Golovnitemu.com

Позначка: санкції

  • “Орєшнік” майже повністю став російсько-білоруським

    “Орєшнік” майже повністю став російсько-білоруським

    Росія майже повністю відмовилася від використання іноземних компонентів під час виробництва балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”. Наразі основу її елементної бази становлять комплектуючі російського та білоруського виробництва. Про це журналістам повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    За його словами, аналіз уламків ракети свідчить про суттєву зміну структури виробництва російського озброєння. Під час демонстрації фрагментів “Орєшніка” та крилатої ракети “Бандероль” Власюк зазначив, що в новій балістичній ракеті вже налічується понад тисячу компонентів, виготовлених у Росії, а ще приблизно сотня деталей має білоруське походження.

    Як пояснив радник президента, більшість виявлених комплектуючих були вироблені у 2023–2025 роках, що свідчить про безперервне функціонування російського військово-промислового комплексу попри санкційний тиск Заходу.

    “Основна частина виготовлена в 2023–24 роках, є 2025 рік. Тобто вони випускають прямо зараз якісь речі свої”, – зазначив Власюк.

    За його словами, такі результати свідчать про те, що Росія практично досягла самодостатності у виробництві “Орєшніка” та вже майже не залежить від імпортних комплектуючих, які раніше були одним із найбільш уразливих місць російської оборонної промисловості.

    Окрему увагу Власюк звернув на бойову частину ракети. Він продемонстрував журналістам елементи кінетичного заряду та зазначив, що ракета містить 36 уражаючих елементів, які, ймовірно, виготовлені з вольфраму. Саме такі елементи призначені для завдання максимальної шкоди після ураження цілі.

    Представник Офісу президента наголосив, що результати дослідження уламків вкотре демонструють необхідність посилення санкцій не лише проти Росії, а й проти підприємств у Білорусі, які продовжують брати участь у виробництві компонентів для російського озброєння.

    Поява значної кількості білоруських деталей у сучасній російській ракеті також свідчить про дедалі тіснішу інтеграцію військово-промислових комплексів Москви та Мінська. Це означає, що санкційний тиск має охоплювати весь виробничий ланцюг, а не лише російські підприємства.

    Раніше українські фахівці повідомляли, що балістичні ракети “Орєшнік” можуть відхилятися від заданої цілі на десятки кілометрів через можливі недоліки систем наведення. Водночас в американському Інституті вивчення війни (ISW) припускали, що регулярні заяви Кремля про можливість нових ударів із застосуванням “Орєшніка” можуть бути частиною інформаційно-психологічної кампанії, спрямованої на залякування України та її партнерів.

    Відомо також, що пуски цих ракет здійснюються з російського полігону “Капустин Яр”, розташованого поблизу кордону з Казахстаном. Саме звідти Росія проводить випробування та бойові запуски новітнього ракетного озброєння. Попри масштабні інвестиції у військову сферу, населені пункти поблизу полігону, за даними журналістів, залишаються депресивними та перебувають у складному соціально-економічному становищі.

  • Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Президент США Дональд Трамп 28 липня виступить із прощальною промовою на похороні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня у віці 71 року. Церемонія прощання у Вашингтоні збере не лише американських політиків, а й світових лідерів, серед яких очікуються президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Фінляндії Александр Стубб. Подія стане однією з наймасштабніших державних церемоній у США цього року та підкреслить міжнародний авторитет одного з найвпливовіших республіканців останніх десятиліть.

    За інформацією ABC News та Associated Press, тіло Ліндсі Грема спочатку доставлять до Капітолія США, де всі охочі зможуть віддати шану сенаторові, який понад три десятиліття працював у Конгресі. Після офіційної церемонії у Ротонді Капітолія відбудеться заупокійна служба у Вашингтонському національному соборі. Саме там із промовою виступить президент Дональд Трамп. Також слово матимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, телеведучий Fox News Шон Ганніті та інші представники консервативного середовища, які були близькими до сенатора.

    Церемонія у столиці стане лише першою частиною прощання. Наступного дня труну перевезуть до рідного для Ліндсі Грема штату Південна Кароліна, де відбудеться поховання. Саме цей штат сенатор представляв у Конгресі США понад 30 років, спочатку як член Палати представників, а з 2003 року – як сенатор.

    Особливу увагу міжнародних медіа привертає участь президента України Володимира Зеленського. Очікується, що український лідер прибуде до Вашингтона для участі в церемонії прощання, а також проведе окрему зустріч із президентом Дональдом Трампом у Білому домі. Інформацію про підготовку переговорів раніше підтверджували представники американської адміністрації.

