Golovnitemu.com

Позначка: США

  • Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування низки нових санкцій і масштабних мит проти Росії, передбачених так званим законом Грема. Рішення ухвалили напередодні завершення встановленого Конгресом терміну для запровадження обмежень. За інформацією Bloomberg, адміністрація Білого дому прагне стримати зростання цін на дизельне пальне перед проміжними виборами 3 листопада. Водночас рішення вже викликало критику американських законодавців, зокрема представників Республіканської партії.

    Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайті Білого дому. Документ датований 16 жовтня 2026 року.

    Він передбачає тимчасову відмову від застосування нових санкцій, обмежень та імпортних мит, встановлених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Головна особливість рішення полягає в тому, що Трамп не скасував сам закон, а скористався передбаченим у ньому правом призупиняти застосування окремих положень.

    Зокрема, йдеться про 500-відсоткове мито на імпорт товарів із Росії, а також 100-відсоткові додаткові тарифи для найбільших покупців російської нафти й природного газу.

    Під обмеження могли потрапити й держави, які сприяють обходу міжнародних санкцій проти російського нафтового сектору.

    Указ формально визначає ці мита, але одночасно призупиняє їхнє застосування. Тобто американська адміністрація залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

    Також призупинено застосування низки нових персональних та секторальних санкцій, передбачених законом Грема.

    При цьому чинні санкції, введені раніше на підставі інших президентських указів, автоматично не скасовуються. Таке застереження прямо міститься в документі Білого дому.

    Чому Трамп відмовився від нових мит

    Як повідомляє Bloomberg, рішення американського президента пов’язане насамперед із ситуацією на енергетичному ринку.

    Ціни на дизельне пальне у США залишаються високими, що створює додаткові труднощі для транспортних компаній, фермерів та промислових підприємств.

    Нові масштабні обмеження проти російських енергоносіїв могли додатково ускладнити міжнародну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

    Саме тому адміністрація Трампа прагне збільшити доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    За інформацією Axios, переговори відбувалися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американська сторона наполягала на необхідності стабілізації енергетичного ринку, тоді як українське керівництво не погоджувалося в односторонньому порядку припиняти удари без аналогічних кроків Росії.

    Сам Трамп раніше пояснював рішення щодо російського дизеля бажанням знизити світові ціни на пальне.

    Він стверджував, що обмеження російського енергетичного експорту негативно впливають не лише на американських споживачів, а й на міжнародну економіку.

    Чому рішення викликало спротив у Конгресі

    Закон Грема Конгрес США ухвалив у вересні 2026 року з метою посилення економічного тиску на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    Документ передбачав нові інструменти обмеження російських енергетичних доходів та розширення санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із російською економікою.

    Однак застосування цих заходів залежить, зокрема, від рішень президента США.

    Після оголошення американсько-російської домовленості щодо дизельного пального група з 12 сенаторів від обох партій виступила з критикою адміністрації Трампа.

    Законодавці заявили, що послаблення санкцій може збільшити доходи Росії від експорту енергоносіїв, а отже — її можливості фінансувати війну проти України.

    За даними Reuters, критика пролунала не лише від демократів, а й від низки республіканців.

    Сенатори вимагали від Білого дому переглянути домовленості з Москвою та забезпечити виконання санкційного законодавства.

    Окремі законодавці також висловили сумнів, що додаткові поставки російського дизеля суттєво знизять ціни для американських споживачів.

    Які країни можуть уникнути нових обмежень

    Відмова від застосування вторинних мит має значення не лише для Росії.

    Новий закон передбачав можливість введення значних торговельних обмежень щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ.

    Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай, Індія та Туреччина.

    Запровадження додаткових американських мит могло ускладнити відносини Вашингтона з цими державами та спричинити нові торговельні суперечки.

    Тому рішення Трампа фактично відтерміновує ризик застосування передбачених законом додаткових тарифів до низки важливих торговельних партнерів США.

    Що це означає для України

    Для України принципове значення має можливий вплив американської політики на російські доходи від продажу енергоносіїв.

