Golovnitemu.com

Позначка: санкції

  • У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    Адміністрація президента США Дональда Трампа зіткнулася зі складнощами у фінансуванні військової кампанії проти Ірану. Новий пакет додаткових витрат фактично заблокований у Конгресі, через що Білий дім змушений шукати альтернативні джерела фінансування. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    За словами одного зі співрозмовників агентства, ситуація навколо нового пакета фінансування ще більше загострила відносини між адміністрацією президента та американськими законодавцями. Попри важливість питання для Білого дому, Дональд Трамп, як стверджують джерела Bloomberg, майже не веде активної роботи з конгресменами, щоб забезпечити підтримку необхідних видатків.

    Водночас у самому Конгресі також не поспішають схвалювати нове фінансування. Законодавці побоюються, що тривале військове протистояння з Іраном може ще більше посилити економічний тиск на американців. Однією з головних причин занепокоєння називають зростання цін на енергоносії, яке вже відчувають споживачі.

    За інформацією Bloomberg, додатковий вплив на економічну ситуацію можуть мати й глобальні тарифи, нещодавно оголошені адміністрацією Трампа. На думку експертів, поєднання військових витрат, торговельної політики та нестабільності на енергетичних ринках створює додаткові ризики для американської економіки.

    Попри це, сам президент США демонструє оптимізм. Під час виступу на мітингу в штаті Джорджія він заявив, що ціни на нафту згодом почнуть знижуватися і можуть навіть стати нижчими, ніж були до початку нинішньої кризи. Трамп закликав американців проявити терпіння, зазначивши, що для досягнення результату потрібен певний час.

    Як зазначає Bloomberg, колишні американські посадовці пояснюють упевненість президента його переконанням у тому, що військовий потенціал Ірану може бути суттєво послаблений упродовж кількох тижнів. Один із союзників Трампа також повідомив агентству, що глава Білого дому вважає: Тегеран недооцінює можливості США швидко розпочати та завершити військову кампанію.

    Водночас, за словами джерел, попри нинішню впевненість Трампа у можливості уникнути подальшої ескалації конфлікту, ще зовсім недавно він не виключав сценарію завдання наймасштабніших ударів по Ірану. Це свідчить про те, що адміністрація США продовжує розглядати різні варіанти розвитку подій, хоча політичні та фінансові перепони всередині країни дедалі більше впливають на її можливості реалізувати свої плани.

  • Зеленський: припинення вогню краще за роки війни, якщо це збереже життя українців

    Зеленський: припинення вогню краще за роки війни, якщо це збереже життя українців

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що припинення вогню є найкращим сценарієм для України, якщо воно дозволить зберегти життя українців. Водночас він наголосив, що президент США Дональд Трамп уже усвідомлює: саме Росія не зацікавлена у завершенні війни, тоді як Україна прагне досягнення справедливого миру.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер, яке було оприлюднене в соціальній мережі X.

    За словами Зеленського, головним пріоритетом для України залишається захист життя своїх громадян. Саме тому можливість досягнення припинення вогню він вважає кращою альтернативою тривалому веденню бойових дій, навіть якщо кінцевою метою залишається перемога.

    Президент підкреслив, що Україна не відмовляється від боротьби за свою незалежність і територіальну цілісність, однак ціна цієї боротьби не може вимірюватися нескінченними людськими втратами.

    «Якщо завтра ми зможемо домогтися припинення вогню, це буде краще, ніж воювати 10–20 років заради перемоги та втрачати наших людей», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що припинення бойових дій має сенс лише тоді, коли воно дійсно здатне зупинити війну та врятувати життя українців.

    Окремо президент прокоментував зміни у ставленні Дональда Трампа до України. На думку Зеленського, американський лідер зрозумів, що саме Росія не прагне завершення війни, тоді як Україна від самого початку виступає за мирне врегулювання конфлікту.

    «Президент зрозумів, хто насправді не хоче зупиняти війну. Він зрозумів, що ми справді хочемо миру. Раніше лунали голоси, що Україна не хоче зупиняти війну», — зазначив глава держави.

