Golovnitemu.com

Позначка: Росія

  • Росія зранку атакувала Україну крилатими ракетами, “шахедами” та “калібрами”

    Росія зранку атакувала Україну крилатими ракетами, “шахедами” та “калібрами”

    Зранку 6 квітня Росія атакувала Україну крилатими ракетами з бомбардувальників Ту-95, “шахедами” та “калібрами” з моря. У Харкові відомо про щонайменше шістьох загиблих.

    “Шахеди” тероризували центральні області усю ніч, а після 5 години ранку залетіли ракети, запущені з Ту-95. Також Повітряні сили повідомили про удар ракетами “Калібр” з кораблів з Чорного моря.

    Група крилатих ракет залетіла в Україну з Чернігівщини, пролетіла через Полтавщину та Черкащину на захід. Проте ракети різко змінили напрямок та вдарили у бік Києва з Житомирщини. У Київській області працювала ППО, у самому Києві вибухів не було.

    У селищі Макарів Бучанського району біля Києва уламками пошкодило приміщення одного з приватних підприємств, заявила влада Бучі. Жертв і постраждалих немає.

    Згодом голова Київської ОВА Руслан Кравченко повідомив, що всі повітряні цілі в області були знищені, а влучань в об’єкти житлової та критичної інфраструктури не було.

    В результаті падіння уламків збитих цілей відбулася пожежа ангарного приміщення в одному з населених пунктів, яку локалізували, додав він.

    Керівник Запорізької області Іван Федоров повідомляв про атаку ракетами по Запоріжжю і вибухи там. Напередодні ввечері від ракетного удару у Запоріжжі загинули чотири людини, а кількість постраждалих у суботу зросла до 23.

    Повітряні сили попереджали про можливий ракетний удар по Павлограду з півдня, а також удар по Миколаєву “калібрами”.

    Військові вночі попереджали про наближення “шахедів” до Старокостянтинова на Хмельниччині, а ракети наближались до Ладижина на Вінниччині та Канева на Черкащині.

    Після 6 години ранку оголосили відбій повітряної тривоги у більшості областей.

    Зранку мер Харкова Ігор Терехов розповів про жахливі наслідки нічного удару “шахедів”.

    “Внаслідок нічного удару по Шевченківському району, станом на ранок, маємо 6 загиблих та 10 поранених. Приліт “шахедів” прийшовся по житловій забудові – пошкоджені щонайменше 9 багатоповерхівок, три гуртожитки, низка адміністративних будівель, крамниця, АЗС, СТО та авто”, – повідомив Терехов.

    Вночі влада області повідомляла про двох загиблих, але їхня кількість зросла.

    Сили оборони України збили дві крилаті ракети Х-101/Х-555, крилату ракету “Калібр” та 28 “шахедів”.

    Рятувальники борються з вогнем на Черкащині

    АВТОР ФОТО,ТЕЛЕГРАМ ІГОР КЛИМЕНКО Підпис до фото, Рятувальники борються з вогнем на Черкащині, 29 березня

    Останні масовані удари

    .

    АВТОР ФОТО,КМВА Підпис до фото, Руйнування житлового будинку у Києві 21 березня

    21 березня Росія після місячної перерви здійснила перший весняний масований удар, який прийшовся на Київ. У столиці та області поранення отримали 17 людей, але ракети збили.

    У Києві та області були руйнування житлових будинків, дитячих садків та промислових об’єктів.

    .

    АВТОР ФОТО,ЛАЧЕНКОВ Підпис до фото, Удар по ДніпроГЕС

    22 березня Росія здійснила наймасштабнішу атаку на енергетику України за весь час війни. Були влучання і пошкодження об’єктів генерації по всій країні. Під удар потрапила легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі, а Харків залишився повністю без світла.

    Відновлення електропостачання після цього триває досі.

    Аварійні відключення світла почались у семи областях півдня та сходу країни. У Хмельницькому загинули троє людей, а в Запоріжжі – двоє.

    Тоді Росія атакувала Україну понад 60 “шахедами” і майже 90 ракетами різних типів. у тому числі аеробалістичними “кинджалами”.

    .

    АВТОР ФОТО,ДСНС Підпис до фото, Розбір завалів у Хмельницькому

    Ракети також понищили енергетичні об’єкти на Львівщині та Бурштинську ТЕЦ на Франківщині.

    24 березня Росія завдала ще одного комбінованого ракетного удару по Україні.

    Частина ракет вдарила по Києву, інші долетіли до Львівщини і вдарили там по енергетичних об’єктах. Одна ракета навіть залітала на 39 секунд до Польщі.

