Позначка: Україна

  • Єврокомісар Боррель закликає постачати Україні дальньомаштабні ракети

    Єврокомісар Боррель закликає постачати Україні дальньомаштабні ракети

    Голова дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель висловив необхідність посилити військове забезпечення для України та закликав партнерів надати Києву дальньомаштабні ракети. У своєму повідомленні у соцмережі він розповів про телефонну розмову з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, де було висловлено занепокоєння щодо наростаючих ракетних атак Росії на українську цивільну інфраструктуру.

    Боррель підкреслив узгодженість стосовно потреби посилення військової підтримки для України, зокрема, у формі дальньомаштабних ракет та протиповітряних систем. Дипломати також обговорили заходи для усунення обхідних шляхів навколо антиросійських санкцій, зазначивши ризик реекспортування значного європейського експорту до Росії.

    Варто відзначити, що 2 січня російсько-терористичні війська відновили активні атаки на Україну, використовуючи дрони-камікадзе та ракети. Напад був спрямований на Київ, і сили протиповітряної оборони вдалося знищити близько 60 ракет, включаючи гіперзвукові “Кинжал”, випущені з винищувачів МіГ-31К.

  • Білий дім підтвердив відсутність зловживань із військовою допомогою в Україні

    Білий дім підтвердив відсутність зловживань із військовою допомогою в Україні

    Сполучені Штати підтверджують, що надана Україні військова допомога не використовується незаконно, повідомив координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі. Він заявив, що американська сторона не виявила жодних ознак зловживання зі зброєю, переданою Україні, і наголосив на тому, що допомога використовується за призначенням.

    “Ми не бачили жодних ознак того, що цього (відповідальності в Україні – ред.) немає, або щоб мала місце широкомасштабна корупція чи зловживання з боку української армії”, – зазначив Кірбі. Він також відзначив позитивні результати прямої взаємодії з українською стороною щодо підзвітності у цьому питанні.

    Раніше було повідомлено, що США мають труднощі з фінансуванням нової військової допомоги для України. У Верхній палаті Сенату тривають переговори щодо виділення коштів для України, і голосування за відповідний законопроєкт планується наступного року через відкладені святкові канікули для сенаторів.

    Деякі політики, включаючи спікера Палати представників Майка Джонсона, не підтримали ідею продовження роботи Конгресу США для забезпечення додаткових фінансових коштів для України перед Різдвом. Однак в Білому домі вважають, що ця робота має бути виконана, і закликають республіканців не відправлятися додому на свята.

    Державний департамент США також спростував інформацію ЗМІ про будь-яку зміну стратегії підтримки України в її протистоянні російській агресії.

  • 238 українських військових та цивільних повернулись додому з російського полону

    238 українських військових та цивільних повернулись додому з російського полону

    У середу, 3 січня, відбувся найбільший обмін військовополоненими з часів початку повномасштабного вторгнення, в результаті якого повернулися 230 українських воїнів і цивільних, які перебували в полоні у російських заручниках.

    Президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими оголосили про успішний обмін та повернення вдома героїв України. У повідомленні Зеленського йдеться:

    “Наші – вдома. З російського полону повернули понад 200 наших воїнів і цивільних. Солдати, сержанти, офіцери. Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, ВМС, прикордонники. Частина захисників боронила Маріуполь та “Азовсталь”. Дякую всім, хто попри всі труднощі повертає наших людей додому! Дякую нашим захисникам! Ми зробимо все, щоб повернути всіх наших людей, які нині в російській неволі.”

    За інформацією Координаційного штабу, серед повернутих є представники Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції, а також шестеро цивільних, які були незаконно утримувані.

    Обмін також охопив тих, хто мав офіційний статус військовополоненого, підтверджений Міжнародним комітетом Червоного Хреста (182 особи), а також тих, хто вважався зниклим безвісти (48).

    Більшість звільнених – чоловіки (225), а також п’ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 осіб, одинадцятеро – офіцери.

    У штабі повідомили, що Об’єднані Арабські Емірати відіграли важливу роль у його організації.

  • Якою буде погода в Україні 4 січня

    Якою буде погода в Україні 4 січня

    Прогноз погоди на 4 січня в Україні передбачає контрастні умови: в одних регіонах очікуються тепла погода та відлига, в інших – мороз та сніг. Синоптики з “Укргідрометцентру” поділилися наступними прогнозами:

    Схід та Південний Схід:

    • На Закарпатті та у південно-східній частині очікується помірний дощ.
    • У північно-східній частині та в Карпатах прогнозується сніг та мокрий сніг.
    • Лише на південній частині країни вдень без опадів.
    • Вночі та вранці на дорогах можлива ожеледиця в північній та північно-східній частинах.

