Golovnitemu.com

Позначка: Україна

  • Починають серійне виробництво нових позашляховиків для ЗСУ в Україні

    Починають серійне виробництво нових позашляховиків для ЗСУ в Україні

    Україна готується до випуску пікапів та позашляховиків для потреб ЗСУ. План передбачає виробництво на Черкаському автобусному заводі “Ataman”. Цей крок сприятиме ефективному виконанню бойових завдань на фронті та в прифронтових зонах, роблячи його значущою подією в автомобілебудіванні 2024 року. Олександр Дорош, член ради заводу, зазначив, що завод готовий до виробництва автомобілів, які вже добре відомі на ринку – пікапи Isuzu D-Max. На даний момент “Ataman” виробляє 67% автобусів та 30% грузовиків.

    Плановані пікапи Isuzu D-Max будуть оснащені 1,9-літровим дизельним двигуном потужністю від 120 до 163 к.с., а їхній кліренс складатиме 60 см.

  • Україна проводить випробування власного бойового робота

    Україна проводить випробування власного бойового робота

    Україна успішно тестує нового універсального робота, здатного виконувати завдання розвідки, штурмування та оборони.

    Інформацію про це розкрив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. “D-21-11 – це універсальний український робот, розроблений учасниками оборонного кластера Brave1. Він оснащений автоматичною туреллю та здатний виконувати бойові завдання, такі як розвідка, штурмування та оборона позицій”, – повідомив Федоров у соцмережах.

    За його словами, цю платформу можна використовувати для безпечної доставки боєприпасів та провізії в гарячі точки. Бойова частина робота вже успішно пройшла випробування та отримала позитивні відгуки від військових.

    Планом розробників є інтеграція до робота озброєння НАТО та посилення стійкості до ворожого РЕБу. Зараз команда працює над масштабуванням виробництва.

    “Продовжуємо технологічно посилювати українську армію, оскільки саме технології допомагають ефективніше протидіяти ворогу та зберігати людські життя”, – підкреслив Михайло Федоров.

  • Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    4 січня польські аграрії відновили блокаду пункту пропуску “Медика – Шегині” на кордоні з Україною, висуваючи вимоги до уряду щодо субсидій на кукурудзу, ліквідних кредитів для фермерів і збереження сільськогосподарського податку на рівні попереднього року.

    Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, оцінив збитки, які Україна понесла внаслідок відновлення блокади на польському кордоні. Він також зауважив, що позиція поляків не обмежується лише вимогою отримання субсидій на вирощування кукурудзи.

    Голова Всеукраїнської аграрної ради підкреслив, що фінансові втрати для економіки України є колосальними. Заборона на імпорт, яка існує з травня, разом із блокадою та забороною на перевезення, призвели до збитків в розмірі кількох мільярдів євро.

    За даними асоціації європейських перевізників, одна лише блокада з листопада призвела до труднощів та втрат на суму понад 15 мільярдів євро.

    Нездатність проїзду через блокаду призвела до втрат перспектив для України. Дистриб’ютори та логістичні компанії встановили комерційні відносини з іншими частинами Єврозони, оскільки поляки закрили імпорт для України.

    Марчук наголосив, що багато підприємців, витрачаючи тижні в чергах, втратили можливість реалізації своєї продукції у 2024 році.

    Зараз через блокаду та обмеження проїзду, Україна втратила можливість виконання перспективних контрактів на наступний рік. Це призведе до непрямих збитків для українського бізнесу, зокрема в аграрному секторі.

    “Коли європейські торговельні мережі не можуть отримувати продукцію вчасно від України, вони шукають альтернативу. Тут виникає польська альтернатива”, – додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

  • Найбільший авіаперевізник України продовжує здійснювати польоти, не зважаючи на конфлікт

    Найбільший авіаперевізник України продовжує здійснювати польоти, не зважаючи на конфлікт

    Авіакомпанія SkyUp активно використовує можливості прибуткового ринку ACMI, надаючи літаки, екіпажі, технічне обслуговування та страхування для інших авіаперевізників. У контексті зупинення авіаційного сектору під час російської агресії в лютому 2022 року та закриття українського повітряного простору, SkyUp реагувала на нові реалії, укладаючи угоди з понад 20 авіакомпаніями, включаючи Air Albania, Air Moldova та Wizz Air.