    При цьому більшість ракет вдарили по газових сховищах біля Стрия. Туди ж в 9 ранку того дня вдарили дві ракети “Кинджал”. Про жертви під час тієї атаки влада не повідомляла.

    25 березня зранку Росія атакувала Київ ракетами “Циркон”, обидві збили, проте у Києві були руйнування академії мистецтв. Обійшлось без жертв.

    29 березня Росія знову завдала масованого удару по Україні крилатими ракетами, “шахедами” та “кинджалами”.

    Тоді пошкодили енергетичні об’єкти у низці областей центру та заходу України. Проблеми зі світлом почались в шести областях.

    Серед іншого Росія атакувала Канівську та Дністровську ГЕС. Влада про жертви не повідомляла, але були поранені.

    Під час масованої атаки 29 березня, яка тривала всю ніч, росіяни випустили 99 ракет різних видів і дронів по об’єктах енергетики України, повідомили Повітряні сили. 58 “шахедів” і 26 ракет вдалося збити.

    31 березня масована ракетна атака переважно прийшлась на захід України. Зокрема, повідомляли про удар біля Стрия по енергетичних об’єктах, які атакували і в попередні дні. Тоді загинули дві людини.

    .

    АВТОР ФОТО,ДСНС Підпис до фото, Удар по Харкову вбив трьох рятувальників. Росія застосувала тактику подвійного удару

    У квітні Росія неодноразово атакувала балістичними ракетами та “Шахедами” Харків та Запоріжжя.

    4 квітня у Харкові від удару загинули чотири людини – під час повторного удару загинули рятувальники.

    5 квітня Росія завдала подвійного удару по Запоріжжю, загинули чотири людини.

    Перед цим Росія завдавала масованих комбінованих ракетних ударів всю зиму, проте зробила паузу в масованих обстрілах з 15 лютого, продовжуючи точкові криваві удари по різних містах сходу та півдня України.

    .

    АВТОР ФОТО,ПРОКУРАТУРА Підпис до фото, Руйнування Бурштинської ТЕЦ

  • Україна та можливість вступу в НАТО: політична торгівля чи реальність?

    Україна та можливість вступу в НАТО: політична торгівля чи реальність?

    Останні новини про обговорення можливості вступу України до НАТО в обмін на територіальні поступки Росії викликали значний резонанс як серед політичних аналітиків, так і серед громадськості. За даними ЗМІ, у Європі та Вашингтоні розглядається можливість прийняття такої угоди, особливо в контексті можливого повернення Дональда Трампа на посаду президента США, який в минулому висловлював готовність швидко завершити конфлікт між Україною та Росією.

    У НАТО розглядають сценарій, за якого Україна стає частиною альянсу, поступившись Російській Федерації окупованими територіями. Про це пише італійська газета La Repubblica.

    Повідомляють, що на останньому саміті НАТО в Брюсселі варіант приймання України в обмін на її територіальні поступки офіційно не обговорювали, однак, за даними видання, цю тему порушують “у всіх неформальних розмовах”.

    Журналісти пишуть, що подібний “обмін” розцінюється низкою експертів, як один із можливих варіантів припинення війни.

    Крім того, у виданні зазначають, що в ЄС і в Білому домі побоюються, що президентом США знову може стати Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв у разі приходу до влади швидко завершити війну в Україні.

    “По суті, план полягає в тому, щоб залишити окуповані території Кремлю. Крим і ще чотири регіони, захоплені за останні два роки. А потім зміцнити кордони. Примусивши решту України вступити в НАТО”, — вважають журналісти.

    У статті також сказано, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенбернг заявив про необхідність зробити військову підтримку постійною, а не прив’язаною до мінливої політики, саме з урахуванням цього.

    За словами журналістів, це потрібно, зокрема для того, щоб у разі ралізації згаданого сценарію Україна зберегла якомога більшу частину своїх територій.

    Нагадаємо, 4 квітня Єнс Столтенберг заявив, що партнери по НАТО можуть забезпечити Україну більш суттєвою допомогою для звільнення захоплених територій. Він зазначив, що встановлення довгострокового миру в Україні передбачає забезпечення потужних збройних сил країни.

    Крім того, генсек НАТО сказав, що між запрошенням України до членства в ЄС і Північноатлантичному Альянсі є різниця, адже для вступу в оборонний союз потрібні гарантії того, що війна не почнеться знову.

  • Зеленський оголосив про додаткову мобілізацію 300 тис. російських військових. Яка кількість мобілізується в Україні?

