Golovnitemu.com

Позначка: санкції проти росії

  • Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Смерть американського сенатора Ліндсі Грема, який був одним із найвідоміших прихильників України у Конгресі США, продовжує викликати широкий резонанс. На тлі численних припущень і конспірологічних версій президент США Дональд Трамп заявив, що наразі немає жодних підстав вважати смерть політика наслідком злочину. Про це глава Білого дому сказав під час пресконференції.

    Коментуючи обставини смерті сенатора, Трамп зазначив, що, за наявною у нього інформацією, Ліндсі Грем тривалий час мав серйозні проблеми зі здоров’ям. За словами президента, попередньою причиною смерті могли стати закупорені артерії.

    “Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти”, – заявив Трамп.

    Президент США також прокоментував численні теорії змови, які почали поширюватися після смерті сенатора. За його словами, він не бачить жодних ознак того, що до загибелі Ліндсі Грема могли бути причетні сторонні особи чи злочинні дії.

    “Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим”, – сказав американський президент.

    Таким чином Трамп фактично закликав не спекулювати на темі смерті сенатора та не поширювати непідтверджені версії, які не мають доказової бази. За словами глави Білого дому, нині немає підстав пов’язувати смерть Грема із його політичною діяльністю чи міжнародною ситуацією.

    Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії та протягом багатьох років залишався активним учасником формування зовнішньої політики США.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сенатор став одним із найпослідовніших прихильників підтримки Києва. Він регулярно виступав за збільшення військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Кремль та притягнення Росії до відповідальності за агресію.

    За кілька днів до своєї смерті Грем відвідав Київ, де провів зустрічі з українським керівництвом. Під час візиту він заявив про необхідність максимально посилити економічний тиск на Москву та підтримав законопроєкт про масштабні санкції проти Росії, який у США вже встигли неофіційно назвати “пекельними санкціями”. Документ передбачає запровадження жорстких економічних обмежень не лише щодо Росії, а й щодо держав і компаній, які допомагають Кремлю обходити санкції або продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Після смерті сенатора його законодавча ініціатива отримала додаткову увагу в американському політикумі. Представники Білого дому вже заявили про готовність підтримати цей законопроєкт, а сам Дональд Трамп нещодавно зазначив, що шанси на його ухвалення є доволі високими.

  • «Росія отруїла Грема?» Соратниця Трампа вимагає розслідування

    «Росія отруїла Грема?» Соратниця Трампа вимагає розслідування

    Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема спричинила хвилю припущень у політичних колах і соціальних мережах. Американська ультраправа активістка та прихильниця президента Дональда Трампа Лора Лумер закликала провести повне розслідування обставин смерті політика, припустивши, що до неї теоретично могли бути причетні Росія або Іран.

    Лумер звернула увагу на погрози, які лунали на адресу сенатора через його жорстку позицію щодо Кремля й Тегерана, а також на те, що він помер невдовзі після повернення з України. Вона вимагає провести токсикологічну експертизу та перевірити версію можливого отруєння.

    Водночас жоден американський правоохоронний орган не заявляв про встановлені ознаки насильницької смерті. Офіс Грема повідомив лише, що 71-річний сенатор помер увечері 11 липня після «короткочасної та раптової хвороби». Офіційна причина смерті досі не оприлюднена.

    Що заявила Лора Лумер

    У серії дописів у соціальній мережі X Лумер запитала, чи не могла Росія отруїти сенатора, та наголосила, що настільки раптова смерть після закордонної поїздки потребує ретельної перевірки.

    Активістка пов’язала свої підозри з останнім візитом Грема до Києва. 10 липня сенатор зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, відвідав виробництво українських безпілотників і говорив про просування нового санкційного законопроєкту проти Росії. Угода з адміністрацією Трампа щодо подальшої роботи над пакетом обмежень була одним із його останніх політичних досягнень.

    «Чи не отруїла Росія щойно Ліндсі Грема? Це справді потребує розслідування», — написала Лумер.

    У ще одному дописі вона нагадала, що незадовго до смерті політик повідомляв про погрози з боку Корпусу вартових ісламської революції Ірану. За твердженням активістки, на заходах у Тегерані демонстрували плакати із зображеннями Грема, Трампа та самої Лумер як можливих цілей.

    Лумер заявила, що збіг між погрозами, поверненням сенатора з України та його раптовою смертю не можна ігнорувати. Вона закликала негайно провести токсикологічне дослідження, яке могло б установити або спростувати наявність отруйних речовин.

    Лумер також згадала Дугіна

    Окремо активістка звернула увагу на попередні слова російського ультранаціоналістичного ідеолога Олександра Дугіна. За її твердженням, за кілька місяців до смерті Грема той закликав «розчавити» американського сенатора.

    Лумер опублікувала скриншот відповідного допису та заявила, що погрози з боку публічних прихильників Кремля мають бути враховані слідством.

    Водночас заклики або агресивні публікації самі по собі не є доказом причетності будь-якої держави до смерті політика. Наразі немає підтверджених даних, що Дугін, російські посадовці чи спецслужби мали стосунок до подій у будинку сенатора.

    Що відомо про останні години Грема

    За даними Reuters, екстрені служби прибули до будинку Грема у Вашингтоні після повідомлення про зупинку серця. Американські медіа писали, що перед цим у людини в будинку виникли болі в грудях. Сам офіс сенатора не розкрив медичних подробиць і не назвав остаточної причини смерті.

    The Wall Street Journal проаналізувала записи диспетчерських переговорів. За їхніми даними, медиків викликали через біль у грудях, після чого повідомлялося про серцеву зупинку та проведення реанімації. У диспетчерських повідомленнях був указаний вік 73 роки, хоча Грему був 71 рік, тому не всі деталі запису вдалося однозначно пов’язати саме із сенатором.

    Президент Дональд Трамп заявив, що розмовляв із Гремом телефоном увечері 11 липня. За його словами, сенатор здавався втомленим після поїздки, але загалом почувався нормально. Глава Білого дому припустив, що це могла бути одна з останніх розмов політика.