    Енергетичний експорт залишається важливим джерелом надходжень до бюджету РФ. Саме тому Київ закликає міжнародних партнерів обмежувати можливості Москви фінансувати військові витрати.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Велика Британія пообіцяла зберегти санкційний тиск на Кремль, попри домовленості Вашингтона з Росією щодо дизельного пального.

    Водночас неможливо автоматично визначити, наскільки саме нове рішення Білого дому збільшить російські доходи. Це залежатиме від фактичних обсягів експорту, ринкових цін, логістики та інших чинних обмежень.

    Наразі указ Трампа залишає адміністрації можливість знову активувати санкційні механізми. Термін їх призупинення не визначений конкретною календарною датою.

    Згідно з документом, рішення діятиме, доки президент США або уповноважені посадовці не визначать необхідність подальших дій.

    Таким чином, закон Грема залишається частиною американського законодавства, однак його ключові нові санкційні положення наразі не застосовуватимуться.

    Рішення ухвалене менш ніж за три тижні до проміжних виборів у США, коли економічні питання, зокрема вартість пального, посідають важливе місце в політичних дискусіях.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи змінить Білий дім позицію щодо застосування санкцій та як на це реагуватиме американський Конгрес.

  • «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    Колишній посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий публічно закликав українську владу негайно вирішити питання призначення нового очільника дипломатичної місії у Вашингтоні. Під час розлогого інтерв’ю досвідчений дипломат безапеляційно заявив, що найоптимальнішою кандидатурою на цю надважливу посаду є чинний постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця.

    Чалий наголосив, що політична ситуація за океаном вимагає присутності у Вашингтоні фігури з колосальним досвідом та бездоганним розумінням американських внутрішніх процесів. На його переконання, Сергій Кислиця володіє необхідним авторитетом, жорсткістю та дипломатичною майстерністю, щоб ефективно відстоювати українські інтереси у період політичної турбулентності. Відсутність повноцінного посла у такий критичний момент, коли вирішуються питання подальшої військової та фінансової підтримки, створює загрозливий вакуум у двосторонніх відносинах.

    «І не думайте тягнути далі з цим призначенням», – заявив Валерій Чалий, коментуючи повільні темпи ротації дипломатичного корпусу та натякаючи на неприпустимість затримок в умовах масштабної війни.

    Посада надзвичайного і повноважного посла у Сполучених Штатах традиційно вважається ключовою для української зовнішньої політики. Враховуючи безпрецедентну залежність Києва від американської збройної допомоги, супутникових розвідданих та економічних траншів, кожна дипломатична пауза сприймається у Вашингтоні як ознака інституційної слабкості. Наразі американський політикум перебуває у стані гострої передвиборної боротьби, де питання підтримки України часто стає предметом жорстких маніпуляцій з боку різних політичних таборів. Саме тому українське посольство має очолити не просто політичний призначенець, а професійний кар’єрний дипломат вищого рангу.

    Сергій Кислиця, який роками тримає дипломатичний фронт на майданчику Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН, зарекомендував себе як безкомпромісний переговірник. Його гострі, саркастичні та юридично бездоганні виступи проти російських представників зробили його впізнаваною фігурою далеко за межами дипломатичних кулуарів. Переведення такого фахівця на вашингтонський напрямок могло б суттєво посилити позиції Києва, особливо на тлі скандалів щодо блокування розвідданих та штучних обмежень на використання далекобійної зброї.

    Валерій Чалий, який сам успішно очолював посольство в період з 2015 по 2019 роки, чудово усвідомлює всі приховані механізми роботи з американським істеблішментом. Він неодноразово критикував згубну практику, коли стратегічно важливі вакансії місяцями залишаються без повноцінних керівників. Його публічний заклик є чітким сигналом для центральної влади: час кулуарних роздумів остаточно вичерпано, і Сполучені Штати очікують на призначення сильного представника, здатного вести результативний діалог на найвищому рівні.