    Зеленський додав, що зміна позиції Вашингтона стала результатом поступового вибудовування довірливих відносин із президентом США. За його словами, він крок за кроком пояснював американському колезі реальну ситуацію, і це допомогло сформувати краще розуміння української позиції.

    «Я думаю, президент Трамп почав мені довіряти. І це було важливо. Я крок за кроком намагався пояснити ситуацію. Думаю, він дуже добре мене зрозумів», — сказав Зеленський.

    Під час інтерв’ю президента також попросили прокоментувати можливість посилення американських санкцій проти Росії та Ірану після смерті сенатора Ліндсі Грема. Водночас Зеленський не став детально оцінювати санкційну політику США, наголосивши, що для України ключовим залишається досягнення миру та припинення війни зі збереженням життя людей.

    Раніше президент України повідомив про проведення наради з командувачем Об’єднаних сил ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої було визначено подальші кроки щодо посилення захисту країни та реагування на російські атаки.

  • Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що зима 2026–2027 років може стати останньою можливістю для російського диктатора Володимира Путіна спробувати зламати опір України. Водночас він наголосив, що Кремль продовжує використовувати перевірену десятиліттями тактику, намагаючись посварити поляків і українців, аби послабити єдність союзників. Про це глава польської дипломатії сказав в ефірі TVP Info.

    За словами Сікорського, Росія продовжує наступальні дії та масовані обстріли українських міст, однак головною загрозою як для України, так і для Польщі залишається саме Кремль. Міністр наголосив, що Варшава і Київ не є ворогами одне для одного, тоді як Москва протягом століть використовує протиставлення двох народів як інструмент власної геополітичної політики.

    Очільник МЗС Польщі зазначив, що ще з XVII століття російська влада та її агентура систематично намагалися розпалювати конфлікти між поляками й українцями. На його переконання, сучасна Росія продовжує діяти за тією ж схемою, використовуючи інформаційні кампанії та гібридні методи впливу. Саме тому, підкреслив Сікорський, Польща повинна усвідомлювати ці ризики та не дозволити Кремлю досягти своїх цілей.

    Окремо польський міністр попередив про ймовірність нових російських провокацій проти держав-членів НАТО, зокрема Польщі. Він не виключив, що Москва може вдатися до операцій під чужим прапором або інших гібридних сценаріїв. Водночас Сікорський зауважив, що публічне попередження про такі загрози суттєво ускладнює їхню реалізацію та знижує ймовірність успіху подібних операцій.

    Коментуючи переговори державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які відбулися в Манілі, глава польської дипломатії висловив скепсис щодо можливості досягнення відчутного прогресу. Він зазначив, що 37 хвилин розмови недостатньо для вирішення настільки складних питань, а будь-яке реальне просування до миру можливе лише за умови, якщо Володимир Путін відмовиться від своїх максималістських цілей щодо України та визнає помилковість розв’язаної війни. На думку Сікорського, наразі ознак такої зміни позиції Кремля немає.

    Міністр також звернув увагу на економічний стан Росії. За його словами, за перші два квартали цього року країна продала 44 тонни золота зі своїх резервів, що стало рекордним показником. На його думку, це може свідчити про поступове виснаження фінансових ресурсів Росії, які використовуються для продовження війни.

    Саме тому, вважає Сікорський, майбутня зима може стати вирішальною для Кремля. Якщо Росії не вдасться досягти своїх військово-політичних цілей у цей період, її можливості продовжувати війну можуть істотно зменшитися. Водночас Польща, за словами міністра, зацікавлена не лише в тому, щоб Україна вистояла, а й щоб здобула перемогу, адже це безпосередньо впливає на безпеку всієї Європи.

    Останнім часом Радослав Сікорський неодноразово робив жорсткі заяви щодо Росії. Раніше він наголошував, що Кремль не має достатніх ресурсів для військового нападу на Польщу, а також попереджав про ризик проведення Росією операцій під чужим прапором із використанням українських дронів з метою дискредитації України та послаблення підтримки Києва з боку західних партнерів.