    Чи розпочали розслідування

    Директор ФБР Каш Патель повідомив, що бюро готове надати місцевим органам влади всі необхідні ресурси. Водночас він не заявляв про наявність ознак злочину чи підозри в отруєнні.

    Залучення ФБР до перевірки смерті впливового сенатора саме по собі не є підтвердженням версії про замах. Американські федеральні служби можуть допомагати місцевій поліції через статус померлого, його доступ до чутливої інформації, міжнародну діяльність і численні погрози на його адресу.

    На момент публікації американська влада не повідомляла про відкриття кримінальної справи за фактом убивства. Не оголошувалися й результати розтину або токсикологічного аналізу.

    Тому твердження про отруєння залишається непідтвердженою версією Лумер та інших коментаторів, а не офіційним висновком слідства.

    Іран дійсно погрожував Грему

    Підозри частини прихильників Трампа виникли не на порожньому інформаційному тлі. Ліндсі Грем був одним із найжорсткіших критиків іранського режиму в Конгресі та підтримував військові дії США й Ізраїлю проти Тегерана.

    За кілька днів до смерті він публічно коментував зображення зі своїм портретом як мішенню, що з’являлися під час заходів в Ірані. Американські медіа повідомляли, що сенатор відреагував на погрози з іронією та не демонстрував наміру змінювати свою позицію.

    Трамп також заявив, що наказав військовим підготувати нищівну відповідь у разі, якщо Іран спробує вбити президента США. Ця заява пролунала 11 липня на тлі повідомлень про можливі іранські плани замаху.

    Після смерті Грема окремі іранські державні та провладні медіа відкрито раділи цій новині. Це посилило обурення у США, але також не доводить причетності Тегерана до смерті сенатора.

    Чому згадують Росію

    Грем протягом останніх років став одним із найактивніших прихильників України у Сенаті США. Він десять разів відвідував країну після початку повномасштабного вторгнення та постійно вимагав посилювати санкції проти Кремля.

    Під час останнього візиту сенатор заявив, що адміністрація Трампа погодилася підтримати законопроєкт, який дозволив би запроваджувати обмеження та високі тарифи проти країн, що продовжують купувати російські енергоносії.

    Грем також відвідав українське підприємство SkyFall, де ознайомився з виробництвом бойових безпілотників. Він виступав за посилення американсько-української співпраці у сфері дронів та далекобійної зброї.

    Через це сенатор регулярно ставав об’єктом агресивної риторики російських пропагандистів. Однак доказів того, що Росія мала доступ до нього під час останньої поїздки або організувала будь-яку операцію проти нього, немає.

    Наскільки надійні заяви Лумер

    Лора Лумер відома як прихильниця Трампа та впливова активістка серед частини руху MAGA, однак вона не обіймає офіційної посади в адміністрації США та не має підтвердженого доступу до матеріалів слідства.

    Сам Трамп раніше дистанціювався від частини її заяв, зазначаючи, що вона не працює на його виборчу кампанію, хоча він цінує її підтримку. Reuters називало Лумер ультраправою активісткою та прихильницею конспірологічних версій.

    Тому її припущення мають розглядатися саме як публічний заклик до перевірки, а не як інформація від американської розвідки чи правоохоронних органів.

    Медіа також звертають увагу, що після заяви директора ФБР про допомогу місцевій владі в соцмережах почали масово поширюватися непідтверджені теорії про Росію, Іран та Україну. Офіційні органи ж поки не підтвердили жодної з них.

    Що може поставити крапку у версіях

    Ключове значення матимуть результати судово-медичної експертизи, токсикологічного дослідження та аналіз медичної історії сенатора.

    Американські медіа повідомляють, що найбільш очевидною попередньою версією є серцевий напад або інша гостра серцево-судинна подія. У Грема також могла бути сімейна схильність до серцевих захворювань: його батько помер від інфаркту. Проте ця інформація не є офіційно встановленою причиною смерті самого сенатора.

    До оприлюднення медичного висновку коректно говорити лише про раптову смерть після короткої хвороби, можливу серцеву зупинку та вимоги окремих політичних активістів провести ширше розслідування.

    Отруєння Росією чи Іраном наразі не підтверджене жодними доказами. Однак через міжнародний статус Грема, прямі погрози та його останню активність на українському й іранському напрямках заклики до прозорої перевірки, найімовірніше, лише посилюватимуться.

    Остаточну відповідь можуть дати лише американські слідчі та медики. До цього часу найгучніша версія про можливу спецоперацію залишається припущенням Лори Лумер, а не встановленим фактом.

  • Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Американський сенатор Ліндсі Грем лише за три дні до своєї раптової смерті дав інтерв’ю BBC News Україна, у якому висловив упевненість у силах України, закликав посилити тиск на Росію та підтримав майбутній вступ української держави до НАТО. Розмова відбулася 7 липня на полях саміту Альянсу в Анкарі й стала одним з останніх великих публічних інтерв’ю впливового республіканця.

    Грем говорив про ситуацію на фронті, можливість завершення війни, нові санкції проти покупців російської нафти, українські далекобійні удари та необхідність надати Києву реальні гарантії безпеки.

    Увечері 11 липня офіс сенатора повідомив, що він помер після короткочасної раптової хвороби. Політику був 71 рік. За день до смерті він завершив свій десятий візит до України, під час якого зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та відвідав виробництво українських безпілотників.

    «Українці б’ються як тигри»

    На запитання журналістки BBC News Україна Мирослави Пеци про ситуацію на фронті Грем відповів із помітним оптимізмом. Він заявив, що Україна не лише змогла втримати позиції, а й поступово нарощує військові можливості.

    Сенатор сказав, що пишається українським народом, який, за його словами, «б’ється як тигри». Він вважав, що Україна входить у літню кампанію з перевагою та необхідним імпульсом.

    Грем особливо відзначив розвиток українського оборонного виробництва. На його переконання, здатність України самостійно виготовляти більше зброї та безпілотників поступово зменшує залежність від іноземних постачань.

    Він також заявив, що російський правитель Володимир Путін припустився великої помилки, розпочавши війну. За оцінкою сенатора, Україна дедалі успішніше переносить її наслідки на територію Росії через удари по військових та економічно важливих об’єктах.