    Відсутність системних кроків з боку влади щодо кандидатури нового посла викликає обґрунтоване занепокоєння не лише серед вітчизняних аналітиків, але й у колах західних союзників. Правила взаємодії на рівні стратегічних партнерів вимагають постійного та безперебійного контакту. Тому пропозиція делегувати у Вашингтон саме Сергія Кислицю виглядає як спроба експертної спільноти запропонувати безпрограшний варіант, який не потребуватиме тривалої адаптації до складних американських політичних реалій.

  • Критичне виснаження ППО: Україна залишилася без ракет для систем Patriot на тлі глобального дефіциту через конфлікт на Близькому Сході

    Критичне виснаження ППО: Україна залишилася без ракет для систем Patriot на тлі глобального дефіциту через конфлікт на Близькому Сході

    Україна зіткнулася з критичним виснаженням запасів ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, що ставить під загрозу здатність країни відбивати атаки російської балістики. За інформацією The Washington Post, яка посилається на українських посадовців та представника НАТО, станом на 7 жовтня на озброєнні залишалося лише 10 таких ракет. Наразі, після відбиття чергових ворожих атак, їхня кількість скоротилася до одиниць. Дані телеканалу CNN підтверджують, що саме ця гостра нестача боєприпасів стала головною причиною неспроможності української протиповітряної оборони перехопити російські балістичні цілі під час останнього масованого обстрілу.

    Стрімке виснаження глобальних запасів високотехнологічних засобів ППО безпосередньо пов’язане з масштабним збройним конфліктом на Близькому Сході між Сполученими Штатами та Іраном. Лише за перший місяць бойових дій американська армія використала понад тисячу перехоплювачів систем Patriot та THAAD. Хоча Вашингтон визначив прискорення їхнього виробництва як пріоритетне завдання, технологічний цикл виготовлення однієї ракети може тривати до 36 місяців, що унеможливлює швидке оперативне поповнення арсеналів.

    До загострення цієї кризи постачання ракет для українських систем здійснювалося переважно через механізм PURL (Список пріоритетних потреб України), у межах якого європейські країни фінансують закупівлю американського озброєння. Анонімний високопосадовець НАТО запевнив, що ця програма залишається чинною, і боєприпаси продовжують надходити. Проте українська сторона наголошує на критичній деградації логістики: за словами чиновника з Києва, починаючи з травня постачання набули нерегулярного характеру, і наразі немає жодних твердих гарантій щодо термінів прибуття нових партій. Ситуацію із захистом повітряного простору оцінюють як «вкрай напружену».

  • Пряма вказівка з Білого дому: обмеження роботи мережі Starshield для ЗСУ підтвердило використання військового зв’язку як інструменту тиску

    Пряма вказівка з Білого дому: обмеження роботи мережі Starshield для ЗСУ підтвердило використання військового зв’язку як інструменту тиску

    Розпорядження щодо штучного уповільнення роботи супутникової системи Starshield, яка є критично важливою для управління українськими ударними та розвідувальними безпілотниками, надійшло до Пентагону безпосередньо з Білого дому. Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на інформацію від двох американських та одного західного високопосадовця. За даними джерел, безпрецедентне втручання в роботу військового зв’язку синхронізувалося в часі з жорсткими вимогами адміністрації Дональда Трампа до президента Володимира Зеленського припинити атаки на нафтопереробну інфраструктуру Російської Федерації.

    Зіткнувшись із раптовим падінням швидкості передачі даних у вівторок та середу, представники українського уряду здійснили серію термінових дзвінків до Держдепартаменту, Пентагону та Білого дому. За словами одного з українських чиновників, у Вашингтоні неофіційно підтвердили, що обмеження є цілеспрямованим рішенням президентської адміністрації. Водночас офіційні представники США намагаються дистанціювати очільника держави від цього кроку: високопосадовець запевнив Reuters, що «президент ніколи не робив подібного запиту», однак у Білому домі показово проігнорували уточнювальні запитання щодо того, чи могла така вказівка надійти від інших членів команди Трампа.