  • ЄС вдарив санкціями по головному переговірнику Путіна

    ЄС вдарив санкціями по головному переговірнику Путіна

    Європейський Союз у межах 21-го пакета санкцій проти Росії запровадив персональні обмеження щодо помічника російського диктатора Володимира Путіна Володимира Мединського. Саме він неодноразово очолював російську делегацію на переговорах з Україною та вважається однією з ключових фігур кремлівської пропаганди. Про це повідомила пресслужба Європейського Союзу.

    У ЄС зазначили, що Мединський є російським істориком, давнім соратником Путіна та одним із головних ідеологів кремлівської політики. У 2025 році він очолював російську делегацію на переговорах між Україною та Росією в Туреччині, а також неодноразово представляв Москву на міжнародних переговорах щодо війни.

    У поясненні до санкцій Євросоюз наголосив, що Мединський відіграє центральну роль у поширенні російської державної пропаганди. Він є автором підручників, у яких Україна подається як частина так званого «російського світу», відкрито підтримував повномасштабне вторгнення Росії, яке Кремль називає «спеціальною військовою операцією», а також публічно заперечував факти незаконної депортації українських дітей до Росії.

    У Брюсселі підкреслили, що діяльність Мединського сприяє реалізації політики, яка підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також створює загрозу її безпеці. Крім того, ЄС вважає, що він бере участь у скоординованих інформаційних кампаніях та маніпуляціях, які перешкоджають роботі міжнародних організацій, що займаються документуванням воєнних злочинів і захистом прав людини.

    До нового санкційного списку також потрапили президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі та президент Олімпійського комітету РФ Станіслав Поздняков. Європейський Союз вважає, що ці особи підтримують політику Кремля та сприяють її реалізації у своїх сферах діяльності.

    Володимир Мединський уже неодноразово представляв Росію на переговорах із Україною. Зокрема, цього року він входив до складу російської делегації під час переговорного процесу, де привернув увагу численними історичними екскурсами, намагаючись обґрунтувати позицію Кремля через трактування історичних подій. Його заяви неодноразово викликали критику як з боку української сторони, так і міжнародної спільноти.

    Цікаво, що Мединський народився на території сучасної України — на Черкащині. Після переїзду до Росії він побудував політичну кар’єру, став депутатом Державної думи від партії «Єдина Росія», а згодом — помічником президента РФ та одним із головних ідеологів російської державної пропаганди.

    Нагадаємо, 23 липня Європейський Союз остаточно схвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. Нові обмеження стосуються як окремих фізичних осіб, так і компаній, причетних до підтримки російської агресії проти України, фінансування війни та поширення кремлівської пропаганди.

  • Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    У Німеччині офіційно дозволили виробництво ядерного палива за російськими технологіями. Відповідне рішення ухвалило Міністерство довкілля федеральної землі Нижня Саксонія, яке погодило заявку підприємства Advanced Nuclear Fuels (ANF) у місті Лінген. Завод отримав дозвіл виготовляти паливні збірки за ліцензією російської державної корпорації “Росатом”. Про це повідомляє Euronews.

    Advanced Nuclear Fuels є дочірньою компанією французького виробника ядерних технологій Framatome. Завдяки новому дозволу підприємство зможе випускати паливо для реакторів радянського типу, використовуючи російські технологічні рішення. Попри широкомасштабні санкції Європейського Союзу проти Росії, ядерна галузь досі залишається однією з небагатьох сфер, де співпраця між окремими європейськими компаніями та “Росатомом” юридично можлива.

    Йдеться про виробництво шестигранних паливних збірок — спеціалізованих елементів, які використовуються виключно на атомних реакторах радянського проєктування типу ВВЕР. Такі енергоблоки продовжують працювати в низці країн Центральної та Східної Європи, а також у Фінляндії та інших державах, де атомна енергетика історично будувалася за радянськими технологіями.

    Саме залежність частини європейських АЕС від російських паливних технологій залишається однією з головних причин того, що “Росатом” досі не включений до повного пакета санкцій Європейського Союзу. Повна відмова від російського ядерного палива потребує багаторічної підготовки, сертифікації альтернативних виробників, модернізації обладнання та значних фінансових витрат.

    Рішення влади Нижньої Саксонії викликало критику на федеральному рівні. Міністерство довкілля Німеччини виступило проти реалізації проєкту, вважаючи, що співпраця з російською державною корпорацією створює додаткові ризики в умовах війни Росії проти України. У відомстві наголошують, що ядерний сектор також має стати об’єктом загальноєвропейських санкцій.

