Позначка: укриття

  • Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Київські школи входять у новий навчальний рік із кількома сценаріями організації занять через тривалі повітряні тривоги та постійну загрозу російських ракетних і дронових атак. Перший тиждень 2026/2027 навчального року у столиці планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак у КМДА попереджають: за потреби школи повинні бути готовими буквально на ходу перебудувати навчальний процес. Серед варіантів — уроки безпосередньо в укриттях, поєднання очних та онлайн-занять, повна дистанційка і навіть робота у дві зміни. Остаточну модель кожен заклад визначатиме з урахуванням безпекової ситуації та власних можливостей.

    Про нові підходи 31 серпня розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, останні дні показали, наскільки сильно тривалі повітряні тривоги можуть впливати на звичайний шкільний розклад. Як приклад він навів 28 серпня, коли сигнали повітряної тривоги у Києві сумарно тривали 158 хвилин. За звичайного шестигодинного розкладу це приблизно дорівнює тривалості чотирьох уроків, а отже традиційна схема «перервали заняття — спустилися в укриття — повернулися до класу» за багатогодинної небезпеки може фактично зупиняти навчання на значну частину дня.

    Саме тому місто готується до більш гнучкого підходу. Для молодших школярів одним із варіантів може бути продовження очних занять безпосередньо в обладнаному укритті, якщо його умови дозволяють організувати там повноцінний освітній процес. Водночас учні середніх і старших класів у тій самій школі за необхідності можуть під час тривоги переходити на онлайн-навчання. У КМДА наголошують, що це не універсальна схема для всіх столичних шкіл, а лише один із варіантів, який заклади зможуть адаптувати під свої приміщення, кількість дітей та місткість захисних споруд.

    Ще одним сценарієм є повне або часткове дистанційне навчання у дні, коли безпекова ситуація фактично не дозволяє нормально проводити очні уроки. Також у столиці розглядають можливість організації другої зміни, якщо це допоможе розподілити потоки школярів і забезпечити достатню кількість місць в укриттях. Мондриївський підкреслив, що такі рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від рівня дроново-ракетної загрози. Головним критерієм у місті називають не збереження звичного розкладу будь-якою ціною, а безпеку дітей і працівників закладів освіти.

    Важливу роль у виборі формату матимуть і батьки. У Департаменті освіти і науки КМДА заявили, що родини зможуть обирати доступний для конкретної ситуації варіант навчання, але в межах моделей, які реально може забезпечити певна школа. Директорка департаменту Олена Фіданян пояснила, що можливості закладів у Києві відрізняються: десь укриття дозволяє розмістити значну кількість учнів і продовжувати заняття, а десь його ресурсів вистачає лише для безпечного перебування дітей під час тривоги. Тому єдиного обов’язкового формату для всіх шкіл міста запроваджувати не планують.

    Кожен заклад освіти при цьому вже має індивідуальний алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації, який погоджується та затверджується педагогічною радою. Йдеться не лише про ракетну чи дронову загрозу, а й про повідомлення щодо можливого мінування та інші небезпечні ситуації. У КМДА нагадують, що у вересні минулого року повідомлення про замінування надходили до столичних закладів освіти практично щодня. Через це батьків перед початком навчання закликають окремо проговорити з дітьми, що робити у разі тривоги в школі, де знаходиться укриття та як діяти, якщо сигнал застав дитину дорогою на заняття.

    Посилення вимог до безпеки помітне і в підготовці самого 1 вересня. Міністерство освіти і науки рекомендувало школам уникати масових скупчень під час урочистостей до Дня знань. Якщо святковий захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не повинна перевищувати розрахункову місткість укриття, а під час оголошення тривоги захід необхідно негайно припинити та організовано перевести людей у захисну споруду. Як альтернативу традиційним лінійкам МОН пропонує проводити заходи окремо для різних класів, залишити урочистості лише для першокласників і випускників або замінити їх тематичним першим уроком.

    Новий навчальний рік в Україні офіційно розпочинається 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027-го. Водночас урядове рішення не означає, що всі школи повинні проводити звичайні уроки до останнього дня червня: формат і фактичну організацію освітнього процесу визначають з урахуванням місцевих умов. Для Києва рекомендовано завершити класно-урочну роботу 28 травня, а період із 31 травня до 30 червня використовувати для консультацій, компенсаторних занять, подолання освітніх втрат, навчальних екскурсій та інших освітніх активностей.

    Столичний Департамент освіти рекомендував провести перший семестр із 1 вересня до 23 грудня 2026 року, а другий — з 11 січня до 28 травня 2027-го. Осінні канікули пропонують організувати з 26 жовтня до 1 листопада, зимові — з 24 грудня до 10 січня, весняні — з 22 до 28 березня. Для першокласників передбачили додатковий тиждень відпочинку з 15 до 21 лютого. Водночас КМДА одразу застерігає, що і структура року, і форма навчання можуть коригуватися, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація.

    Місто паралельно продовжує збільшувати можливості освітніх укриттів. За даними КМДА, лише за останні два роки фонд укриттів у столичних закладах освіти збільшили на 62,7 тисячі місць. Однак реальні можливості шкіл залишаються різними, що і є однією з причин відмови від єдиної жорсткої моделі для всього Києва. До того ж російські атаки продовжують безпосередньо впливати на освітню інфраструктуру: після удару по столиці 27 серпня одну з гімназій у Шевченківському районі пошкодило настільки, що понад 300 її учнів вирішили розмістити у сусідніх закладах на початку навчального року.