    Технічне втручання з боку американських партнерів мало безпосередній негативний вплив на оперативну ситуацію на фронті. Українські військові та посадовці констатують, що обмеження пропускної здатності Starshield суттєво ускладнило координацію ударних місій проти російських військ, порушило логістичні ланцюги на окупованих територіях та критично знизило можливості застосування новітніх дронів-перехоплювачів, які є основою протидії російським ударним безпілотникам типу «Шахед».

    Ситуацію публічно роз’яснив генеральний директор компанії SpaceX Ілон Маск, підтвердивши державну монополію на управління цією мережею. У соціальній мережі X він наголосив, що система Starshield (створена на базі технологій Starlink спеціально для структур національної безпеки) повністю належить і контролюється урядом США. Відповідно, будь-які рішення щодо лімітування швидкості, геозон чи загальних правил використання ухвалюються виключно на рівні керівництва Пентагону або президента Сполучених Штатів.

  • Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Одразу після офіційної заяви президента Володимира Зеленського про зняття мораторію на ураження російської нафтопереробної інфраструктури, бойові дії у цьому сегменті різко інтенсифікувалися. У ніч проти 15 жовтня масованої атаки зазнав Рязанський НПЗ. За даними Міністерства оборони РФ, для відбиття удару по заводу російським силам довелося перехоплювати 69 безпілотників та чотири крилаті ракети «Фламінго». Рішення Києва про відновлення далекобійних операцій стало відповіддю на зрив непублічних домовленостей: попри триденну паузу з боку України, Росія не припинила енергетичний терор, завдавши нищівних ударів по київських ТЕЦ 14 жовтня та атаковавши газодобувну інфраструктуру «Нафтогазу» на Полтавщині 15 жовтня, що призвело до значних жертв серед цивільного населення. Крім того, Вашингтон у цей час продовжував блокувати розвіддані та обмежувати роботу терміналів Starlink, остаточно нівелювавши доцільність односторонніх поступок.

    У Кремлі спробували інформаційно знецінити українське рішення. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «ніякого мораторію не було», пославшись на слова віцепрем’єра Олександра Новака про нібито здійснені ще 14 жовтня атаки на нафтопереробні заводи в Рязанській та Саратовській областях. Проте українська сторона категорично спростувала ці закиди: радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав заяви російських посадовців фейком. За його словами, до офіційного зняття заборони українські дрони били виключно по центрах обробки даних та інших мілітарних цілях, свідомо оминаючи паливну інфраструктуру.

    На дипломатичному фронті рішення Києва отримало публічне схвалення ключових європейських союзників. Під час дводенного саміту ЄС у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив українську делегацію у непохитній підтримці, а Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас концептуально обґрунтувала законність українських дій. Вона наголосила, що нафта є головним джерелом фінансування російської воєнної машини, тому удари по заводах є виправданими, особливо на тлі намагань Москви заморозити українців напередодні зими. Водночас, за даними джерел Financial Times, у кулуарах європейські лідери наполегливо радять Володимиру Зеленському пом’якшити публічну риторику на адресу Дональда Трампа. Європейська прагматика зводиться до того, що відверта критика політики Білого дому, навіть якщо вона є справедливою, може поставити під загрозу подальшу американську допомогу.

    Тим часом адміністрація у Вашингтоні поки що утримується від офіційних коментарів щодо відновлення українських ударів, проте продовжує реалізовувати власний геоекономічний курс. За інформацією агентства, команда Трампа, намагаючись стримати внутрішні ціни на пальне, розглядає можливість подальшого пом’якшення санкційного тиску на російський «тіньовий флот». Цей крок може стати продовженням суперечливої «дизельної угоди», яка раніше вже дозволила Москві відновити експорт нафтопродуктів, що свідчить про дедалі глибше розходження між безпековими інтересами України та передвиборчими пріоритетами чинної влади США.