    Після саміту в Анкарі Грем відвідав Київ і повторив схожі тези під час зустрічі із Зеленським. Він закликав поєднати посилення української армії з новим санкційним тиском, щоб змусити Москву до переговорів.

    Грем сподівався завершити війну у 2026 році

    В останньому інтерв’ю сенатор висловив сподівання, що війну вдасться завершити вже цього року. Водночас він наголошував: для цього недостатньо лише дипломатичних закликів — необхідно збільшувати економічну й військову ціну війни для Кремля.

    Грем не вважав, що Путін на той момент справді прагнув миру. На пряме запитання журналістки, чи хоче російський лідер домовленості, сенатор відповів негативно.

    За його оцінкою, Путін погодиться на змістовні переговори лише тоді, коли почне відчувати загрозу своїй владі та зрозуміє, що не може здобути бажаної перемоги на полі бою.

    Ця оцінка збігається з інформацією Reuters, оприлюдненою за два дні після інтерв’ю. Джерела агентства, близькі до Кремля, стверджували, що Путін на той момент не був готовий припиняти війну й розглядав можливість подальшої ескалації.

    Законопроєкт проти покупців російської нафти

    Однією з головних тем розмови став санкційний законопроєкт, над яким Грем працював разом із демократом Річардом Блюменталем та іншими сенаторами.

    Ініціатива мала надати президенту США додаткові інструменти для тиску на країни, які продовжують купувати російські енергоносії та фактично фінансують війну проти України.

    В інтерв’ю Грем заявив, що проєкт підтримали 85 зі 100 сенаторів. Він пояснив, що нові мита й санкції можуть бути спрямовані передусім проти Китаю, Індії та інших великих покупців дешевої російської нафти.

    За словами сенатора, сенс такого механізму полягає у позбавленні Кремля доходів, необхідних для виробництва зброї, виплат військовим та утримання воєнної економіки.

    Ще у травні 2025 року офіс Грема повідомляв, що законопроєкт мав понад 80 співавторів у Сенаті. А 10 липня 2026 року — за день до смерті політика — Грем, Блюменталь, Джин Шахін і Роджер Вікер оголосили про домовленість з адміністрацією Трампа щодо просування оновленої редакції документа.

    Трамп міг отримати новий інструмент тиску

    Під час інтерв’ю Грем висловив упевненість, що Дональд Трамп підтримає санкційну ініціативу. Сенатор повідомив, що планує обговорити її з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

    Він навів як приклад американські мита проти Індії за закупівлю російської нафти та заявив, що такий підхід уже показав ефективність.

    Після останньої зустрічі із Зеленським у Києві Грем підтвердив, що команда Трампа погодилася підтримати оновлений законопроєкт. Він назвав це шансом надати американському президенту нові важелі для примушення Росії до миру.

    Сенатор також вважав, що важливу роль може відіграти Китай. У Києві він заявив журналістам, що шлях до завершення війни значною мірою проходить через Пекін, оскільки китайське керівництво має значний вплив на Росію.

    Україні потрібно більше ППО

    Грем наголосив, що економічний тиск має поєднуватися з подальшим озброєнням України. Одним із головних пріоритетів він назвав посилення протиповітряної оборони.

    Сенатор вважав, що Київ повинен отримати більше можливостей для захисту міст і цивільного населення від російських ракет та ударних дронів.

    Під час свого останнього візиту він обговорював із Зеленським термінові потреби України у ППО. Зустріч відбулася після переговорів українського президента з Трампом на саміті НАТО, де сторони також порушували питання виробництва перехоплювачів для систем Patriot.

    Грем закликав діяти максимально рішуче саме влітку, щоб збільшити тиск на Кремль і створити умови для реальних переговорів.

    Чи боявся Грем ядерної відповіді Росії

    Журналістка BBC запитала сенатора про побоювання, що передача Україні балістичних ракет або посилення ударів углиб Росії може спричинити ядерну ескалацію.

    Грем відповів, що не вважає цей ризик підставою для обмеження української оборони. Він припустив, що російське суспільство та оточення Путіна не дозволять йому зробити крок, який матиме катастрофічні наслідки для самої Росії.

    Сенатор заявив, що на місці України використовував би всі доступні можливості для тиску на Кремль — у межах прагнення змусити Путіна сісти за стіл переговорів.

    Це була послідовна позиція Грема. Упродовж повномасштабної війни він підтримував передачу Україні далекобійної зброї, посилення санкцій та удари по об’єктах, пов’язаних із російською воєнною машиною.

    Війна завершиться переговорами

    Попри оптимістичну оцінку українських військових можливостей, Грем не прогнозував завершення війни виключно на полі бою.

    На запитання, чи зможе Україна повернути всі окуповані території, включно з Кримом і Донбасом, він відповів, що все можливо, однак кінцеве рішення, найімовірніше, буде досягнуте за столом переговорів.

    Сенатор наголосив, що позиція України на майбутніх переговорах безпосередньо залежить від її сили. Що потужнішою буде українська армія, то вищими будуть шанси на справедливий і чесний мир.

    Для Грема принциповим було не лише припинення нинішніх бойових дій, а й недопущення нового російського вторгнення в майбутньому.

    Він нагадав, що після попередніх домовленостей Україна не отримала достатньо надійних гарантій безпеки. Тому нова система мала чітко показати Росії: повторна агресія означатиме зіткнення не лише з Україною, а й із Європою та Сполученими Штатами.

    Грем підтримав вступ України до НАТО

    Наприкінці розмови журналістка запитала сенатора, чи хотів би він бачити Україну членом НАТО.

    Грем відповів однозначно ствердно. На уточнення, коли саме це повинно відбутися, він сказав, що підтримав би вступ у будь-який момент, коли це стане можливим і практично здійсненним.

    Ця відповідь стала однією з останніх публічних заяв сенатора про стратегічне майбутнє України.

    Грем багато років належав до прихильників жорсткої зовнішньої політики США. Він вважав, що слабка відповідь Заходу на агресію заохочує авторитарні режими до нових нападів, а надійні союзи та військова перевага зменшують ризик великої війни.

