герцог Сассекський під час виступу.

    У промові він різко розкритикував дії російських військ, звинувативши їх у масових злочинах проти цивільного населення, включно з вбивствами, тортурами, сексуальним насильством і примусовою депортацією людей, зокрема дітей. За його словами, світ не повинен звикати до війни або ставати байдужим до її наслідків.

    Особливий акцент Гаррі зробив на тому, що виступає не як політик, а як людина з військовим досвідом.
    «Я тут як солдат, який розуміє, що таке служба, як гуманітарний діяч і як друг України», — підкреслив він.

    Він наголосив, що війна в Україні — це не лише боротьба за території, а й за цінності, суверенітет і принципи демократії, які мають значення для всього світу.

    Візит принца Гаррі до України відбувся 23 квітня та став уже третім від початку повномасштабної війни. Основною метою поїздки була участь у Київському безпековому форумі, де він долучився до обговорення разом із міжнародними експертами та українськими ветеранами.

    Напередодні в інтерв’ю британським медіа він пояснював, що прагне підтримати українців і привернути увагу міжнародної спільноти до наслідків російської агресії. За його словами, важливо нагадувати світу, з чим щодня стикається Україна, та підтримувати тих, хто працює в надзвичайно складних умовах.

    Це не перший його візит до України. У квітні 2025 року він відвідав Львів, де побував у реабілітаційному центрі Superhumans Center, який займається лікуванням і протезуванням військових та цивільних, постраждалих від війни. Пізніше, у вересні 2025 року, він знову приїздив до Києва, де на власні очі побачив наслідки російських обстрілів і вшанував пам’ять загиблих.

    Під час нинішнього візиту Гаррі також зустрівся з українськими ветеранами та учасниками бойових дій, підкресливши важливість їхнього досвіду для міжнародної спільноти. Він неодноразово наголошував, що війна в Україні має глобальне значення і її наслідки виходять далеко за межі регіону.

    Його виступ викликав широкий резонанс, адже він поєднав особистий військовий досвід із гуманітарною позицією. У своїй промові принц не лише закликав до миру, а й підкреслив відповідальність світових лідерів за припинення війни.

    Візит принца Гаррі став не лише символічним жестом підтримки, а й важливим сигналом для міжнародної спільноти про необхідність активніших дій для завершення війни.

  • Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що довіра між Україною та Словаччиною «серйозно підірвана» через ситуацію навколо нафтопроводу «Дружба» та політичні процеси в Європейському Союзі щодо фінансової підтримки України. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому на його сторінці у Facebook.

    У своїй заяві Фіцо пов’язав стабільність енергопостачання регіону з політичними домовленостями в ЄС. За його словами, нафтопровід «Дружба» залишається критично важливим маршрутом постачання нафти для Словаччини, і будь-які перебої в його роботі можуть мати прямі економічні наслідки для країни.

    Він припустив, що навіть після можливого розблокування кредиту ЄС для України у розмірі 90 млрд євро ситуація з «Дружбою» може знову змінитися.

    «Я не здивуюся, якщо після розблокування цієї позики через короткий час знову буде припинення поставок», — заявив прем’єр Словаччини.

    Фіцо наголосив, що йдеться не лише про політику, а й про енергетичну стабільність усього регіону Центральної Європи, де ціни на пальне та доступ до нафтопродуктів залишаються чутливим питанням для урядів.

    Глава словацького уряду підтвердив, що Братислава не підтримує кредит для України, однак визнав, що рішення було ухвалене на рівні Європейського Союзу відповідно до встановлених процедур.

    Водночас він підкреслив, що Словаччина, як і Угорщина та Чехія, не бере участі у фінансуванні цієї ініціативи.

    Фіцо також звернув увагу на те, що рішення ЄС щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії ухвалюються паралельно з енергетичними переговорами, що, на його думку, створює додаткову політичну напругу.

    За словами прем’єра Словаччини, технічні служби повідомляють про випробування нафтопроводу під тиском та проведення підготовчих робіт. Це, на його думку, може свідчити про поступове відновлення його функціонування.

    Водночас він не уточнив, коли саме можливе повне відновлення стабільного транзиту.

    Фіцо наголосив, що енергетична інфраструктура такого масштабу є «фактором стабільності або нестабільності» для всієї Центральної Європи, а будь-які перебої можуть впливати на внутрішні ціни на паливо, промисловість та транспорт.

    Окремо словацький прем’єр різко висловився щодо рівня політичної довіри між країнами.

    «Довіра між Словаччиною та Україною дуже порушена, підірвана, що стосується здатності виконувати обіцянки, які хтось дає», — заявив він.

    Фіцо фактично поставив під сумнів стабільність домовленостей у сфері енергетики, натякаючи на ризики повторення ситуацій із перебоями постачання.

