Golovnitemu.com

Позначка: суд

  • В Україні запровадили нові штрафи – хто і за що платитиме

    В Україні запровадили нові штрафи – хто і за що платитиме

    В Україні введено штрафи за незаконне носіння військової форми, що є серйозним порушенням.

    Закон, ухвалений Верховною Радою у червні 2019 року, регулює адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення, пов’язані з використанням військової форми, державних нагород, а також пошкодженням пам’ятників і місць поховання захисників України.

    Згідно з українським законодавством, носити військову форму можуть лише певні категорії осіб: військовослужбовці, курсанти, резервісти, військовозобов’язані під час зборів, ліцеїсти та особи, звільнені у запас або відставку з правом носіння форми. Всі інші, хто незаконно носить військову форму, підлягають адміністративним санкціям.

    Штрафи за незаконне носіння форми коливаються від 2 550 до 6 800 гривень, залежно від порушення. За перше порушення передбачено попередження або штраф від 2 550 до 3 400 грн із конфіскацією форми. Якщо особа повторно порушить закон протягом року, штраф зростає і становить від 3 400 до 6 800 грн, а також можуть бути призначені громадські роботи тривалістю від 30 до 40 годин.

    Поліція має право перевіряти документи осіб, які носять військову форму, і складати протоколи про порушення. Водночас незаконний обіг державних нагород також карається штрафами: за купівлю, продаж або обмін нагород передбачено штраф від 850 до 1 700 грн, а за незаконне виготовлення чи збут – від 1 700 до 3 400 грн.

    Особлива увага приділяється збереженню культурної спадщини та авторитету державних нагород. Закон передбачає кримінальну відповідальність за наругу над пам’ятниками та місцями поховання захисників України. За такі дії передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк у разі тяжких порушень.

  • Суд Львова оштрафував постраждалого пішохода за ДТП

    Суд Львова оштрафував постраждалого пішохода за ДТП

    Франківський районний суд Львова виніс незвичне рішення у справі про ДТП, що сталася 17 жовтня на вулиці Генерала Чупринки. У цьому випадку винним визнали пішохода, якого збив автобус.

    За даними судових матеріалів, чоловік порушив правила дорожнього руху, переходячи дорогу на нерегульованому пішохідному переході. Він раптово вийшов на проїзну частину, не впевнившись у безпеці для себе та інших учасників руху. Це змусило водія автобуса екстрено загальмувати та викрутити кермо, що призвело до наїзду на пішохода та механічних пошкоджень транспорту.

    Пішохід визнав свою провину та попросив про м’яке покарання. Суд, врахувавши це, призначив йому штраф у розмірі 850 гривень, а також 605 гривень судового збору.

  • Прихильниця Путіна в Харкові постане перед судом

    Прихильниця Путіна в Харкові постане перед судом

    У Харкові перед судом постане 60-річна жінка, яка є прихильницею президента Росії Володимира Путіна та так званої “спеціальної військової операції” (СВО). Вона активно поширювала свої проросійські погляди в коментарях до дописів у Telegram-каналах, які пропагують кремлівську політику.

    Згідно з повідомленням Харківської обласної прокуратури, обвинувачена стверджувала, що Харків є російським містом, а українці нібито мають молитися на президента РФ. Крім того, вона заперечувала факт збройної агресії з боку Росії, стверджуючи, що російські війська завдають ударів тільки по “військових об’єктах”. Її висловлювання містили зневажливі заяви щодо українських патріотів.

    Проти жінки було порушено справу за статтями Кримінального кодексу України, що стосуються зміни меж території або державного кордону України, а також поширення матеріалів, які заперечують збройну агресію Росії проти України. Протиправний зміст її висловлювань був підтверджений результатами судової лінгвістичної експертизи.

    Зараз жінка перебуває під вартою, а їй загрожує до п’яти років позбавлення волі за її проросійську діяльність.

  • Коломойський звинуватив ОП у рейдерському захопленні “Укрнафти”

    Коломойський звинуватив ОП у рейдерському захопленні “Укрнафти”

    Бізнесмен Ігор Коломойський заявив, що Офіс Президента України використовував військових для захоплення контролю над компаніями “Укрнафта” та “Укртатнафта”. Про це він розповів в інтерв’ю УНІАН.

    Ключові тези заяви Коломойського

    1. Рейдерство під прикриттям військових:
      Коломойський стверджує, що позбавлення акціонерів їхніх часток у “Укрнафті” було проведене під виглядом військових дій, однак мало на меті збагачення окремих осіб.
    2. Пропозиція від ОП:
      Улітку 2022 року тодішній заступник керівника ОП Ростислав Шурма запропонував йому “добровільно” відмовитися від акцій в обмін на мирові угоди у справах щодо “ПриватБанку”.
    3. Позбавлення громадянства:
      Коломойський стверджує, що президент Володимир Зеленський позбавив його громадянства після відмови передати акції “Укрнафти” та “Укртатнафти”.
    4. Тиск і обмеження:
      Бізнесмен заявив, що перебування під вартою є частиною кампанії, спрямованої на обмеження його можливості оскаржувати вилучення активів.

