Позначка: укриття

  • «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що після завершення війни Україну неминуче чекатиме складний політичний період, однак саме суспільство має визначити майбутню владу на виборах. В інтерв’ю «Українським Новинам» він відверто висловився про політичну конкуренцію, стан Миколаївщини, корупцію, відбудову, освіту та власне бачення майбутнього країни.

    Кім, який після початку повномасштабного вторгнення став одним із найвпізнаваніших регіональних керівників в Україні, визнав: майбутня виборча кампанія може бути дуже емоційною та конфліктною. Водночас він наголосив, що це нормальний демократичний процес.

    «Ми пересремося всі з усіма і когось люди оберуть», – сказав Кім, коментуючи майбутнє політичне життя після війни.

    За його словами, війна сильно змінила українське суспільство, політиків і регіональних керівників. Сам Кім зазначив, що за роки повномасштабного вторгнення став жорсткішим, дорослішим і почав інакше дивитися на процеси в державі.

    Очільник Миколаївської ОВА розповів, що місто нині живе настільки нормальним життям, наскільки це можливо під час війни. У Миколаєві працює бізнес, діти навчаються, люди ремонтують житло, відкривають нові справи та планують майбутнє. Водночас прифронтові громади області продовжують щоденно потерпати від російських ударів.

    Кім зазначив, що мешканці регіону вже навчилися розрізняти рівень загроз. За його словами, для прифронтових міст дрони чи «шахеди» вже не викликають такої реакції, як удари С-300 або артилерії, коли часу на реагування майже немає.

    Окремо він розповів про відбудову області. За словами Кіма, з початку повномасштабної війни на Миколаївщині було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Понад дев’ять тисяч із них уже вдалося відновити.

    Голова ОВА наголосив, що зараз область концентрується не лише на ремонті зруйнованого, а й на стратегічному розвитку. Серед ключових напрямків він назвав реіндустріалізацію, професійно-технічну освіту, залучення інвесторів та розвиток інженерних спеціальностей.

    Кім підкреслив, що Україна матиме лише один шанс ефективно використати міжнародну допомогу на відновлення. Саме тому, на його думку, вже зараз потрібно готувати людей, які зможуть працювати з великими інфраструктурними, промисловими та технологічними проєктами.

    Він також розповів про співпрацю з Південною Кореєю, зокрема з Hanyang University – одним із найбільших технічних університетів країни. Кім заявив, що хотів би імпортувати в Україну корейський досвід у сфері інженерії, виробництва та технологій.

    За словами очільника області, на Миколаївщині студентів стало менше приблизно на 10–20%, однак вищі навчальні заклади продовжують працювати. Водночас область робить ставку на професійно-технічну освіту, адже країні потрібні зварювальники, інженери, ремонтники та фахівці, які зможуть брати участь у відбудові.

    Кім також розповів, що 83% шкіл області забезпечені укриттями. Саме тому на Миколаївщині НМТ проводили безпосередньо в укриттях, щоб не переривати тестування під час повітряних тривог і не створювати додатковий стрес для дітей.

    Говорячи про бізнес, він згадав кейс із засновником monobank Олегом Гороховським, який перереєструвався як фізична особа на Миколаївщині та сплачує особисті податки в області. Кім заперечив, що це був лише піар, і наголосив: бізнес цінує увагу влади та швидке вирішення проблем у законному полі.

    Очільник ОВА також визнав, що за роки війни були помилки, зокрема кадрові. За його словами, частину людей доводилося звільняти через неефективність, слабку юридичну підготовку або корупційні ризики. Водночас він наголосив, що помилки потрібно визнавати й швидко виправляти.

    Інтерв’ю Кіма стало одним із найвідвертіших його виступів за останній час. У ньому він показав себе не лише як воєнний адміністратор, а й як політик, який уже думає про повоєнну конкуренцію, відбудову та майбутню модель розвитку України.