    1 вересня у Києві вже не означатиме автоматичного повернення всіх учнів до звичного довоєнного розкладу. Місто фактично переходить до моделі, за якої формат занять може змінюватися залежно від тривалості тривог, характеру загрози, можливостей конкретного укриття і ситуації в районі. Якщо повітряна тривога триває десятки хвилин, школа може працювати за звичним алгоритмом із переходом до укриття, але багатогодинна небезпека може вимагати онлайн-занять, уроків у захисній споруді або іншого розподілу дітей. Головне завдання міської влади — зробити так, щоб тривоги не залишали школярів без значної частини навчального дня, але водночас жодне освітнє рішення не ставило навчання вище за безпеку.

  • Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    19 серпня депутати встигли проголосувати за законопроєкт про захисні споруди. У ті самі пленарні дні роботу зали переривали повітряні тривоги. Микита Потураєв публічноговорив про два сигнали під час засідання і про те, що один закон дотиснули вже вранці. Законопроєкт 15397 передбачає заборону використовувати укриття не за призначенням, розірвання оренди і посилення відповідальності за перешкоджання доступу.

    Відкритий реєстр оповіщень Києва фіксує серпневі сигнали з точним часом початку і відбою. За даними, які агентства наводили з посиланням на Київську міську військову адміністрацію, 27 серпня сирени вмикали 13 разів на добу, 29-го — десять разів, а загальна тривалість сигналів того дня вимірювалася годинами.

    Офіційний алгоритм парламенту з початку повномасштабного вторгнення відомий і публічно не змінювався. Під час тривоги пленарка зупиняється, трансляція обривається, депутати й апарат ідуть в укриття адміністративної будівлі. Це озвучував перший віцеспікер Олександр Корнієнко ще 2025-го. Те саме оголошували в залі 21 серпня 2026 року, перед «годиною запитань до уряду». Регламент дозволяє проводити засідання поза будинком на Грушевського, 5 — але лише рішенням більшості від конституційного складу.

    Окремого оприлюдненого порядку роботи саме в режимі багатогодинних і багаторазових тривог у відкритих рішеннях Ради немає. Саме цей розрив — між публічною звичкою перериватися і відсутністю затвердженої моделі безперервної роботи — фіксують люди, обізнані з апаратом. У відкритому доступі немає постанови, плану чи рекомендацій, які закривали б не один сигнал, а цілий робочий день.

    Публічно цю порожнечу вже заповнили депутати. Микита Потураєв 19 серпня описавзасідання, на якому вдалося ухвалити один закон. Другий, за його словами, довелося дотискати вранці. Він назвав два варіанти, які, як він стверджував, обговорюють відкрито. Перший — тимчасовий переїзд у «безпечніше місце» в Києві, про яке говорили ще в лютому–квітні 2022-го. Локацію він не назвав. Там, за його оцінкою, можна вести дебати, але голосувати складно. Системи «Рада-3» немає, встановлення займе час і гроші. Другий варіант — повернутися до формату весни 2022-го. Короткі заходи в залу на пів години і пакетне голосування без довгих дискусій. Ніна Южаніна за три дні описала ту саму механіку зсередини: після трьох-чотирьох тривог зала порожніє, «люди не витримують», закони не розглядають.

    29 серпня прем’єр Сергій Корецький після розширеної наради з головкомом, МВС, ДСНС, мером Києва, Офісом президента і РНБО заявив: тривалі тривоги б’ють не лише по безпеці, а по підприємствах, логістиці, транспорті, школах. «Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці», — сказав він і анонсував нові алгоритми для установ, метро і різних типів загрози. За його словами, Кабмін готує правила для економіки. Парламент, який такі правила мав би оформлювати законом, окремого власного режиму у відкритих рішеннях поки не затвердив.

    Технічно будівля на Грушевського не «гола». Для журналістів у розпорядженні апаратупрямо прописано: під час тривоги їх ведуть до «найпростішого укриття» відповідного адміністративного корпусу. Це захист людей, не заміна сесійної зали. Відкритими документами повноцінне пленарне засідання із системою голосування, стенограмою і кворумом у такому просторі не передбачене. Близькість станцій метро глибокого залягання вирішує завдання укриття, але не завдання легітимності голосування.

    Політичний ефект уже видно з того, що самі депутати описують як робочу практику. Потураєв говорив про пакетне голосування після погоджувальної ради. Южаніна — що після кількох тривог закони не розглядають. Довгі читання, правки з місця, контрольні функції в такому ритмі стають першими претендентами на випадання. При цьому Рада в серпні сама посилювала норми щодо укриттів для країни і посилалася на фінський досвід доступу до укриттів. Норма для суспільства і практика для законодавця розійшлися.

    Далі парламенту все одно доведеться визначатися, як працювати під час тривалих тривог. Перенесення засідань в інше місце потребуватиме вирішення питань безпеки, обладнання, охорони та голосування. Скорочений формат, який використовували у 2022 році, обмежує можливості для роботи опозиції та публічної дискусії. Можна було б передбачити і дистанційну участь депутатів, але для цього також потрібні зміни до правил роботи Ради. Поки жодного такого рішення парламент не ухвалив. Тому під час кожної тривоги пленарне засідання знову доводиться переривати.

