Golovnitemu.com

Позначка: суд

  • Шпигунка під прикриттям волонтерства: агентку ФСБ засудили до 15 років тюрми

    Шпигунка під прикриттям волонтерства: агентку ФСБ засудили до 15 років тюрми

    В Україні суд засудив до 15 років позбавлення волі агентку ФСБ, яка діяла в Запоріжжі під виглядом волонтерки. Жінка, що працювала під оперативним псевдонімом “007”, шпигувала на користь Росії, збираючи розвіддані про позиції українських військових.

    Зловмисницею виявилася мешканка тимчасово окупованого Пологівського району Запорізької області. Під час перебування в окупації вона була завербована представниками ФСБ. Її відправили до Запоріжжя під виглядом волонтерки, щоб вона могла вільно контактувати з військовими та збирання даних не викликало підозр.

    Завдання агентки

    Основна мета шпигунки полягала у встановленні зв’язків із українськими захисниками. Під прикриттям благодійної діяльності вона збирала інформацію про:

    • розташування штабів і укріпрайонів;
    • вогневі позиції ЗСУ;
    • переміщення військової техніки.

    Зібрані дані вона передавала російському куратору через анонімний месенджер, отримуючи нові завдання.

    Жінку затримали у вересні 2022 року, коли вона активно збирала інформацію про військові бази Сил оборони в регіоні. Завдяки заходам, вжитим СБУ, вдалося запобігти передачі чутливих даних, які могли б використати для атак ворога.

    Суд і вирок

    Суд визнав жінку винною у державній зраді за статтею 111 Кримінального кодексу України. Її засудили до 15 років позбавлення волі.

    Ця справа вкотре демонструє важливість пильності щодо підозрілих осіб, навіть якщо вони діють під виглядом волонтерів. Завдяки професійній роботі СБУ вдалося нейтралізувати ще одну загрозу для українських військових.

  • Ексдиректор Оператора ГТС вимагає премію в 10,5 млн грн

    Ексдиректор Оператора ГТС вимагає премію в 10,5 млн грн

    Колишній генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон подав позов до Верховного суду України, вимагаючи виплати премії у розмірі 10,53 млн грн. Після звільнення з державної компанії Макогон уже двічі програв у судах, але тепер сподівається на перегляд справи в найвищій судовій інстанції.

    Макогон почав судитися з державою ще в лютому 2022 року. У 2024 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали його претензії необґрунтованими. Зокрема, 16 липня Київський апеляційний суд не лише відхилив його позов, а й зобов’язав компенсувати державній компанії 60 тис. грн судових витрат.

    У вересні 2024 року Верховний суд відкрив провадження за цим позовом. Однак дата наступного засідання поки не призначена.

    Відомо, що екскерівник виїхав з України у вересні 2023 року і наразі проживає в Канаді. На судові засідання він особисто не з’являється — його інтереси представляють адвокати.

    Перебуваючи в Канаді, Макогон активно коментує ситуацію в українському енергетичному секторі у соціальних мережах. Він критикує українських енергетиків, зокрема через запроваджені графіки відключень електроенергії.

  • В Україні зростає кількість справ щодо порушень ТЦК стосовно цивільних осіб

    В Україні зростає кількість справ щодо порушень ТЦК стосовно цивільних осіб

    У судовій системі України спостерігається зростання кількості справ, пов’язаних з порушеннями ТЦК стосовно цивільних осіб. За інформацією з джерел, ці справи стосуються різних аспектів порушень, таких як незаконний призов або неправомірні дії щодо осіб, які не підлягають мобілізації.

    Зараз майже кожен «викрадений» чоловік звертається до суду.

    Банкова дала вказівку гальмувати всі ці справи, щоб уникнути колапсу.

    Також відомо, що готуються колективні позови, які будуть публічними і на мільйони гривень претензії до держави. Це негативно позначиться на іміджі Зеленського. Ось чому вони хочуть розформувати ТЦК і перейменувати його на якусь іншу контору, але по суті все залишається колишнім.

  • Анатолій Тимощук виграв суд проти УАФ і повернув свої титули

    Анатолій Тимощук виграв суд проти УАФ і повернув свої титули

    Український футболіст і тренер російського клубу «Зеніт» Анатолій Тимощук домігся скасування рішення Української асоціації футболу про позбавлення його всіх титулів і нагород. Про це повідомляють українські ЗМІ з посиланням на судові документи.

