Golovnitemu.com

Позначка: Україна

  • Україна як глобальний лідер у цифровізації культурних цінностей

    Україна як глобальний лідер у цифровізації культурних цінностей

    Україна, зокрема Київ, стає світовим лідером у цифровому туризмі, і експертка з віртуального туризму, Олена Чернега, розповідає про те, що можуть вивчити країни Європи з українського досвіду та на що варто звернути увагу.

    Україна займає високі позиції в світі щодо цифрової трансформації культурної спадщини, і її досягнення вже перевищують європейські стандарти. Зокрема, за короткий період українські експерти змогли створити цифрові продукти, які зацікавили музеї та експертів за кордоном.

    Упродовж пандемії в Україні активно розвивалися цифрові продукти для віртуальних турів, які привертали увагу туристів із звичкою фізично відвідувати музеї. Проєкти, такі як “Війна впритул” з документуванням наслідків ворожої агресії, стали частиною історичної документації в цифровій формі.

    Олена Чернега вказує на те, що Європа може взяти на увазі кращий підхід України до цифрової трансформації туристичних локацій. Вона вказує на такі приклади як цифрові колекції Лувру та оцифровані артефакти археології, які можуть бути корисні для українських туристичних проєктів.

    Порівнюючи, Чернега відзначає, що Україна вже розвиває власні цифрові продукти, такі як оцифровані туристичні маршрути, онлайн-музеї, спецпроєкти про культурне надбання та історію, квест-екскурсії. Зазначається, що в Україні є унікальні проекти з оцифрування культурних та історичних об’єктів, які можуть послужити прикладом для інших регіонів.

    Чернега висловлює переконання, що після війни та перемоги Україна зможе конкурувати у світовому туризмі та залучати більше туристів. Вже зараз відвідувачі можуть віртуально оглядати українські музеї та інші цікаві місця, а цифрові технології активно розвиваються в різних регіонах країни.

  • Пенсії в Україні будуть нараховуватися за бальною системою: які зміни очікувати

    Пенсії в Україні будуть нараховуватися за бальною системою: які зміни очікувати

    У 2024 році Кабінет міністрів запустить пенсійну реформу, в рамках якої буде введена бальна система у нарахуванні пенсій. Про це повідомила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович під час телемарафону.

    Нова система передбачає збільшення виплат практично для всіх пенсіонерів, і для цього планується збільшити бюджет Пенсійного фонду України на 100 мільярдів гривень. Основна ідея полягає в тому, щоб пенсії були перераховані громадянам, які вийшли на пенсію протягом останніх трьох років, оскільки за цей період вони більш-менш відповідали ринковій вартості праці.

    Бальна система нарахування передбачає використання коефіцієнтів, які враховуватимуть внесок та заробітну плату кожного місяця роботи. За цей період буде пораховано співвідношення заробітної плати до середньої в цей період рік, що визначатиме кількість балів для кожного пенсіонера. Такий підхід дозволить оцінювати і порівнювати пенсійні виплати з урахуванням реальної купівельної спроможності. Планується індексування пенсійних виплат відповідно до отриманої кількості балів.

    Міністр також зазначила, що на реалізацію проекту планується збільшити бюджет Пенсійного фонду на 100 мільярдів гривень, зокрема, шляхом сплати єдиного соціального внеску.

  • Медики в Україні провели 340 операцій з пересадки кісткового мозку протягом року

    Медики в Україні провели 340 операцій з пересадки кісткового мозку протягом року

    Протягом минулого року в Україні відбулося 340 операцій з пересадки кісткового мозку, як повідомив глава Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко під час телемарафону “Єдині новини”. Він зазначив, що пілотний проєкт з трансплантації успішно завершено і перетворено на програму медгарантій, при цьому виділені додаткові кошти на розвиток трансплантаційної сфери.

    Ляшко висловив задоволення з результатів пілотного проєкту, підкресливши, що лише протягом 2023 року було проведено 585 органних трансплантацій та 340 пересадок кісткового мозку. У своєму заявленні він також відзначив, що на даний момент 2 914 пацієнтів очікують на трансплантаційні операції, які можуть врятувати їх життя.

  • США розглядають можливість утилізації сотень ракет ATACMS, які могли б стати доступними для передачі Україні

    США розглядають можливість утилізації сотень ракет ATACMS, які могли б стати доступними для передачі Україні

    Експерти у галузі оборони вказують на можливе джерело нового озброєння для України – запаси армії США, які планується утилізувати після закінчення терміну придатності.

    За даними фахівців, серед цих запасів значиться сотні установок ATACMS та ракет M39 і M39A1, виробництва компанії Lockheed Martin. Це визнане “чудовою легальною високоточною касетною зброєю”, як зазначається у публікації з посиланням на експертів, таких як колишній командувач армією США в Європі генерал-лейтенант (у відставці) Бен Годжес та колишній спеціальний радник головнокомандувача ЗСУ Деніел Райс.