  • 1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    Два навчальні корпуси у Шевченківському районі Києва зустріли останню суботу серпня з вибитими вікнами та зірваним ремонтом. Нічний ракетний удар 27 серпня припав на будівлі, які міські служби вже підготували до нового навчального року. Постраждалих не було. Але саме цей удар за три дні до Дня знань краще за будь-який циркуляр пояснює, чому 1 вересня 2026 року в столиці та на сході країни майже не буде ні шкільних лінійок, ні урочистих посвят у студенти.

    П’ятий навчальний рік повномасштабної війни розпочинається у вівторок. ПостановаКабінету Міністрів №847 визначає рамки: з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання кожного закладу — очний, змішаний чи дистанційний — залишають місцевим військовим адміністраціям та засновникам «з урахуванням безпекової ситуації». Кожна школа вирішує сама.

    Саме ця розвилка — формальна свобода плюс особиста відповідальність і є механізмом, який зараз прибирає масові ритуали. Освітній омбудсмен Надія Лещик 28 серпня публічно закликала відмовитися від святкових лінійок та будь-яких масових зібрань у дворах: у разі повітряної тривоги евакуювати сотні дітей із відкритого майданчика майже неможливо. Того ж дня Київ пережив дев’ять тривог, перша — о 8:13. Лещик в окремому коментарі написала, що «дедалі більше думає» про необхідність прямого наказу, який забороняє масові лінійки. Станом на неділю такого наказу у відкритому доступі немає.

    За даними, які вдалося зіставити із заявами міських управлінь, у Києві та східних областях масові заходи 1 вересня скасовують саме за таким принципом — не єдиним столичним розпорядженням, а низкою рішень на рівні окремих закладів. Відповідальність за наслідки, якщо хтось усе ж збере людей на подвір’ї, залишається на директорах шкіл і ректорах університетів.

    Від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджено 314 закладів освіти, лише у 2026 році — 107. П’ять шкіл до 1 вересня не встигнуть завершити ремонт: №101, №73 та №199 у Шевченківському районі, ліцей №160 і спеціальна школа №10 у Дарницькому. Там заняття проходитимуть у змішаному форматі, поки працівники ремонтуватимуть пошкоджене. 27 серпня до цього списку додалися ще два корпуси у тому ж Шевченківському районі.

    Міністерство освіти повідомляє: укриття є в 11 375 школах, ними можна охопити приблизно 80% дітей, ще 113 об’єктів добудовують. У Києві міська влада говорить про 375 тисяч місць в укриттях закладів освіти — на 170 тисяч більше, ніж у 2022 році, — та про 94% закладів із «найпростішими» укриттями. Цифра виглядає переконливо, поки не поставити інше питання: чи вміщує конкретне укриття весь склад школи одночасно. Якщо ні, очна лінійка у дворі стає не святом, а порушенням тієї самої відповідальності директора, яку закон визначає без жодних поетичних формулювань.

    Паралельно виникають проблеми і з матеріалами для навчання. У липні удар по київській типографії, а в серпні — по харківському складу знищили близько мільйона підручників для 4-х і 9-х класів. Паперові книжки учні отримають із затримкою щонайменше на два місяці, на 1 вересня їм обіцяють PDF-версії. Перший урок міністерство пропонує присвятити темі «Мова гідності».

    Для університетів є окрема рекомендація: ущільнити осінній семестр, зокрема за рахунок субот, заздалегідь врахувавши можливі перебої з електроенергією взимку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже переніс десять навчальних днів листопада–грудня на суботи вересня та жовтня.

    1 вересня більшість київських шкіл, за прогнозом КМДА, все одно працюватимуть очно — 95,3%. Ще 4% — у змішаному режимі, близько 0,7% залишаться на дистанційному навчанні. Східні громади матимуть свою, значно жорсткішу пропорцію. На практиці це означає, що звичних масових лінійок у Києві та на сході цього року, найімовірніше, не буде. При цьому окремого рішення про їхню заборону може так і не з’явитися — школи просто обиратимуть безпечніший формат на місцях.

  • Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    В Україні 1 вересня офіційно розпочинається новий навчальний рік 2026/2027, який триватиме щонайдовше до 30 липня в умовах масштабного оновлення освітніх стандартів та безпрецедентного посилення вимог до безпеки учнів. Міністерство освіти і науки України затвердило комплекс фундаментальних нововведень, що кардинально змінюють організацію освітнього процесу в умовах воєнного стану, функціонування захисних споруд, правила протидії цькуванню в дитячих колективах та підготовку до запуску трирічної профільної старшої школи.

    Традиційний перший урок для українських школярів цього року буде присвячений темі «Мова гідності». Освітянам офіційно рекомендовано зосередитися на формуванні взаємоповаги, психологічної безпеки та рівності серед дітей.

    «Особливу увагу доцільно приділити ролі мови у створенні безпечного, інклюзивного й дружнього освітнього середовища, у якому кожна людина, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження, мови спілкування чи інших ознак, почувається прийнятою, почутою та має рівні можливості для навчання, розвитку й самореалізації», – наголосили в профільному відомстві.