    Як повідомляє українське видання «Трибуна», Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні задовольнив апеляцію колишнього футболіста Анатолія Тимощука на рішення дисциплінарного комітету УАФ.

    45-річний тренер пітерського «Зеніту» вимагав зняти з нього санкції, які було накладено через продовження його роботи в РФ.

    УАФ у березні 2022 року позбавила його всіх титулів, тренерської ліцензії та довічно вилучила з офіційного реєстру збірних.

    Тимощук 2023 року подав апеляцію в CAS, слухання справи почалося у квітні 2024 року. Наразі суд скасував рішення українських футбольних інстанцій.

    Своє рішення CAS аргументував тим, що в період від початку повномасштабного вторгнення до 11 березня 2022 року Тимощук не вчинив жодних дій, через які б до нього треба було прийняти такі дисциплінарні санкції.

    Рішення CAS прокоментували в УАФ.

    «УАФ дійсно вже отримала рішення від CAS. На жаль, до цієї справи європейці підійшли максимально формально і підтвердили часткове нерозуміння реалій, у яких ми живемо. Позиція української футбольної спільноти однозначна і не змінювалася ніколи. Таким як Тимощук не місце в українському футболі», – заявили в УАФ.

    Тимощук працює асистентом головного тренера в тренерському штабі «Зеніту» з 2017 року.

  • Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Колегія Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила у задоволенні скарги захисту колишнього голови ПриватБанку Олександра Дубілета на рішення суду щодо його арешту. Під час засідання, яке відбулося у понеділок, судді підтвердили правомірність рішення від 16 жовтня про тримання під вартою підозрюваного.

    Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

    Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 191 (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах),
    • ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину організованою групою),
    • ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).

    Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

    Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

  • Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

    Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

    Тетяна Крупа, голова Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), яка перебуває під слідством за підозрою в незаконному збагаченні, залишиться на своїй посаді ще на рік. Згідно з матеріалами суду, Хмельницька обласна рада продовжила її контракт до листопада 2025 року.

    Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

    Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

    Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

    Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.

  • Фіктивне розлучення за 3 тисячі доларів: в суді викрили схему ухилення від мобілізації

    Фіктивне розлучення за 3 тисячі доларів: в суді викрили схему ухилення від мобілізації

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) виявили схему ухилення від мобілізації через фіктивне розлучення та встановлення опіки над дітьми, організовану помічником одного з суддів Мар’їнського районного суду Донецької області. Як стало відомо, організатором цього злочинного механізму був колишній правоохоронець, який за 3 тисячі доларів забезпечував ухвалення судових рішень, що дозволяли чоловікам уникати призову на військову службу.

    Фіктивний процес включав розлучення чоловіка з дружиною та позбавлення жінки батьківських прав, що дозволяло встановити факт самостійного виховання та утримання дитини. Справжні позови в цих випадках не подавались, а чоловіки отримували готові судові рішення після оплати послуг помічника судді. Такі ухвали безпідставно давали чоловікам можливість отримати відстрочку від мобілізації та виїхати за кордон.

    ДБР уже повідомило помічнику судді про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за підробку документів, спрямовану на ухилення від мобілізації.

    Крім того, правоохоронці перевіряють причетність до злочину інших працівників суду, зокрема суддів та керівництва Мар’їнського районного суду, і з’ясовують можливі зловживання на інших рівнях.

  • Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    14 листопада 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав народного депутата Андрія Одарченка винним у спробі підкупити ексголову Державного агентства з відновлення Мустафу Найєма. Суддя Віктор Ногачевський призначив нардепу 8 років позбавлення волі.

    За даними обвинувачення, Одарченко у серпні 2023 року запропонував Найєму хабар у біткоїнах на суму еквівалентну $50 тисяч. Нардеп хотів забезпечити фінансування на ремонт будівель університету, де сам був ректором, із Фонду ліквідації наслідків агресії. Це стало першим випадком, коли в Україні зафіксували спробу підкупу криптовалютою.