    Ліндсі Грем був одним із найпослідовніших прихильників України серед американських політиків. Після початку повномасштабної війни він неодноразово відвідував Київ, зустрічався із президентом Зеленським, підтримував надання військової допомоги Україні та виступав за максимальне посилення санкційного тиску на Росію. За кілька днів до своєї смерті сенатор знову побував в Україні, після чого активно просував у Сенаті двопартійний законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Саме цей документ Дональд Трамп незадовго до смерті Грема погодився підтримати.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема охопила понад три десятиліття. Він здобув репутацію одного з найвпливовіших республіканців у питаннях оборони, міжнародної безпеки та зовнішньої політики США. Грем був прихильником активної ролі Вашингтона у світових конфліктах, підтримував зміцнення НАТО, виступав за військову допомогу союзникам США та послідовно займав жорстку позицію щодо Росії, Ірану й Китаю. Його часто називали одним із головних архітекторів американської зовнішньої політики всередині Республіканської партії.

    Водночас його політичні стосунки з Дональдом Трампом були неоднозначними. Під час президентської кампанії 2016 року Грем гостро критикував майбутнього президента, однак після його приходу до влади поступово став одним із найближчих союзників. Після подій 6 січня 2021 року сенатор знову публічно дистанціювався від Трампа, однак уже за кілька тижнів вони відновили співпрацю. У другій президентській каденції Трампа саме Грем став одним із його ключових радників із питань зовнішньої політики, через що в американських політичних колах отримав неофіційне прізвисько «шепітник Трампа».

    За попереднім висновком судово-медичних експертів округу Колумбія, причиною смерті сенатора стало розшарування аорти, спричинене атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням. Смерть настала раптово після повернення з поїздки до Туреччини на саміт НАТО та візиту до України. За словами його офісу, до цього сенатор не повідомляв про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Після смерті Грема губернатор Південної Кароліни призначив його сестру Дарлін Грем тимчасово виконувати обов’язки сенатора до проведення спеціальних виборів. Вона вже заявила про намір балотуватися на повний термін, а Дональд Трамп публічно висловив їй підтримку. Водночас сенатори обох партій запропонували якнайшвидше розглянути законопроєкт про нові санкції проти Росії, який Ліндсі Грем просував незадовго до своєї смерті, назвавши це символічним вшануванням його політичної спадщини.

    Похорон Ліндсі Грема стане не лише церемонією прощання з одним із найвідоміших американських сенаторів, а й важливою дипломатичною подією. Очікувана присутність світових лідерів і заплановані двосторонні зустрічі у Вашингтоні свідчать, що політичний вплив сенатора продовжує відчуватися навіть після його смерті, особливо в питаннях підтримки України та формування американської політики щодо війни Росії проти України.

  • Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Президент України Володимир Зеленський напередодні офіційного візиту до Сполучених Штатів дав велике інтерв’ю британському телеканалу Sky News, у якому окреслив головні виклики, що стоять перед Україною. Серед ключових тем – критична нестача ракет для систем протиповітряної оборони, підготовка до складного осінньо-зимового періоду, необхідність посилення міжнародної підтримки та можливі зміни у підходах до мобілізації.

    Головний пріоритет – додаткові системи ППО

    Президент наголосив, що сьогодні найбільшою потребою України залишаються ракети-перехоплювачі та системи протиповітряної оборони для захисту міст від масованих російських атак.

    За словами Зеленського, Росія значно збільшила використання балістичних ракет, а наявних запасів засобів ППО недостатньо для ефективного захисту українського неба.

    Він повідомив, що планує обговорити це питання під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, а також із європейськими союзниками.

    Президент також зазначив, що війна на Близькому Сході вплинула на розподіл військової допомоги, через що Україна зіткнулася з дефіцитом окремих систем протиповітряної оборони.

    Україну може чекати важка зима

    Окремо Зеленський попередив про ризики нового масштабного російського наступу на енергетичну інфраструктуру.

    За його словами, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет та ударних безпілотників, що створює додаткові загрози для енергетичної системи України напередодні опалювального сезону.

    Саме тому президент закликав партнерів прискорити постачання систем ППО та фінансової допомоги, необхідної для підготовки до зими.

    Зеленський заявив про необхідність нових підходів до мобілізації

    Під час інтерв’ю глава держави також торкнувся питання мобілізації.

    Він зазначив, що восени Росія може збільшити чисельність своїх військ приблизно на 500 тисяч військовослужбовців, що вимагатиме від України відповідної реакції.

