Радник мера Маріуполя, Михайло Андрющенко, розповів, що Російська Федерація намагається відкрити залізничний маршрут в окупованій території, і це може стати реальністю вже до травня.
Він зауважив, що противник не розпочав будівництво маршруту з нуля, а використовує існуючі шляхи з метою поліпшення логістики. Зокрема, до початку вторгнення на Донбас, існувала дорога, яка з’єднувала Маріуполь, Москву і Санкт-Петербург.
Окупанти зайнялися будівництвом залізниці на захопленій території, яка повинна буде з’єднати Росію з Кримським півостровом. Противник сподівається, що це значно полегшить йому життя. Про це в коментарі “24 каналу” розповів радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
За його словами, противник наразі наблизився до того, що будівельні роботи підходять до завершення. У Росії є значна кількість ресурсів, зокрема людей і техніки, які цілодобово працюють над цим проєктом. З високою ймовірністю до травня залізниця буде готова до експлуатації.
Водночас радник мера Маріуполя додав, що окупанти не будували цю ділянку дороги з нуля. Вони відновлюють те, що було зруйновано 2014 року, коли почалася агресія щодо Донецької області. Дорога з’єднувала Маріуполь, Москву і Санкт-Петербург.
“Вони не всю залізницю будують, а добудовують окремі ділянки. Непридатні для експлуатації частини вони або замінюють, або перебудовують. У цьому питанні Росія дійсно швидко рухається не в той бік, у який би нам хотілося”, — заявив Петро Андрющенко.
Окремо він заявив про те, що якщо залізничне сполучення між Росією та Україною справді працюватиме, тоді ворог отримує перевагу у військовій логістиці. Збільшиться обсяг військових ресурсів на фронті.
Зараз ЗС РФ змушені возити все з Ростова-на-Дону до Маріуполя, потім до Волновахи і так далі. Це не менше 300 кілометрів. Тобто боєкомплект можна буде доставити всього за добу, а не за тиждень.
“За всіх умов, які сьогодні існують — виникає серйозна проблема. Реальну залізницю Росія може отримати вже цього року. Якщо зараз унеможливити їхню роботу — точно вдарити по цих об’єктах, то цього року ми не побачимо цієї залізниці. Це велика безпека для наших Сил оборони на лінії фронту Донецької області”, — підсумував Петро Андрющенко.
Нагадаємо, 20 березня повідомлялося, що Російська Федерація продовжує будівництво залізниці в окупації, однак стикається з певними проблемами. Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк додала, що для спорудження альтернативної ділянки дороги через захоплені регіони ворог вкладає багато економічних зусиль, але вчасно закінчити не вдалося.
Як ми пам’ятаємо, однією з причин падіння Авдіївки були масові вильоти авіації Росії з бомбами.
Вперше з початку великої війни штаби росіян змогли організувати одночасні прольоти десятків бортів. Були окремі дні, коли на українські позиції приходило по 150-200 коригованих бомб. І періодично це були дійсно великі боєприпаси. Наприклад, на завод у Красногорівці впала ФАБ-1500.
А півтонні бомби (ФАБ-500) використовувалися масово. Попри те, що російський модуль планування та корекції ще не досяг точності західного аналога JDAM з влучанням “у близько 5 метрів”, для ударів по забудові російські авіабомби виявилися ефективними.
Просто руйнуючи будівлі, розбиваючи дороги, під’їзди, шляхопроводи – від російської авіації страждала логістика ЗСУ та постачання на “останньому кілометрі”.
При цьому росіяни змушені були і самі “розкриватися” – Повітряні сили ЗСУ за останні місяці заявляли про 13 збитих російських бойових літаків: бомбардувальників Су-34, а також винищувачів Су-35, які їх супроводжували.
Бомби часів Афганістану
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ РФ Підпис до фото, Шойгу біля ФАБ-3000
Після відходу української армії з Авдіївки колапсу фронту не сталося, Росія увійшла у позиційні бої.
Водночас тепер російський пропагандистський канал Міноборони РФ “Звезда” відрапортував про те, що Шойгу відвідав одне з їхніх підприємств ВПК.
Це 53-й арсенал у Нижньогородський області, де росіяни переробляють старі боєприпаси та виробляють нові бомби, снаряди, ВОГи.
У сюжеті йдеться про нарощування виробництва ФАБ-1500 удвічі, але найбільшого резонансу він досяг через новину про відновлення проєкту ФАБ-3000.