    Останній візит до Києва

    Через три дні після розмови з BBC Грем прибув до Києва. Це був його десятий візит до України.

    Він зустрівся із Зеленським, обговорив ППО, новий санкційний пакет і можливості дипломатичного завершення війни. Після зустрічі сенатор закликав Китай використати вплив на Москву та заявив, що найближчі місяці можуть стати вирішальним вікном для мирного процесу.

    Грем також відвідав виробництво української компанії SkyFall, де ознайомився з безпілотними технологіями. Він виступав за посилення співпраці між українською та американською оборонними промисловостями.

    Саме підтримка України стала одним з останніх напрямків його політичної роботи.

    «Слава Україні й молімося за мир»

    У своєму останньому інтерв’ю Грем не приховував оптимізму щодо здатності України вистояти. Він вірив, що російська економіка слабшає, суспільство втомлюється від війни, а Путін рано чи пізно буде змушений перейти до переговорів.

    Водночас сенатор не закликав Україну чекати цього моменту. Навпаки, він вимагав посилити її армію, ППО, оборонне виробництво та можливості завдавати Росії відчутних втрат.

    Його логіка була простою: справедливий мир можливий лише тоді, коли Україна буде достатньо сильною, а Росія зрозуміє, що продовження війни коштуватиме дорожче, ніж її припинення.

    Одну зі своїх останніх відповідей Грем завершив словами: «Слава Україні й молімося за мир».

    Через чотири дні після інтерв’ю стало відомо про його смерть. Для України ця розмова стала політичним заповітом сенатора, який до останніх днів вимагав сильнішої підтримки Києва, жорсткішого тиску на Кремль і таких гарантій безпеки, які не дозволять Росії розпочати третє вторгнення.

  • «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    Президент США Дональд Трамп відреагував на смерть сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його «справжнім американським патріотом» і одним із найвидатніших сенаторів, яких він знав. Відповідне звернення глава Білого дому опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social після офіційного підтвердження смерті політика.

    «Він був одним із найвидатніших людей і сенаторів, яких я знав. Він завжди працював і був справжнім американським патріотом. Ліндсі буде дуже не вистачати! Деталі та порядок організації поховання будуть повідомлені згодом. Так сумно!» — написав Трамп.

    Заява президента пролунала через кілька годин після того, як офіс сенатора повідомив про його смерть. У заяві зазначається, що Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої та раптової хвороби. Родина попросила поважати її право на приватність у період жалоби.

    Ліндсі Грем був одним із найвідоміших республіканських політиків США. Він представляв штат Південна Кароліна в Сенаті з 2003 року, а до цього працював у Палаті представників. Протягом політичної кар’єри він входив до впливових сенатських комітетів із питань оборони, бюджету, юстиції та міжнародної політики, а також мав багаторічний досвід служби військовим юристом у Повітряних силах США.

    Відносини між Трампом і Гремом не завжди були безхмарними. Під час президентської кампанії 2016 року сенатор відкрито критикував Дональда Трампа та виступав проти його висунення кандидатом від Республіканської партії. Однак після приходу Трампа до Білого дому політики поступово відновили співпрацю, а згодом Грем став одним із найближчих союзників президента в Сенаті. Сам Трамп неодноразово називав його своїм другом і відкрито підтримував під час передвиборчих кампаній у Південній Кароліні.

    Попри союз із Трампом, Грем іноді займав незалежну позицію в окремих питаннях зовнішньої політики. Зокрема, останніми місяцями він був одним із головних прихильників посилення санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги Україні.

    Лише за кілька днів до смерті сенатор відвідав Київ уже вдесяте від початку російської агресії. Під час візиту він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall та заявив, що підтримує новий двопартійний санкційний пакет проти Росії. Також Грем виступав за розширення оборонної співпраці між Україною та США, зокрема у сфері виробництва сучасних дронів і далекобійного озброєння.

    На смерть сенатора вже відреагували й українські посадовці. Президент Володимир Зеленський назвав Грема одним із найвідданіших друзів України у Сполучених Штатах, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що його підтримка української боротьби проти російської агресії ніколи не буде забута.

    Смерть Ліндсі Грема стала однією з найрезонансніших політичних подій у США. Його відхід означає втрату одного з найвпливовіших представників Республіканської партії в питаннях національної безпеки та міжнародної політики. Водночас у Сенаті звільнилося місце від штату Південна Кароліна, і губернатор штату має призначити тимчасового наступника до проведення виборів відповідно до законодавства.

  • НПЗ палають, бензин зникає: українські дрони наблизили війну до Кремля

    НПЗ палають, бензин зникає: українські дрони наблизили війну до Кремля

    Системні удари України по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах, портах і танкерах поступово перетворюються з окремих військових операцій на масштабну кампанію економічного виснаження Росії. Її наслідки дедалі сильніше відчуває не лише російська армія, а й звичайне населення — у низці регіонів виник дефіцит бензину, біля заправок утворюються черги, а влада змушена обмежувати експорт і збільшувати імпорт пального.

    Fox News називає українські удари спробою принести війну до «парадних дверей» російського диктатора Володимира Путіна. Головний ефект нової стратегії полягає в тому, що Кремлю стає дедалі складніше підтримувати створену ним ілюзію, ніби повномасштабне вторгнення не впливає на повсякденне життя більшості росіян.

    Колишній російський опозиційний політик Максим Кац у коментарі американському телеканалу зазначив, що паливна криза стала одним із перших безпосередніх наслідків війни, з якими масово зіткнулися пересічні громадяни РФ. Раніше більшість із них відчувала переважно інфляцію та поступове погіршення економічної ситуації. Тепер у деяких регіонах проблема полягає вже не тільки у високій ціні — бензину фізично немає у продажу.

    За оцінкою Каца, така ситуація створює для Кремля серйозну політичну загрозу. Протягом років російська влада намагалася ізолювати населення від реальної ціни агресії: бойові дії подавалися як далека операція, яка нібито не повинна змінювати звичне життя великих міст і регіонів. Проте коли люди не можуть заправити автомобіль, бачать довгі черги та щодня платять більше за товари й послуги, війна перестає бути телевізійною картинкою.