    За словами президента, державі необхідно виробити нові підходи до мобілізації.

    Водночас Зеленський не уточнив, про які саме зміни йдеться, наголосивши лише, що рішення мають бути виваженими та узгодженими між усіма відповідальними державними інституціями.

    Президент назвав Іран учасником війни проти України

    Коментуючи міжнародну ситуацію, Зеленський заявив, що Іран фактично вже бере участь у війні проти України.

    Президент пояснив, що йдеться не лише про постачання ударних безпілотників Shahed, а й про передачу Росії технологій та ліцензій на їх виробництво.

    Він також нагадав про військову допомогу Москві з боку Північної Кореї, яка, за його словами, постачає ракети, боєприпаси та інші ресурси.

    Питання миру в інтерв’ю майже не звучало

    Попри значну увагу до міжнародної підтримки України, тема можливих мирних переговорів практично не порушувалася.

    Політологи, яких опитав Фокус, вважають, що таким чином Київ демонструє своїм союзникам незмінність позиції: головним пріоритетом залишаються військова допомога, посилення санкцій проти Росії та зміцнення української оборони.

    На думку експертів, інтерв’ю стало своєрідним політичним сигналом напередодні переговорів у США, де президент України планує обговорити із союзниками питання додаткового фінансування, постачання зброї, систем Patriot та подальшої підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Без засудження війни — в’їзд заборонять: Литва готує нові санкції проти росіян і білорусів

    Без засудження війни — в’їзд заборонять: Литва готує нові санкції проти росіян і білорусів

    Міністерство закордонних справ Литви запропонувало розширити національні санкції проти громадян Росії та Білорусі. Нові обмеження передбачають заборону на придбання нерухомості біля стратегічних і військових об’єктів, а також відмову у в’їзді особам, які підтримують російську агресію проти України.

    Йдеться поки що саме про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені правила. Литовське МЗС хоче, щоб відповідні поправки набули чинності з 1 січня 2027 року.

    Обмеження можуть поширити на російських і білоруських діячів культури, освіти, науки, спорту, мистецтва та індустрії розваг. Перед в’їздом до Литви для участі у концертах, змаганнях, навчальних або інших публічних заходах вони повинні будуть підписати декларацію із засудженням російської агресії та визнанням суверенітету й територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах.

    Відмова від підписання документа стане підставою для недопуску до країни. Аналогічне рішення можуть ухвалити щодо осіб, які прямо або опосередковано підтримують війну, брали участь у заходах на окупованих Росією територіях України або сприяють репресіям проти громадянського суспільства в Росії та Білорусі.

    У литовському МЗС пояснили, що зміни необхідні для створення єдиних і зрозумілих критеріїв. Наразі рішення щодо участі громадян РФ і Білорусі у культурних, наукових чи спортивних заходах можуть ухвалювати різні установи й органи місцевого самоврядування.

    Відомство хоче запобігти ситуаціям, коли публічні події використовуються для поширення російської пропаганди, спотворення історії або впливу на литовське суспільство.

    Окремий блок пропозицій стосується нерухомості. Громадянам Росії та Білорусі, які мають дозвіл на проживання у Литві, можуть заборонити купувати об’єкти поблизу військових полігонів і територій, важливих для національної безпеки.

    Таким способом литовська влада прагне зменшити ризики стеження, диверсій або іншого впливу поблизу критичної інфраструктури. Водночас точний перелік територій і відстань, у межах якої діятиме заборона, мають визначити під час подальшого опрацювання законопроєкту.

    Литва вже неодноразово запроваджувала національні обмеження проти громадян Росії та Білорусі через повномасштабну війну проти України. Країна також виступає за недопуск представників держав-агресорів до міжнародних спортивних і культурних заходів, якщо вони не засуджують агресію Кремля.

    Остаточне рішення щодо нових санкцій має ухвалити парламент Литви. До цього часу запропоновані обмеження не є чинними.

  • Літаки розбирають на деталі: розвідка викрила масштабну кризу цивільної авіації РФ

    Літаки розбирають на деталі: розвідка викрила масштабну кризу цивільної авіації РФ

    Російська влада намагається приховати поглиблення системної кризи в цивільній авіації за допомогою масштабної реорганізації активів державної корпорації «Ростех». Під одним управлінням планують об’єднати пасажирські, вантажні, лізингові та санітарні авіаційні структури, однак така централізація не збільшить кількість справних літаків, двигунів, запчастин або кваліфікованих працівників.

    Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України. За оцінкою відомства, оголошена реформа є спробою заховати проблеми окремих компаній у загальній звітності великого холдингу та перерозподілити між ними ресурси, дефіцит яких стає дедалі гострішим.