    Попри різку фразу про вибори, головний меседж Кіма зводиться до того, що після війни Україна повинна пройти через демократичний процес, навіть якщо він буде конфліктним, емоційним і складним.

  • Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер Володимир Путін, на його думку, поступово втрачає політичну, військову та внутрішню стійкість, і саме це може стати причиною подальшої ескалації ракетних і дронових атак по території України. Глава держави наголосив, що на тлі зростання напруженості українцям необхідно максимально відповідально ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями під час загрози обстрілів.

    Про це Зеленський сказав у коментарі журналістам, підбиваючи підсумки останнього раунду міжнародних переговорів та оборонних консультацій із партнерами України. За його словами, ситуація на фронті та в міжнародній політиці демонструє, що Росія не демонструє готовності до реального припинення війни, попри заяви її керівництва про нібито прагнення миру.

    Президент підкреслив, що українська сторона отримала низку важливих підтверджень підтримки від союзників, зокрема в межах міжнародної програми постачання озброєнь PURL, яка передбачає додаткові поставки ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на суму понад один мільярд доларів. Окремо він відзначив, що Європейський Союз продовжує посилювати санкційний тиск на Російську Федерацію, що, на думку Києва, є важливим елементом довгострокового стримування агресії.

    Зеленський наголосив, що міжнародні партнери України дедалі чіткіше розуміють справжню природу дій Кремля та не сприймають публічні заяви російського керівництва як реальний сигнал до миру. За його словами, Росія продовжує використовувати війну як інструмент політичного тиску, а також намагається посилити воєнні дії, щоб компенсувати власні втрати та внутрішні проблеми.

    «Путін стає слабким. Слабшає і політично, і на полі бою, і фізично. І тому може посилювати удари по нам, по нашим людям ракетами і дронами. Користуйтесь, будь ласка, укриттями. Я вас дуже прошу, дуже», — заявив президент України.

    Він додав, що попри складну безпекову ситуацію Україна залишається відкритою до переговорного процесу та готовою до будь-яких форматів діалогу, які можуть привести до справедливого і тривалого миру. Водночас, за його словами, такі переговори можливі лише за умови реальної готовності Росії припинити агресію, а не використовувати дипломатію як інструмент затягування часу.

    Окрему увагу Зеленський приділив ролі європейських партнерів, закликавши їх до максимальної консолідації зусиль у підтримці України. Він наголосив, що ключовими елементами спільної політики мають залишатися посилення санкцій без будь-яких винятків, використання заморожених російських активів для підтримки України та стабільне довгострокове фінансування української оборони.

    За словами президента, лише комплексний підхід, який включає військову, економічну та політичну складові, здатен створити умови для зміни поведінки Росії та наближення завершення війни. Він зазначив, що будь-яке послаблення тиску може бути сприйняте Кремлем як сигнал до подальшої ескалації.

    На тлі заяв глави держави в Україні фіксується зростання інтенсивності російських атак із застосуванням ракет і безпілотників. Військові аналітики відзначають, що Росія продовжує комбіновані удари по різних регіонах країни, намагаючись виснажити систему протиповітряної оборони та завдати максимального психологічного тиску на цивільне населення.

    Останні події також свідчать про взаємне загострення конфлікту. Зокрема, українські безпілотні системи нещодавно здійснили удари по об’єктах у глибині території Російської Федерації, включно з Московським нафтопереробним заводом у Капотні, де внаслідок атаки виникла масштабна пожежа. Російська сторона у відповідь заявила про намір посилити удари по українських цілях, що ще більше підвищує рівень ризиків подальшої ескалації.

    У цих умовах українська влада наголошує, що дотримання правил безпеки під час повітряних тривог залишається критично важливим елементом захисту цивільного населення. Громадянам рекомендують не ігнорувати сигнали тривоги та своєчасно переходити в укриття, оскільки загроза ракетних і дронових атак залишається високою по всій території країни.