    Процедура погодження заявки тривала кілька років. За цей час було проведено комплексні технічні перевірки, консультації з федеральними органами влади та залучено незалежних експертів у сфері атомного права. Попри це регіональна влада дійшла висновку, що чинне законодавство не дає юридичних підстав відмовити підприємству у видачі дозволу.

    Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Майєр, який представляє партію “Союз 90/Зелені”, різко розкритикував ухвалене рішення, назвавши його “докорінно неправильним”. На його думку, Росія вже давно використовує енергетичний сектор як інструмент політичного тиску, тому будь-яке поглиблення співпраці з “Росатомом” суперечить інтересам безпеки Європи.

    Проти проєкту також виступили екологічні організації та місцеві активісти. Вони вважають, що допуск російських технологій до стратегічної галузі створює потенційні ризики для національної безпеки Німеччини та посилює економічний вплив Росії на європейський енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що наразі єдиним ефективним механізмом припинення такої співпраці може стати ухвалення окремих санкцій Європейського Союзу щодо російської атомної галузі. Поки таких обмежень немає, “Росатом” продовжує працювати на європейському ринку та брати участь у низці міжнародних енергетичних проєктів.

    Залежність окремих країн Європи від російських ядерних технологій зберігається і в інших проєктах. Зокрема, США раніше надали Угорщині виняток із фінансових санкцій, що дозволило продовжити будівництво енергоблоків АЕС “Пакш II”, яке реалізує “Росатом”. Крім того, російська державна корпорація продовжує постачати ядерне паливо для третього енергоблока словацької АЕС “Моховце”, введеного в експлуатацію у 2023 році, а також надає технічне обслуговування реакторів свого проєктування, зокрема на болгарській АЕС “Козлодуй”.

  • $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейсу Wildberries поступово виходять за рамки звичайної військової операції. Якщо оцінки експертів, на які посилається Forbes, підтвердяться, сумарні втрати від атак на склади в Електросталі, Котовську, Краснодарі та Невинномиську можуть перевищити 4 млрд доларів. Йдеться не лише про знищені товари, а й про масштабний удар по логістичній системі компанії, яка є одним із ключових елементів сучасної російської економіки.

    За оцінками аналітиків Data Insight, лише останні атаки на склади в Краснодарі та Невинномиську могли призвести до втрати товарів приблизно на 100–120 млрд рублів (близько 1,3–1,5 млрд доларів за поточним курсом). Аналогічні суми раніше оцінювалися після ударів по логістичних центрах у Котовську та Електросталі. Водночас остаточний розмір збитків ще невідомий: інвентаризація товарів може тривати кілька тижнів.

    Чому Wildberries — це не просто інтернет-магазин

    Wildberries часто називають «російським Amazon», але масштаби компанії навіть ширші. Це найбільший маркетплейс Росії, який обробляє десятки мільйонів замовлень щодня, об’єднує понад мільйон продавців і є критично важливою частиною внутрішньої логістики країни. За даними Reuters, разом із конкурентом Ozon платформа формує близько 8,5% російського ВВП, а через неї працюють мільйони людей — від продавців до транспортних компаній.

    Саме тому удари по логістичних центрах впливають не лише на саму компанію. Під загрозою опиняються десятки тисяч малих і середніх підприємців, які використовують інфраструктуру Wildberries для продажу товарів. Для багатьох із них знищення складів означає втрату всього товарного запасу.

    Удар по логістиці, а не лише по товарах

    Найбільшою проблемою можуть виявитися навіть не прямі фінансові збитки, а порушення всієї логістичної мережі.

    Якщо оцінка про втрату 12–14% складських площ компанії відповідає дійсності, Wildberries доведеться оперативно перерозподіляти потоки товарів між іншими центрами. Це означає збільшення часу доставки, дефіцит місця на складах, додаткові транспортні витрати та можливе подорожчання логістики для продавців. Ця цифра наразі базується на експертних оцінках і не була офіційно підтверджена компанією.