    До нового об’єднання мають увійти пасажирська авіакомпанія Red Wings, вантажний оператор Sky Gates, Національна служба санітарної авіації та лізингова структура «Авіакапітал-Сервіс». Управління холдингом можуть передати компанії «Ільюшин Фінанс Ко», яка займається відновленням і передаванням в оренду вживаних літаків російського виробництва.

    У самому «Ростеху» підтвердили, що консолідація активів обговорюється, однак заявили, що говорити про остаточну структуру ще зарано. Офіційними цілями реформи називають упорядкування управління, створення єдиної системи технічного обслуговування і ремонту, а також централізовану підготовку авіаційних кадрів.

    Українська розвідка вважає, що за цими формулюваннями приховується значно складніша ситуація. Компанії стикаються зі скороченням кількості справних повітряних суден, нестачею авіаційних двигунів і комплектувальних, тривалими ремонтами, старінням парку та відтоком фахівців. Об’єднання таких активів дозволяє тимчасово переміщувати гроші, запчастини й персонал між підприємствами, але не усуває причин кризи.

    Із трьох Boeing 777 регулярно літає лише один

    Однією з найбільш проблемних структур є Red Wings. За даними СЗР, авіакомпанія вже не може повноцінно виконувати власну чартерну програму на широкофюзеляжних Boeing 777.

    Із трьох таких літаків регулярні рейси виконує лише один. Другий утримують як резервний, а третій фактично не експлуатується. Це різко обмежує можливості перевізника, адже будь-яка серйозна несправність єдиного активного літака може призвести до скасування або тривалого перенесення рейсів.

    Російські галузеві джерела також пов’язують реорганізацію з погіршенням фінансових результатів Red Wings у першому півріччі 2026 року та конфліктами всередині керівництва. Сама компанія підтверджувала зниження показників, пояснюючи його переглядом чартерної програми Boeing 777. За відкритими фінансовими даними, її чистий прибуток за 2025 рік скоротився на 9% — до 2,3 млрд рублів.

    Додатковою проблемою стали кадрові перестановки. У Red Wings протягом останніх років змінилися кілька керівників, а суперечки між топменеджерами, за інформацією російських медіа, заважали затвердженню важливих кадрових рішень. Частина досвідчених працівників залишила компанію та перейшла до інших перевізників.

    Для авіації втрата кваліфікованих спеціалістів є не менш критичною, ніж нестача запчастин. Підготовка інженерів, техніків, пілотів і фахівців із технічного обслуговування потребує років. Навіть за наявності фінансування швидко замінити працівників, які мають допуски та досвід роботи з конкретними типами літаків, неможливо.

    Вантажні перевезення залежать від старого парку

    Складною залишається ситуація і у вантажного оператора Sky Gates. Компанія працює в сегменті, який особливо залежить від наявності справних двигунів, великих транспортних літаків та спеціалізованих ремонтних потужностей.

    За інформацією Служби зовнішньої розвідки, російська вантажна авіація скорочується через дефіцит двигунів і запчастин, збільшення строків ремонту та старіння повітряних суден. У розвідці наголошують, що літаки стає буквально «нікому і нічим лагодити».

    Sky Gates раніше перейшла під контроль Red Wings. У 2023 році перевізник заявляв про намір відновити вантажні операції на базі літаків російського виробництва, зокрема повітряних суден, яким мали повернути льотну придатність на заводах Об’єднаної авіабудівної корпорації. Проте повернення старих машин до експлуатації саме по собі не вирішує питання їхнього подальшого ремонту та забезпечення двигунами.

    Вантажна авіація має стратегічне значення для Росії через величезну територію країни та потребу перевозити обладнання, промислові вантажі й продукцію між віддаленими регіонами. Скорочення парку означає підвищення вартості логістики, збільшення строків доставки та залежність від дедалі меншої кількості справних літаків.

    Санкції відрізали доступ до технічної підтримки

    Основною причиною погіршення стану російської авіації стали санкції, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Західні виробники припинили постачання літаків, оригінальних комплектувальних, програмного забезпечення та послуг із технічного обслуговування.

    Російські авіакомпанії продовжують використовувати понад 700 літаків, більшість із яких вироблені Boeing та Airbus. Підтримувати їх у справному стані Москва змушена через складні непрямі маршрути постачання та схеми паралельного імпорту. Частину деталей закуповують через посередників у третіх країнах, однак такі поставки є дорожчими, повільнішими та нестабільними.