    Суворі нормативи для сховищ та мобільні укриття на фронтирі

    Ключовою умовою для проведення занять в очному форматі залишається виключно фактор фізичної безпеки. Навчання безпосередньо у приміщеннях шкіл дозволятиметься лише за наявності належно облаштованого захисного об’єкта, розташованого на відстані не більше 100 метрів від будівлі закладу. До приміщень укриттів висунуто суворі стандарти: температурний режим повинен стабільно триматися в межах 17–21 °C, показники вологості мають становити 40–60%, рівень освітлення – не менше 400 люксів, а гарантований запас питної та технічної води повинен бути не меншим ніж п’ять літрів на одну особу.

    Окрему увагу держава приділила найбільш вразливим регіонам. У 49 прифронтових громадах заплановано встановлення 840 мобільних сховищ, що дозволить зберегти доступ до навчання навіть в умовах підвищеної загрози ворожих обстрілів.

    Реформа 12-річної освіти, українознавчий блок та боротьба з цькуванням

    Паралельно профільне міністерство прискорює реалізацію реформи старшої школи для 10–12 класів перед її масштабним запуском у 2027 році. Кількість експериментальних ліцеїв у межах пілотного проєкту суттєво розширили – з 30 до 150 закладів. На закупівлю сучасного обладнання, створення спеціалізованих лабораторій та переобладнання просторів держава виділила 1,2 мільярда гривень.

    Суттєві оновлення відбулися й у навчальних планах. У середніх класах на дві години на тиждень збільшили вивчення історії України. Для школярів, які тимчасово перебувають за кордоном, запроваджено скорочений обов’язковий українознавчий блок із перезарахуванням оцінок з інших предметів із місцевих іноземних шкіл.

    Також введено жорсткі часові нормативи протидії булінгу. Відтепер керівництво шкіл зобов’язане офіційно повідомляти органи поліції про кожен виявлений випадок цькування або насильства не пізніше ніж протягом трьох годин.

  • У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У Києві почали тестувати новий принцип організації станцій метро, які під час повітряних тривог використовуються як укриття. Пілотний проєкт запустили на станції «Сирець»: платформу умовно поділили на чотири окремі зони для різних категорій пасажирів. Йдеться про людей із дітьми, власників домашніх тварин, маломобільних громадян, а також тих, хто приходить до укриття з власними стільчиками, карематами чи іншим спорядженням для тривалого перебування.

    Про нововведення повідомила прессекретарка КП «Київський метрополітен» Оксана Никифорук в етері телеканалу «Апостроф». За її словами, проєкт наразі має виключно тестовий і рекомендаційний характер: примусово пересаджувати або переводити пасажирів у визначені зони ніхто не планує.

    На платформі «Сирця» вже з’явилися спеціальні навігаційні позначки, які мають допомагати людям швидше зорієнтуватися під час повітряної тривоги й знайти найбільш зручне місце для перебування.

    Чотири зони для різних груп

    За задумом метрополітену, платформа умовно поділяється на чотири категорії.

    Одна зона призначена для батьків або інших дорослих із дітьми. Інша — для власників домашніх тварин. Окремий простір передбачили для маломобільних груп населення. Ще одну зону виділили для людей, які приходять до метро з власними карематами, складними стільцями чи іншими речами для більш комфортного тривалого перебування.

    Головна мета такого поділу — не створити жорсткі правила, а зробити перебування людей на платформі більш організованим.

    Під час тривалих повітряних тривог на станціях одночасно можуть перебувати сотні або навіть тисячі людей. Частина приходить із маленькими дітьми, хтось — із собаками чи котами, літнім людям та особам з інвалідністю може знадобитися додаткова допомога, а люди з карематами та стільчиками займають більше місця.

    Саме ці відмінності і намагаються врахувати в новому пілотному проєкті.

    Ніхто нікого не змушуватиме переходити

    У Київському метрополітені окремо наголошують: зонування носить рекомендаційний характер.

    Тобто якщо людина прийшла до метро під час тривоги, вона не зобов’язана перебувати саме у визначеній для її категорії частині платформи.

    Працівники метрополітену не мають примусово переміщувати пасажирів між зонами.

    Нові позначки передусім виконують навігаційну функцію та пропонують більш логічний спосіб організації простору.

    Оксана Никифорук пояснила, що підприємство тільки починає експеримент і хоче спочатку побачити реакцію пасажирів.

    Метрополітен планує відстежувати відгуки містян і підготувати окрему форму опитування. Якщо практика справді зробить перебування людей під час тривог комфортнішим, систему можуть поширити й на інші станції.

    Чому обрали саме «Сирець»

    Для запуску пілотного проєкту обрали станцію метро «Сирець» на Сирецько-Печерській лінії.

    За словами представниці метрополітену, причиною стала оптимальна кількість людей, які використовують цю станцію як укриття.

    Тобто тут достатньо пасажирів для того, щоб перевірити, чи працює ідея на практиці, але навантаження водночас дозволяє співробітникам спостерігати за поведінкою людей та оцінювати ефективність зонування.

    Крім того, станція має платформу, на якій можна відносно зрозуміло організувати окремі сектори.

    Якщо тест виявиться успішним, формат потенційно можна буде адаптувати під інші підземні станції — залежно від їхньої конфігурації та кількості людей під час тривог.

    Зонування має допомагати і працівникам метро

    Нововведення створюють не тільки для зручності пасажирів.