    Росія виробляє лише дві третини необхідного бензину

    Масштаб проблеми підтверджують і дані енергетичного ринку. За інформацією Reuters, після посилення українських атак російські підприємства виробляють бензину приблизно на рівні 65% від сезонного попиту. Дефіцит становить орієнтовно 40–45 тисяч тонн пального на добу, тоді як щоденне споживання в літній період сягає 115–120 тисяч тонн.

    Серед великих підприємств, які повністю або частково зупиняли роботу через пошкодження, називають Нижньогородський, Омський і Саратовський нафтопереробні заводи. Сукупний дефіцит значно зріс порівняно з червнем, а сезонне збільшення автомобільних поїздок лише посилило навантаження на систему постачання.

    Російська влада намагається втримати ситуацію за допомогою кількох екстрених заходів. Москва обмежує експорт пального, використовує державні запаси й нарощує закупівлі за кордоном. Особливо збільшилися поставки бензину з Білорусі, які у червні досягли рекордного рівня — близько шести тисяч тонн на добу. Також Росія змушена шукати додаткові обсяги в інших країнах, зокрема в Індії.

    У деяких регіонах на тлі дефіциту та довгих черг до автозаправних станцій залучають додаткові сили для підтримання порядку. Російські посадовці сподіваються, що становище покращиться після повернення частини заводів до роботи. Однак це можливо лише за умови відсутності нових результативних атак, а українські Сили оборони продовжують бити по підприємствах практично щодня.

    Кожна система ППО біля НПЗ не воює на фронті

    Колишній верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Філіп Брідлав вважає, що українська кампанія вже має подвійний ефект. З одного боку, вона скорочує обсяги виробництва пального, необхідного для російської військової техніки, авіації, вантажівок і логістики. З іншого — змушує Москву розтягувати засоби протиповітряної оборони по величезній території.

    Росія має десятки великих нафтопереробних заводів, нафтобаз, портових терміналів і перекачувальних станцій. Повністю захистити кожен із цих об’єктів від далекобійних безпілотників неможливо. Кожен зенітний комплекс і підрозділ, перекинутий до промислової зони в глибині РФ, не може одночасно прикривати окупаційні війська, аеродроми чи склади поблизу українського фронту.

    За окремими оцінками, українські атаки вже вивели з ладу або суттєво обмежили близько третини російських потужностей із перероблення пального. Українська сторона наводила й вищі показники, заявляючи про втрату Росією понад 40% переробних можливостей протягом року. Остаточні цифри відрізняються, адже частина підприємств ремонтується, перезапускається, а потім знову зазнає атак.

    У червні Путін був змушений публічно визнати, що українські удари по енергетичних об’єктах стали одним із чинників дефіциту пального. На той момент обмеження або нормування продажу бензину вже діяли в десятках регіонів, зокрема у Москві та на тимчасово окупованих територіях України.

    Новий удар по Сизранському НПЗ

    У ніч проти 12 липня українські сили знову атакували енергетичну інфраструктуру в Самарській області. За повідомленнями російських медіа та міжнародних агентств, ціллю міг стати Сизранський нафтопереробний завод, який належить компанії «Роснефть». Під час атаки було пошкоджено промисловий об’єкт, а місцева влада також повідомила про руйнування житлових будинків, загиблого та поранених.

    Сизранський НПЗ уже неодноразово опинявся під ударами. Після атаки 21 травня Генеральний штаб України повідомляв про зупинку підприємства. Завод має потужність перероблення до дев’яти мільйонів тонн нафти на рік і розташований більш ніж за 800 кілометрів від українського кордону.

    Одночасно українські дрони атакують морську логістику Росії. Під ударами опиняються танкери, пороми та портова інфраструктура в Азовському і Чорному морях. Ці операції мають ускладнити перевезення нафтопродуктів і військових вантажів, зокрема до окупованого Криму. Fox News повідомляв, що лише за кілька днів Україна заявила про ураження 21 російського судна, паралельно продовжуючи атаки на великі НПЗ.

    Президент Володимир Зеленський називає такі операції «далекобійними санкціями». Йдеться про фізичне знищення інфраструктури, яка забезпечує російський бюджет доходами та постачає ресурси окупаційній армії, коли міжнародних економічних обмежень недостатньо для зупинення війни.

    Кремль усе ще заробляє мільярди

    Водночас українська стратегія не може сама собою повністю позбавити Росію енергетичних доходів. Москва залишається одним із найбільших експортерів нафти й газу, а частина європейських держав продовжує купувати російський скраплений природний газ.

    За даними організації Urgewald, упродовж перших п’яти місяців 2026 року до портів Європейського Союзу прибули 114 партій продукції проєкту «Ямал СПГ». Це становило близько 96,7% усього його експорту за цей період, тоді як лише чотири партії були доставлені до Китаю. Загальний обсяг поставок до ЄС сягнув 8,37 мільйона тонн — приблизно на 18% більше, ніж роком раніше.

    Вартість цих постачань оцінюють у мільярди євро. Вони демонструють головне обмеження української кампанії: удари по НПЗ можуть спричиняти внутрішній дефіцит бензину та дизеля, але не обов’язково одразу зупиняють експорт сирої нафти або газу. Росія ще має можливість переорієнтовувати потоки, продавати сировину за кордон і фінансувати війну.

    Саме тому військовий тиск має поєднуватися з жорсткішими міжнародними санкціями, обмеженням роботи тіньового флоту та відмовою європейських покупців від російських енергоносіїв.

    Війна більше не залишається «десь далеко»

    Попри всі обмеження, стратегічний результат українських ударів стає дедалі помітнішим. Росія витрачає значні кошти на ремонт, імпорт обладнання та захист підприємств. Паливні компанії втрачають виробничі потужності, армія змушена конкурувати з цивільним сектором за доступні ресурси, а населення бачить черги та порожні колонки на заправках.