     

  • Поступки заради дешевого фрахту: США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» на тлі передвиборчого тиску на Трампа

    Поступки заради дешевого фрахту: США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» на тлі передвиборчого тиску на Трампа

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість пом’якшення санкційних обмежень щодо танкерів так званого «тіньового флоту». За інформацією агентства Reuters, офіційний Вашингтон розраховує в такий спосіб збити рекордно високі світові ставки морського фрахту та суттєво наростити обсяги транспортування нафти і нафтопродуктів із регіону Перської затоки. Згідно із задумом американських посадовців, судна, які раніше потрапили під блокуючі санкції за нелегальне перевезення сировини з Росії, Ірану чи Венесуели, можуть отримати тимчасовий дозвіл перевозити «легальну нафту», на яку не поширюються торговельні ембарго Сполучених Штатів.

    Ця ініціатива з’явилася практично одразу після іншого суперечливого кроку Трампа — тимчасового скасування санкцій проти російського дизельного пального терміном до 7 квітня. Подібні поступки викликали хвилю гострої критики з боку президента України Володимира Зеленського, європейських лідерів та навіть впливових сенаторів від Республіканської партії. Партнери Києва одностайно назвали такі кроки «подарунком Володимиру Путіну», оскільки будь-яке полегшення морської логістики поповнює бюджет Кремля та допомагає йому безперешкодно фінансувати війну проти України. Головним рушієм поступок аналітики називають наближення проміжних виборів до Конгресу США 3 листопада, де висока вартість пального на американських автозаправках створює прямі політичні загрози збереженню республіканського контролю над законодавчою владою.

    Питання можливого пом’якшення обмежень щодо танкерного парку публічно порушив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Всесвітньому нафтовому конгресі в Ер-Ріяді. За даними аналітичної компанії Energy Aspects, через стрімке зростання вартості морських перевезень на тлі конфліктів у районі Перської затоки та війни в Європі американська нафта втрачає ринки збуту в Азії. Для отримання дозволу задіяти підсанкційні танкери судновласникам доведеться звертатися за спеціальними ліцензіями до Міністерства фінансів США. Попри офіційні запевнення Міненерго в тому, що послаблення не торкнеться російської сировини, експерти висловлюють серйозні побоювання, що Білий дім спробує під тиском задіяти цей же флот для реалізації скандальної дизельної угоди з Москвою.

    Водночас галузеві експерти висловлюють скепсис щодо економічної доцільності подібного плану. В Energy Aspects зазначають, що переважна більшість танкерів «тіньового флоту» є старими, технічно зношеними та створюють колосальні екологічні ризики. Зняття санкцій навряд чи зможе оперативно збільшити реальні потужності світового флоту ще й тому, що значна частина цих бортів і так продовжувала тіньові рейси в обхід контролю. Крім того, наміри США кардинально суперечать політиці союзників: на початку жовтня Велика Британія додатково запровадила санкції проти восьми газовозів та суден РФ. Зі свого боку Україна ще в червні офіційно повідомила Міжнародну морську організацію (ІМО), що розглядає судна російського «тіньового флоту» як законні військові об’єкти, які забезпечують воєнну агресію агресора.

  • Мовчання союзників чи технічні нюанси: у Повітряних силах роз’яснили ситуацію з відсутністю попереджень про балістичні атаки на Київ

    Мовчання союзників чи технічні нюанси: у Повітряних силах роз’яснили ситуацію з відсутністю попереджень про балістичні атаки на Київ

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат у коментарі виданню роз’яснив резонансні обставини, за яких західні партнери два дні поспіль – 12 та 13 жовтня – не попередили українську сторону про російські удари балістичними ракетами по столиці. Ця пауза в сповіщеннях збіглася в часі з повідомленнями у світових медіа про можливий тиск із боку Вашингтона та погрози заморозити розвідувальну співпрацю, що викликало значний суспільний резонанс і занепокоєння щодо подальшої координації сил оборони з іноземними союзниками.

    Представник командування зазначив, що розвідувальні дані становлять надзвичайно широкий спектр відомостей, які не зводяться виключно до миттєвих сигналів тривоги про конкретні ракетні пуски. За словами військового, механізми виявлення, обробки та передачі супутникових або радіолокаційних відомостей партнерами мають складну технічну й оперативну природу, а відсутність сповіщення в окремих випадках може зумовлюватися різними факторами перехоплення та верифікації цілей, де рахунок часу йде на секунди.