    Працівникам станції також буде легше зрозуміти, де перебувають люди, яким може знадобитися додаткова інформація чи допомога.

    Наприклад, у разі зміни ситуації можна швидше звернутися до батьків із дітьми, зорієнтувати маломобільних пасажирів або попередити власників тварин.

    Під час масового перебування людей у метро навіть проста навігація може мати значення.

    Особливо це актуально для нічних тривог, коли частина містян приходить на станції на кілька годин і намагається організувати собі місце для відпочинку.

    Метро залишається одним із головних укриттів Києва

    Підземні станції київського метро від початку повномасштабної війни стали одними з найбільш затребуваних укриттів столиці.

    Під час масованих ракетних і дронових атак одночасно в метро можуть ховатися десятки тисяч людей.

    Наприкінці липня КМДА повідомляла, що під час однієї з нічних повітряних тривог у підземці перебували понад 56 тисяч містян.

    Саме велика кількість людей робить питання організації простору дедалі актуальнішим.

    Крім звичайних пасажирів, уночі на станції приходять сім’ї з дітьми, літні люди, власники тварин. Частина людей приносить ковдри, каремати, туристичні стільці, воду, їжу та інші речі.

    Без певної системи це може ускладнювати пересування платформою та створювати незручності для інших.

    У липні виник скандал через нібито закрите метро

    Тема доступу до станцій під час тривог набула додаткового резонансу після масованої атаки на Київ у ніч проти 30 липня.

    У соцмережах тоді поширилося відео, автори якого стверджували, що людей нібито не пускають у переповнене метро.

    КМДА згодом заявила, що відео було зняте не на вході до метрополітену, а біля прохідної промислового підприємства.

    У міській адміністрації наголошували, що доступ до станцій, які працюють як укриття, під час повітряної тривоги не обмежували.

    Цей епізод ще раз продемонстрував, наскільки чутливим для киян залишається питання доступу та умов перебування в метро під час атак.

    Чи запровадять зонування на всіх станціях

    Наразі говорити про повсюдне впровадження нової системи зарано.

    «Сирець» — саме тестовий майданчик.

    Метрополітен планує оцінити кілька речей: чи дотримуються люди рекомендацій, чи допомагає поділ зменшити хаотичне розміщення, як реагують різні категорії пасажирів і чи справді працівникам станції стає легше організовувати укриття.

    Важливими будуть і безпосередні відгуки киян.

    Якщо експеримент отримає позитивну оцінку, його можуть масштабувати на інші станції.

    Однак формат, імовірно, доведеться адаптувати, оскільки різні станції київського метро мають різну глибину, ширину платформ, конфігурацію переходів та пасажиропотік.

    Що зміниться для пасажирів уже зараз

    Для більшості киян кардинальних змін поки немає.

    Як і раніше, під час повітряної тривоги пасажири можуть безкоштовно користуватися визначеними підземними станціями як укриттями.

    На «Сирці» тепер додатково пропонують орієнтуватися на навігаційні наліпки та, за можливості, розміщуватися у відповідній зоні.

    Людей із дітьми, власників тварин або маломобільних пасажирів не відокремлюватимуть фізичними перегородками.

    Йдеться лише про умовний поділ простору.

    Таким чином, новий проєкт у київському метро — це передусім спроба зробити перебування під час тривог більш упорядкованим, а не запровадити нові обмеження.

    Якщо експеримент на «Сирці» покаже, що така схема справді працює, у майбутньому схожі позначки можуть з’явитися й на інших станціях столичної підземки.

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    Після нічної балістичної атаки Росії на Київ у соцмережах почали поширюватися повідомлення, що деяких людей нібито не пускали до станцій метро, які використовуються як укриття. У КП “Київський метрополітен” заявили, що всі підземні станції працювали у встановленому режимі та були відкриті для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    Про це повідомляє КП “Київський метрополітен” та волонтер Сергій Стерненко.

    Після масованої атаки на столицю Сергій Стерненко оприлюднив у соціальних мережах звернення киян, які повідомляли, що не змогли потрапити до метро під час тривоги. За словами користувачів, одну зі станцій нібито не відкрили відразу після оголошення небезпеки, а на іншій було настільки багато людей, що потрапити всередину було складно.

    У відповідь у “Київському метрополітені” пояснили, що всі станції, які виконують функцію укриттів, працювали відповідно до затверджених правил цивільного захисту.

    За інформацією підприємства, під час останньої повітряної тривоги в ніч на 30 липня в укриттях столичного метро перебували понад 56 тисяч людей. Усі станції відкрили для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    У комунальному підприємстві зазначили, що окремі непорозуміння могли виникати через те, що деякі люди намагалися пройти до службових приміщень або технологічних зон, які не призначені для укриття населення.

    “В окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Це необхідно, адже службові приміщення та технологічні проходи не призначені для перебування населення й залишаються закритими з міркувань безпеки”, – пояснили у “Київському метрополітені”.

    У підприємстві наголосили, що платформи станцій є основними місцями перебування людей під час повітряної тривоги, тоді як службові приміщення використовуються виключно для забезпечення роботи метрополітену та залишаються закритими з безпекових причин.

    Також у метрополітені звернулися до мешканців столиці із проханням не чекати останніх хвилин перед можливими ударами. Якщо є намір використовувати метро як укриття, киянам рекомендують приходити на станції ще до завершення їхньої роботи за звичайним графіком.