    Температура повітря:

    • Вночі в більшості регіонів буде 1-6° тепла.
    • У Харківській, Полтавській та Київській областях від 2° тепла до 3° морозу.
    • Вдень температура становитиме +3-8°, на півдні країни – 7-12° тепла.

    Прогноз для Києва:

    • У Києві 4 січня буде хмарно, імовірний невеликий мокрий сніг з переходом в дощ.
    • Вночі та вранці можлива ожеледиця на дорогах.
    • Температура вночі 0-2° тепла, вдень близько +5°.
    • Швидкість південно-західного вітру – 5-10 м/с.

    Київська область:

    • Вночі +2..-3°, вдень 3-8° тепла.
  • ООН закликає Росію та Україну до “негайних кроків деескалації”

    ООН закликає Росію та Україну до “негайних кроків деескалації”

    В Організації Об’єднаних Націй (ООН) була зроблена заява, в якій засуджуються “напади на цивільні об’єкти” в контексті недавніх бойових дій між Росією та Україною. Верховний комісар ООН з прав людини Волкер Тюрк закликав обидві сторони конфлікту до “негайних кроків щодо деескалації”.

    У заяві відзначено, що тривожна ескалація бойових дій призвела до десятків вбитих мирних жителів в Україні та Росії. Верховний комісар підкреслив, що міжнародне гуманітарне право забороняє невибіркові напади та напади на цивільні об’єкти.

    ООН закликає сторони конфлікту прийняти “негайні заходи для деескалації”, а також забезпечити захист цивільних осіб і повагу до міжнародного права. Заява виникла в контексті останніх масованих ракетних атак Росії в Україні.

    Зазначено, що подібні заклики до деескалації та дотримання міжнародного права вже робились раніше, але конфлікт продовжує набирати обертів, спричиняючи серйозну турбулентність в регіоні.

  • Financial Times: яку суму може отримати Україна із заморожених активів РФ

    Financial Times: яку суму може отримати Україна із заморожених активів РФ

    Стаття в Financial Times висловлює думку щодо правомірності вилучення заморожених активів Росії та передачі їх Україні як реакції на російське вторгнення. Автор колонки, Саймон Хінріксен, стверджує, що грубі порушення міжнародних законів вимагають адекватної відповіді, і репарації повинні відповідати історичному прецеденту.

    Євросоюз та США розглядають можливість вилучення заморожених активів РФ та передачі їх Україні. Це рішення підтримується історичними прецедентами конфіскації активів під час військових конфліктів та поділу репарацій після їх завершення.

    Журналіст наголошує, що це рішення може викликати занепокоєння щодо можливих наслідків для фінансової системи, але вважає це ефективним заходом у контексті конфлікту. Він вказує, що навіть країни, які раніше зберігали свої резерви в доларах і євро, можуть почати вважати їх небезпечними.

    Історичною нормою є вимога репарацій від країни, яка порушила міжнародне право. У випадку з Україною, що вже має реєстр збитків, цілком можливо вимагати компенсації, яка відповідатиме ступеню завданих збитків.

    Єдиний підставний питанням залишається сума компенсацій. Виходячи з оцінок, розмір російських активів, заморожених у Європі та США, може становити близько $300 мільярдів. При використанні історичних стандартів військових репарацій ця сума може стати реалістичною.

    Справедливо відзначити, що ООН визнала потребу російської відповідальності та репарацій. ЄС і США мають всі підстави для проведення конфіскації російських активів та використання їх для виплати Україні.

  • Німеччина зобов’язується надавати підтримку Україні й у 2024 році

    Німеччина зобов’язується надавати підтримку Україні й у 2024 році

    Німеччина продовжує активно надавати допомогу Україні впродовж всього періоду війни, і з початку конфлікту сума наданих коштів склала майже 28 мільярдів євро. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ ФРН, представивши результати 2023 року та плани на 2024 рік.

    Зазначається, що фінансова підтримка включала широкий спектр заходів, таких як масштабна програма допомоги взимку, підтримка біженців, гуманітарна допомога, розслідування воєнних злочинів і розмінування. Крім того, Німеччина забезпечує Україну поставками обладнання та озброєння з власних складів та промисловості.

    У контексті зимової ситуації, де Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, німецький уряд розширює підтримку зимовим пакетом, плануючи подвоїти військову допомогу до 8 мільярдів євро в 2024 році.