    Зеленський оголосив про додаткову мобілізацію 300 тис. російських військових. Яка кількість мобілізується в Україні?

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про намір Росії додатково мобілізувати 300 тисяч військових до 1 червня. Він зазначив це під час пресконференції з президентом Фінляндії у Києві.

    Згідно з висловленими Зеленським прогнозами, новий наступ російських сил очікується у травні-червні 2024 року. Президент також висловив думку, що мобілізація пів мільйона людей в українську армію є надто великою.

    Він висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України за проведений аудит в армії, підкресливши важливість того, що військові, хто раніше не був на фронті, готові долучитися до бойових дій. Раніше сам Зеленський згадував про необхідність мобілізації 500 тисяч людей.

    Міністерство оборони Росії повідомило про те, що понад 100 тисяч росіян розпочали службу за контрактом з початку 2024 року.

    У березні 2024 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив про намір створити до кінця 2024 року дві загальновійськові армії та 30 з’єднань, включаючи 14 дивізій та 16 бригад.

    Україна стикається з серйозними проблемами у мобілізації, оскільки на фронті не вистачає людей. Президент раніше зазначав, що до кінця 2024 року планується залучення до війська 500 тисяч людей.

    Міністерство оборони України пояснило, що необхідність у пів мільйонах мобілізованих виникає перш за все для заміщення 330 тисяч виснажених військових на фронті та для компенсації втрат і задоволення інших військових потреб.

    Проте, згідно з новими заявами міноборони, потреба в людях трохи зменшилась. Генеральний штаб провів перегляд чисельності деяких частин, які не брали участь у бойових діях, що дозволило вивільнити тисячі військовослужбовців і направити їх до бойових частин.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в своєму першому інтерв’ю зазначив, що після аналізу внутрішніх ресурсів цифра у 500 тисяч значно знизилась. Також було зазначено, що особи, які призиваються до війська за мобілізацією, не негайно направляються на фронт, якщо вони ще не мають досвіду бойових дій.

    Стосовно навчання після призову, у лютому цього року цей показник становив 84% від загальної кількості мобілізованих.

    Нещодавно президент висловив обурення тим, що Україні складно відстоювати свої позиції проти російської армії через нестачу артилерії та снарядів до неї. Він підкреслив, що країна наразі не готова відбити очікуваний російський наступ, який прогнозується наприкінці травня або в червні.

  • “Перешкоди для дипломатії в Україні”

    “Перешкоди для дипломатії в Україні”

    Foreign Affairs дійшов висновку, що переговорів про мир зараз бути не може, але водночас називає “занадто екстремальними” вимоги Росії, а вимога Києвом репарацій – це нормально.

    “Після більш ніж дворічних боїв вторгнення Росії в Україну зайшло в кривавий глухий кут. Зазвичай такі ситуації описують як “патові, що завдають взаємної шкоди”, і часто це змушує сторони до переговорів, вони починають розглядати раніше неприйнятні поступки.

    Але цей військовий конфлікт не досяг тієї стадії, коли його припинення шляхом переговорів можливе навіть у принципі. Щоб укласти мир, обидві сторони мають бути готові прийняти мінімальні вимоги одна одної. Але ні Росія, ні Україна цього не можуть.

    Київ, наприклад, не визнає вимогу Росії про нове керівництво. Москва не приймає вимогу України про репарації. Обидві сторони не відмовляться від територій.

    Ніяка творча дипломатія не зможе змінити ці факти. Для обох країн продовження бойових дій краще за врегулювання. І якщо не відбудуться кардинальні зміни на полі бою або в керівництві однієї з держав, вкрай малоймовірно, що обидві сторони переглянуть свої вимоги в довгостроковій перспективі.

    Щоб був якийсь шанс на врегулювання шляхом переговорів, росіянам довелося б визнати, що їхні вимоги занадто екстремальні. Але Кремль не зацікавлений у мирі. Усі його заяви про готовність до переговорів – театр кабукі, покликаний представити Москву у вигідному світлі, щоб підірвати міжнародну підтримку України.

    Жодна з держав, схоже, не готова змінити курс. Тож найімовірніший результат – продовження бойових дій.

    Зараз росіяни володіють ініціативою на полі бою. Допомога Україні, навпаки, застопорилася в Конгресі, а єдність Заходу хитка. Путін правий в одному: суверенітет України існує доти, доки його можна захистити від хватки Москви”.