    Крім того, у підприємстві радять за можливості обирати центральні станції метро. Вони мають більше простору для розміщення людей, що дозволяє комфортніше перебувати в укритті під час тривалих повітряних тривог.

    Нагадаємо, у ніч на 30 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. По Києву окупанти завдали удару балістичними ракетами. Унаслідок атаки загинула одна людина, а в Оболонському та Святошинському районах столиці виникли пожежі та були зафіксовані руйнування.

  • «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    У Києві розгорілася дискусія через появу гігантських 3D-фігур котів на дахах зупинок громадського транспорту. Незвичні інсталяції швидко привернули увагу мешканців столиці та стали однією з найобговорюваніших тем у соцмережах. Частина киян називає їх оригінальною рекламою та «антистресом», тоді як інші вважають недоречними в умовах війни, коли місто досі потребує безпечних укриттів для пасажирів.

    Перші фотографії котів-велетнів опублікували користувачі Facebook. Авторка одного з найпоширеніших дописів Віра Козирева висловила обурення тим, що на тлі війни та постійних повітряних тривог у столиці з’являються декоративні конструкції, тоді як багато зупинок залишаються звичайними скляними павільйонами без належного захисту.

    Публікація швидко викликала жваву дискусію. Одні користувачі підтримали критику, наголошуючи, що міська влада має зосередитися на облаштуванні мобільних укриттів та безпеці людей, а не на декоративних елементах. Інші, навпаки, зазначають, що коти є частиною рекламної кампанії приватної компанії, а не проєктом, профінансованим із міського бюджету. За їхніми словами, подібні інсталяції створюють позитивний настрій та особливо подобаються дітям.

    У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА заявили, що не мають жодного стосунку до встановлення фігур котів. Там пояснили, що не замовляли ці конструкції та не витрачали бюджетні кошти на їх монтаж. У департаменті нагадали, що частина зупинок перебуває на балансі КП «Київпастранс», а інша частина була облаштована інвесторами відповідно до укладених договорів. За попередньою інформацією, йдеться про елемент рекламного оформлення павільйонів.

    У КМДА також наголосили, що питання погодження та контролю за розміщенням зовнішньої реклами належить до компетенції Управління з питань реклами, а не транспортного департаменту.

    В Управлінні з питань реклами пояснили, що законодавство розмежовує засоби зовнішньої реклами та декоративні малі архітектурні форми. За словами начальниці управління Оксани Поліщук, самі по собі об’ємні декоративні фігури не обов’язково є рекламними конструкціями, а тому не завжди підпадають під повноваження відомства.

    Водночас у Києві дозволено розміщувати рекламу на зупинкових комплексах. Правила передбачають можливість брендування павільйонів, однак дозволи видаються саме на рекламний носій, а не на конкретний рекламний сюжет. Хто саме встановив котів, скільки таких інсталяцій уже з’явилося в місті та як довго вони залишатимуться на зупинках, в Управлінні повідомити не змогли.

    Суперечки навколо інсталяцій виникли також на тлі нещодавнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень. Частина містян пов’язує ці дві події, хоча міська влада наголошує, що декоративні конструкції не фінансувалися за бюджетні кошти.

    Поява котів-велетнів вкотре порушила питання безпеки пасажирів під час повітряних тривог. Останніми місяцями у столиці неодноразово обговорювали необхідність встановлення захисних зупинок або мобільних укриттів, подібних до тих, що вже працюють у низці українських міст. Саме тому декоративні фігури на дахах павільйонів для багатьох стали символом дискусії про пріоритети міського простору в умовах війни.

    Попри неоднозначну реакцію, гігантські коти вже стали новою міською атракцією: одні фотографуються поруч із ними, інші вважають їх недоречними. Дискусія навколо незвичайних інсталяцій триває, а питання щодо їхнього походження, кількості та строків розміщення поки що залишається без офіційної відповіді.

  • Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    В Україні пропонують суттєво посилити вимоги до захисних споруд цивільного захисту, заборонити використання укриттів не за призначенням під час воєнного стану, встановити в них камери відеоспостереження та зобов’язати місцеву владу регулярно перевіряти їхній стан. Відповідні норми містить законопроєкт №15397, зареєстрований у Верховній Раді 10 липня 2026 року.

    Повна назва документа — проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду». Станом на 17 липня він лише перебуває на розгляді парламенту, тому запропоновані положення ще не діють. Для набуття чинності документ повинен пройти розгляд у профільних комітетах, голосування у Верховній Раді та бути підписаний президентом.

    Одним із найпомітніших нововведень може стати фактичне звільнення захисних споруд від орендарів. Автори ініціативи пропонують заборонити під час особливого періоду та воєнного стану використовувати укриття для господарських, культурних, побутових або інших потреб, не пов’язаних із захистом населення.

    Це означає, що приміщення, які формально обліковуються як сховища, але фактично використовуються як склади, майстерні, магазини, офіси, архіви чи заклади дозвілля, мають повернути до їхнього прямого призначення. Договори оренди таких об’єктів пропонується розривати з ініціативи власника. У профільних оглядах законопроєкту також зазначається, що орендарям можуть встановити дуже короткий строк для звільнення приміщення після відповідного повідомлення.