Ці авіаційні бомби мають 1400 кг вибухівки – серйозний вантаж і засіб ураження.
АВТОР ФОТО,СКРИН ВІДЕО “ЗВЕЗДА”
Такі бомби радянська армія застосовувала під час вторгнення до Афганістану у 1980-х. Вона била ними по лазуритних шахтах Куран-о-Мунджан, по військах моджахедів, які брали в облогу Кабул, по тодішніх укріпрайонах ісламістів.
У сучасній Росії ці ФАБи, перероблені у КАБи (“керовані авіабомби”), тепер називають “цар-бомбами”, хоча по суті це чавун, до якого намагаються приєднати комплект крил для планування і GPS.
Поки що тривають експерименти з передсерійними партіями. Йдеться не просто про те, щоб приєднати до бомби великі крила, і тоді важкий боєприпас полетить, куди треба. Натомість потрібно врахувати багато інженерних моментів.
Суцільна зона враження у бомби ФАБ-3000 – 35 метрів. Зона важких контузій та руйнувань – 150 метрів. Якщо є обладнані позиції з перекриттями, інженерними обкладаннями та бруствером, то зона ураження менша.
Тому свого часу великі ФАБи й зняли з озброєння, випробувавши “за річкою” (неофіційна назва війни в Афганістані, так у 1980-х називали перехід за річку Амудар’я на афгано-узбецькому кордоні та через річку Пяндж – на афгано-таджицькому. – Ред.).
Легка піхота афганців, що змінювала позиції та ховалася в горах, виявилися для радянських авіабомб не найпростішою ціллю.
Єдиним носієм цього засобу в РФ є бомбардувальник Ту-22М3 – через розміри бомболюків і нюанси кріплення.
Більше носіїв “тритонних” бомб у Москви немає.
Російський “воєнний блогер” Fighterbomber зазначає, що крім Ту-22МЗ теоретично ФАБ-3000 може нести ще й Су-34 – по дві бомби з кріпленням під крилами.
Утім і Су-34, і Ту-22 з важкими авіабомбами втрачають у маневреності, що робить їх вразливими для ППО.
Є ще старі стратегічні бомбардувальники Ту-16. Але ці літаки давно списані. Ту-16 розробили у 1950-х, їх вивели з експлуатації у 1990-х.
АВТОР ФОТО,“ВОЕННОЕ ОБОЗРЕНИЕ” Підпис до фото, Ту-16
Переробка інших літаків позначиться на вартості бомбометання ФАБ-3000 і згодом виведе частину машин з експлуатації.
Тобто у стратегічному плані росіянам вигідніше скидати півтонні ФАБ-500, чим вони зараз і займаються.
Схожу оцінку дає й Fighterbomber. “Щодо ФАБ-3000 у мене є легке здивування від потреби у ній. Цілей під неї немає. Під неї потрібно “пиляти” УМПК з нуля і це вже буде насправді цілий літак на бомбі. І ось його вже буде чудово видно будь-якому ЗРК”, – пояснює блогер.
За його словами, оптимальний боєприпас для УМПК – це калібр 500 кг. У різних варіантах: касетному, запальному, ядерному, фугасному. Збільшення потужності у рази не дає збільшення зони ураження в рази. Все одно потрібна точність.
Поодинока ФАБ-3000, що впала за 20 метрів від моста, завдасть йому такі ж пошкодження, як і ФАБ-500.
ФАБ-3000 виробляли ще у 1940-х роках, у часи Сталіна.
Розробляли їх під Ту-4 (радянський стратегічний бомбардувальник, який був на озброєнні “Авіації дальньої дії” СРСР з 1949 до 1950-х і багато в чому наслідував американський бомбардувальник B-29. – Ред.).
Тоді жодних зенітних ракет у ППО масово ще не було (наприклад, перший радянський ЗРК зʼявився лише у 1955 році), і ФАБ планували застосовувати для “килимових бомбардувань”.
Дрібніші – по кораблях, важкі – по важливих виробництвах, греблях, бетонних укриттях.
Розконсервування і застосування
АВТОР ФОТО,“ЗВЕЗДА” Підпис до фото, ФАБ-3000 на недавніх російських відео
Поки що про виробництво повністю нових ФАБ-3000 не йдеться. Старі радянські авіабомби розконсервовують, перевіряють вибухову речовину, якщо треба змінюють, випробовують різні модулі корекції з різних партій.