    Крім того, після перших атак компанія зіткнулася із хвилею звернень продавців щодо компенсацій. Російські медіа повідомляли, що отримати повне відшкодування втрат буде складно, оскільки відповідальність маркетплейса обмежується умовами договорів із продавцями.

    Чому Україна обрала саме такі цілі

    Українська влада неодноразово заявляла, що удари завдаються по об’єктах, які використовуються для підтримки російської військової логістики. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що окремі логістичні комплекси забезпечують постачання компонентів для виробництва безпілотників та іншого обладнання. Водночас Кремль і керівництво Wildberries це заперечують, називаючи компанію виключно цивільним бізнесом.

    Однак навіть без доведеного військового призначення подібні об’єкти мають стратегічне значення для економіки Росії. Великі логістичні центри забезпечують безперервний рух товарів, підтримують внутрішнє споживання та роботу тисяч підприємств.

    Нова стратегія економічного тиску

    Протягом останніх місяців Україна дедалі частіше завдає ударів не лише по військових базах, а й по елементах економічної інфраструктури — нафтобазах, паливних терміналах, транспортних вузлах і великих логістичних центрах.

    Аналітики вважають, що така стратегія має кілька цілей: підвищити вартість ведення війни для Росії, змусити державу витрачати більше коштів на відновлення інфраструктури та ускладнити функціонування секторів, які забезпечують економічну стабільність країни.

    Показово, що після серії атак Wildberries російська влада вже була змушена реагувати. Кремль визнав значні втрати компанії, а представники бізнесу почали просити державу про податкові пільги та інші заходи підтримки для продавців, які втратили товари через пожежі.

    Якщо тенденція продовжиться, під ударом можуть опинитися й інші великі логістичні оператори. У такому разі війна дедалі більше виходитиме за межі фронту, перетворюючись на боротьбу за стійкість економічних систем. Для Росії це означає не лише втрату окремих складів, а й необхідність перебудови всієї логістики, що в умовах санкцій, дефіциту кадрів і високих військових витрат стає дедалі дорожчим викликом.

  • Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Президент США Дональд Трамп повторно звернувся до Конгресу із закликом розширити законопроєкт про нові санкції проти Росії, включивши до нього положення, що стосуються Ірану. Американський лідер заявив, що саме такого кроку нібито прагнув покійний сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних авторів документа. Відповідну заяву Трамп оприлюднив у власній соціальній мережі Truth Social.

    За словами президента США, республіканці мають підтримати внесення до законопроєкту окремих пунктів щодо Ірану. Він наголосив, що саме цього, за його словами, хотів Ліндсі Грем, а тому відповідні зміни необхідно ухвалити. Трамп підкреслив, що таке рішення є важливим і має стратегічне значення для американської політики.

    “Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо”, – написав президент США.

    Це вже не перший випадок, коли Дональд Трамп наполягає на поєднанні санкційної політики щодо Росії та Ірану в одному законодавчому документі. Раніше він уже висловлював побажання доповнити санкційний законопроєкт положеннями, спрямованими проти Тегерана, водночас сигналізуючи, що готовий підписати документ після його ухвалення Конгресом.

    Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який був підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, залишається одним із ключових зовнішньополітичних документів, що нині розглядаються у Вашингтоні. Його метою є суттєве посилення економічного тиску на Росію через її агресію проти України, а також запровадження жорстких обмежень щодо держав і компаній, які допомагають Москві обходити чинні санкції.

    У Сенаті США останніми днями дедалі частіше лунають заклики якнайшвидше винести законопроєкт на голосування без внесення додаткових правок, щоб не затягувати процес його ухвалення. За інформацією американських ЗМІ, документ уже заручився підтримкою понад 60 сенаторів, що забезпечує йому достатню кількість голосів для успішного проходження верхньої палати Конгресу.

    Раніше цього тижня сенатори також представили оновлену редакцію законопроєкту, у якій були деталізовані окремі механізми застосування санкцій та їхня взаємодія з уже чинними обмежувальними заходами. Попри це, ініціатива Дональда Трампа щодо включення до документа окремих положень стосовно Ірану може стати предметом нових дискусій серед законодавців, адже частина сенаторів наполягає на якнайшвидшому ухваленні документа без додаткових змін.