    Експерти зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням інтенсивних бойових дій на фронті, регулярних ударів по інфраструктурі та активної дипломатичної боротьби на міжнародному рівні. У цих умовах як військова підтримка союзників, так і поведінка Росії на полі бою безпосередньо впливають на подальшу динаміку конфлікту та перспективи його врегулювання.

  • НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    8 червня на Одещині стався випадок, який уже викликав широкий суспільний резонанс та реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Через багаторазові повітряні тривоги учасники Національного мультипредметного тесту були змушені складати іспит майже 13 годин. Частина випускників перебувала в екзаменаційному центрі з ранку до пізнього вечора, а завершити тестування змогла лише близько 22:00.

    За інформацією омбудсмена, упродовж дня повітряна тривога на Одещині оголошувалася кілька разів. Кожного разу процедуру тестування доводилося переривати, а учасники разом з інструкторами спускалися до укриття. У результаті стандартна процедура, яка зазвичай триває близько чотирьох годин, перетворилася на багатогодинний марафон.

    Батьки учасників повідомляли у соціальних мережах, що їхні діти повернулися додому лише пізно ввечері. Деякі випускники провели в екзаменаційному центрі понад половину доби. За словами Дмитра Лубінця, значну частину цього часу школярі перебували саме в укриттях.

    Особливе занепокоєння викликали умови перебування дітей під час тривалих перерв. За словами омбудсмена, пункт тестування виявився недостатньо підготовленим до роботи в умовах воєнного стану. Учасникам не одразу забезпечили доступ до питної води та харчування. У багатьох випадках їжу та перекуси довелося передавати через батьків або педагогів. При цьому комунікація з рідними була суттєво обмежена правилами проведення тестування.

    Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на ситуацію дітей-сиріт та тих учасників, які перебували без супроводу близьких. За його словами, вони фактично залишилися без додаткової підтримки під час тривалого перебування в укриттях. Це викликало додаткові питання щодо організації безпечних і комфортних умов проходження тестування в регіонах, які регулярно зазнають повітряних атак.

    Після завершення НМТ частина учасників скаржилася на сильну втому, емоційне виснаження та труднощі з концентрацією уваги. Деякі блоки завдань випускникам довелося виконувати вже ввечері після багатогодинного перебування в укриттях. Саме цей фактор викликав дискусію щодо рівності умов для всіх вступників, адже результати тесту безпосередньо впливають на можливість вступу до закладів вищої освіти.

    У відповідь на ситуацію учасникам запропонували скористатися додатковою сесією НМТ. Однак, як зазначив омбудсмен, конкретних гарантій щодо того, що аналогічна ситуація не повториться, наразі немає. Також залишаються відкритими питання щодо дат проведення повторного тестування та організаційних умов для вступників.

    Сама проблема не є новою для української системи освіти воєнного часу. Ще під час запуску НМТ Міністерство освіти та науки передбачило механізм зупинки тестування у випадку повітряної тривоги. Згідно з чинними правилами, учасники повинні негайно переходити до укриття, а після завершення небезпеки продовжувати роботу з того місця, де її було перервано. Якщо ж тривога триває надто довго, вступникам може бути запропонована участь у додатковій сесії.

    Втім, випадок на Одещині продемонстрував, що формальне дотримання процедур не завжди гарантує комфортні умови для дітей. Саме на це звернув увагу Дмитро Лубінець, який останніми тижнями вже критикував окремі аспекти організації НМТ та підготовки до вступної кампанії. Наприкінці травня омбудсмен також заявляв про необхідність удосконалення системи проведення тестування в укриттях та забезпечення рівних умов для вступників у всіх регіонах країни.

    Національний мультипредметний тест залишається головним інструментом вступу до українських закладів вищої освіти. Основна сесія НМТ-2026 стартувала 20 травня та триватиме до 25 червня. Цього року на тестування зареєструвалися понад 355 тисяч учасників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Попередні результати випускники отримують одразу після завершення тесту, а офіційні бали мають бути оприлюднені до початку липня.