Лита частина – з чавуну, з товстими стінками. Там мало що потрібно робити з нуля – хіба що детонатори.
Кидати їх можуть одразу по дві з одного борту, як у кінці Афганської війни – тоді, вже після виведення радянських військ, такими авіабомбами працював 185-й гвардійський полк з Полтави на тих самих Ту-22М3.
АВТОР ФОТО,“ЗВЕЗДА”
Після скидання з літака бомба перетворюється на ракету без двигуна – її можна перехопити ППО.
Востаннє ФАБ-3000 росіяни діставали під час облоги Маріуполя. Тоді ще не йшлося про модулі корекції – вони скидали бомби по району “Азовсталі”, користуючись тим, що змогли зайняти небо над містом.
Але тепер ситуація інша. Навіть якщо росіянам вдасться вставити у бомболюки ТУ-22М3 збільшений габарит ФАБ-3000 з комплексом коригування польоту УМПК, ці літаки до лінії фронту не підходять.
Цей стратегічний бомбардувальник надто помітний в радіолокаційному діапазоні.
Після втрати двох А-50 росіяни навряд чи захочуть ризикувати ще й ТУ-22М3.
Навіщо ФАБ-3000 і де використовуються такі бомби
Навіщо розконсервують ФАБ-3000? Для ударів по щільній забудові.
Краматорсько-Слов’янська агломерація чи Харків – росіяни не дуже приховують свої цілі. Коли буде можливість ізолювати міську забудову, вибити там ППО та почати рівняти квартали із землею – вони це почнуть.
Росіяни зараз найчастіше застосовують КАБи на найгарячіших ділянках фронту – в районі Авдіївки, Бахмута, Кринок, Куп’янського напрямку.
Тобто скрізь, де росіяни намагаються тиснути і мають можливість застосовувати прифронтову бомбардувальну авіацію.
АВТОР ФОТО,“ЗВЕЗДА”
Також РФ регулярно застосовує керовані авіабомби на північному сході України – у прикордонній смузі від Чернігівщини до Харківщини. Насамперед багато останнім часом – на Сумщині.
Для Харкова та інших регіонів небезпека КАБів постане у випадку пригнічення або відсутності ППО ближнього чи середнього радіусу дії. Це дасть змогу російській авіації наблизитися на достатню відстань для скидання авіабомб.
Чи можна з ними боротися?
Приклад українського плацдарму в Кринках показує, що можна. Попри те, що селище перетворено на руїни, колапсу оборони сил ЗСУ там не сталося.
В Кринках справді важко, насамперед з евакуацією – забирати людей човном під діями FPV та артилерії непросто. Але маневри, мережа спостережних пунктів, розосередження невеликих складів “останнього кілометра”, акцент на постачання “з коліс” допомагає ЗСУ.
Повернемось до загальної статистики. З початку 2024 року російські літаки скинули на позиції Сил оборони понад 3500 авіабомб. Це у 16 разів більше у порівнянні з 2023 роком.
За три поточні місяці – 40 бомб на добу. Були дні затишшя, а були й такі, коли скидали 150 бомб, як-от на піку наступу на Авдіївку, у вузькій смузі.
Але в середньому – це 40 авіабомб щодня.
Бомби скидають на ферми на Херсонщині, і на райони, куди пристають човни, що постачають лівий берег Дніпра біля Кринок. А також на Авдіївку, Красногорівку, ТЕС, села Сумщини. І навіть на Бєлогордщині, де росіянам довелося вибивати РДК з села Козинка.
Чи можна умовним десятком прильотів прорвати зону відповідальності батальйону в дві смуги, на яких два десятки “опорників”? Ні.
У випадку, коли десь успішно прилетить, росіяни не факт, що встигнуть використати це влучання – до цього сектору української оборони підійде маневрена група, допоможуть сусіди. Особливо якщо позицію копали правильно.
В Афганістані моджахеди влаштовували мережу постів, які засікали борти, що йдуть на скидання ФАБів і подавали сигнали димом – це означало, що хоч де б ти був, треба негайно змінити позицію.
Російські УМПК мають недолік – у них вбивають координати, і на цьому з коригуванням все завершується.
І в Україні попередження про ракетну небезпеку та КАБи працює.
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ РФ Підпис до фото, ФАБ-500
Звісно, бомби ФАБ-3000 завдаватимуть втрат ЗСУ. Росія хоче компенсувати низьку точність потужністю.