    Питання оперативності оповіщення про ворожу балістику набуло критичного значення після того, як масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та столичного регіону довелося відбивати за фактом безпосереднього виявлення ракет власними радіолокаційними станціями. Попри політичні дискусії та побоювання щодо штучного блокування інформації, у військовому відомстві наголошують на важливості виваженої оцінки каналів партнерської взаємодії, підкреслюючи, що Україна продовжує системний діалог із союзниками задля зміцнення багаторівневого захисту повітряного простору від балістичних загроз.

  • Ні кроку назад: Зеленський відкинув вимоги про відставку та пояснив, чому тиск Трампа не змусить Україну капітулювати

    Ні кроку назад: Зеленський відкинув вимоги про відставку та пояснив, чому тиск Трампа не змусить Україну капітулювати

    Президент України Володимир Зеленський категорично відкинув можливість своєї відставки та наголосив, що проведення виборів у країні є абсолютно неможливим в умовах безперервних російських ракетних і дронових ударів. Про це глава держави заявив у розмові з журналістом Пірсом Морганом, коментуючи зовнішній політичний тиск і заклики міжнародних гравців до зміни керівництва в Києві. Президент підкреслив, що збереження керованості країною під час повномасштабної війни є його прямою конституційною відповідальністю, а будь-які територіальні поступки на користь Кремля виключені.

    «Тому що я ніколи не визнаю українську землю російською. Так, я реаліст і розумію, що люди важливіші за один чи два кілометри. Справа не в кілометрах», – заявив президент.

    Відповідаючи на пряме запитання щодо можливого складання повноважень, Зеленський підтвердив непохитність своєї позиції, зазначивши: «Ні, звичайно. Це моя відповідальність». Глава держави переконаний, що спроби посадити в президентське крісло поступливішу фігуру приречені на провал, адже будь-який новий лідер – чоловік чи жінка – усе одно безкомпромісно оборонятиме країну від загарбників. Зеленський нагадав американському керівництву, що опір агресії тривав і за його попередника, коли Росія вже окупувала Крим та окремі райони Донбасу, стримуючи ворога роками в межах антитерористичної операції аж до відкритого вторгнення.

    Водночас український лідер відверто висловився про охолодження відносин із Вашингтоном, зізнавшись, що почувається зрадженим через спроби тиску з боку Дональда Трампа, який прагне примусити Київ до поступок. Попри ризики зменшення зовнішньої підтримки, Зеленський наголосив на стійкості українського суспільства, висловивши повну впевненість у тому, що народ захистить свою державність і відстоїть незалежність за будь-якого розвитку подій, навіть якщо Сполучені Штати повністю припинять надання допомоги.

  • Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала зняти санкційні обмеження з частини заморожених державних активів Російської Федерації, намагаючись у такий спосіб знайти важіль для відновлення заблокованих мирних переговорів щодо війни в Україні. Проте європейські союзники категорично відхилили цю ініціативу Білого дому, відмовившись іти на фінансові поступки Кремлю. Про це повідомило впливове міжнародне видання Financial Times із посиланням на власні обізнані джерела серед дипломатичних кіл.

    Згідно з отриманими даними, відповідну концепцію висунули спеціальний посланець американського лідера Стівен Віткофф та зять експрезидента Джаред Кушнер під час нещодавніх консультацій з українською делегацією та представниками країн Європи в Маямі. Американський план передбачав переведення частини заблокованих суверенних коштів Москви до спеціальної фінансової структури, контроль над якою мав повністю перейти до Вашингтона. Така пропозиція спричинила хвилю серйозного занепокоєння серед українських урядовців та європейських дипломатів, які вбачають у подібних намірах небезпечне послаблення міжнародного санкційного пресингу на агресора.