    Заклики Трампа свідчать про його прагнення пов’язати санкційну політику США одразу щодо двох держав, які Вашингтон розглядає як ключові виклики міжнародній безпеці. Водночас остаточне рішення щодо змісту законопроєкту та можливого включення до нього положень про Іран залишається за Конгресом США.

  • Після кривавих ударів по Києву ЄС завдав нового удару по Кремлю: під санкції потрапили виробники «Шахедів»

    Після кривавих ударів по Києву ЄС завдав нового удару по Кремлю: під санкції потрапили виробники «Шахедів»

    Рада Європейського Союзу 17 липня ухвалила новий пакет точкових санкцій проти російського військово-промислового комплексу у відповідь на масштабні повітряні атаки Росії по Україні. Під обмеження потрапили одна фізична особа та п’ять юридичних осіб, які, за оцінкою ЄС, відіграють важливу роль у виробництві компонентів для російських безпілотників, що використовуються під час масованих ударів по українських містах.

    У Євросоюзі прямо пов’язали це рішення з нещодавніми атаками Росії на цивільну інфраструктуру України, зокрема з масованими ударами по Києву в ніч із 1 на 2 липня та під час наступної масштабної атаки 5 липня. У Брюсселі наголосили, що Москва продовжує свідомо атакувати цивільні об’єкти та критичну інфраструктуру, тому ЄС посилюватиме економічний і політичний тиск на російський військово-промисловий сектор.

    Під санкції потрапили п’ять підприємств, що входять до складу російської групи компаній ABS Electro. Вони спеціалізуються на розробці та виробництві електронних і радіоелектронних компонентів, необхідних для функціонування сучасних безпілотних систем. За оцінкою Ради ЄС, саме ці компанії беруть участь у створенні обладнання, яке підвищує ефективність російських ударних безпілотників типу «Шахед» і «Герань», зокрема робить їх більш стійкими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Європейська сторона зазначає, що розроблені цими підприємствами системи дозволяють російським дронам краще протидіяти засобам РЕБ, які Україна активно використовує для боротьби з повітряними атаками. Це безпосередньо впливає на ефективність російських ударів і збільшує загрозу для цивільного населення.

    Крім виробництва компонентів для безпілотників, кілька компаній із групи ABS Electro також займаються створенням автоматизованих систем управління для російського енергетичного сектору. У Раді ЄС наголошують, що енергетика залишається одним із ключових джерел фінансування російського бюджету, а отже й війни проти України. Саме тому діяльність цих підприємств має стратегічне значення для Кремля.

    Єдиною фізичною особою, включеною до нового санкційного списку, стала голова правління групи компаній ABS Electro Ірина Харісова. Вона також керує кількома підприємствами, які входять до структури холдингу. Європейський Союз вважає, що її управлінська діяльність безпосередньо сприяє роботі російського військово-промислового комплексу.

    Запроваджені санкції передбачають повне заморожування активів фізичної особи та компаній на території ЄС. Крім цього, громадянам і компаніям із країн Євросоюзу заборонено прямо чи опосередковано надавати їм фінансові ресурси або будь-яку економічну підтримку. Для Ірини Харісової також вводиться заборона на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу.

    Ініціатива щодо нових санкцій була озвучена ще на початку липня Верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас після одного з наймасштабніших російських ударів по Києву. Тоді вона заявила, що Євросоюз має реагувати не лише політичними заявами, а й конкретними економічними обмеженнями щодо компаній, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс сучасними технологіями.

    Спочатку планувалося, що ці санкції будуть затверджені ще під час засідання міністрів закордонних справ ЄС 13 липня. Однак через внутрішні консультації між державами-членами рішення було відкладено на кілька днів. Остаточне погодження відбулося 17 липня після завершення всіх процедур.

    У Брюсселі підкреслюють, що нинішні санкції є окремим рішенням і не замінюють підготовку нового, масштабнішого санкційного пакета проти Росії. Європейський Союз продовжує роботу над 21-м пакетом санкцій, який може передбачати додаткові обмеження щодо російських банків, криптовалютних мереж, підприємств, пов’язаних із виробництвом безпілотників, а також компаній, що працюють у сфері торгівлі та переробки російської нафти.