Але це не “геймченджер”. Потенціал бомб ФАБ-3000 обмежений можливостями носія і тим, що РФ не може придушити українську ППО, не має спеціальних літаків РЕБ.
А з постачанням F-16 та достатньої кількості плануючих бомб JDAM для України ситуація вирівняється. Бомби великої потужності Москва масово застосовувати не зможе.
Ситуація на фронті погіршується: російські війська взяли під контроль два села поблизу Авдіївки та активно атакують Часів Яр і намагаються просунутися в напрямку Курахового. Експерт з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке повідомив, що села Тоненьке і Орлівка вже опинилися під окупацією російських військ. Він зауважив, що російські атаки призвели до значних втрат серед особового складу та техніки на українському боці.
Помітно, що ворог також активізується на Бахмутському напрямку, зокрема, біля Часового Яру, розташованого за 70 кілометрів на північ від Авдіївки. За словами командира батальйону безпілотних авіаційних комплексів “Ахіллес” Юрія Федоренка, силам оборони вдається відбивати атаки ворога, але загроза втрати Часового Яру залишається серйозною.
Російські окупанти також намагаються розгорнути наступ на Марʼїнському напрямку, спрямовуючи свої зусилля в напрямку Георгіївки та Курахового. Ситуація на цьому напрямку стає все більш напруженою, особливо неподалік від Георгіївки, де російські сили продовжують тискати українські позиції.
Відзначається також намір ворога втискатися на Первомайське, що робить цей район одним з найгарячіших на фронті зараз.
Полковник Збройних Сил України, колишній речник Генерального штабу, Владислав Селезньов, попереджає про широкомасштабну шпигунську діяльність Російської Федерації на території України. За його словами, російські розвідники проникли майже в усі регіони країни, зокрема, активно ведуть спостереження за рухом військово-технічної підтримки, що передається західними партнерами.
На території України є шпигуни Російської Федерації, які працюють над виявленням військових об’єктів. Противник охопив “шпигунською мережею” майже всі регіони країни. Про це розповів військовий експерт, полковник Збройних сил, колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов у ефірі телеканалу “Еспресо”.
За словами Селезньова, існують певні інсайдерські відомості про діяльність шпигунських розвідувальних структур Росії та їх представників у різних куточках України, зокрема і в західних регіонах.
“Тобто ворог охопив своєю шпигунською мережею майже всі регіони нашої країни. Вони працюють на те, щоб виявляти важливі стратегічного значення військові об’єкти”, — заявив він.
Колишній речник Генштабу зазначив, що зафіксовано активне спостереження ворога за рухом засобів військово-технічної підтримки від західних партнерів. Окрім цього, противник працює над виявленням військових баз.
“Ворог дивиться де всі ці речі зберігаються і саме по тих місцях здійснюється ракетне ураження. Тому потрібно проводити контррозвідувальні заходи, щоб менше недотичних до цих процесів людей, мали певну інформацію”, — йдеться у повідомленні.
Селезньов наголосив, що для протидії ворожим намірам важливе й розосередження, адже чим більше буде осередків, на яких зберігатимуться важливі для українського війська засоби матеріально-технічного забезпечення, тим менше шансів у окупантів поцілити одномоментно у склади, бази та арсенали, щоб зруйнувати все, що зараз необхідно на полі бою.
У Києві почались вибухи одразу ж після оголошення повітряної тривоги у місті. У ЗСУ повідомили, що знищили дві балістичні ракети, які летіли з окупованого Криму.
Очевидці повідомляють про щонайменше чотири вибухи, над містом видно величезні стовпи диму. Відомо про руйнування приміщень академії мистецтв та щонайменше десятьох поранених. Під завалами може бути людина.
“Вибухи в столиці. Терміново в укриття!” – написав спочатку мер Києва Віталій Кличко.
Кореспонденти ВВС Україна почули вибухи всього через секунду-дві після сирени.
Такий удар для Києва без оголошення тривоги хоча б за хвилину до удару трапився, можливо, чи не вперше. Раніше при ударах “кинджалами” чи іншими балістичними ракетами від моменту тривоги до удару проходило хоча б пів хвилини чи хвилина.
Телеграм-канали, які спеціалізуються на тривогах, припускають, що удар могли завдати з берегового ракетного комплексу “Бастіон” ракетами “Онікс” з Криму”. Також є припущення щодо ракет “Циркон”, якими вже били по Києву раніше під час комбінованих ударів. Саме вона є балістичною і її вже запускали по Києву з Криму.