    Скандал на Одещині вже став одним із найгучніших епізодів нинішньої вступної кампанії. Він вкотре порушив питання про те, як забезпечити справедливі умови оцінювання знань в умовах повномасштабної війни. Адже для багатьох випускників результат НМТ визначає не лише майбутній університет, а й подальший професійний шлях. Саме тому експерти наголошують: безпечні укриття, доступ до води, харчування та психологічна підтримка під час тривалих тривог мають стати не винятком, а обов’язковим стандартом для всіх екзаменаційних центрів України.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.

  • «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    Один із найвідоміших підземних торговельних комплексів столиці може кардинально змінити своє призначення. У Києві офіційно підтвердили, що розглядають можливість використання підземного ТЦ «Метроград» як великого паркінгу або об’єкта цивільного захисту населення. Влада міста вже проводить комплексний аналіз правових і технічних можливостей для реалізації такого проєкту.

    Про це повідомив директор КП «Київтранспарксервіс» Олександр Сергєєнков у відповіді на запит журналістів ТСН.ua.

    За його словами, наразі триває підготовчий етап вивчення питання щодо потенційного залучення підземного комплексу до виконання завдань територіальної громади Києва. Йдеться як про створення великого паркувального простору в центрі столиці, так і про можливість використання об’єкта для потреб цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.

    «Метроград» є одним із найбільших підземних торговельних комплексів Києва. Він розташований під Бессарабською площею, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Велика Васильківська та Хрещатик і фактично являє собою розгалужену систему підземних переходів, торговельних галерей та технічних приміщень у самому серці столиці.

    Саме масштабність об’єкта та його розташування роблять його потенційно привабливим для реалізації інфраструктурних проєктів міста. Ідея переобладнання підземних просторів Києва обговорюється вже не перший рік, однак після початку повномасштабної війни питання набуло нового значення через постійну загрозу ракетних і дронових атак.

    У КП «Київтранспарксервіс» наголошують, що жодних остаточних рішень наразі не ухвалено. Перед будь-якими змінами необхідно провести комплексну оцінку об’єкта.

    Зокрема, фахівці мають проаналізувати:

    • правові аспекти використання комплексу;
    • технічний стан споруди;
    • містобудівні обмеження;
    • майнові права власників та орендарів;
    • вимоги безпеки та цивільного захисту.

    За словами Олександра Сергєєнкова, будь-які рішення щодо зміни функціонального призначення «Метрограду» можуть ухвалюватися виключно в межах чинного законодавства та після проходження всіх необхідних процедур.

    Окремий акцент робиться саме на питаннях безпеки. У міській владі зазначають, що через дію воєнного стану Київ зацікавлений у максимально ефективному використанні підземного простору. Одним із пріоритетних напрямків є розширення мережі укриттів та створення додаткових захищених локацій для населення під час повітряних атак.

    Фактично йдеться про можливість перетворення частини підземного комплексу на багатофункціональний об’єкт. У світовій практиці подібні споруди нерідко поєднують функції паркінгу та укриття. У мирний час вони використовуються для розміщення автомобілів, а під час надзвичайних ситуацій можуть швидко переходити в режим захисних споруд.

    Ще раніше про можливість переобладнання підземних торговельних просторів столиці заявляв заступник голови КМДА Костянтин Усов. За його словами, місто має значний резерв підземних площ, які можуть працювати значно ефективніше з точки зору транспортної інфраструктури та безпеки.

    Експерти зазначають, що центральна частина Києва давно відчуває дефіцит паркувальних місць. Водночас створення нових наземних парковок у центрі міста практично неможливе через щільну забудову та історичний статус багатьох територій. Саме тому використання вже існуючих підземних просторів виглядає одним із найреалістичніших варіантів вирішення проблеми.

    Разом із тим реалізація такого проєкту може виявитися складною через структуру власності комплексу. Значна частина приміщень «Метрограду» перебуває у приватній власності або використовується на правах оренди, тому будь-які зміни вимагатимуть пошуку правових механізмів та узгодження з власниками.