  • Росія готується до показового літнього контрнаступу

    Росія готується до показового літнього контрнаступу

    MI-6 передали до Офісу Президента і Генштабу розвіддані про те, що російська армія накопичила велику кількість ракет/Ланцетів/Шахедів і авіабомб для літнього контрнаступу. Британська розвідка вважає, що Кремль хоче організувати показовий масовий удар на кількох ділянках фронту, для знищення максимальної кількості українських військових. Головна мета такої атаки буде психологічний фактор, щоб продемонструвати весь потенціал російської армії і зламати зіставлення ЗСУ.

    А тим часом, на Донецькому фронті ЗС РФ розвивають наступ до Семенівки і ведуть штурмові дії в Бердичах. На Бахмутському напрямку ЗС РФ просунулися у напрямку до Часів Яру і продовжили штурмові дії в районі Кліщіївки та на західних околицях Іванівського.

    На Авдіївському напрямку, після встановлення контролю над Тоненьким і Орлівкою, ЗС РФ активно просуваються на захід від селищ, також повідомляють, що російська армія бере в охоплення населений пункт Первомайське з півночі. Тобто українську лінію оборони, зайняту тут після втрати Авдіївки, російські війська поступово продавлюють.

    На Луганському фронті ЗС РФ також веде штурмові дії в районі Ямполівки і Терн.

  • Чи можливий новий наступ на Харків

    Чи можливий новий наступ на Харків

    Західні і російські ЗМІ кажуть про намір Кремля захопити Харків – друге за кількістю населення місто в Україні. На початку повномасштабного вторгнення війська РФ вже намагалися це зробити, але зазнали болючої поразки.

    Розмови про повторний наступ на Харків підігрівають і неоднозначні заяви російського президента Володимира Путіна про створення “санітарної зони” вздовж україно-російського кордону. На думку очільника Кремля, це має убезпечити Бєлгород та область від обстрілів з боку України і рейдів російських добровольчих груп, підтримуваних українською владою.

    Про можливий наступ росіян на Харків вже навіть змушений був коментувати головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    Найближче українське місто до Бєлгородської області – саме Харків, від нього до кордону лише близько 30 км.

    “Я зараз не готовий говорити з приводу того, що і як ми маємо приєднувати. Не виключаю, що ми змушені будемо в якийсь момент створити певну санітарну зону на сьогоднішніх територіях, підпорядкованих київському режиму”, –- заявив Путін 18 березня, відповідаючи на питання, чи планується “приєднання до РФ Харківської області”.

    Але чи має Росія достатньо сил і засобів для такої масштабної операції?

    Як це було 2 роки тому

    .

    АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Спалений у Харкові російський “Тигр”, лютий 2022 року

    Розпочавши вранці 24 лютого 2022 року напад на Україну, російські війська атакували відразу на декількох напрямках. Один з них був на Харків.

    Основними ударними силами тут були російські загони спецпризначення і розвідки. Українські військові аналітики Михайло Жирохов і Андрій Харук у своїй книзі “Бойова хроніка 2022 року” звертають увагу, що битва за Харків мала низку особливостей порівняно з іншими містами.

    Зокрема, саме тут росіяни дуже активно використовували важку артилерію, наприклад, реактивну систему залпового вогню “Смерч”.

    “На інших напрямках використання артилерії було досить обмеженим – росіяни намагалися захоплювати міста та інші ключові пункти з ходу, діями рейдових груп”, – зазначають автори книги.

    Російські війська пробували атакувати місто “в лоб”, рухаючись зі сходу через окружну дорогу Харкова. Оборонці відбивали всі атаки, а 27 лютого вщент знищили групу російського спецпризначення, яка спробувала прорватись до центру міста.

    Після цього росіяни спробували оточити місто з півдня і півночі. На півдні їм вдалося на декілька діб взяти під свій контроль місто Чугуїв, але з північного флангу вони відразу програли битву за село Дергачі і відкотилися за межі харківської окружної.

    зсу

    АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Знищений бронетранспортер біля школи в Харкові, 28 лютого 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення Росія намагалася захопити місто відносно невеликими силами, але зазнала невдачі

    Вже через пів року українські Сили оборону проведуть блискучу наступальну операцію і звільнять майже всю Харківщину, вигнавши російські війська за лінію державного кордону.

    Спроба захопити Харків провалилась не в останню чергу через невелику чисельність російських військ (орієнтовно 16 батальйонно-тактичних груп, тобто 11-13 тисяч бійців), хаотичне планування наступальних операцій і потужний опір Сил оборони та місцевого населення.

    Однак після відступу Росія не лише не припинила регулярні ракетні обстріли українського міста, але й суттєво посилила їх за останній місяці.

    За словами міського очільника Ігоря Терехова, в Харкові зруйнована практично вся критична енергетична інфраструктура, навіть приватна.