    Нове рішення демонструє зміну підходу Євросоюзу до санкційної політики. Якщо раніше основний акцент робився на фінансовому секторі, експортному контролі та енергетиці, то тепер дедалі більше уваги приділяється виробничим ланцюгам російського оборонно-промислового комплексу. Мета такого підходу — ускладнити виробництво сучасних безпілотників, які Росія дедалі активніше використовує для ударів по українських містах і критичній інфраструктурі.

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • Нафта знову дорожчає: ринки відреагували на новий виток конфлікту між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зростання в середу, 15 липня, на тлі нового загострення ситуації на Близькому Сході. Ринки відреагували на рішення президента США Дональда Трампа повторно запровадити морську блокаду іранських портів, а також на повідомлення про удари Ірану по американській інфраструктурі в регіоні. Інвестори дедалі більше побоюються можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв, що вже позначилося на вартості нафти. Про це повідомляє Reuters.

    За даними біржових торгів, ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 99 центів, або 1,2%, і досягли 85,72 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла в ціні на 64 центи, або 0,8%, до 79,98 долара за барель.

    Напередодні, 14 липня, обидва ключові нафтові еталони вже продемонстрували майже двовідсоткове зростання, досягнувши найвищих показників за останній місяць. Таким чином, ринок продовжує реагувати на ескалацію конфлікту між США та Іраном, яка дедалі сильніше впливає на глобальні енергетичні поставки.

    Однією з головних причин подорожчання стало загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. До початку нинішнього загострення саме через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які ризики для судноплавства в цьому регіоні миттєво відображаються на міжнародних ринках.

    Старший аналітик компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева зазначила, що фізичний ринок нафти поки що залишається достатньо забезпеченим ресурсами, однак інвестори уважно стежать за розвитком подій.

    За її словами, подальша ескалація ситуації в Ормузькій протоці або запровадження нових санкцій проти іранського нафтового експорту можуть різко посилити нервозність на ринку та спричинити подальше зростання так званої премії за ризик, яку трейдери закладають у вартість енергоносіїв.

    Експерти також не виключають, що за несприятливого сценарію ціна на нафту може найближчим часом знову досягти психологічної позначки 100 доларів за барель. Такий розвиток подій можливий у разі подальшого розширення бойових дій або пошкодження критично важливої енергетичної інфраструктури держав Перської затоки.

    Водночас аналітики наголошують, що за умови стабілізації безпекової ситуації та відновлення безперешкодного судноплавства через Ормузьку протоку ціни можуть повернутися до більш звичного діапазону — 75–80 доларів за барель Brent.

    Нинішній стрибок вартості нафти став наслідком нового витка протистояння між Вашингтоном і Тегераном. За повідомленнями американської сторони, 15 липня Центральне командування Збройних сил США завдало нової серії ударів по цілях на території Ірану та одночасно відновило морську блокаду іранських портів і прибережних районів.

    Перед цим, у ніч на 12 липня, Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, звинувативши кілька суден у порушенні встановленого маршруту. Під час інциденту іранські військові атакували контейнеровоз, після чого США здійснили серію ударів по іранських об’єктах.

    Попри заяви Тегерана, Центральне командування США (CENTCOM) запевнило, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, хоча безпекова ситуація в регіоні залишається напруженою.

    Раніше президент США Дональд Трамп також заявляв, що Сполучені Штати повинні отримувати компенсацію за забезпечення безпеки торговельного судноплавства через Ормузьку протоку. Втім, після переговорів із лідерами країн Перської затоки американська адміністрація відмовилася від ідеї запровадження спеціального 20-відсоткового збору за прохід суден і зробила ставку на розвиток нових торговельних та інвестиційних домовленостей із державами регіону.

    Напруженість у Перській затоці вже неодноразово призводила до атак на цивільні судна. Зокрема, раніше повідомлялося, що Іран завдав ракетного удару по двох танкерах Об’єднаних Арабських Еміратів в Ормузькій протоці. Унаслідок атаки загинув один член екіпажу, ще кілька людей отримали поранення, серед них були двоє громадян України.