    У міській владі запевняють, що під час розгляду питання враховуватимуться інтереси територіальної громади, чинна містобудівна документація, права власників приміщень та актуальні потреби столиці у сфері цивільного захисту.

    Наразі процес перебуває на стадії аналізу та вивчення можливих сценаріїв. Остаточні рішення щодо майбутнього «Метрограду» поки що не ухвалені. У разі їхнього прийняття КМДА та профільні комунальні служби обіцяють офіційно повідомити громадськість.

    Якщо проєкт буде реалізований, «Метроград» може стати одним із найбільших підземних паркінгів та укриттів у центрі Києва, що дозволить одночасно вирішити проблему нестачі паркомісць і посилити систему безпеки столиці в умовах війни.

  • 800 укриттів по всій країні: Укрзалізниця терміново змінює систему безпеки після сотень атак

    800 укриттів по всій країні: Укрзалізниця терміново змінює систему безпеки після сотень атак

    Укрзалізниця оголосила про масштабне посилення безпеки: по всій Україні планують встановити понад 800 модульних укриттів для працівників і пасажирів. Таке рішення ухвалили на тлі різкого зростання атак на залізничну інфраструктуру з боку Росії.

    У компанії зазначають, що нові укриття вже довели свою ефективність. Напередодні на Харківщині одне з них фактично врятувало життя провідниці: після сигналу повітряної тривоги жінка встигла сховатися, тоді як вагон поїзда був повністю знищений ударним дроном.

    Мова йде про мобільні конструкції, які виготовляються безпосередньо на підприємствах Укрзалізниці. Вони розраховані на швидке розгортання та здатні захистити людей від уламків і вибухової хвилі під час обстрілів. Головна перевага — можливість оперативно встановлювати такі укриття там, де немає стаціонарних сховищ.

    Передусім їх розміщуватимуть у найнебезпечніших точках: біля ключових об’єктів, що забезпечують рух поїздів, а також на станціях із підвищеним ризиком атак. Це дозволить мінімізувати втрати серед персоналу, який працює в умовах постійної загрози.

    За даними компанії, від початку 2026 року вже зафіксовано близько 983 атак на залізничну інфраструктуру. Йдеться як про удари по коліях і станціях, так і про атаки на рухомий склад. Така інтенсивність обстрілів змусила Укрзалізницю переглянути підходи до безпеки та перейти від точкових рішень до системного захисту.

    Лише за останні дні російські війська знову атакували об’єкти залізниці одразу в кількох регіонах. А раніше, у квітні, внаслідок удару по Дніпропетровщина довелося екстрено зупиняти приміський поїзд і евакуювати пасажирів. Тоді вдалося уникнути жертв завдяки оперативним діям працівників.

    Фактично залізниця залишається однією з головних цілей атак, адже вона є критично важливою для логістики країни — як цивільної, так і військової. Саме тому захист персоналу та пасажирів стає одним із ключових пріоритетів.

    Укрзалізниця підкреслює, що мережа модульних укриттів — це лише частина ширшої системи безпеки, яка включає також оперативне реагування, інструктажі для працівників і координацію з військовими та рятувальними службами.

    Запуск такого масштабного проєкту свідчить про зміну підходу: якщо раніше укриття були додатковим елементом захисту, то тепер вони стають обов’язковою частиною інфраструктури.

    У підсумку компанія фактично адаптує свою роботу до умов постійної загрози, перетворюючи залізницю не лише на транспортну систему, а й на простір, де безпека людей стає головним пріоритетом.

  • ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    Після російського дронового удару по об’єктах Чорнобильської атомної електростанції у 2025 році стан захисної споруди над зруйнованим енергоблоком залишається контрольованим, однак інженери та фахівці з ядерної безпеки фіксують пошкодження нового безпечного конфайнменту, що створює потенційні довгострокові ризики. Про це заявив генеральний директор ЧАЕС Сергій Тараканов під час Київського безпекового форуму.