    Кремль, найімовірніше, і надалі надаватиме пріоритет забезпеченню армії. Це означає, що за подальшого скорочення виробництва нестачу насамперед відчуватимуть цивільні споживачі. Саме така ситуація може посилити невдоволення у регіонах, які раніше практично не стикалися з прямими наслідками російської агресії.

    Українські удари поки що не змусили Путіна відмовитися від війни. Проте вони руйнують ключовий елемент кремлівської пропаганди — твердження, що Росія може нескінченно вести агресію без серйозної ціни для власного населення.

    Тепер ця ціна вимірюється не лише військовими втратами та санкціями, а й дефіцитом бензину, зупиненими заводами, чергами на автозаправках і необхідністю захищати об’єкти за сотні й тисячі кілометрів від України. Саме тому Fox News називає кампанію ударів по енергетичній інфраструктурі способом наблизити війну безпосередньо до Кремля — і змусити Росію відчути наслідки агресії, яку вона розпочала проти України.

  • «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

    «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

     

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив співчуття через раптову смерть американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який багато років залишався одним із найпомітніших прихильників України у Конгресі США. Глава МЗС наголосив, що політик був справжнім другом українського народу та одним із найсильніших голосів на підтримку боротьби проти російської агресії.

    Сенатор помер увечері 11 липня у віці 71 року після нетривалої раптової хвороби. Його офіс повідомив про смерть політика та попросив поважати приватність родини у важкий для неї час. Офіційна причина смерті на момент публікації детально не розкривалася.

    Особливого трагізму новині додає те, що незадовго до смерті Грем перебував у Києві. Це був уже десятий візит сенатора до України. Він зустрівся з українським керівництвом, обговорив посилення оборонної співпраці та вкотре закликав Вашингтон збільшувати тиск на Росію. У заяві українського МЗС Сибіга підкреслив, що політик буквально щойно повернувся з України.

    «Засмучений звісткою про смерть сенатора Ліндсі Грема, який щойно був у Києві з десятим візитом до України. Сенатор Грем був справжнім другом України та одним із найсильніших голосів на підтримку нашої боротьби проти російської агресії», — зазначив Сибіга.

    Міністр нагадав, що американський законодавець послідовно виступав за посилення санкцій проти Росії та забезпечення України засобами, необхідними для захисту населення. За словами глави української дипломатії, лідерство, переконання та непохитна відданість сенатора Україні не будуть забуті.

    Сибіга також передав співчуття рідним і близьким Грема, його колегам у Сенаті та жителям Південної Кароліни, яку політик представляв у верхній палаті Конгресу понад два десятиліття. Міністр наголосив, що Україна сумує разом зі Сполученими Штатами.

    Останній візит Грема до Києва

    Під час візиту 10 липня Ліндсі Грем зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Сторони обговорювали потреби України у протиповітряній обороні, санкційний тиск на Росію та подальшу співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Зеленський поінформував сенатора про результати своїх переговорів із президентом США Дональдом Трампом під час саміту НАТО в Анкарі. Серед ключових тем була політична домовленість щодо ліцензування виробництва систем Patriot в Україні.

    Сам Грем під час перебування у Києві заявив, що Білий дім погодився підтримати оновлений двопартійний законопроєкт про посилення санкцій проти Росії. Документ має на меті вдарити не лише по Москві, а й по державам та компаніям, які продовжують купувати російські енергоресурси й таким чином допомагають фінансувати війну.

    Сенатор говорив, що після переговорів із представниками адміністрації Трампа у законопроєкту з’явився реальний шлях до ухвалення. Ініціативу розробляли спільно представники обох американських партій — республіканці та демократи.

    Грем також закликав Китай використати свій вплив на Росію та змусити Кремль перейти до реальних мирних переговорів. Він вважав, що економічний тиск на Москву має йти паралельно з військовою підтримкою України.

    Сенатор побачив українські дрони

    Під час останнього приїзду до України Грем відвідав виробничий майданчик української оборонно-технологічної компанії SkyFall. Там йому показали процес розроблення та виготовлення важких бомбардувальних дронів Vampire, відомих серед військових як «Баба Яга», FPV-безпілотників Shrike та перехоплювачів російських «Шахедів» P1-SUN.

    Сенатор високо оцінив швидкість розвитку українських безпілотних технологій та заявив, що співпраця у цій сфері може бути корисною і для України, і для Сполучених Штатів.

    Візит до підприємства став одним з останніх публічних заходів Грема. Уже наступного дня його офіс повідомив про раптову смерть.

    Один із найвідоміших прихильників України

    Ліндсі Грем представляв Південну Кароліну в Сенаті США з 2003 року. Перед цим він працював у Палаті представників. Політик мав значний вплив на американські дискусії щодо національної безпеки, оборони та міжнародної політики.

    До політичної кар’єри він служив військовим юристом у Повітряних силах США, а згодом продовжив службу в резерві та дослужився до звання полковника. Протягом роботи в Конгресі Грем входив до ключових сенатських комітетів і певний час очолював юридичний комітет Сенату.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії сенатор неодноразово відвідував Україну. Він зустрічався із Зеленським, військовими та представниками української влади, закликав передавати Києву сучасне озброєння і посилювати економічний тиск на Кремль.

    Грем також був одним з авторів і головних прихильників жорстких вторинних санкцій проти покупців російської нафти, газу та інших ресурсів. Запропоновані ним механізми передбачали високі мита й обмеження проти країн, які фактично підтримують російську воєнну економіку.

    Його позиція робила сенатора однією з найпомітніших американських політичних фігур, які наполягали, що допомога Україні відповідає стратегічним інтересам самих Сполучених Штатів.

    Втрата для України та американської політики

    Смерть Грема залишає вакантним місце в Сенаті від Південної Кароліни. Тимчасового наступника має призначити губернатор штату відповідно до американського законодавства. Його відхід також може вплинути на подальше просування санкційного законопроєкту, який він активно підтримував в останні місяці.

    Водночас двопартійна група сенаторів уже заявила про намір продовжити роботу над посиленням обмежень проти Росії. Однак саме Грем був одним із найбільш медійних і впливових провідників цієї ініціативи серед республіканців.