    Окремо документ передбачає заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у державній або комунальній власності. Їх також не можна буде виводити з публічної власності в інший спосіб. Така норма має унеможливити ситуації, коли сховище переходить приватній структурі, після чого його переобладнують, закривають для населення або взагалі виключають із фонду захисних споруд.

    Значно жорсткішими пропонують зробити й технічні вимоги. Відповідно до опису законопроєкту, сховища повинні бути готовими до фактичного приймання людей, а не лише існувати в реєстрах. Їх мають забезпечувати електропостачанням, водою, вентиляцією, опаленням, каналізацією та засобами зв’язку.

    У приміщеннях повинні бути запаси питної води, ліки, необхідні інструменти, теплі речі та інше майно, потрібне людям під час тривалого перебування. Також ідеться про резервні джерела живлення, зокрема електрогенератори. Сховища пропонують робити герметичними, хоча для протирадіаційних укриттів можуть передбачатися інші технічні параметри.

    Ще одна резонансна пропозиція — встановлення систем відеоспостереження у захисних спорудах. Передбачається, що фінансування обладнання камер здійснюватиметься коштом державного бюджету.

    Відеонагляд, за задумом ініціаторів, має допомогти контролювати доступність приміщень, фіксувати порушення, випадки вандалізму або неналежної поведінки та з’ясовувати обставини інцидентів. Водночас у разі ухвалення законопроєкту додаткового врегулювання потребуватимуть питання зберігання записів, доступу до них та захисту персональних даних людей, які перебувають в укриттях.

    Місцеві й військові адміністрації хочуть зобов’язати проводити перевірки захисних споруд не рідше одного разу на місяць. Під час таких обстежень мають оцінювати технічний стан приміщення, справність входів, вентиляції, освітлення й комунікацій, наявність необхідних запасів, а також можливість безперешкодного потрапляння людей усередину.

    Результати перевірок повинні документуватися. Такий підхід має усунути поширену проблему, коли укриття вказане на карті та офіційно вважається готовим, але під час повітряної тривоги виявляється зачиненим, захаращеним, затопленим або непридатним для перебування людей.

    За перешкоджання доступу громадян до сховища під час повітряної тривоги пропонується встановити окрему відповідальність. Однак конкретний вид і розмір покарання залежатимуть від остаточної редакції документа та можливих супровідних змін до адміністративного або кримінального законодавства. На цьому етапі коректно говорити лише про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені штрафи чи кримінальну відповідальність.

    Для громадян також планують зробити інформацію про укриття доступнішою. Органи влади мають створювати та постійно оновлювати інтерактивні цифрові карти, на яких буде позначено розташування захисних споруд. Разом з адресами повинні публікуватися відомості про режим роботи, умови доступу та відповідальних осіб.

    Інформацію пропонують розміщувати на офіційних сайтах державних органів і місцевої влади, а також поширювати через засоби масової інформації. Це має допомогти людям заздалегідь визначати найближче безпечне місце, а не шукати його вже після оголошення тривоги.

    Окремий блок законопроєкту стосується швидкоспоруджуваних і мобільних укриттів. Місцеві та військові адміністрації хочуть зобов’язати нарощувати фонд захисних споруд за допомогою блок-модульних конструкцій. Їх можуть встановлювати в місцях великого скупчення людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту.

    Головний орієнтир — людина повинна мати можливість дістатися до найближчого укриття не довше ніж за 10 хвилин. Для фінансування таких конструкцій пропонується передбачити окрему бюджетну програму.

    Потреба в мобільних спорудах пояснюється дефіцитом традиційних сховищ, особливо у прифронтових громадах, невеликих населених пунктах і районах зі щільною забудовою. За даними, наведеними у публікаціях про законодавчу ініціативу, в Україні налічується щонайменше 62 тисячі укриттів, але наявного фонду недостатньо для одночасного розміщення всього населення. Найгостріша ситуація спостерігається саме в регіонах, які регулярно зазнають російських обстрілів.

    Законопроєкт також зачіпає містобудування. Розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту пропонують зробити обов’язковою частиною проєктної документації нового будівництва. Це означає, що питання захисту людей мають враховувати ще на етапі проєктування житлових, громадських, виробничих та інших об’єктів.

    Водночас вимога передбачати укриття в нових проєктах не є цілком новою. У березні 2026 року президент підписав закон №4778-IX, спрямований на вдосконалення системи цивільного захисту та врахування захисних споруд у новому будівництві. Законопроєкт №15397 пропонує розширити й деталізувати підхід, посиливши контроль за готовністю вже наявних укриттів, їхньою доступністю та використанням за призначенням.

    Автори документа пояснюють його необхідність численними випадками, коли під час ракетних і дронових атак люди не могли потрапити до офіційно визначених сховищ. Проблеми виникають через зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, використання приміщень орендарями, неналежний технічний стан або неправильні дані на електронних картах.

    Водночас реалізація всіх запропонованих норм потребуватиме значних бюджетних витрат. Йдеться про закупівлю камер і генераторів, ремонт інженерних мереж, поповнення запасів, встановлення мобільних споруд, створення цифрових карт і проведення щомісячних перевірок. Законопроєкт має пройти фінансово-економічну оцінку, а під час розгляду депутати можуть змінити окремі положення.