    За словами Тараканова, після інциденту витоку радіації не зафіксовано, а показники радіаційного фону у зоні відчуження залишаються в межах багаторічної норми. Водночас ключовою проблемою є не поточний стан довкілля, а пошкодження герметичності захисної арки, яка була зведена для ізоляції зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС.

    Новий безпечний конфайнмент, який накриває старий саркофаг, є складною інженерною спорудою, створеною для довгострокової ізоляції радіоактивних матеріалів та забезпечення можливості поступового демонтажу об’єкта «Укриття», збудованого після аварії 1986 року. Сам саркофаг, зведений у надзвичайно стислі терміни після катастрофи, спочатку розглядався як тимчасове рішення терміном експлуатації близько двох десятиліть, однак фактично використовується значно довше через складність робіт із його демонтажу.

    Після дронового удару конструкція арки зазнала пошкоджень, що призвело до втрати повної герметичності. Це означає, що зовнішні фактори, включно з повторними механічними впливами або потенційними новими атаками, можуть мати значно серйозніші наслідки для стабільності об’єкта. У разі подальших руйнувань існує ризик підняття радіоактивного пилу, який може містити небезпечні ізотопи та поширюватися залежно від метеорологічних умов.

    Тараканов підкреслив, що всередині саркофага досі зосереджені значні обсяги ядерних матеріалів, включно з ураном, плутонієм та іншими трансурановими елементами. Саме тому навіть локальні пошкодження зовнішнього укриття розглядаються як фактор підвищеної уваги для міжнародної ядерної безпеки.

    Окремо керівник ЧАЕС наголосив, що ситуація перебуває під постійним контролем спеціалістів, а стан радіаційного фону регулярно моніториться. За його словами, наразі немає підстав говорити про безпосередню загрозу для населення за межами зони відчуження, однак будь-яке погіршення технічного стану конфайнменту потребуватиме оперативного реагування.

    Фахівці з ядерної безпеки зазначають, що новий конфайнмент є одним із найбільших рухомих інженерних об’єктів у світі, і його цілісність критично важлива для запобігання контакту зовнішнього середовища з залишками паливовмісних матеріалів. Будь-які порушення його герметичності ускладнюють довгострокові плани з безпечного демонтажу старого укриття та перетворення об’єкта на екологічно стабільну систему.

    У виступі Тараканов також звернув увагу на інформаційний вимір ситуації, зазначивши, що після подібних інцидентів у медіапросторі часто з’являються перебільшені або емоційно забарвлені повідомлення, які не завжди відображають реальний рівень загрози. Він підкреслив важливість точного розуміння технічного стану об’єкта та уникнення панічних оцінок.

    Чорнобильська зона відчуження залишається одним із найскладніших об’єктів ядерної спадщини у світі, де навіть незначні зовнішні впливи можуть мати довготривалі наслідки. Саме тому міжнародна спільнота, включно з Україною, продовжує приділяти особливу увагу стабільності інфраструктури ЧАЕС та реалізації проєктів з її довгострокової безпеки.

    Наразі триває технічна оцінка пошкоджень конфайнменту та розробка можливих сценаріїв його відновлення або посилення захисних функцій, щоб мінімізувати будь-які ризики у майбутньому.

  • «Теплий полон»: чиновник з Кіровоградщини оскандалився заявою про військового

    «Теплий полон»: чиновник з Кіровоградщини оскандалився заявою про військового

    У місті Олександрія Кіровоградської області розгорівся резонансний конфлікт між місцевим чиновником і військовослужбовцем, який пережив російський полон. Причиною стала публічна образа на адресу захисника, що викликала обурення серед громадськості та його побратимів.

    Йдеться про начальника управління з питань цивільного захисту Олександрійської міської ради Ігоря Єрмолюка, який різко відреагував на допис військового Олександра Гуржія у соцмережах. Захисник поставив під сумнів реальний стан укриттів у місті та нагадав, що ще перед повномасштабним вторгненням намагався отримати інформацію про безпеку для цивільних, але натомість зіткнувся з грубістю чиновників.