    У вересні 2023 року СБУ і БЕБ провели обшуки в межах розслідувань щодо “Укрнафти” та “Укртатнафти”. Коломойському висунули обвинувачення в шахрайстві та відмиванні грошей. Бізнесмен перебуває під вартою, а розмір застави для його звільнення спочатку перевищував 1,8 мільярда гривень, хоча згодом його зменшили.

  • Повістку неможливо оскаржити – Верховний Суд України

    Повістку неможливо оскаржити – Верховний Суд України

    Верховний Суд України ухвалив важливе рішення, згідно з яким повістка не є предметом оскарження в суді. Суддя Касаційного адміністративного суду наголосили, що повістка є лише засобом оповіщення про необхідність виконати військовий обов’язок відповідно до закону, а не документом, який можна оскаржити.

    Рішення було ухвалене 23 жовтня 2024 року у справі №380 2838 24. Позивач, який намагався оскаржити повістку з 2022 року, заявляв, що на ній стояв підроблений підпис тимчасового виконуючого обов’язки голови ТЦК, що на документі не було дати, мети виклику та розпорядження на сповіщення і вручення повістки.

    Чоловік стверджував, що повістка має бути підписана лише начальником ТЦК, і вручена особисто або уповноваженими особами. Він також заявив, що якщо він відмовився б від отримання повістки, мав би бути складений акт, чого не сталося. У підсумку проти нього було порушено кримінальну справу за відмову від отримання повістки.

    Проте Верховний Суд зазначив, що дії ТЦК щодо виготовлення та вручення повістки не свідчать про порушення прав позивача, оскільки повістка є лише інструментом сповіщення, і питання її вручення або інших порушень процедури можна вирішувати лише в межах кримінального провадження, якщо виникають сумніви у правомірності цих дій.

  • Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Господарський суд Києва оштрафував в.о. голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка і начальника відділу Ольгу Яковлєву на 30 280 грн кожного за невиконання ухвали щодо заборони внесення змін до спеціального дозволу на видобування граніту Коростенського родовища в Житомирській області. Ухвала стосувалася активів АТ “Коростенський кар’єр”, яке перебуває під контролем підсанкційного бізнесмена Ігоря Наумця.

    30 жовтня 2024 року суд ухвалив заборону на будь-які дії з дозволом №634, виданим ще в 1996 році. Однак, попри це, 14 листопада було видано новий наказ Держгеонадр, який фактично дозволив змінити власника дозволу. Спочатку його переписали на ТОВ “Новел Пром”, а потім — на ТОВ “Коростенська видобувна компанія”.

    Суд розцінив ці дії як пряме порушення ухвали. Окрім штрафів для посадовців, суд звернувся до Кабінету Міністрів та Офісу Генерального прокурора для перевірки цих дій, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення за ст. 382 ККУ (“Невиконання судового рішення”).

    У Держгеонадрах наполягають, що ухвала суду не містила достатніх юридичних підстав для її виконання:

    1. Другий пункт ухвали про заборону внесення змін до реєстру вважають невиконуваним, адже такого реєстру в Україні не існує.
    2. Решту пунктів, на їхню думку, виконали, адже станом на момент ухвали дозволом вже володіла інша компанія — ТОВ “Новел Пром”.

    Держслужба стверджує, що нова угода із “Коростенською видобувною компанією” була правомірною, адже санкції РНБО у 2023 році вивели спецдозвіл з-під обмежень.

    Суд дійшов висновку, що Держгеонадр мали утриматися від подальших змін до спецдозволу, оскільки ухвала стосувалася саме документа №634 незалежно від його власників.

    АТ “Коростенський кар’єр” із групи UNIGRAN належав Ігорю Наумцю, який із 2023 року перебуває під санкціями РНБО. Спочатку активи були заблоковані, але пізніше обмеження послабили, дозволивши користування надрами.

    Цей випадок висвітлює серйозні прогалини у законодавстві щодо ідентифікації активів і управління ними під час дії санкцій.

    Держгеонадр заявила, що оскаржуватиме судові рішення. Однак у Кабміні та Офісі Генпрокурора вже розпочато перевірки, а посадовцям загрожує дисциплінарне або навіть кримінальне переслідування.

  • Екс-нардепа Олега Царьова засуджено до 8 років позбавлення волі за державну зраду

    Екс-нардепа Олега Царьова засуджено до 8 років позбавлення волі за державну зраду

    Вінницький міський суд виніс вирок колишньому народному депутату України Олегу Царьову, який після Революції Гідності у 2014 році відкрито перейшов на бік Російської Федерації. Його визнали винним у державній зраді та засудили до 8 років позбавлення волі.

    Як повідомляє прокуратура, його визнали винним у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України.

    В Україні у нього буде конфісковано все майно на 460 млн гривень:

    – земельна ділянка площею 0,15 га в Київській області;
    – квартира в Дніпрі.
    – об’єкти нерухомого майна в анексованому Криму: готельний і санаторний комплекси, гуртожитки, виробничі приміщення, господарські будівлі.