    Представники європейських столиць під час переговорів у Флориді зайняли непохитну позицію, виступивши як проти передачі контролю над активами Сполученим Штатам, так і проти повернення бодай частини коштів Москві. Після початку повномасштабного вторгнення уряди західних країн заблокували близько 260 мільярдів євро суверенних активів центробанку РФ, причому переважна більшість цих фінансів зосереджена саме на території держав Європейського Союзу. Наразі Брюссель не повертає активи, а спрямовує отримані з них відсоткові доходи на безпосередню підтримку Києва: зокрема, саме за рахунок цих прибутків забезпечено кредит країн «Групи семи» на суму 45 мільярдів євро, а лідери ЄС неодноразово підкреслювали, що передадуть самі кошти на відбудову України, якщо РФ відмовиться компенсувати воєнні збитки.

    Додатковим нездоланним бар’єром для реалізації ініціативи Віткоффа та Кушнера є жорсткі юридичні вимоги європейського законодавства. Будь-яке рішення щодо зміни статусу або розморожування російських суверенних фінансів вимагає одностайного схвалення всіма державами-членами Європейського Союзу. Непохитна позиція європейських лідерів, які розглядають російські ресурси як гарантію майбутніх репарацій, унеможливлює використання заморожених активів як розмінної монети в кулуарних переговорах Білого дому з Кремлем.

  • Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Відносини між Україною та Сполученими Штатами опинилися в стані глибокої кризи на тлі спроб адміністрації Дональда Трампа форсувати завершення війни за рахунок односторонніх поступок агресору. Останніми днями українські військові зіткнулися з раптовими технічними обмеженнями швидкості терміналів супутникового зв’язку Starlink на фронті. Урядовці в Києві припускають, що Білий дім міг змусити Ілона Маска штучно урізати доступ сил оборони до мережі. Ситуацію загострили скандальні ініціативи Трампа: публічні пропозиції укласти з Кремлем вигідну дизельну угоду щодо закупівлі російських енергоресурсів, заклики до відставки президента Володимира Зеленського та одностороннє оголошення псевдоперемир’я в енергетиці, яке Москва майже одразу порушила ракетними ударами.

    Дії глави Білого дому спричинили обурення серед європейських партнерів та спровокували серйозний розкол усередині Республіканської партії США напередодні проміжних виборів до Конгресу. Американські законодавці попереджають про неприпустимість блокування зв’язку для воюючої армії. Зокрема, конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік заявив, що законодавчий орган розпочне рішучі дії та заблокує бюджетне фінансування федеральних агентств, якщо факт умисного обмеження Starlink для України підтвердиться. Паралельно посилюються тривоги через загрозу припинення передачі розвідувальних даних та постачання озброєння, хоча представники адміністрації Трампа продовжують запевняти в прагненні до мирного врегулювання та публічно заперечують прямий шантаж.

    Витоки конфлікту сягають вересневої зустрічі Зеленського з Трампом у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН. Тоді американський президент у різкій формі вимагав припинити регулярні повітряні атаки дронів на нафтопереробні заводи на території Росії. Ці далекобійні удари є стратегічною складовою української оборони, яка позбавляє Кремль надходжень і вже вивела з ладу від 40 до 50 відсотків російських нафтопереробних потужностей. Хоча фахівці галузі пов’язують коливання вартості нафти з конфліктом довкола Ірану, Трамп висловив роздратування тим, що дії Києва нібито провокують зростання світових цін і б’ють по американських споживачах. Відтоді Вашингтон щонайменше шість разів вимагав зупинити атаки на російський нафтогазовий сектор, попри те, що сама РФ відмовилася від реального припинення вогню по українській енергетиці.

    Кульмінацією дипломатичного напруження стали переговори в Маямі 9 жовтня за участі зятя експрезидента Джареда Кушнера та спецпосланця Стіва Віткоффа. Американські перемовники шокували українську та європейську делегації тиском щодо формування вигідних для Кремля пропозицій та планами імпорту російського палива. Одразу після цього Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про дизельну домовленість. Це рішення викликало шквал обурення на Капітолійському пагорбі: конгресмени наголошують, що подібний крок не лише дарує Москві економічний порятунок без жодних зустрічних кроків, але й прямо порушує закон США від 2022 року про ембарго на імпорт російських енергоносіїв без консультацій із законодавчою владою.