    Генеральний директор SkyUp, Дмитро Сєроухов, зазначив, що у період війни авіакомпанія змінила стратегію, фокусуючись на вантажних, чартерних та контрактних угодах типу ACMI, де авіакомпанія надає свої літаки та екіпажі клієнтам. Ринок ACMI став важливим для SkyUp, а бізнес зміг швидко розпочати роботу, оскільки більшість літаків авіакомпанії були евакуйовані з України передчасно. У результаті цієї стратегії SkyUp увійшла до 20 найбільших постачальників ACMI в Європі за червень 2023 року.

    Окрім того, авіакомпанія розширила свої дії, отримавши операційні сертифікати в США та Канаді, та планує виходити на прибутковий ринок Північної Америки. Сєроухов наголошує на важливості подальшого розвитку партнерств для підтримки співробітників SkyUp і відзначає, що команда авіакомпанії має намір повернутися в Україну та допомогти країні в період після війни.

  • Трагічна втрата: покинув нас колишній тренер збірної України з футболу

    Трагічна втрата: покинув нас колишній тренер збірної України з футболу

    У віці 70 років помер колишній асистент наставника збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. У 1992 році він був частиною тренерського штабу “жовто-синіх”, працюючи під керівництвом Віктора Прокопенка та спільно з Миколою Павловим в одному з матчів проти Білорусі.

    Початково Ткаченко виступав як гравець за харківський “Металіст”, а потім активно долучився до тренерської діяльності, працюючи спочатку в якості асистента у Євгена Лемешка, а в подальшому очоливши цю команду.

    Важливо зазначити, що після цього періоду його тренерська кар’єра розвивалася в Росії, де він став громадянином країни. Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград.

  • У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою “Хочу жить”

    У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою “Хочу жить”

    Станом на грудень 2023 року понад 220 російських солдатів вже скористалися можливістю здатися в український полон через гарячу лінію проекту “Хочу жить”. Про це повідомив представник відділу у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України, Віталій Матвієнко, у розмові з Financial Times. Зазначено, що понад 1000 справ зараз перебувають на розгляді.

    Гарячу лінію було відкрито у вересні 2022 року, як тільки оголошено часткову мобілізацію в Росії. З того часу щотижня зафіксовані здачі в полон приблизно трьох російських солдатів. Всього на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків та повідомлень через чат-бот в месенджері Telegram, і сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, з яких 46 мільйонів від Росії.

    На гарячій лінії “Хочу жить” працює 10 операторів з секретного центру в Києві, включаючи військових психологів та аналітиків. Варто відзначити, що один із значущих сплесків звернень від російських солдатів відбувся у листопаді 2022 року, коли ЗСУ звільнили Херсон з окупації. Також був зафіксований сплеск звернень минулої весни, під час підготовки до контрнаступу в березні 2023 року, коли кількість заявок зросла майже удвічі порівняно з груднем 2022 року.

  • Понад 175 тисяч заяв на реєстрацію в Єдиному реєстрі зброї України за 2023 рік

    Понад 175 тисяч заяв на реєстрацію в Єдиному реєстрі зброї України за 2023 рік

    У червні 2023 року успішно введено в експлуатацію Єдиний реєстр зброї в Україні, і 5 січня 2024 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко оголосив про досягнуті результати в цьому напрямі.

    Міністр відзначив, що одним із важливих завдань Міністерства внутрішніх справ є ефективне вирішення питань реєстрації та обліку зброї. Створення Єдиного реєстру зброї включалося до переліку пріоритетів цього року.

    Анонс про запуск реєстру був зроблений в березні минулого року, і після напружених робочих місяців базу даних вдалося повноцінно запустити. Це дозволило зміцнити контроль за обігом зброї в Україні, а також спростило процедуру отримання дозволів для громадян.

    Зазначено, що до кінця 2023 року було опрацьовано понад 175 заяв від українських громадян, які просили отримати дозвіл на володіння різними видами зброї. Поліція прийняла понад 164 тисячі рішень щодо видачі відповідних дозволів.

    Міністр Клименко підкреслив, що робота в цьому напрямку продовжується, і відомство володіє необхідними знаннями та засобами для забезпечення безпеки країни.