    Нагадаємо, що минулого року на Царьова було скоєно замах, але він вижив.

  • ВАКС наклав арешт на майно Миколи Тищенка через підозри у незаконному збагаченні

    ВАКС наклав арешт на майно Миколи Тищенка через підозри у незаконному збагаченні

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) наклав арешт на майно народного депутата Миколи Тищенка, яке стало предметом розслідування у зв’язку з ймовірним незаконним збагаченням. За інформацією, наданою журналістом Олегом Новіковим, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) перевіряє, чи не перевищують доходи нардепа 30 млн грн, що й могло б вказувати на незаконне збагачення.

    Одним із епізодів розслідування є недостовірне декларування майна Тищенка, яке, за даними слідства, було оформлене на колишнього директора фірми, що володіє рестораном “Велюр”, Сергія Вакальчука. Вакальчук отримав від Тищенка ряд цінних активів, серед яких квартира в Києві, земельні ділянки, будинок у Козині, а також автомобіль Mercedes-Benz V250 2016 року випуску. Загальна вартість цих активів становить близько 9 млн грн, а ринкова вартість майна значно вища.

    Журналісти стверджують, що відповідно до аналізу доходів Вакальчука, він не мав можливості придбати таке майно, що викликає підозри щодо джерел цих коштів. За словами Новікова, також під час обшуків у Тищенка та його дружини були знайдені значні суми готівки: 491 550 доларів та 390 100 євро. Крім того, серед знайдених предметів було виявлено дорогий наручний годинник Audemars Piguet.

    Вищий антикорупційний суд наклав арешт на ці предмети як на речові докази у рамках розслідування. Відповідно до чинного законодавства, Тищенку загрожує кримінальна відповідальність за незаконне збагачення та недостовірне декларування.

  • У Сумах затримали підпалювача, що діяв на замовлення ворога

    У Сумах затримали підпалювача, що діяв на замовлення ворога

    Працівники Служби безпеки України та Національної поліції затримали чоловіка, який за грошову винагороду підпалював будівлі територіальних центрів комплектування (ТЦК) та автомобілі військовослужбовців ЗСУ. Зловмисником виявився 35-річний безробітний мешканець Сум.

    За даними Офісу генпрокурора та СБУ, у листопаді 2024 року підозрюваний отримав пропозицію через месенджер про підпали військових об’єктів. Виконуючи завдання замовників, він підпалив дві будівлі ТЦК та три службові автомобілі, що належали українським військовим. Хоча будівлі зазнали лише незначних пошкоджень, транспортні засоби були повністю знищені.

    Підозрюваний фіксував наслідки своїх дій на відео і надсилав звіти своїм замовникам, очікуючи на обіцяне грошове винагородження.

    Правоохоронці, провівши оперативно-розшукові заходи, встановили особу підозрюваного та затримали його. Суд обрав для чоловіка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу. Затриманому оголошено підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду),
    • ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна).

    У разі доведення вини, чоловікові загрожує до 10 років позбавлення волі.

  • Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”: суди визнали рішення НБУ незаконним

    Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”: суди визнали рішення НБУ незаконним

    1 серпня 2023 року НБУ ухвалив рішення про ліквідацію банку “Конкорд”, звинувативши його у “міскодінгу” — неправильному кодуванні транзакцій, пов’язаних із легалізованим азартним бізнесом. Національний банк пояснив, що такі порушення суперечать вимогам фінансового моніторингу.

    Проте представники “Конкорду” спростували ці звинувачення, наголошуючи, що:

    • Банк виконував вимоги платіжних систем Mastercard та Visa.
    • За останні два роки до установи не було жодних штрафних санкцій.
    • Обмеження на P2P-транзакції через API були впроваджені ще до ухвалення рішення НБУ.

    Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав рішення НБУ протиправним та скасував його. Апеляційна інстанція підтвердила цей вердикт. Крім того, сестри Сосєдки представили результати незалежних експертиз, які доводять відсутність порушень у діяльності банку.

    “Рішення про ліквідацію банку стало прецедентом у тому, як українські регулятори ставляться до успішних та прибуткових банків,” — зазначила Олена Сосєдка у своєму зверненні.

    Проте українське законодавство передбачає, що після запуску процесу ліквідації зупинити його практично неможливо. Навіть попри судові рішення, банк не зможе відновити свою діяльність.

    Банк “Конкорд” став першою прибутковою фінансовою установою, яка потрапила під ліквідацію в умовах дії нового регулювання. Раніше ліквідації підлягали лише установи, що стикалися з банкрутством або значними фінансовими проблемами.

    Станом на момент ліквідації “Конкорд” мав достатньо високоліквідних активів, щоб забезпечити всі виплати клієнтам за 2-3 тижні. Проте через законодавчі норми процес ліквідації може затягнутися до трьох років.

    З 24 лютого 2022 року ліквідацію розпочато щодо восьми банків, включаючи “Конкорд”. Це свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану НБУ активно виводить із ринку установи, які, на його думку, порушують регуляторні норми.