    Підготовка нового наступу?

    Про те, що Росія, ймовірно, готує потужний наступ на Харківському напрямку, західні ЗМІ почали писати ще з початку року. Однак українська влада і військове командування заперечували ці побоювання, зазначаючи, що жодних ознак створення потужного ударного угруповання для наступу безпосередньо на місто поки що не фіксується.

    В ЗСУ наголосили на тому, що з кінця осені і майже всю зиму Росія намагалась прорвати українську оборону біля Куп’янська – це за 100 км від Харкова на схід. Однак росіянам це так і не вдалося, тож про загрозу з цього напрямку говорити поки що не варто. Тим більше, що в останні дні російські атаки на цій ділянці фронту майже припинились.

    В другій половині березня, після переобрання Путіна на посаду президента РФ, розмови про підготовку вторгнення в бік Харкова знову стали актуальними. Зокрема про це написали “ліберальні” російські видання “Мєдуза” і “Вєрстка”.

    Перше, з посиланням на джерела у владі РФ, заявило, що Володимир Путін, ймовірно, після виборів визначив завдання взяти Харків і після цього поступово згортати “спеціальну військову операцію” – так в Росії на офіційному рівні називають війну з Україною.

    “Символічно це також перемога. Місто-мільйонник, де багато російськомовного населення”, — сказав ЗМІ один із співрозмовників.

    рф

    АВТОР ФОТО,EPA Підпис до фото, За даними російських ЗМІ, для захоплення Харкова російська влада спробує мобілізувати 300 тисяч бійців

    Інше видання – “Вєрстка” – повідомило, що Кремль розраховує найближчим часом мобілізувати до військ 300 тисяч бійців саме для проведення операції із захоплення Харкова.

    Нібито за планом російської влади, мобілізовані здебільшого будуть відправлені для прикриття кордону в Бєлгородській області, а досвідчені бійці, які вивільняться після цього, будуть задіяні в “харківській операції”.

    За даними виданням, що посилається на інформовані джерела, Кремль планує не штурмувати українське місто напряму, а оточити його.

    Станом на 1 квітня російська влада не оголошувала про проведення нової хвилі мобілізації, яка необхідна для створення такого потужного ударного угруповання. Але 30 березня президент Путін підписав указ про призов на строкову службу 150 тисяч росіян. Це найбільша кількість за останні 8 років.

    Немає нових військ

    Слід зауважити, що про підготовку “нового потужного наступу” Росії заявляє і українська влада. Але не вказує, на якому саме напрямку це планує зробити противник.

    Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS зазначив, що Україна готує додаткові резерви, щоб відбити російський контрнаступ, що почнеться за декілька місяців.

    “Ми ділимося з партнерами інформацією і говоримо, що Росія буде готувати контрнаступальні дії, це може бути кінець травня або червень”, – сказав він.

    За словами командувача Сухопутних військ ЗСУ генерала Олександра Павлюка, в Росії вже зараз створюють угруповання зі 100 тисяч військових, яких, можливо, використають в цьому новому наступі.

    “Така ймовірність є, що на початок літа вони можуть мати певні сили для проведення відповідних наступальних операцій на одному з напрямків”, – сказав він, не уточнивши про який саме напрямок йдеться.

    Військовий аналітик групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець звертає увагу, що на початку операції з оточення Харкова російським військам потрібно буде дійти до рубежу Котельва (місто на перетині Полтавської, Сумської і Харківської областей) – Валки (районний центр за 40 км на захід від Харкова).

    Але на цьому шляху стоять два “потужні вузли української оборони” – містечка Охтирка і Богодухів.

    Костянтин Машовець оцінює, що тільки для проведення такої складної операції Росія має задіяти більше ніж 1-2 загальновійськові армії, тобто орієнтовно понад 200 тисяч бійців.

    зсу

    АВТОР ФОТО,GOOGLE MAPS Підпис до фото, На думку військових експертів, щоб провести операцію з оточення Харкова Росії необхідно буде здійснити масштабний наступ за напрямком Котельва – Валки

    Інша проблема для Кремля – південний фланг цього наступу. Тут подальший рух до обласного центру неможливий, допоки українські війська надійно утримують плацдарм на східному березі річки Оскіл біля Куп’янська. Лише після прориву на цій ділянці російська армія могла б рухатись далі до Чугуєва і Первомайська для охоплення Харкова з південного фасу.

    Відповідно, на думку Машовця, проведення Росією влітку цього року масштабної наступальної операції на Харків є малоймовірним. В першу чергу, через відсутність станом на зараз необхідної кількості підготовлених військ, боєприпасів і матеріально-технічних засобів.

    Військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що для наступу на Харків Росії потрібно буде зібрати не менше 500 тисяч бійців плюс резерв 100-150 тисяч.

    Однак це фактично чисельність всього угруповання російських військ, що зараз перебуває в Україні. Наприкінці минулого року Путін заявив, що в “зоні бойових дій” вже перебуває 617 тисяч військових РФ.

    Відповідно, за короткий час створити, підготувати і забезпечити аналогічне за чисельність угруповання фактично неможливо.

    До прикладу, восени 2022 року при оголошенні “часткової мобілізації” за місяць Росія змогла набрати близько 300 тисяч нових бійців, на їхню підготовку було витрачено ще пару місяців, але навіть після цього при переміщенні в зону бойових дій ще тривалий час всі аналітики вказували на низьку якість російських “мобіків”.

    “Забезпечити таке угруповання (в 500 тисяч осіб) Росія не має можливості у короткі терміни і це дуже тривалий і не непомітний процес, на який буде відповідна реакція”, – резюмує Коваленко.

    зсу

    АВТОР ФОТО,EPA Підпис до фото, Підготовка бійців Національної гвардії України на полігоні біля Харкова

    Допомогти в реалізації задумів Кремля міг би фактор несподіванки.

    Зокрема, саме він 24 лютого 2022 року допоміг російському угрупованню в складі 15 БТГр (орієнтовно 11-12 тисяч бійців) дійти до західних околиць Києва. Але зараз на нього влада РФ не зможе розраховувати – українська армія значно укріпила кордон на Харківщині, підготувавши декілька ліній фортифікаційних споруд.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, однак, наголошує, що не треба ігнорувати інформацію про підготовку ворога до наступальних дій на Харківщині. Тому українське командування вживає всіх заходів для “адекватного реагування на таку ймовірність”.

    “Якщо росіяни рушать туди знову, то Харків стане для них фатальним містом”, – вважає головком.

  • Саміт миру точку не поставить. Чому війна не закінчиться ні через пів року, ні через рік

    Саміт миру точку не поставить. Чому війна не закінчиться ні через пів року, ні через рік

    Останнім часом знову актуалізувалася тема завершення російсько-української війни. Політолог Володимир Фесенко аналізує наявні версії можливого миру та пояснює, чому зараз пошуки відповіді на це питання навряд чи щось дадуть.

    ЗСУ, україна, бійці, солдати, українська армія

    Коли може завершитися російсько-українська війна?

    Останнім часом знову актуалізувалася тема завершення російсько-української війни. На цю тему з’являються статті, висловлюються політики, військові та політичні аналітики. Журналісти запитують: коли може завершитися російсько-українська війна?

    Однак у сприйнятті теми завершення російсько-української війни і в Україні, а нерідко й на Заході, домінують крайнощі, далекі від реальності.

    Минулого року в нас переважали вкрай завищені очікування, що ще трохи, Захід дасть нам танки, і ми звільнимо всі окуповані території, включно з Кримом. І тоді війна сама собою закінчиться нашою перемогою. Це були дуже наївні уявлення про завершення війни.

    Зараз таких ілюзій в Україні стало набагато менше. Але віра в диво залишається. Уявлення про те, що війна закінчиться вже в поточному році завдяки прибуттю в Україну військ НАТО, це така собі “побєдєдна маніловщіна”, позбавлена реальних підстав. Ті, хто озвучує такі теорії, нехай почитають Послання Байдена до Конгресу США, в якому президент США прямо сказав, що американські солдати не воюватимуть в Україні. Гучні заяви президента Франції про можливу присутність військ НАТО в Україні поки що не зустріли підтримки у більшості його колег у Північноатлантичному Альянсі. До того ж європейські країни НАТО і організаційно, і ресурсно, і соціально-психологічно поки що не готові до такої війни, яка триває в Україні вже понад два роки. Але головним чинником стримування НАТО від прямої участі у війні проти Росії є ризик ядерної війни. Цей же ризик поки що стримує і Путіна від удару по сусідніх країнах Заходу.