  • Уряд витратить кошти на облаштування укриттів у лікарнях

    Уряд витратить кошти на облаштування укриттів у лікарнях

    Кабінет міністрів виділяє 1 млрд грн на укриття та забезпечення безпечних умов у лікарнях. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про це під час засідання уряду в п’ятницю. Зазначено, що цього року фінансування медицини в Україні збільшується, і видатки на охорону здоров’я у 2024 році складуть 239 млрд грн, що на 31 млрд більше, ніж рік тому.

    Прем’єр-міністр підкреслив важливість ранньої діагностики для зниження смертності від онкології. У цьому контексті уряд виділяє 1 млрд грн на облаштування укриттів та створення безпечних умов у лікарнях. Крім того, додаткові 16 млрд грн направляються на Програму медичних гарантій, зокрема на пілотний проєкт безкоштовного зубопротезування для ветеранів.

    Уряд також продовжує розвивати цифрові інструменти в галузі охорони здоров’я, плануючи запустити електронний кабінет пацієнта. Це надасть можливість українцям самостійно змінювати персональні дані та керувати деклараціями з сімейними лікарями.

    У контексті підвищення ефективності медичних закупівель, введеної через електронний каталог, уряд розглядає розширення переліку ліків та медичних виробів, які закуповуються за цією системою. Шмигаль підкреслив, що це сприятиме прозорості та ефективному використанню коштів платників податків, що є ключовими аспектами будівництва ефективної, прозорої та цифрової держави.

  • Міністерство охорони здоров’я розкрило залякуючі показники онкології в Україні

    Міністерство охорони здоров’я розкрило залякуючі показники онкології в Україні

    Відомо, що щорічно в Україні 65 тисяч громадян втрачають життя внаслідок раку, тоді як інші 140 тисяч дізнаються про свій страшний діагноз. Згідно з повідомленням пресслужби Міністерства охорони здоров’я, країна виборола друге місце в Європі за темпами поширення онкологічних захворювань.

    У відомстві підкреслили, що ключовим фактором у боротьбі з цією проблемою є рання діагностика. З цією метою держава вже виділила 1 мільярд гривень.

    “Зосередження уваги на ранній діагностиці є критичним для зменшення смертності. Тому ендоскопічні обстеження стали пріоритетними послугами в програмі медичних гарантій”, – йдеться у повідомленні, розміщеному на сторінці в Facebook.

    Також вказано, що до гарантованого пакету безкоштовних обстежень входять:

    • мамографія;
    • гістероскопія;
    • езофагогастродуоденоскопія;
    • колоноскопія;
    • цистоскопія;
    • бронхоскопія.

    МОЗ додатково нагадало, що для проходження обстежень необхідно мати направлення від сімейного або іншого лікаря.

  • Гідроелектростанція на Півдні України може бути зайвою, якщо відбудеться перезорієнтація сільського господарства в регіоні

    Гідроелектростанція на Півдні України може бути зайвою, якщо відбудеться перезорієнтація сільського господарства в регіоні

    Суперечки стосовно будівництва нової гідроелектростанції на річці Дніпро в області Каховського гідровузла продовжують наростати, особливо серед представників наукової громадськості. Деякі опоненти проекту ГЕС висувають цікаві та обґрунтовані аргументи на підтримку своєї позиції.

    Зокрема, портал The Page приводить думки відомого гідробіолога та члена НАН України, Юрія Квача, який стверджує, що повторювати помилки минулого, зокрема ті, які сталися за часів СРСР, недоречно та навіть небезпечно. Вчений закликає утриматися від паніки серед тих, хто вважає, що нестача водних ресурсів може призвести до руйнування сільського господарства в областях Миколаївщина та Херсонщина. За його словами, зміни в кліматичних умовах дозволяють переглянути пріоритети в аграрному секторі цих регіонів.

    За думкою Квача, можна зменшити акцент на традиційні агрокультури через адаптацію до змін клімату. Зокрема, вчений рекомендує звернутися до досвіду минулих століть і переорієнтуватися на розвиток тваринництва і садівництва, зокрема горіхових культур, які не потребують великої кількості води. За його думкою, це дозволить уникнути необхідності в будівництві нової гідроелектростанції.