АВТОР ФОТО,КМВА Підпис до фото, Вирва, яка утворилася від ранкового ракетного обстрілу в одному з районів Києва
Повітряні сили поки що не знають, що це були за балістичні ракети. “Тип встановлюють”, – йдеться в їхньому повідомленні.
Київська міська військова адміністрація повідомила, що уламки впали на триповерховий нежитловий будинок в Печерському районі.
АВТОР ФОТО,ВВС
АВТОР ФОТО,ВВС
Згодом з’ясувалося, що зруйнована будівля – це частина Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука.
“Руйнувань зазнала центральна частина корпусу. Зокрема, вщент зруйновані спортивна зала, конгрес-хол та виставковий центр. Також суттєвих пошкоджень зазнали приміщення кафедр та авдиторії закладу”, – йдеться в повідомленні міністерства культури.
“Поруч зі зруйнованим приміщенням державного навчального закладу розташований гуртожиток, де було чимало людей. На щастя, там руйнувань немає і ніхто не постраждав”, – написав Кличко.
АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Повністю зруйнована триповерхова будівля на Печерську. Судячи з того, що залишилося від стін – всередині був спортзал
АВТОР ФОТО,REUTERS
В.о. міністра культури Ростислав Карандєєв пише, що через швидкість удару студенти та викладачі не встигли спуститися в укриття, але їм пощастило, що “уламки влучили в сусідні приміщення”.
Мер повідомив про десятьох постраждалих на Печерську. Одну жінку і 16-річну дівчину госпіталізували.
У трьох жінок, двоє з яких – вагітні – “гостра реакція на стрес”, повідомив Сергій Попко, начальник КМВА.
Серед постраждалих, яких завезли до лікарні – завідувачка лабораторії, заявив Карандєєв. Він не уточнив, у якому вона стані.
Під завалами може бути людина, кажуть в ДСНС.
Кличко каже, що виклик екстрених служб був також у Соломʼянський район, де, за даними КМДА, уламки пошкодили багатоповерховий будинок.
Також уламки виявили в лісосмузі Голосіївського району Києва. Інформації про потерпілих та руйнування звідти не надходило.
АВТОР ФОТО,МИКОЛА КАЛАШНИК Підпис до фото, Уламок ракети залетів просто всередину приватного будинку
Керівник Дарницької районної адміністрації Микола Калашник повідомив, що у Дарницькому районі після ракетного обстрілу уламком пошкодило приватний будинок у мікрорайоні Осокорки – без подальшого загоряння.
Останній раз масований ракетний удар Київ переживав минулої ночі, тоді всі ракети збили й суттєвих руйнувань не було.
Глава Нафтогазу заявив про пошкодження об’єктів компанії на заході країни.
“Попадання в наземну інфраструктуру одного з підземних сховищ газу “Укртрансгазу” – оператора газосховищ України. Пошкоджено технологічне обладнання”.
При цьому Міноборони РФ за результатами ракетних ударів заявило:
“Сьогодні вночі Повітряно-космічними силами Росії завдано групового удару високоточною зброєю великої дальності повітряного базування і безпілотними літальними апаратами по об’єктах електроенергетики, газовидобувної галузі, місцях складання та випробувань безекіпажних катерів”.
Тобто пошкодження обладнання газового сховища було не випадковим (падіння уламком\в), а цілеспрямованим.
Раніше РФ утримувалася від ударів по інфраструктурі, завдяки якій ЄС отримує російський газ, і продовжувала заробляти на поставках, незважаючи на війну. Мабуть пріоритети змінилися!
Українські дрони здійснили атаку на нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії в ніч на 17 березня.
За даними отриманими від надійного джерела, українські дрони здійснили атаку на нефтепереробний завод, розташований у Краснодарському краї, що на півдні Росії. Наразі подробиці атаки залишаються невідомими, але з поширених звітів з’ясовано, що завод був цілеспрямовано піддано обстрілу з повітря.
“Вже можна говорити про успішний результат – зафіксовано велику пожежу в районі атмосферних колон, які й були основною ціллю”, – зазначило джерело.
Співрозмовник додає, що СБУ продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу РФ і зменшення потоку нафтових доларів, які ворог направляє на війну.
Загалом дрони СБУ за останній час успішно атакували вже 12 нафтопереробних заводів у Росії.