    Для України його смерть стала особливо болючою через багаторічну й послідовну підтримку. Останній приїзд сенатора до Києва, зустріч із Зеленським, відвідування виробництва українських дронів та робота над новими санкціями фактично стали завершальними сторінками його політичної діяльності.

    Як наголосив Андрій Сибіга, Україна пам’ятатиме Ліндсі Грема не лише як впливового сенатора США, а як союзника, який у критичний для країни час відкрито відстоював її право на захист, свободу та справедливий мир.

  • ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    Сорок чотири депутати Європейського парламенту звернулися до президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно із закликом скасувати рішення про допуск російських спортсменів до Чемпіонату світу з футболу серед гравців віком до 15 років. Європейські законодавці наголошують, що повернення російських команд до міжнародних турнірів під час повномасштабної війни проти України стане неприйнятним політичним і моральним сигналом, образить українців, які постраждали від російської агресії, та суперечитиме принципам, які міжнародний спорт має захищати.

    Про це йдеться у спільному листі 44 депутатів Європарламенту до президента ФІФА Джанні Інфантіно, текст якого є у розпорядженні видання “Європейська правда”.

    У зверненні законодавці висловлюють глибоке занепокоєння рішенням ФІФА допустити російську команду до участі у Чемпіонаті світу U-15, який має відбутися вже цього жовтня в Азербайджані. На думку авторів листа, це рішення було ухвалене в момент, коли Росія продовжує щоденні атаки на українські міста, а війна забирає життя мирних жителів, серед яких діти.

    Європарламентарі нагадують, що з початку повномасштабного вторгнення українські діти стали одними з найбільших жертв російської агресії. Через регулярні ракетні та дронові удари багато дітей втратили свої домівки, були змушені залишити рідні міста або виїхати за кордон. Значна частина українських школярів вже кілька років живе в умовах постійної небезпеки, повітряних тривог та навчання в укриттях.

    Автори звернення зазначають, що війна фактично позбавила українських дітей можливості повноцінно займатися спортом. У багатьох регіонах країни спортивні школи, стадіони, футбольні поля та інша спортивна інфраструктура були зруйновані або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Через це тисячі дітей втратили можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та розвивати свої спортивні здібності.

    Окремо депутати наголосили на темі примусової депортації українських дітей. У листі зазначається, що близько 20 тисяч українських неповнолітніх були насильно вивезені Росією з окупованих територій та розлучені зі своїми родинами. Європарламентарі наголошують, що міжнародна спільнота неодноразово засуджувала ці дії, а питання повернення дітей залишається одним із ключових у переговорах щодо завершення війни.

    На думку авторів звернення, за таких обставин рішення допустити російську команду до міжнародних футбольних змагань є не лише передчасним, а й морально неприйнятним.

    У листі також наголошується, що сучасна російська влада активно використовує спорт як один із інструментів державної політики та пропаганди. За словами депутатів, спортивні перемоги та участь російських команд у міжнародних турнірах Кремль використовує для формування позитивного іміджу держави, просування націоналістичних, антиукраїнських і антизахідних наративів, а також для демонстрації того, що Росія нібито повертається до нормального міжнародного життя попри триваючу війну.

    Європейські законодавці вважають, що повернення російських спортсменів на турніри під егідою ФІФА може бути використане російською владою як черговий елемент внутрішньої та зовнішньої пропаганди. Саме тому, на їхню думку, міжнародні спортивні організації повинні враховувати не лише спортивний аспект своїх рішень, а й політичний та гуманітарний контекст.

    У зверненні наголошується, що поява російської збірної на міжнародному турнірі та демонстрація російської державної символіки можуть стати глибокою образою для українських сімей, які втратили дітей через російські ракетні удари.

    «Участь російських спортсменів та публічна демонстрація російського прапора й державних символів на заходах ФІФА стануть публічною образою для сотень українських сімей, які зазнали болю та втрат, втративши своїх дітей внаслідок російських атак», – зазначають автори листа.

    Євродепутати також нагадують, що останнім часом Росія лише посилила інтенсивність ударів по українських містах. Практично щодня російська армія застосовує ракети, керовані авіабомби та ударні безпілотники, внаслідок чого гинуть мирні жителі, серед яких є діти. Саме тому, на переконання депутатів, рішення ФІФА допустити російську команду до міжнародного турніру стане проявом неповаги до пам’яті невинних жертв війни.

    Автори звернення закликають президента ФІФА переглянути ухвалене рішення та призупинити допуск російських футболістів до всіх міжнародних турнірів до того часу, поки Росія не погодиться на повне припинення вогню, не розпочне реальні мирні переговори та не поверне депортованих українських дітей.

    «Ми закликаємо ФІФА стати на бік миру, а не йти на поступки агресору – Росії», – наголошується у зверненні.

    Депутати також звертають увагу на можливі спортивні наслідки рішення ФІФА. На їхню думку, присутність російської команди на турнірі може поставити під загрозу сам принцип чесних міжнародних змагань. Вони припускають, що окремі національні федерації можуть відмовитися брати участь у турнірі або виходити на поле проти представників Росії.

    Як приклад законодавці наводять позицію Федерації футболу України, яка вже заявила, що українські команди не братимуть участі у будь-яких міжнародних турнірах, якщо серед учасників будуть російські збірні або клуби.

    Рішення ФІФА викликало широку дискусію на тлі останніх подій у міжнародному спортивному русі. Наприкінці червня Міжнародний олімпійський комітет ухвалив зміни до Олімпійської хартії, які, на думку критиків, можуть спростити повернення Росії до міжнародного олімпійського руху. Уже 7 липня МОК також ухвалив рішення про тимчасове відновлення в правах Олімпійського комітету Росії.

    Ці рішення викликали занепокоєння як в Україні, так і серед європейських політиків. У Європейській комісії заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації та висловили стурбованість кроками, які можуть створити передумови для поступового повернення російських спортсменів до міжнародних змагань попри триваючу війну.