    Інша крайність полягає в уявленнях про те, що ще трохи — і Росія переможе в нинішній війні. У цьому дусі написана недавня стаття в Die Welt. Автор цієї статті припускає, що американська військова допомога Україні буде різко скорочена, незалежно від результату виборів, а Європі не вистачає “сил і політичної волі”, щоб самостійно надати необхідну допомогу зброєю. Україна, на його думку, навряд чи зможе утримати фронт, а у Росії достатньо ресурсів і глобальної підтримки, щоб продовжувати війну ще кілька років. Тому закінчення війни може відбутися вже в поточному році шляхом заморожування воєнних дій. Як саме це станеться, автор не уточнює, але, мабуть, припускає, що це відбудеться на умовах Росії. Стаття в Die Welt сильно перебільшує наявні проблеми й екстраполює їх на найближчу перспективу, а ось протилежні тенденції та чинники замовчуються, або ігноруються.

    Тема завершення війни через мирні переговори також сприймається через крайнощі, особливо у нас в країні.

    Одна крайність — очікування переговорного завершення війни вже зараз. Неважливо, у який спосіб і на яких умовах. Головне, щоб швидше ця війна закінчилася. Прихильники цієї позиції бачать натяк на можливий мир у будь-якій західній публікації на цю тему, у будь-якій заяві на тему миру Путіна або когось із західних лідерів (наприклад, Шольца). У цьому разі бажане видається за дійсне.

    Прямо протилежна крайність — конспірологічне і параноїдальне ставлення до самої теми завершення війни через мирні переговори. Будь-яка політична заява, дискусія або навіть суто академічна стаття на тему мирних переговорів сприймається як “зрада”, як таємний і злочинний план з таємної здачі України Путіну. Ось ця точка зору публічно в нас представлена дуже помітно.

    Звідси й таке підозріле ставлення до Глобального саміту миру, ініційованого Україною. Жодних непередбачуваних наслідків від цього саміту не буде. Цей саміт не про завершення війни і не про переговори з Росією. До того ж Росії на цьому саміті не буде. Цей саміт присвячений просуванню Формули миру президента Зеленського і нашої позиції щодо умов завершення війни. Для Росії наші умови завершення війни (Формула миру президента Зеленського) неприйнятні, як і для нас неприйнятні російські умови миру. У цьому сенсі ситуація залишається такою ж безвихідною, як рік тому. Ба більше, ймовірність мирних переговорів на цей момент навіть зменшилася. Росія готується до ескалації війни і готова на мир тільки на своїх умовах, які стали набагато жорсткішими й ультимативнішими, ніж два роки тому в Стамбулі. На Заході це добре знають і розуміють, що примусити Путіна до реальних мирних переговорів можна, лише зупинивши його в Україні.

    Звідси дуже проста відповідь на запитання про те, коли завершиться війна: ніхто і ніде (ні в Москві, ні в Києві, ні у Вашингтоні, Берліні чи Парижі, тим паче в Die Welt) не знає, коли завершиться війна. Наразі я не бачу жодних реальних передумов (ні військових, ні політичних) для завершення війни в найближчі пів року, з високою ймовірністю і до кінця року. Далі загадувати не буду. Більшість серйозних аналітиків вважають, що російсько-українська війна навряд чи завершиться до закінчення президентських виборів у США. Але й це не вирішальний чинник. Війна може затягнутися ще на кілька років, а її масштаби можуть вийти за межі України. Водночас паралельно можуть ініціюватися і мирні переговори, які, однак, далеко не відразу приведуть до завершення війни.

    Вирішальним чинником завершення війни буде перебіг і результати воєнних дій, ресурсне забезпечення сторін, що воюють. Але на умови і саму можливість завершення війни також впливатиме розвиток соціально-політичної та економічної ситуацій в Росії, Україні, США та ЄС, і загальна міжнародна ситуація. Від поєднання цих чинників залежатимуть і умови завершення війни, і те, коли саме вона може завершитися.

  • Росія відправляє в Україну “Лотос”

    Росія відправляє в Україну “Лотос”

    Кремль прагне новітньої зброї. У мережі з’явилися фотографії транспортування самохідної артилерійської системи 2С42 “Лотос”.

    Кремль тягнеться до новітньої зброї. У мережі з'явилися фотографії транспортування самохідної артилерійської системи 2С42 "Лотос". Для українських воїнів настають тяжкі часи.

    Російська армія хоче прорвати українську оборону. Для цього Кремль готується застосувати справді потужну зброю. Йдеться про самохідну артилерійську установку 2С42 «Лотос» . Його випробування пройшли всього чотири роки тому, і виявилося, що він вже готовий до роботи в реаліях війни в Україні .

    Де були зроблені фотографії, невідомо, але оскільки система була оснащена кліткою, що захищає від безпілотників-камікадзе , можна припустити, що незабаром вона добереться до України.