    Крім фінансової допомоги, Німеччина активно працює над підтримкою України в різних сферах, включаючи постачання обладнання, розслідування воєнних злочинів та участь у конференціях, таких як Конференція з відновлення України, запланована на червень 2024 року.

    Зазначається, що Україна активно протистоїть російській агресії, визволяючи території та відтіскаючи російський флот. Німецьке МЗС підкреслює вражаючий прогрес у внутрішніх реформах та вказує на намір України розпочати переговори щодо вступу до ЄС.

    Дипломати також наголошують на зміні безпекового середовища в Європі через російську агресію та планах Німеччини розпочати розквартирування своєї постійної бригади в Литві з наступного року. Крім того, підготовка до 75-го саміту НАТО та підтримка розслідувань Міжнародного кримінального суду є важливими елементами зовнішньої політики Німеччини.

    На завершення, Міністерство закордонних справ ФРН визначає гуманітарну допомогу як невід’ємну частину зовнішньої політики Німеччини, яка залишається важливою складовою у подальшому.

  • Україна отримала обмежену кількість систем протиповітряної оборони Patriot: розголошено причину

    Україна отримала обмежену кількість систем протиповітряної оборони Patriot: розголошено причину

    Україна зазнала дефіциту систем протиповітряної оборони Patriot, несмотря на крайню потребу в них. Проблема виникла через обмеження зобов’язань щодо національної безпеки в рамках колективної оборони НАТО, що призвело до складнощів у передачі великої кількості Patriot Україні. Військовий експерт Сергій Грабський зазначив, що національне зобов’язання передбачає неможливість призначення всіх систем Patriot на бойове чергування та їх передачу Україні. Зазначено, що складно набрати персонал для обслуговування великої кількості таких систем, і Україна не може навчати всіх військовослужбовців використанню Patriot. Грабський підкреслив необхідність реалістичної оцінки ситуації, закликавши до нарощування потенціалу протиповітряної оборони за допомогою створення комплексної системи, що використовує різноманітні компоненти. Він також висловив підтримку ідеї нарощування та вдосконалення систем протиповітряної оборони, враховуючи як радянські, так і західні компоненти.

  • Міноборони повідомляє про швидше будівництво оборонних ліній в Україні

    Міноборони повідомляє про швидше будівництво оборонних ліній в Україні

    Влада України вживає заходів для швидшого будівництва ліній оборонних укріплень на випадок можливого вторгнення російських сил. Про це повідомило Міністерство оборони України на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

    Уряд розширив перелік організацій, які мають право робити замовлення на будівництво укріплень. Тепер таке право належить не лише обласним військовим адміністраціям, але й Міністерству оборони, Державній спеціальній службі транспорту та Держагентству відновлення.

    Це рішення розширює джерела фінансування для будівництва оборонних споруд. Підрядникам тепер надаватимуть аванс у розмірі до 70% від загальної вартості робіт.

    Крім того, уряд встановив єдиний підхід до проектних рішень для будівництва, оскільки фортифікаційні споруди раніше будувалися несистемно. Новий підхід передбачає створення потужної фортифікаційної мережі за єдиною стратегією. Для всіх об’єктів будуть застосовуватися однакові технічні специфікації, архітектурні та інженерні рішення, а також вимоги безпеки. Розташування різних укріплень буде визначати Генштаб.

  • Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості, Вера Юрова, висловила своє ставлення до термінів вступу України в ЄС, вказавши, що цей процес не має тривати десятиліттями, але вимагає певного часу.

    “Я б воліла говорити про роки”, – наголосила Юрова, відповідаючи на питання про терміни вступу України в Європейський Союз.

    Вона порівняла Україну з іншими країнами, такими як Чорногорія, Сербія, Північна Македонія та Албанія, які вже розпочали переговори про вступ. Зазначила, що цього року Союз не розширюватиметься, і тому переговори не будуть відбуватися швидко.

    Юрова висловила задоволення від того, що концепція “повного членства або не членства” більше не застосовується. Зазначила, що держави-кандидати можуть наближатися до ЄС в різних сферах, таких як цифровий, енергетичний та транспортний зв’язок, а також визнання кваліфікацій та обмежений доступ до європейського ринку. За її словами, Україна може досягти цього до вступу в ЄС.

    Щодо територіальних проблем, Юрова вважає, що вирішення їх до вступу є морально складним завданням. Вона визнала зусилля України у веденні війни та проведенні реформ, вказавши, що вступ до ЄС буде складним процесом, вимагаючи адаптації всіх українських законів до європейського законодавства.