    На думку авторів листа, міжнародні спортивні організації мають усвідомлювати власну відповідальність за рішення, які вони ухвалюють під час найбільшої війни в Європі з часів Другої світової. Вони переконані, що повернення Росії до міжнародних турнірів без зміни її політики та припинення агресії суперечитиме цінностям спорту, який має об’єднувати людей, а не ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

  • Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном, під час якої сторони детально обговорили подальшу координацію дипломатичних зусиль для посилення міжнародного тиску на Росію, ситуацію на фронті, захист українського неба від російських атак та роль європейських партнерів у процесі досягнення справедливого миру. За словами українського президента, Київ і Париж домовилися максимально узгоджувати свої дії з іншими союзниками, оскільки лише спільна позиція демократичних держав здатна змусити Росію припинити агресію.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    Глава держави зазначив, що розмова з французьким лідером відбулася на тлі активних дипломатичних консультацій між Україною та її партнерами, а також після серії міжнародних переговорів, присвячених пошуку шляхів завершення війни.

    За словами Зеленського, президент Франції Еммануель Макрон повністю володіє інформацією про поточну дипломатичну ситуацію та розуміє всі виклики, які сьогодні стоять перед Україною і міжнародною коаліцією союзників.

    “Еммануель чітко знає всі деталі того, які зараз є дипломатичні перспективи”, – повідомив президент України.

    Однією з ключових тем переговорів стало посилення міжнародного політичного та санкційного тиску на Росію. Зеленський наголосив, що будь-які дипломатичні ініціативи, переговорні формати чи нові рішення щодо завершення війни мають бути ретельно підготовлені та погоджені між Україною й державами, які залишаються її головними партнерами.

    Президент підкреслив, що саме координація дій між Києвом, європейськими столицями, Сполученими Штатами та іншими союзниками є одним із ключових факторів, який дозволяє не лише зберігати міжнародну підтримку України, а й посилювати ізоляцію Росії на світовій арені.

    “Важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – заявив Зеленський.

    За його словами, Україна прагне, щоб усі міжнародні рішення щодо війни ухвалювалися на основі єдиної позиції демократичних держав, адже саме це дозволяє створювати додатковий політичний, економічний та дипломатичний тиск на Кремль.

    Під час розмови президенти також окремо обговорили роль Європи у майбутньому переговорному процесі щодо завершення війни. Зеленський наголосив, що без участі європейських держав неможливо говорити про формування стабільної системи безпеки на континенті, адже саме Європа безпосередньо стикається з наслідками російської агресії.

    Український лідер підкреслив, що позиція Києва залишається незмінною: європейські країни повинні бути повноправними учасниками дипломатичних процесів, а їхній голос має враховуватися під час ухвалення будь-яких рішень щодо майбутнього України та безпеки всієї Європи.

    “Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення”, – наголосив Зеленський.

    Президент також поінформував Еммануеля Макрона про оперативну ситуацію на фронті. За його словами, російські війська не припиняють інтенсивних бойових дій, а також продовжують масовані атаки на українські міста із застосуванням ракет різних типів, ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб.

    Зеленський зазначив, що російська армія систематично атакує цивільну інфраструктуру, житлові квартали, об’єкти енергетики та інші критично важливі об’єкти, через що питання зміцнення системи протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України.

    Саме тому значна частина переговорів була присвячена розвитку співпраці між Києвом і Парижем у сфері ППО.

    Президент наголосив, що українська сторона високо цінує підтримку Франції та розраховує на її подальшу участь у зміцненні захисту українського повітряного простору.

    За словами Зеленського, сторони обговорили можливості посилення обороноздатності України, зокрема шляхом розширення допомоги у сфері сучасних систем протиповітряної оборони, які залишаються одним із головних інструментів захисту мирного населення від російських повітряних атак.

    Останніми місяцями Росія значно збільшила інтенсивність комбінованих ударів по українській території, використовуючи одночасно крилаті та балістичні ракети, а також сотні ударних дронів. Саме тому питання забезпечення України сучасними засобами ППО регулярно стає центральною темою переговорів українського керівництва із західними союзниками.

    Франція від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найбільш активних партнерів України в Європі. Париж надає Києву військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку, бере участь у підготовці нових пакетів санкцій проти Росії та виступає за збереження міжнародної коаліції на підтримку України.

    Окремим напрямом французької допомоги є розвиток української системи протиповітряної оборони. Франція вже передавала Україні сучасні зенітні комплекси, ракети та інше обладнання, необхідне для захисту від російських повітряних ударів, а також бере участь у міжнародних ініціативах щодо посилення оборонних можливостей української армії.

    Водночас Париж послідовно підтримує збереження санкційного тиску на Росію та виступає за подальше посилення міжнародної ізоляції Кремля до моменту припинення агресії.

    Нагадаємо, у травні 2026 року Володимир Зеленський уже проводив переговори з Еммануелем Макроном, під час яких президенти обговорили зміцнення української протиповітряної оборони та можливості розвитку антибалістичного захисту України. Французька сторона тоді підтвердила готовність продовжувати співпрацю у сфері безпеки та оборони.

    Пізніше президенти знову контактували після завершення саміту країн “Групи семи”, який проходив 15–17 червня у французькому Евіан-ле-Бені. Однією з головних тем форуму стала подальша підтримка України, посилення санкцій проти Росії та координація міжнародних зусиль для досягнення справедливого миру.

    Під час саміту Зеленський також провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом. За її результатами Україна та Сполучені Штати розпочали консультації щодо ліцензійного виробництва окремих елементів систем протиповітряної оборони та ракет до них, що має посилити оборонну спроможність України та сприяти розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Нинішня розмова між Володимиром Зеленським та Еммануелем Макроном підтверджує, що Франція й надалі залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки та дипломатії. Координація позицій між Києвом і Парижем напередодні нових міжнародних консультацій покликана зміцнити єдину позицію союзників щодо подальшої підтримки України, посилення тиску на Росію та створення умов для досягнення справедливого і тривалого миру в Європі.

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.

  • “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.

    Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.

    «Для багатьох це питання морального вибору», — зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.

    За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.

    Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.

    Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.

    Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.

    Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.

    За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.

    Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

    Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.

    Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.

    За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.

    Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.