Київські школи входять у новий навчальний рік із кількома сценаріями організації занять через тривалі повітряні тривоги та постійну загрозу російських ракетних і дронових атак. Перший тиждень 2026/2027 навчального року у столиці планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак у КМДА попереджають: за потреби школи повинні бути готовими буквально на ходу перебудувати навчальний процес. Серед варіантів — уроки безпосередньо в укриттях, поєднання очних та онлайн-занять, повна дистанційка і навіть робота у дві зміни. Остаточну модель кожен заклад визначатиме з урахуванням безпекової ситуації та власних можливостей.
Про нові підходи 31 серпня розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, останні дні показали, наскільки сильно тривалі повітряні тривоги можуть впливати на звичайний шкільний розклад. Як приклад він навів 28 серпня, коли сигнали повітряної тривоги у Києві сумарно тривали 158 хвилин. За звичайного шестигодинного розкладу це приблизно дорівнює тривалості чотирьох уроків, а отже традиційна схема «перервали заняття — спустилися в укриття — повернулися до класу» за багатогодинної небезпеки може фактично зупиняти навчання на значну частину дня.
Саме тому місто готується до більш гнучкого підходу. Для молодших школярів одним із варіантів може бути продовження очних занять безпосередньо в обладнаному укритті, якщо його умови дозволяють організувати там повноцінний освітній процес. Водночас учні середніх і старших класів у тій самій школі за необхідності можуть під час тривоги переходити на онлайн-навчання. У КМДА наголошують, що це не універсальна схема для всіх столичних шкіл, а лише один із варіантів, який заклади зможуть адаптувати під свої приміщення, кількість дітей та місткість захисних споруд.
Ще одним сценарієм є повне або часткове дистанційне навчання у дні, коли безпекова ситуація фактично не дозволяє нормально проводити очні уроки. Також у столиці розглядають можливість організації другої зміни, якщо це допоможе розподілити потоки школярів і забезпечити достатню кількість місць в укриттях. Мондриївський підкреслив, що такі рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від рівня дроново-ракетної загрози. Головним критерієм у місті називають не збереження звичного розкладу будь-якою ціною, а безпеку дітей і працівників закладів освіти.
Важливу роль у виборі формату матимуть і батьки. У Департаменті освіти і науки КМДА заявили, що родини зможуть обирати доступний для конкретної ситуації варіант навчання, але в межах моделей, які реально може забезпечити певна школа. Директорка департаменту Олена Фіданян пояснила, що можливості закладів у Києві відрізняються: десь укриття дозволяє розмістити значну кількість учнів і продовжувати заняття, а десь його ресурсів вистачає лише для безпечного перебування дітей під час тривоги. Тому єдиного обов’язкового формату для всіх шкіл міста запроваджувати не планують.
Кожен заклад освіти при цьому вже має індивідуальний алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації, який погоджується та затверджується педагогічною радою. Йдеться не лише про ракетну чи дронову загрозу, а й про повідомлення щодо можливого мінування та інші небезпечні ситуації. У КМДА нагадують, що у вересні минулого року повідомлення про замінування надходили до столичних закладів освіти практично щодня. Через це батьків перед початком навчання закликають окремо проговорити з дітьми, що робити у разі тривоги в школі, де знаходиться укриття та як діяти, якщо сигнал застав дитину дорогою на заняття.
Посилення вимог до безпеки помітне і в підготовці самого 1 вересня. Міністерство освіти і науки рекомендувало школам уникати масових скупчень під час урочистостей до Дня знань. Якщо святковий захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не повинна перевищувати розрахункову місткість укриття, а під час оголошення тривоги захід необхідно негайно припинити та організовано перевести людей у захисну споруду. Як альтернативу традиційним лінійкам МОН пропонує проводити заходи окремо для різних класів, залишити урочистості лише для першокласників і випускників або замінити їх тематичним першим уроком.
Новий навчальний рік в Україні офіційно розпочинається 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027-го. Водночас урядове рішення не означає, що всі школи повинні проводити звичайні уроки до останнього дня червня: формат і фактичну організацію освітнього процесу визначають з урахуванням місцевих умов. Для Києва рекомендовано завершити класно-урочну роботу 28 травня, а період із 31 травня до 30 червня використовувати для консультацій, компенсаторних занять, подолання освітніх втрат, навчальних екскурсій та інших освітніх активностей.
Столичний Департамент освіти рекомендував провести перший семестр із 1 вересня до 23 грудня 2026 року, а другий — з 11 січня до 28 травня 2027-го. Осінні канікули пропонують організувати з 26 жовтня до 1 листопада, зимові — з 24 грудня до 10 січня, весняні — з 22 до 28 березня. Для першокласників передбачили додатковий тиждень відпочинку з 15 до 21 лютого. Водночас КМДА одразу застерігає, що і структура року, і форма навчання можуть коригуватися, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація.
Місто паралельно продовжує збільшувати можливості освітніх укриттів. За даними КМДА, лише за останні два роки фонд укриттів у столичних закладах освіти збільшили на 62,7 тисячі місць. Однак реальні можливості шкіл залишаються різними, що і є однією з причин відмови від єдиної жорсткої моделі для всього Києва. До того ж російські атаки продовжують безпосередньо впливати на освітню інфраструктуру: після удару по столиці 27 серпня одну з гімназій у Шевченківському районі пошкодило настільки, що понад 300 її учнів вирішили розмістити у сусідніх закладах на початку навчального року.
1 вересня у Києві вже не означатиме автоматичного повернення всіх учнів до звичного довоєнного розкладу. Місто фактично переходить до моделі, за якої формат занять може змінюватися залежно від тривалості тривог, характеру загрози, можливостей конкретного укриття і ситуації в районі. Якщо повітряна тривога триває десятки хвилин, школа може працювати за звичним алгоритмом із переходом до укриття, але багатогодинна небезпека може вимагати онлайн-занять, уроків у захисній споруді або іншого розподілу дітей. Головне завдання міської влади — зробити так, щоб тривоги не залишали школярів без значної частини навчального дня, але водночас жодне освітнє рішення не ставило навчання вище за безпеку.