    Отже, камери в укриттях, припинення їхньої оренди, щомісячні перевірки та правило 10-хвилинної доступності наразі залишаються пропозиціями. Законопроєкт №15397 ще не ухвалений, тому власники споруд, орендарі й органи місцевої влади поки працюють за чинними нормами. Остаточний перелік вимог стане відомий лише після проходження документа через парламент і підписання президентом.

  • У Сумах запровадили новий сигнал тривоги через російські КАБи

    У Сумах запровадили новий сигнал тривоги через російські КАБи

    У Сумах запроваджують новий рівень оповіщення населення про загрозу російських авіаційних ударів керованими авіабомбами. Відтепер у разі отримання інформації про можливе застосування КАБів по місту через систему гучномовців лунатиме окреме екстрене повідомлення із закликом негайно пройти до укриттів. Таке рішення ухвалили після серії масованих атак Росії на Сумську область, під час яких окупанти дедалі частіше застосовують саме керовані авіаційні бомби для ударів по житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

    Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров у своєму Telegram-каналі.

    За словами очільника області, рішення було ухвалене після оперативного обговорення з представниками Збройних сил України, місцевої влади, рятувальних служб, правоохоронних органів та іншими відповідальними структурами. Основною метою нововведення є скорочення часу, який проходить від моменту отримання інформації про загрозу до реакції населення, адже під час ударів керованими авіабомбами кожна хвилина може бути вирішальною.

    Григоров пояснив, що тепер у разі фіксації загрози застосування КАБів по місту через міську систему гучномовців транслюватиметься спеціальне голосове повідомлення: «Увага! КАБи на місто. Усі в укриття».

    За його словами, новий механізм не скасовує чинну систему повітряної тривоги та не замінює офіційні повідомлення Повітряних сил Збройних сил України. Йдеться про ще один рівень оперативного інформування населення, покликаний привернути особливу увагу людей саме до загрози удару керованими авіабомбами, які останнім часом Росія активно використовує проти прикордонних українських регіонів.

    “Це не замінює повітряну тривогу і повідомлення Повітряних сил. Це додатковий рівень інформування, який має допомогти людям швидше зреагувати і перейти в безпечне місце”, – наголосив начальник Сумської ОВА.

    Він закликав мешканців міста максимально відповідально ставитися до такого сигналу та не зволікати з евакуацією до безпечних місць. За словами посадовця, почувши відповідне повідомлення, люди повинні негайно прямувати до найближчого укриття. Якщо такої можливості немає, необхідно скористатися правилом “двох стін” або знайти інше максимально захищене місце, здатне зменшити ризик ураження уламками чи вибуховою хвилею.

    Запровадження нового механізму оповіщення стало реакцією на різке збільшення кількості авіаційних ударів по Сумській області. Останніми місяцями російські війська дедалі частіше застосовують керовані авіабомби для атак на прикордонні населені пункти та обласний центр. Такі боєприпаси запускаються літаками з великої відстані, що дозволяє російській авіації не входити до зони дії української протиповітряної оборони.

    Особливу небезпеку КАБи становлять через свою значну руйнівну силу. Вони здатні практично повністю знищувати житлові будинки, адміністративні споруди та об’єкти цивільної інфраструктури, а ударна хвиля від вибуху поширюється на значну відстань. Саме тому своєчасне попередження населення про загрозу такого удару є критично важливим для збереження життя людей.

    Необхідність удосконалення системи оповіщення стала особливо очевидною після масованої атаки російських військ на Суми 3 липня. Того дня окупанти завдали комбінованого удару, використавши одночасно ударні безпілотники та керовані авіабомби. Внаслідок атаки під ударом опинилися густонаселені житлові квартали міста.

    В епіцентрі обстрілу опинилися багатоповерховий житловий будинок, торговельний об’єкт, автомобільна дорога та інші цивільні споруди. Вибухи спричинили масштабні руйнування, пошкодження житлових будинків, автомобілів та інженерної інфраструктури. На місцях влучань працювали рятувальники, медики, комунальні служби та правоохоронці, які ліквідовували наслідки російського удару.

    Крім цього, у ніч на 3 липня російські війська атакували Роменську громаду Сумської області. Під удар потрапив багатоквартирний житловий будинок, де після влучання виникла масштабна пожежа. Рятувальникам довелося тривалий час боротися з вогнем та проводити евакуацію мешканців.

    Сумська область із перших днів повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найбільш небезпечних регіонів України через безпосередню близькість до державного кордону. Практично щодня прикордонні громади зазнають артилерійських обстрілів, ударів безпілотниками, ракетних атак та авіаційних бомбардувань. Останнім часом російська армія дедалі активніше використовує саме керовані авіаційні бомби, які стали одним із головних засобів завдання ударів по цивільній інфраструктурі прикордонних областей.

    У Сумській обласній військовій адміністрації наголошують, що новий формат оповіщення має стати додатковим інструментом захисту населення. Він не замінює чинну систему повітряної тривоги, а лише доповнює її, дозволяючи швидше донести до людей інформацію про особливо небезпечний вид повітряної загрози. Влада закликає мешканців області не ігнорувати сигнали тривоги, уважно стежити за офіційними повідомленнями та щоразу негайно переходити до укриттів, адже саме швидка реакція часто стає вирішальним фактором для збереження життя під час російських авіаційних атак.