    Експерти вважають, що використання цього озброєння для потреб України може бути економічно вигідніше, ніж його планована утилізація за рахунок державних коштів.

    “Ці ракети можна відправити в Україну, де вони могли б бути використані дуже ефективно проти армії Росії”, – наголошує Райс, додавши, що термін придатності не є проблемою, оскільки вони вилучаються зі складів через заміну сучаснішими моделями.

    “М39 забезпечують Україні дальність, точність і летальність, яких у неї недостатньо без цього озброєння”, – підкреслює експерт, підкреслюючи важливість цих ракет для військових зусиль України.

    Незважаючи на те, наскільки важливо враховувати термін придатності зброї, за словами генерала Годжеса, ракета може залишатися ефективною ще протягом багатьох років після закінчення цього терміну. Відмова від використання ракет типу ATACMS через обмеження терміну придатності розглядається як не політично безпекове, а скоріше, політичне рішення, зауважує американський військовий.

    Цей погляд співпадає з точкою зору Фабіана Хінца, наукового співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень, який спеціалізується на питаннях оборони та військового аналізу на Близькому Сході. За його думкою, термін придатності не завжди є точним показником боєздатності ракети.

    Восени минулого року Київ отримав ракети ATACMS типу Block I з дією приблизно 160 км.  Більше 1650 таких ракет були виготовлені за останнє десятиліття. Наразі 1114 боєголовок M39 і M39A1 зберігаються на американських складах, при цьому багато з них вже були використані в операціях США або піддавалися модифікації.

    Важливим аспектом, за висловлюванням експерта, є стан збереження твердопаливного двигуна ракети. Отже, термін зберігання ATACMS може бути довшим, ніж визначено виробником.

    За словами Деніела Райса, в Україні є “десятки тисяч” застарілих ракет різних типів, які можна використовувати в системі HIMARS і які США планують утилізувати.

    З наявною кількістю М39 Україна має можливість атакувати російські лінії постачання до Криму та знищувати військові об’єкти на окупованих територіях біля Азовського моря, зауважує військовий. З використанням ракет ATACMS Україна може визначити “першочергові цілі” серед російських баз, інфраструктури та військових формувань на обширних територіях.

    Втім, генерал Годжес зауважує, що касетний варіант ракети має обмежену дальність і не є ефективним для ураження російської інфраструктури, зокрема, у Севастополі.

    За його словами, Україні необхідно отримати більше ракет ATACMS, і він не бачить “вагомих причин не передавати цю зброю країні”.

    Київ використовував ракети ATACMS вперше на півдні України “під час стрімких ударів по російських військових базах у Бердянську й Луганську середині жовтня 2023 року”.

    Також, ракети M39 ATACMS здійснили “багато успішних ударів по гелікоптерах у Москві”, як відзначив президент України Володимир Зеленський, назвавши ці ракети “добре зарекомендованими”.

  • Україна та Румунія об’єднали зусилля для розвитку 5G-мереж: підписана угода, повідомляє Михайло Федоров

    Україна та Румунія об’єднали зусилля для розвитку 5G-мереж: підписана угода, повідомляє Михайло Федоров

    Україна та Румунія офіційно уклали угоду про співпрацю в галузі розвитку технологій 5G, відновлення телекомунікаційних мереж та посилення їхньої стійкості. Як повідомляє RegioNews із посиланням на міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, сторони домовилися про конкретні заходи, спрямовані на підвищення стійкості українських інтернет-мереж, розширення 5G-коридорів між двома країнами та участь України в програмах фінансової підтримки Євросоюзу.

    Міністр також повідомив, що Румунія надасть допомогу відновленні цифрової інфраструктури, яка постраждала внаслідок конфлікту. “Дякуємо міністру досліджень, інновацій та цифровізації Румунії Богдану-Груї Івану за готовність до співпраці. Зараз ми приступимо до реалізації спільних проєктів з фінансовою підтримкою Євросоюзу”, – додав Федоров.

  • Нарада Ради Україна-НАТО наступного тижня розгляне питання про ракетний тероризм з боку Росії

    Нарада Ради Україна-НАТО наступного тижня розгляне питання про ракетний тероризм з боку Росії

    19 січня заплановано проведення засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів для обговорення ситуації, що виникла внаслідок ракетних та безпілотних атак Росії на українські міста. Про це повідомив виконуючий обов’язки речника НАТО, Ділан Вайт, у своєму повідомленні в соцмережі.

    Генеральний секретар НАТО, Єнс Столтенберг, скликав засідання Ради НАТО-Україна на прохання України, яке відбудеться в середу, 10 січня, у зв’язку з нещодавніми ракетними та безпілотними атаками з боку Росії. Зазначається, що російські війська 29 грудня 2023 року здійснили масований повітряний удар по Україні, використовуючи дрони-камікадзе та різні типи ракет.

    Протиповітряна оборона України взяла під контроль ситуацію, знищивши 27 безпілотників і 88 крилатих ракет різних типів. Проте, внаслідок атаки в Києві зазнано значних руйнувань, зокрема у Шевченківському районі, де були пошкоджені складські приміщення, а загалом загинули 32 людини.