    Адвокати Одарченка стверджували, що на злочин він пішов нібито через провокацію з боку Найєма, який, за їхніми словами, співпрацює з правоохоронцями. Захист заявив, що Найєм підбурював нардепа, стверджуючи, що без хабара грошей не виділять. Одарченко визнав, що запропонував хабар, але наголосив на своїй вразливості під тиском. Однак прокурорка зауважила, що про провокацію Одарченко заявив тільки після виїзду за кордон. Обвинувачення подало записи розмов, де, за словами прокурорів, немає ознак примусу або провокації.

    На судові дебати Одарченко з’явився дистанційно, стверджуючи, що залишив Україну через загрозу для свого життя і здоров’я. Суд, відхиливши аргументи захисту, визнав його винним і засудив до 8 років позбавлення волі, що менше, ніж вимагала сторона обвинувачення.

  • Директор компанії онуки Данілова уникнув покарання за несплату податків

    Директор компанії онуки Данілова уникнув покарання за несплату податків

    Директор компанії «Агроенергоінвест» Віктор Чередніченко, який був підозрюваним у кримінальному провадженні, відкритому Бюро економічної безпеки (БЕБ), уникнув кримінальної відповідальності. Рішення було ухвалено Солом’янським районним судом після того, як компанія сплатила значну компенсацію до державного бюджету.

    Компанія «Агроенергоінвест», яка займається логістикою та має хаб у Чопі (Закарпатська область) для транспортування вантажів з української колії на європейську, опинилася в центрі розслідування через підозри в ухиленні від сплати податків. У 2022 році компанія, котра заробляла десятки мільйонів гривень, потрапила під пильну увагу БЕБ та СБУ, які проводили перевірку діяльності в рамках так званого “зернового коридору”.

    Розслідування було ініційовано в червні 2024 року, коли стало відомо, що Віктор Чередніченко, комерційний директор «Агроенергоінвест» та новий власник компанії після виходу з її складу онуки Анастасії Данілової, не включив у склад доходів безоплатно отримані соєві боби та не сплатив до державного бюджету податок на прибуток на суму 44,26 мільйонів гривень. Підозри були висунуті йому в березні 2024 року, а вже в червні компанія сплатила компенсацію на суму 11,34 мільйони гривень.

    Ця сума була спрямована на відшкодування податкових втрат, що дало можливість Чередніченку уникнути кримінальної відповідальності. У результаті, суд ухвалив рішення про закриття справи та звільнення від кримінальної відповідальності. Як зазначається в документах, БЕБ, хоча й виявило порушення, все ж врахувало компенсацію, сплачену компанією.

    Загалом, цей випадок підкреслює складність розслідувань у сфері бізнесу, пов’язаних з великими компаніями, де фінансові махінації часто маскуються під нормальну господарську діяльність. Однак, сплата компенсації вчасно дозволила уникнути серйозних наслідків для фігуранта справи.

  • Перемога Трампа може активізувати справи проти українських активістів

    Перемога Трампа може активізувати справи проти українських активістів

    Перемога Дональда Трампа на виборах президента США, що підтверджена після набрання ним 270 голосів виборщиків, викликала широкий міжнародний резонанс. До привітань приєднався також президент України Володимир Зеленський, висловивши надію на подальшу підтримку з боку нового президента США.

    Попри дипломатичні привітання, у політичному та юридичному середовищі з’явилися побоювання щодо можливої активізації кримінальних проваджень. Експерти вказують на те, що перемога Трампа може стати каталізатором розслідувань стосовно кількох громадських активістів, зокрема Віталія Шабуніна, Михайла Жернакова та Юрія Ніколова. Йдеться про кримінальні справи, які наразі перебувають на стадії розслідування, зокрема щодо крадіжки автомобіля, ухилення від військового обов’язку та відмивання коштів.

    Однією з найгучніших справ є ситуація з Віталієм Шабуніним, керівником “Центру протидії корупції”. За даними слідства, Шабунін привласнив джип Nissan Pathfinder, який був переданий як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Після цього він, ймовірно, використовував автомобіль у особистих цілях. Суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження щодо цього інциденту.

    Також не залишились без уваги інші активісти, такі як Михайло Жернаков, який займав посаду судді і, за заявою адвоката Ігоря Мартиненка, нібито вчиняв дії на користь злочинної влади Віктора Януковича під час його суддівської діяльності. Ці справи можуть стати частиною ширшого процесу боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті міжнародного тиску, зокрема з боку США, де Трамп надає значну увагу боротьбі з корупцією в усьому світі.