    Не всі компоненти можна безперешкодно отримати через так звані сірі схеми. Особливо складно постачати великі агрегати, двигуни, високотехнологічну авіоніку та деталі, походження і переміщення яких легко відстежити.

    Російська сторона вже публічно визнавала масштаб проблеми. У 2025 році Москва зверталася до Міжнародної організації цивільної авіації із закликом послабити санкції на запчастини та обслуговування, стверджуючи, що обмеження створюють ризики для безпеки польотів. Reuters повідомляв, що старіння парку та неможливість імпортувати всі необхідні компоненти можуть призвести до виведення з експлуатації значної частини західних літаків.

    Російське виробництво не компенсує втрати

    Кремль намагається представити імпортозаміщення як відповідь на західні санкції, однак російські авіабудівні програми постійно відстають від затверджених графіків.

    За даними Reuters, упродовж частини 2025 року російські виробники передали замовникам лише один із 15 запланованих комерційних літаків. Після 2021 року парк російських авіакомпаній поповнили лише 13 нових машин, тоді як до повномасштабної війни за один рік було поставлено 52 літаки, включно з моделями Airbus, Boeing і Superjet.

    Російський уряд неодноразово скорочував плани виробництва. Спочатку на 2024–2025 роки передбачалося випустити 171 літак, але згодом план зменшили до 21. Пізніше чиновники знову повідомляли про необхідність перегляду цілей.

    Виробництво гальмують відсутність імпортних компонентів, дефіцит технологій, високі кредитні ставки та нестача інженерів. Один із представників російської авіаційної галузі прямо заявив Reuters, що для повної локалізації немає достатньої компонентної бази, виробничих потужностей, технологій та кадрів, а створення всього необхідного може зайняти роки або навіть десятиліття.

    Особливі труднощі виникають із двигунами. Навіть якщо Росія здатна побудувати корпус літака, сертифікація й організація стабільного серійного виробництва силових установок потребують значно складнішої технологічної бази. Затримка одного типу двигуна фактично блокує випуск усієї моделі літака.

    Літаки розбирають на запчастини

    Для продовження експлуатації наявного парку російські перевізники використовують канібалізацію — виводять частину літаків із польотів і знімають із них справні деталі для ремонту інших машин.

    Такий спосіб може тимчасово підтримувати найбільш затребувані борти, але поступово скорочує загальну кількість придатних до польотів літаків. Одна машина перетворюється на джерело компонентів для кількох інших, однак після вичерпання її запасу деталей проблема лише загострюється.

    У Росії також намагаються самостійно виготовляти аналоги окремих комплектувальних і ремонтувати деталі, які за звичайних умов мали б бути замінені сертифікованими виробником. Проте використання неоригінальних компонентів або деталей із непідтвердженою історією створює додаткові питання до технічного стану літаків.

    Складність полягає не лише у фізичній наявності запчастини. Для безпечної експлуатації необхідні документація, програмні оновлення, сертифіковані процедури ремонту, контроль ресурсу та доступ до технічних рекомендацій виробника. Після припинення підтримки Boeing і Airbus російські оператори значною мірою втратили прямий доступ до цих систем.

    Що насправді змінить новий холдинг

    Об’єднання активів «Ростеху» може дати російській владі кілька короткострокових переваг. Єдиний центр управління зможе перерозподіляти двигуни, ремонтні потужності, працівників і фінансування між пасажирськими, вантажними та санітарними операторами.

    Проте це також означає, що менш важливі напрямки можуть залишитися без ресурсів заради підтримки пріоритетних маршрутів. Якщо справний двигун буде потрібен одночасно двом компаніям, холдинг просто вирішуватиме, який літак має продовжити польоти, а який залишиться на землі.

    У СЗР вважають, що менш пріоритетні перевізники фактично можуть бути «принесені в жертву» для збереження роботи стратегічно важливіших компаній. У системі при цьому не з’явиться більше літаків, фахівців або комплектувальних.

    Консолідація також допоможе приховувати збитки окремих активів у загальній фінансовій звітності. Формально великий холдинг може мати прийнятні показники, навіть якщо частина його компаній перебуває у важкому стані та підтримується завдяки перехресному фінансуванню.

    Саме тому українська розвідка називає реформу бюрократичним способом маскування проблем. Вона може змінити структуру управління, але не поверне прямі поставки західних запчастин, не прискорить серійний випуск нових російських літаків і не зупинить відтік кваліфікованих працівників.