    Росія надсилає Україні нову зброю

    Цікаво, що з початку війни жодних матеріалів про 2С42 Лотос в Інтернеті досі не з’являлося. Це означає, що в Україні ця система з’явиться вперше в історії. Бійці ЗСУ повідомили, що їхні дрони вже чекають першої зустрічі з цим російським винаходом .

    2S42 Lotos розроблений російською компанією CNIIToczMash, яка входить до російського державного консорціуму Ростех. Ідея його створення полягає в заміні нині використовуваного самохідного міномета 2С9 «Нона-С», який базується на шасі броньованого десантного автомобіля БТР-Д .

    Російська самохідна гармата-гаубиця 2С42 Лотос

    2S42 Lotos озброєний 120-мм мінометом 2A80-1 на базі модернізованої самохідної гаубиці 2S1 Goździk. Оприлюднена інформація свідчить про те, що ефективна дальність цієї зброї становить приблизно 13 кілометрів, що на 5 кілометрів більше, ніж у попередника, що є відмінним результатом. Додатковою перевагою є система автоматичного заряджання, яка забезпечує скорострільність від 6 до 8 пострілів за хвилину.

    2S42 Lotos також може запускати нові керовані ракети з дальністю 25 кілометрів. Вага системи 28 тонн, привід – дизельний двигун 2W-06-2 потужністю 450 к.с. Він дозволяє гарматі-гаубиці розганятися приблизно до 70 км/год і забезпечує дальність 500 кілометрів. Машина також здатна здійснювати повітряну посадку з парашутом і плавати.

  • Росія готує додатковий резерв і може відкрити ще один відрізок фронту

    Росія готує додатковий резерв і може відкрити ще один відрізок фронту

    У коментарі для радіостанції Radio NV командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів “Ахіллес” 92-ї Окремої штурмової бригади імені Кошового Отамана Івана Сірка, Юрій Федоренко, висловив переконання, що Росія підготовлює додатковий резерв для можливого відкриття нового фронту.

    Федоренко розповів, що Росія вживає прихованих мобілізаційних заходів, включаючи підвищення ставок для найманих військових, з метою формування додаткового резерву. Цей резерв може бути використаний для підтримки поточних ліній фронту або відкриття нових напрямків бойових дій.

    За матеріалами видання The Economist, існує ймовірність, що Росія розпочне новий великий наступ вже цього літа, і здатність України стримати його стає менш впевненою через певні проблеми, зокрема, з отриманням військової допомоги від США.

    Президент України Володимир Зеленський також заявив, що Росія може розпочати новий наступ в червні 2024 року. Він підкреслив, що українським силам бракує зброї та боєприпасів, проте вони все ще утримують російських окупантів.

    Відомо, що російське військове командування планує збільшити свої військові сили, сподіваючись на проведення наступальної операції в літні місяці. В іншій інформації, отриманій від російського видання “Верстка”, зазначено, що Росія може планувати наступ з метою оточення Харкова.

    Все це свідчить про напружену ситуацію на сході України та необхідність українських сил збройних сил у відповідній підготовці та обладнанні для відстоювання територіальної цілісності країни.

  • Якщо росіяни продовжать завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, – Україна залишеться без світла

    Якщо росіяни продовжать завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, – Україна залишеться без світла

    Пішли плітки, що Україна може опинитися в “темряві”, якщо росіяни продовжать завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України.

    Точність російських ракет, якими атакують енергетичну інфраструктуру, вражає, – виконавчий директор ДТЕК.

    Якщо раніше ракети приземлялися на відстані 100-200 метрів від цілі, то останнім часом це приблизно 1 метр.

    Як бачимо РФ посилює виробництво боєприпасів до артилерії, розширює сегмент БПЛА, а також випуск потужних далекобійних бомб, що критично впливає на українську кризу, поки захід зволікає з поставками озброєння Києву.

    Ще одна особливість, яку мало хто помічає – це поставки додаткових боєприпасів і техніки з Північної Кореї.

    За нашими даними, КНДР щорічно постачатиме в Росію мільйон боєприпасів для артилерії. Виходить, що ЗС РФ завжди матиме перевагу перед ЗСУ в кейсі ударів арти, що завжди позначатиметься на результатах бойових дій не на користь Києва.

    Додайте сюди ще той факт, що Київ продовжить просідати економічно, оскільки захід відмовляється “годувати українців”, а РФ навпаки буде постійно тримати свій фінансовий потенціал.

    Але найголовніше, це втрата можливості України виробляти/ремонтувати техніку в найкоротші терміни. Без електрики – це буде нереально зробити. Банковій доведеться економити на українцях, щоб зберегти мінімальний потенціал у цьому кейсі.