    На тлі цих заяв у ЄС триває письмова процедура ухвалення пакета рішень щодо України. Комітет постійних представників ЄС запустив процес погодження змін до багаторічного бюджету ЄС 2021–2027 років, які передбачають кредит на 90 млрд євро для України, а також 20-й пакет санкцій проти Росії.

    Процедура триватиме до 23 квітня, якщо всі 27 держав-членів ЄС не підпишуть документи раніше.

    За даними європейських дипломатичних джерел, політичне схвалення вже отримано на рівні послів, однак формальне затвердження залежить від фінальних підписів держав-членів.

    Президент України Володимир Зеленський привітав просування фінансового та санкційного рішень у ЄС, наголосивши на необхідності швидкої реалізації домовленостей.

    У Європейській комісії підкреслюють, що підтримка України та санкційний тиск на Росію залишаються взаємопов’язаними елементами європейської безпеки.

    Водночас у дипломатичних колах визнають, що питання енергетичних маршрутів, зокрема «Дружби», продовжує залишатися одним із найбільш політично чутливих у відносинах між окремими країнами ЄС, Україною та Росією.

  • Мадяр заявив про готовність обговорити справу коштів “Ощадбанку”

    Мадяр заявив про готовність обговорити справу коштів “Ощадбанку”

  • У республіканців з’явився новий фаворит: хто може замінити Трампа на виборах

    У республіканців з’явився новий фаворит: хто може замінити Трампа на виборах

    У Сполучених Штатах поступово окреслюється новий політичний ландшафт у межах Республіканської партії напередодні майбутніх президентських виборів 2028 року. Хоча Дональд Трамп залишається ключовою фігурою американської політики, дедалі більше уваги зосереджується на потенційних кандидатах, які можуть продовжити його політичний курс або трансформувати його. Нові соціологічні дані свідчать, що частина електорату вже визначилася з фаворитом.

    Згідно з опитуванням, проведеним дослідницькою компанією YouGov у квітні 2026 року, більшість прихильників Республіканської партії готові підтримати віцепрезидента США Джей Ді Венса як кандидата на майбутніх праймеріз. За результатами дослідження, його підтримка серед республіканців сягає приблизно 63%, що робить його найпопулярнішим претендентом у партії на даний момент.

    Опитування охопило понад дві тисячі респондентів, які ідентифікують себе як прихильники Республіканської партії або схиляються до неї. Вибірка показала, що Венс впевнено лідирує у більшості вікових категорій, особливо серед старших виборців. Зокрема, серед людей віком понад 65 років його підтримка є найвищою, що традиційно є важливим електоральним сегментом для республіканців.

    Водночас політична боротьба далеко не завершена. Суттєву конкуренцію Венсу може скласти держсекретар США Марко Рубіо, який демонструє стабільне зростання популярності. За різними оцінками, його підтримка серед республіканців коливається в межах 35–42%, що робить його другим за впливом кандидатом.

    Серед інших можливих претендентів залишаються губернатор Флориди Рон ДеСантіс, сенатор Тед Круз, а також Дональд Трамп-молодший. Останній, попри нижчі загальні показники підтримки, користується значною популярністю серед молодших виборців. У віковій групі 18–29 років саме він часто виходить на перше місце за рівнем симпатій.

    Аналітики відзначають, що популярність Венса пояснюється його тісним зв’язком із політичною спадщиною Трампа та підтримкою консервативного електорату. Він вважається одним із головних представників сучасного правого популізму у США і фактично продовжує ідеологічну лінію, сформовану під час президентства Трампа.

    Разом із тим, у самій Республіканській партії зберігається внутрішня конкуренція між різними політичними групами. Частина політиків орієнтується на більш традиційний консерватизм, тоді як інші підтримують жорсткішу, популістську риторику. Це створює передумови для складної боротьби за номінацію на виборах 2028 року.

    Додатково варто враховувати загальний політичний контекст у США. Соціологічні дослідження показують, що підтримка чинної адміністрації залишається неоднозначною, а суспільство демонструє втому від політичної поляризації. Це може вплинути на майбутній вибір виборців і відкрити можливості як для нових кандидатів, так і для перегляду політичних стратегій.

    Експерти також звертають увагу на те, що формування фаворитів за два роки до виборів є лише початковим етапом політичного процесу. Кампанії, дебати, зовнішньополітичні події та економічна ситуація можуть суттєво змінити розклад сил.

    Попри це, вже зараз можна говорити про тенденцію: Республіканська партія поступово готується до етапу після Трампа, навіть якщо його вплив залишається значним. Багато виборців прагнуть бачити нового лідера, який зможе зберегти ключові елементи політичного курсу, але водночас адаптувати його до нових викликів.

    Таким чином, результати опитування свідчать про формування нового центру тяжіння всередині Республіканської партії. Джей Ді Венс наразі виглядає головним претендентом на роль наступника Трампа, однак конкуренція залишається відкритою, а політична боротьба — динамічною. Уже найближчі роки покажуть, чи зможе він утримати лідерство та перетворити його на реальний шанс здобути президентську номінацію.