    Російська цивільна авіація продовжує працювати завдяки залишковому ресурсу західних літаків, непрямому імпорту, розбиранню частини парку та державному фінансуванню. Однак із кожним роком підтримувати таку модель стає дорожче й складніше. Реорганізація «Ростеху» може відтермінувати прояв найгостріших наслідків, але не усуває системного дефіциту літаків, двигунів, технологій і кадрів.

  • Паливна криза в Росії загострюється: Кремль до кінця року закрив експорт бензину

    Паливна криза в Росії загострюється: Кремль до кінця року закрив експорт бензину

    Російський уряд вирішив продовжити заборону на експорт бензину до кінця 2026 року на тлі затяжної паливної кризи, яка загострилася після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі країни. Про це повідомив віцепрем’єр РФ Олександр Новак, підтвердивши, що обмеження поширюватимуться як на виробників, так і на трейдерів. Рішення означає, що Кремль фактично визнав: внутрішній ринок пального досі не вдалося стабілізувати, незважаючи на попередні екстрені заходи.

    Початково чинні обмеження мали завершитися наприкінці липня. Однак ситуація на паливному ринку виявилася значно складнішою, ніж очікувала російська влада. За словами Новака, хоча в окремих регіонах спостерігається певна стабілізація, у частині країни, насамперед у Сибіру, дефіцит бензину та дизельного пального зберігається. Саме тому уряд ухвалив рішення не лише не скасовувати заборону, а й продовжити її до завершення року.

    Головною причиною паливної кризи стали систематичні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Протягом останніх місяців під ударами опинилися одразу кілька великих підприємств, які забезпечували значну частину внутрішнього виробництва бензину та дизельного пального. Через пошкодження заводів Росія була змушена скоротити переробку нафти до найнижчих показників за багато років, що спричинило перебої з постачанням пального в окремих регіонах та зростання цін.

    Для стабілізації внутрішнього ринку Кремль уже використав низку надзвичайних заходів. Серед них — максимальне завантаження працюючих НПЗ, перенесення планових ремонтів, використання накопичених резервів, обмеження біржової торгівлі та повна заборона експорту окремих видів пального. За словами Новака, ці рішення дозволили частково покращити ситуацію, однак остаточно подолати дефіцит не вдалося.

    Водночас російська влада планує найближчим часом скасувати заборону на експорт дизельного пального. За словами віцепрем’єра, це необхідно для того, щоб уникнути надлишку дизеля на внутрішньому ринку та не допустити скорочення завантаження нафтопереробних підприємств. Таким чином Москва намагається одночасно підтримати роботу НПЗ і не допустити дефіциту бензину, який наразі залишається значно гострішою проблемою.

    Незважаючи на офіційні заяви про покращення ситуації, окремі регіони Росії продовжують відчувати нестачу пального. Особливо складною вона залишається в Сибіру, де місцева інфраструктура не здатна швидко компенсувати втрати після скорочення виробництва. Для покриття дефіциту Москва вже вдалася до постачання бензину з Казахстану, а також розглядає можливість збільшення імпорту за потреби. Водночас самі російські чиновники визнають, що можливості Казахстану обмежені й не дозволять повністю закрити потреби російського ринку.

    Проблеми з паливом змусили Росію активніше шукати постачальників і за межами пострадянського простору. Раніше Reuters повідомляло, що країна вже почала імпортувати бензин з Індії та звернулася до індійських нафтопереробних компаній із проханням збільшити обсяги поставок. Для держави, яка традиційно входила до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів, такий крок став безпрецедентним і свідчить про масштаб проблем усередині паливної галузі.

    Серія обмежень запроваджувалася поступово. У квітні Москва заборонила експорт бензину, у червні — авіаційного гасу, а на початку липня оголосила також про заборону експорту дизельного пального. Тепер заборону на бензин продовжено до кінця року, що демонструє: російська влада не очікує швидкого відновлення нормальної роботи нафтопереробної галузі.

    Експерти зазначають, що головною метою цих заходів є стримування цін усередині країни та забезпечення стабільного постачання пального під час високого сезонного попиту. Проте навіть такі рішення не усувають головної причини кризи — втрати виробничих потужностей після атак на НПЗ. Через це уряд змушений одночасно обмежувати експорт, перерозподіляти пальне між регіонами та шукати додаткові джерела імпорту.

    Ситуація на російському паливному ринку стала одним із найбільш помітних економічних наслідків української кампанії ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі РФ. Якщо раніше Росія використовувала експорт нафтопродуктів як важливе джерело валютних надходжень, то тепер дедалі більша частина виробленого бензину залишається всередині країни для покриття внутрішнього дефіциту. Це означає скорочення експортних доходів, додатковий тиск на бюджет та необхідність дедалі активніше втручатися в роботу паливного ринку адміністративними методами.

  • Росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця 2026 року

    Росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця 2026 року

    Російська влада вирішила продовжити заборону на експорт бензину для всіх виробників до кінця 2026 року. Водночас обмеження на вивезення дизельного пального планують поступово скасувати, щоб підтримати роботу нафтопереробних заводів. Про це повідомив віцепрем’єр РФ Олександр Новак, якого цитує ТАСС.

    За словами Новака, відповідне рішення було ухвалене під час засідання профільного урядового штабу. Заборона стосуватиметься як виробників бензину, так і компаній, які займаються його перепродажем. У Кремлі пояснюють цей крок необхідністю стабілізувати ситуацію на внутрішньому паливному ринку та не допустити подальшого дефіциту.

    Водночас уряд Росії має намір поступово скасувати обмеження на експорт дизельного пального. Як пояснюють російські чиновники, таке рішення дозволить уникнути надлишку продукції на нафтопереробних заводах і не допустити скорочення обсягів переробки.

    У російському уряді зазначають, що після забезпечення внутрішнього ринку дизельне пальне необхідно експортувати, аби підприємства могли працювати з повним завантаженням і зберігати економічну ефективність.

    Проблеми із забезпеченням паливом у Росії загострилися ще влітку. Офіційно влада пояснює перебої змінами в логістичних ланцюгах, однак експерти також пов’язують ситуацію зі скороченням виробництва після регулярних атак на російські нафтопереробні заводи та впливом міжнародних санкцій.

    Спочатку заборону на експорт бензину та дизельного пального запроваджували як тимчасовий захід до 31 липня. Тепер обмеження щодо бензину вирішили продовжити майже на півтора року, тоді як для дизеля обрали більш гнучкий підхід.

    На тлі погіршення ситуації українська розвідка раніше повідомляла, що Кремль намагається приховати реальний стан паливного ринку, створюючи враження стабільності. Водночас, за оцінками української сторони, у РФ зростає дефіцит пального, скорочуються обсяги переробки нафти та продовжують підвищуватися ціни.

    Крім того, через нестачу ресурсів російська влада, за даними української розвідки, змушена забезпечувати паливом насамперед Москву, тоді як інші регіони дедалі частіше стикаються з дефіцитом. Також повідомлялося, що Росія, яка тривалий час була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, розглядає можливість закупівлі дизельного пального за кордоном через скорочення власних виробничих потужностей.

  • Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія може вдатися до дипломатичних маніпуляцій, аби зірвати ухвалення нового пакета американських санкцій, відомого як «пекельні санкції», який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X.

    За словами Сибіги, Кремль уже неодноразово використовував схожу тактику напередодні запровадження нових обмежувальних заходів з боку західних партнерів, особливо Сполучених Штатів.

    «Останніми роками простежується чітка закономірність: щоразу, коли наближаються нові масштабні санкції, особливо з боку США, Володимир Путін використовує всі можливі засоби, щоб виграти час», — зазначив міністр.

    Глава МЗС наголосив, що серед основних інструментів Кремля залишаються імітація дипломатичної активності, показові телефонні розмови та переговори, які, за його словами, не мають на меті реальне досягнення миру.

    «Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія, постановочні телефонні розмови та несумлінні зустрічі», — написав Сибіга.

    Міністр підтвердив, що вже наступного тижня американські законодавці мають розглянути законопроєкт про новий пакет санкцій. У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів зберігати пильність і не піддаватися на спроби Москви представити себе стороною, яка нібито прагне мирного врегулювання.

    «Росія може спробувати зірвати його, вдаючи, що піклується про мир. Посилення санкційного тиску на Москву не просто своєчасне — воно життєво важливе для протидії російському терору і реального припинення цієї війни», — наголосив очільник українського МЗС.

    Початкова редакція законопроєкту, ініційованого Ліндсі Гремом, передбачала запровадження США вторинних мит у розмірі 500% щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Однак згодом документ був доопрацьований.

    У чинній версії законопроєкту пропонується встановити мита на рівні 100%, а також надати президенту США Дональду Трампу право самостійно ухвалювати рішення про запровадження, призупинення або скасування цих санкцій.

    Після смерті Ліндсі Грема законопроєкт отримав підтримку вже 60 співавторів. Очікується, що голосування за нього може відбутися наступного тижня, попередньо 28 липня — у день похорону сенатора.

    Втім, за інформацією The New York Times, розгляд документа може бути відкладений через заперечення з боку Демократичної партії. Демократи виступають проти положення, яке наділяє президента США широкими повноваженнями щодо одноосібного застосування або скасування санкцій.

  • ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ через переробку російської нафти

    ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ через переробку російської нафти

    Європейський Союз включив грузинський нафтопереробний завод «Кулеві» до 21-го пакета санкцій проти Росії через переробку російської нафти. Це перший випадок, коли під європейські обмеження потрапила велика грузинська компанія. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення було ухвалене в межах нового санкційного пакета, запровадженого у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України. ЄС заборонив здійснювати будь-які фінансові транзакції з підприємством «Кулеві». Водночас санкції набудуть чинності через шість місяців, що залишає компанії час для зміни моделі роботи.

    Нафтопереробний завод, розташований на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинився в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомило, що російська компанія «Русснефть» розпочала постачання туди сирої нафти, яка надалі перероблялася на підприємстві.

    Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі офіційно не прокоментувала рішення Брюсселя. Водночас Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та запевнило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територія не використовувалася для обходу міжнародних обмежень.

    «Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію», — заявили у грузинському зовнішньополітичному відомстві.

    Раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже у серпні-вересні повністю припинить переробку російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану і Казахстану. За словами високопосадовця ЄС, Брюссель продовжує консультації з компанією. Якщо підприємство виконає свої зобов’язання та остаточно відмовиться від російської сировини, Єврокомісія може запропонувати державам-членам виключити завод із санкційного списку.

    «Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку», — зазначив представник ЄС.

    Нафтопереробний завод «Кулеві» розпочав роботу у жовтні 2025 року з проєктною потужністю 1,2 млн тонн нафти на рік. За перші шість місяців 2026 року підприємство переробило понад 650 тисяч тонн сировини.

    За даними аналітичного центру CREA, з жовтня 2025 року по травень 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. Водночас вироблені нафтопродукти експортувалися до країн Європейського Союзу, зокрема до Іспанії та Болгарії. Також аналітики підрахували, що з лютого 2023 року по лютий 2026 року країни ЄС і США імпортували через порт Кулеві 1,46 млн тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 млн євро.

    Нагадаємо, 23 липня Рада Європейського Союзу офіційно затвердила 21-й пакет санкцій проти Росії. За словами високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, він став найбільшим за останні чотири роки та включає 218 нових санкційних позицій.

  • Голосування за «пекельні санкції» проти РФ під загрозою

    Голосування за «пекельні санкції» проти РФ під загрозою

    Розгляд законопроєкту про так звані «пекельні санкції» проти Росії, автором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, може затриматися через суперечки між демократами та республіканцями у Конгресі США. Причиною стало питання щодо обсягу повноважень президента Дональда Трампа у сфері запровадження торговельних обмежень. Про це повідомляє The New York Times.

    За інформацією видання, головним предметом дискусії є положення законопроєкту, яке надає президенту США право, але не зобов’язує його, запроваджувати 100-відсоткові мита проти країн, які закуповують значні обсяги російської нафти та інших енергоносіїв. Документ також передбачає можливість для глави держави на власний розсуд скасовувати такі мита.

    Як зазначає The New York Times, демократи вже тривалий час виступають проти розширення дискреційних повноважень президента у сфері торгівлі. Вони вважають, що подібні механізми посилюють вплив Білого дому на шкоду ролі Конгресу. Водночас республіканці наполягають, що така гнучкість необхідна для ефективного посилення економічного тиску на Росію.

    Представники Республіканської партії також попередили, що Дональд Трамп може накласти вето на будь-який законопроєкт, який суттєво обмежуватиме його можливості самостійно ухвалювати рішення щодо митної політики.

    Позиція демократів останнім часом стала ще жорсткішою на тлі активного використання адміністрацією Трампа тарифної політики. Законодавці не хочуть надавати президенту додаткові торговельні інструменти, вважаючи, що він і без того надмірно розширює власні повноваження та втручається у сферу компетенції Конгресу.

    Саме через ці розбіжності строки ухвалення законопроєкту можуть бути переглянуті, хоча ще напередодні видання Axios повідомляло, що голосування може відбутися вже наступного тижня. Зокрема, розгляд документа очікувався у вівторок, 28 липня, у день похорону Ліндсі Грема.

    Варто зазначити, що після смерті сенатора підтримка законопроєкту серед американських законодавців лише зросла. За останніми даними, документ уже має 60 співавторів, що свідчить про значний рівень підтримки ідеї посилення санкційного тиску на Росію. Однак політичні суперечки щодо повноважень президента можуть відтермінувати його остаточний розгляд і голосування.