    2 січня російські війська вновину атакували Україну, використовуючи різноманітні засоби повітряного нападу. В результаті цієї атаки 130 людей отримали поранення, а п’ятеро загинули. Також було пошкоджено понад 250 цивільних об’єктів.

  • Нові тарифи на ID-паспорти з 2024 року

    Нові тарифи на ID-паспорти з 2024 року

    З 1 січня 2024 року в Україні відбулися зміни у вартості оформлення деяких документів, а саме ID-картки, посвідки на проживання та посвідчення особи без громадянства. Про це повідомили представники пресслужби Міністерства внутрішніх справ.

    Зазначено, що зміни вартості пов’язані з рішенням “Поліграфічного комбінату Україна” змінити ціну на бланки окремих біометричних документів.

    Тепер вартість оформлення паспорта громадянина у формі ID-картки за 20 робочих днів складає 504 грн, а за 10 робочих днів – 874 грн.

    Через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні вартість збільшиться до 626 грн.

    Важливо відзначити, що вперше оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки тепер є безоплатним.

    Також встановлені нові тарифи на інші документи: вартість оформлення посвідки на постійне проживання за 15 робочих днів складає 1 151 грн, на тимчасове проживання – 1 396 грн, а посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон – 6 867 грн.

  • В Україні випустили партію спецавтомобілів на базі пікапа Peugeot Landtrek

    В Україні випустили партію спецавтомобілів на базі пікапа Peugeot Landtrek

    Завод Спецтехніки “Техкомплект” успішно завершив виробництво та передав замовнику ще одну партію спеціалізованих пікапів Peugeot Landtrek 4×4, як повідомляє пресслужба компанії.

    У своєму повідомленні виробник вказує, що цей проєкт був реалізований завдяки співпраці із партнером та дилером Peugeot в Україні – автосалоном “Автосвіт Миколаїв” (офіційний дилерський центр PEUGEOT у Миколаєві та Миколаївській області).

    Зазначається, що на даний момент пікапи будуть використовуватися енергетиками для трьох виїзних бригад, а в 2024 році планується подвоїти їхню кількість в автопарку “Миколаївобленерго”.

    Раніше аналогічні пікапи від TM Peugeot вже були спеціалізовані для рятівних служб Херсонщини та Донеччини.

    Українським споживачам доступний пікап Peugeot Landtrek у версіях з бензиновим або дизельним двигуном. Дизельний HDi об’ємом 1,9 літра та потужністю 150 к.с. поєднується із 6-ступінчастою механічною коробкою передач, а бензиновий двигун об’ємом 2,4 літра та потужністю 210 к.с. працює з 6-ступінчастою автоматичною коробкою передач. Ціни на ці автомобілі стартують від 1 300 700 гривень.

  • Україна вперше у своїй історії стала нетто-імпортером масла

    Україна вперше у своїй історії стала нетто-імпортером масла

    У зв’язку з блокуванням кордону та іншими факторами, Україна вперше стала нетто-імпортером масла, повідомив Сергій Вовченко, голова наглядової ради холдингу “Молочний альянс”. Зазначається, що в цьому році країна стала змушена закуповувати масло в Європі через низку труднощів, включаючи блокаду кордону та обмеження у морській логістиці.

    Вовченко пояснив, що через блокаду кордону, транспортні фури з маслом очікували три місяці замість звичайних 10 днів. Ця ситуація створила важкі умови для виробників та привела до першого в історії дефіциту масла в Україні.

    Водночас він вказав, що компанія також стикається з дефіцитом молока, проте продовжує виробляти сири та сушити сироватку. Зазначено, що значні об’єми сухої сироватки на складах вимагають експорту, але відсутність морської логістики ускладнює цей процес.

  • У світі зростає попит на агропродукцію з України

    У світі зростає попит на агропродукцію з України

    Експерти зауважують наростаючий попит на агропродукцію з України у світі, не зважаючи на логістичні труднощі. Аналіз показує, що Європейський Союз, в основному, не вирощує соняшник, тому Україна залишається ключовим постачальником соняшникової олії на ринок ЄС. За 2023–2024 маркетинговий рік, ЄС вже закупив 1 млн тонн соняшникової олії з України, що перевищує минулорічні показники на 13%.

    Країни Африки також визначаються як значущі імпортери української агропродукції, де Україна експортує насіння соняшнику, соняшникову олію та соєві шроти. Додатково, у зв’язку з блокуванням портів російськими окупантами, частка Євросоюзу у структурі українського агропромислового експорту зросла з 32% у 2021 році до 59% за десять місяців 2023 року.

    Зазначається, що в 2024 році подальший розвиток аграрного та інших секторів економіки України буде визначатися обставинами на полі бою. Крім того, 67% українських аграріїв висловлюють позитивне ставлення до євроінтеграції, а спроби України та Польщі досягти домовленості щодо розблокування кордону залишаються невдалими.