    У відповідь посадовець написав коментар, у якому заявив, що військовий «просидів у теплому полоні» та нібито «допомагає дестабілізувати ситуацію». Ці слова викликали хвилю обурення, адже Гуржій провів у неволі майже три роки, зазнав катувань і суттєво втратив у вазі.

    Сам військовий зазначив, що сприймає цю заяву не лише як особисту образу, а як зневагу до всіх українських захисників, які пережили полон. За його словами, коментар бачили десятки побратимів, що лише посилило резонанс. Хоча згодом допис було видалено, його зміст зберігся у скриншотах.

    Гуржій також повідомив, що після інциденту мав особисту зустріч із чиновником, під час якої той не змінив своєї позиції та навіть висловлював погрози перевірками. Військовий наголошує, що наразі проходить лікування, але залишається у статусі діючого військовослужбовця та планує повернутися до служби.

    Журналісти намагалися отримати коментар від Ігоря Єрмолюка, однак той відмовився від спілкування. У міській раді підтвердили, що це його офіційна позиція.

    Наразі до міського голови Олександрії Сергія Кузьменка направлено інформаційний запит щодо оцінки ситуації та можливих дисциплінарних заходів. Відповідь очікується у встановлені законом строки.

  • Підряд на укриття у Ворзелі за 6 млн грн отримала фірма з податковими боргами

    Підряд на укриття у Ворзелі за 6 млн грн отримала фірма з податковими боргами

    ТОВ «БК Клевер» продовжує отримувати бюджетні підряди, попри відсутність помітних результатів виконаних робіт.

    25 вересня 2025 року підприємство отримало 6 млн гривень від комунального закладу «Київська обласна психоневрологічна лікарня №2». Кошти були перераховані як попередня оплата за закупівлю та постачання матеріалів, конструкцій і виробів для капітального ремонту протирадіаційного укриття.

    Йдеться про об’єкт у Бучанському районі Київської області — у селищі Ворзель на вулиці Парковій, 4. Роботи мали виконуватися в межах договору генерального підряду №7/07 від 7 серпня 2025 року.

    Однак станом на сьогодні жодних матеріалів для ремонту укриття не закуплено, поставок не здійснено, а самі будівельні роботи так і не розпочалися.

    Фактично 6 мільйонів гривень авансового платежу вже перераховані, однак об’єкт, який має слугувати захистом для людей під час повітряних тривог і обстрілів, досі залишається лише у документах.

    Ситуація виглядає особливо дивною з огляду на те, що бюджетний рік уже наближається до завершення, а укриття, на яке виділено кошти, так і не почали ремонтувати.

    Паралельно компанія стикається і з податковими проблемами. 12 грудня 2025 року Запорізький окружний адміністративний суд у справі №280/8852/25 ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «БК Клевер» податкового боргу у розмірі 116,5 тис. гривень.

    На цьому тлі виникають питання щодо того, як підприємство з податковими боргами продовжує отримувати мільйонні бюджетні підряди, а об’єкти, на які виділяються кошти, роками залишаються нереалізованими.

    Поки на папері ремонтують протирадіаційні укриття, бюджетні мільйони можуть зникати значно швидше, ніж з’являється хоча б один завершений об’єкт.

  • У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні, який перебуває під постійною загрозою обстрілів, правоохоронні органи розслідують факти можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво укриттів та облаштування захисної інфраструктури. Йдеться про фінансування виробництва та постачання мобільних сховищ, а також ремонт стаціонарних захисних споруд.

    За даними обласної прокуратури, упродовж 2023–2025 років відкрито 10 кримінальних проваджень за фактами можливого незаконного привласнення коштів, призначених для створення безпечних умов для населення. Перевіряються обставини укладання договорів, виконання робіт і використання виділених ресурсів.

    Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

    Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

    У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.