Цієї ночі у Росії було неспокійно. Вибухи чули у щонайменше семи регіонах РФ, зокрема у Підмосков’ї.
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що нібито у районі аеропорту “Домодєдово” було збито два безпілотники, які, за його словами, летіли на російську столицю. Зранку у трьох московських аеропортах обмежили польоти.
Також у Краснодарському краї РФ горів нафтопереробний завод. Йдеться про НПЗ у Слов’янську-на-Кубані.
Варто зазначити, що атаки українських дронів на російські НПЗ стають все більш систематичними. Так, минулої ночі українські дрони атакували аж три нафтопереробні заводи у Самарській області. Йдеться про заводи “Роснєфті”.
Українське Міністерство закордонних справ відреагувало на законопроєкт, внесений до Держдуми Російської Федерації, який стосується “незаконної” передачі Криму з Української Радянської Соціалістичної Республіки до складу Російської Федерації.
До Державної Думи Російської Федерації внесли законопроєкт про визнання недійсним рішення Верховної ради СРСР про включення Криму до складу Української РСР у 1954 році. Документ опубліковано на офіційному сайті відомства.
Авторами законопроєкту виступили російські депутати від “Единой России” Костянтин Затулін і Сергій Цеков. За їхніми словами, рішення про передачу півострова нібито було ухвалено “без урахування волевиявлення російського народу”.
У пояснювальній записці йдеться, що документ спрямований на “очищення правової спадщини” Росії від “нікчемних актів, які не мали правових підстав”. Автори законопроєкту також стверджують, що після ухвалення відповідного закону, союзникам України нібито стане складніше підтримувати Київ у його прагненні звільнити Крим.
Видання Sota зазначає, що за останні сім років Костянтин Затулін тричі пропонував визнати передачу Криму УРСР незаконною.
У Міністерстві закордонних справ України назвали внесення до Держдуми РФ законопроєкту про визнання “незаконним” рішення радянської влади про передачу Криму УРСР “нікчемною спробою російської диктатури легітимізувати власні грубі порушення міжнародного права”.
У відомстві підкреслили, що раніше Москва юридично визнала кордони сучасної України як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях, а зараз порушує взяті на себе зобов’язання.
Як зазначають у МЗС, згаданий законопроєкт лише зайвий раз показує, що в РФ усвідомлюють неминучість звільнення півострова.
“Сотні разів спіймана на брехні та скомпрометована російська влада може скільки завгодно продовжувати свою пропаганду, зокрема під виглядом законотворчості, але це не змінить визнаної світовою спільнотою реальності: Крим — це Україна”, — заявили в міністерстві.
Макрон висунув імовірність введення іноземних військ в Україну, але Берлін та багато інших столиць проти.
Франція створює альянс країн, відкритих для потенційного відправлення західних військ в Україну — і в процесі поглиблює своє зіткнення з більш обережним Берліном.
Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне перебував у Литві в п’ятницю, де зустрівся зі своїми балтійськими та українськими колегами, щоб підтримати ідею, що іноземні війська можуть зрештою допомогти Україні в таких сферах, як розмінування.
«Не Росія вказувати нам, як ми маємо допомогти Україні в найближчі місяці чи роки», — сказав Сежурне на зустрічі під головуванням міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса за участю його українського колеги Дмитра Кулеби. «Це не справа Росії організовувати, як ми розгортаємо наші дії, чи встановлювати червоні лінії. Тому ми вирішуємо між собою».
Сежурне неодноразово називав операції з розмінування можливістю, кажучи, що це «може означати наявність певного персоналу, [але] не воювати».
Зустріч відбувається в той момент, коли Україна страждає від нестачі артилерійських боєприпасів, що ускладнює зупинку люті російських атак.
“Україна не просила нас надіслати війська. Україна просить нас надіслати боєприпаси на даний момент”, – сказав французький міністр. «Ми нічого не виключаємо на найближчі місяці».
Балтійські міністри похвалили Францію за «нестандартне мислення».
Минулого місяця президент Франції Еммануель Мейкон підняв питання про те, що в Україну, можливо, доведеться відправити західних солдатів; одразу після цього більшість європейських країн — включаючи Німеччину, Чехію та Польщу — заявили, що не мають таких планів . Проте три балтійські країни — найбільш схильні до будь-якої російської атаки, якщо Москва досягне успіху у своїй війні проти України — набагато більш відкриті до цієї ідеї.
Варшава також змінює позицію.
«Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою», — заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський у п’ятницю в Польщі, додавши, що він цінує ініціативу Макрона, «оскільки йдеться про те, що [президент Росії Володимир] Путін боїться, а не ми боїмося Путіна. .”
Сежурне висловив стурбованість тим, що Москва націлилася на країни Балтії, які раніше були частиною радянської імперії, а тепер є членами ЄС і НАТО.
Ландсбергіс із Литви повторив Сежурне.
«Ніяких «але» бути не може. Ми повинні провести червоні лінії для Росії, а не для себе. Жодна форма підтримки України не може бути виключена. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну там, де це найбільше потрібно”, – сказав він.
Незважаючи на те, що Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнала шаленого тиску через своє небажання відправити Києву крилаті ракети великої дальності Taurus через страх спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба ледь помітно вдарив по цій стриманості.
«Мені особисто набрид… страх ескалації», – сказав він. «Наша проблема в тому, що у нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією».
Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети». або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».
Радослав Сікорський у своєму виступі він звернув увагу на історичний прецедент, коли коаліція з 16 країн допомагала уряду Південної Кореї у протистоянні з Північною Кореєю, що підтримувалася Китаєм та Радянським Союзом. Згідно з висловленою думкою голови МЗС Польщі, такий сценарій має законні підстави, особливо у випадку загрози миру та безпеки в регіоні.
Країни Заходу у минулому вже використовували свої армії, щоб долучитись до війни в країні, яка не є членом НАТО. Для цього використали рішення ООН і відправила війська у Корею. Про те, що потрібно зробити, щоб військові Північноатлантичного альянсу опинились в Україні, розповів головам МЗС Польщі Радослав Сікорський під час онлайн-трансляції з Сейму.
Сікорський взяв участь у конференції “25 років членства Польщі в Організації Північноатлантичного договору”, яка відбулась у Сеймі 8 березня. Політик відреагував на заяву президента Франції Емманюєля Макрона, який зауважив, що європейські війська можуть опинитись в Україні.
Польський посадовець нагадав, що коаліція військ вже діяла проти попередника РФ — Радянського Союзу. Зокрема, це сталось під час Корейської війни 1950-1953 рр. Як з’ясувалось, у світі є структура, яка може організувати такі дії — це ООН.
Почалось все з того, що на початку Корейської війни у ООН підтвердили, що у Кореї відбувається акт агресії. Рішення підтримали навіть не одноголосно — 140 країн зі 190.
“Проголосували за те, щоб засудити агресію як неприйнятну. Це не просто заява для преси, це створення правової бази”, — пояснив Сікорський.
Після цього сформували міжнародну коаліцію військ кількох країн, які і вступили у бойові дії на боці законного уряду Республіки Кореї.
Саме тому, наголосив очільник польського МЗС, заява Емманюеля Макрона не є “неймовірною”. Натомість вона спрямована на президента Росії Володимира Путіна і показує, що Кремль може чекати несподіванка, якщо буде подальша ескалація.
“Щоб саме російський президент питав себе, яким буде наш наступний крок, а не щоб він був впевнений, що ми не зробимо нічого креативного, і тому міг планувати свої сценарії”.
Корейська війна — події, які відбувались на Корейському півострові з 1950 по 1953 рр. На боці заколотників діяв Китай та СРСР, на боці демократичного уряду — коаліція військ 16 країн і сили ООН. В коаліцію увійшли підрозділи низки країн-членів НАТО: США, Великої Британії, Франції, Канади тощо. Війна закінчилась договором про припинення вогню, укладеним 27 липня 1953 року. Лінію фронту зафіксували на 38-ій паралелі і до сьогодні існує дві країни — Республіка Корея на півдні та КНДР на півночі. СРСР відмовився від війни відразу після того, як помер Генсек Йосип Сталін.
28 лютого президент Франції на зібранні європейських країн, присвяченому війні в Україні, заявив, що до протистояння з РФ можуть долучитись іноземні війська. Подібну заяву підтримали представники країн Балтії, натомість у Німеччині пояснили, що заперечують проти такої ідеї.
За кілька днів, 5 березня, під час візиту до Чехії, Макрон зробив ще одну заяву. З його слів, тепер він не проти, щоб до війни долучались війська ще й неєвропейських країн.
Тим часом у РФ 4 березня відбулись випробування міжконтинентальної ракети “Ярс”. Експерти припустили, що це — відповідь Кремля на заяви Макрона.
