Позначка: верховна Рада

  • Терміни голосування за закон про мобілізацію оголошені у Раді

    Терміни голосування за закон про мобілізацію оголошені у Раді

    Депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, відзначив, що новий законопроект про мобілізацію містить багато невирішених питань. За його словами, остаточний документ буде готовий найближчими днями, а комітет має намір доробити його до 10 квітня та внести на розгляд до парламенту.

    “Комітет працює над законопроектом, додаючи та виправляючи його. Ще не всі пропозиції враховані, проте на даний момент немає системних виправлень чи затягувань процесу”, — заявив Разумков.

    Згідно його висновків, в законі залишилися неконституційні положення, зокрема, стосовно блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової повинності.

    “Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії”, — зауважив Разумков.

    Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг.

    За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які будуть максимально старатися уникнути взаємодії з українськими органами влади.

    Наразі комітет готує таблицю порівнянь для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, виразив надію, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

  • Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    До кінця червня Кабмін і Верховна Рада мають втілити в життя дев’ять пунктів за планом, за яким Україна має отримати €50 млрд у найближчі чотири роки. У найближчі три місяці уряд має виконати дев’ять пунктів за Ukraine facility, який Кабмін затвердив 18 березня. Майже половину зобов’язань уже виконано. Достроково закрито три пункти.

    У лютому парламент ухвалив закон про корпоративне управління державних компаній, Мінфін – план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

    Серед невирішених завдань – реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ):
    – підготовка бюджетної декларації,
    – затвердження стратегії з протимінної діяльності,
    – затвердження Національного плану з енергетики та клімату, – затвердження плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями.

    Ціна своєчасного виконання – €4 млрд із €16 млрд, які Кабмін має отримати цього року.
    Чи встигає уряд здійснити заплановане і як виглядають реформи зсередини?

    Реформа БЕБ
    До кінця червня 2024 року парламент планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. Наприкінці лютого Верховна Рада (ВР) провалила урядову версію законопроєкту про БЕБ. Депутати вимагали переглянути два ключові питання, такі як:
    1) переатестація співробітників
    2) відбір директора бюро

    Тепер уряд має заново подавати законопроєкт до ВР. Ймовірно, це станеться в середині квітня.

    Бюджетна декларація
    Мінфін до 15 травня має підготувати бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Кабмін уже схвалив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні. Тепер підтримати це рішення має парламент. Якщо всю процедуру буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні почнеться з цього року, йдеться в письмовій відповіді прес-служби Мінфіну. Якщо ні, то з наступного.
    Пріоритетні сфери видатків:
    – забезпечення сил оборони;
    – соціальна підтримка;
    – відновлення зруйнованого або пошкодженого майна;
    – виконання всіх боргових зобов’язань.

    Реформа управління державними компаніями
    У плані Ukraine Facility цей індикатор стоїть на другий квартал 2024-го, але парламент і уряд уже виконали його. Закон ухвалено наприкінці лютого 2024 року.

    Національний план з енергетики та клімату
    Документ узгоджує всі зобов’язання, які уряд давав у рамках різних міжнародних програм з реформування енергетики та кліматичної політики, а також встановлює нові цілі, передбачені європейським законодавством.

    Стратегія протимінної діяльності до 2033 року
    Національний орган з протимінної діяльності розглянув стратегію 12 лютого 2024-го. Тепер документ має бути схвалений Радою національної безпеки і оборони (РНБО) і підписаний президентом. У рамках стратегії до кінця квітня Мінекономіки запускає програму для аграріїв і фермерів із компенсації розмінування територій. Для цього компанії слід подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР), далі фахівці Центру гуманітарного розмінування мають її опрацювати і сформувати початкову вартість робіт.

    Потім заявку на розмінування виносять на Prozorro і оператор протимінної діяльності, який запропонував нижчу ціну, отримає замовлення. Держава покриває 80% витрат, а підприємство – решту 20%. У бюджеті на цей рік на програму закладено 3 млрд грн. Також найближчими місяцями має запрацювати Єдиний державний реєстр забруднених земель. У ньому будуть вказані безпечні ділянки, які пройшли обстеження або потребують розмінування.

    Цифровізація Державної митної служби
    Міністерство фінансів у лютому 2024-го схвалило план цифровізації митниці, розрахований до 2028 року. У рамках стратегії до кінця другого кварталу 2024-го має завершитися розробка двох цифрових інструментів:

    – Автоматизована система митного оформлення “Центр”, у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій;

    – Оновлена національна система гарантій (GMS-UA) забезпечить гарантію товарів у режимі спільного транзиту. В електронному вигляді можна буде зареєструвати фінансову гарантію, внести до неї зміни.

    Ще до кінця другого кварталу на митниці почне впроваджуватися система рішень (CDS). Це автоматизована система, яка оброблятиме рішення митних органів за форматом обміну даними, що використовується в ЄС.

    У цей же період має завершитися тестування системи боротьби з підробкою і піратством (COPIS). Це платформа, яка міститиме інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання до них змін, зразки захищеної продукції тощо.

    Також ведуться переговори з Мінінфраструктури про надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, наприклад, комп’ютеризовану транзитну систему (New Computerized Transit System – NCTS). Йдеться, наприклад, про переваги в користуванні застосунком “єЧерга”, додають у пресслужбі міністерства.

    Цифровізація митниці чинить і антикорупційний ефект – не лише шляхом мінімізації людського фактора, а й поліпшення обміну інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн, додають у пресслужбі Мінфіну.

    Дорожня карта реформування управління державними інвестиціями
    Дедлайн – до червня 2024-го. Документ розділений на два етапи – перехідний період (2024-2025 роки) і повноцінна імплементація (2026-2028 роки).
    Ключові завдання для першого етапу :
    – запровадження стратегічного планування публічних інвестицій;
    – законодавче унормування;
    – оновлення методологічної бази;
    – створення ІТ-архітектури.

    Мінфін уже отримав низку інвестиційних проєктів на 2025-2027 роки. Наразі проєкти проходять етап скринінгу та пріоритизації. Далі їх має розглянути Стратегічна інвестиційна рада, яку буде створено незабаром, стверджують у пресслужбі Мінфіну. На законодавчому рівні буде посилено вимогу щодо включення до бюджету тільки тих проєктів, які пройшли оцінку і відбір, ідеться у відповіді прес-служби відомства.

    Стратегія термомодернізації будівель на період до 2050-го
    На початку січня 2024 року уряд затвердив стратегію термомодернізації будівель, цей індикатор також можна вважати виконаним. До того ж це один із пунктів Угоди про асоціацію з ЄС.
    Документ містить такі пріоритети :
    – швидкі темпи термомодернізації громадських будівель;
    – постійне фінансування;
    – цифровізація процесів;
    – створення ринкових умов і залучення людського потенціалу в цю сферу.

    Виконання має зменшити споживання енергії в секторі громадських і житлових будівель на 15% до 2030-го, на 30% до 2040 року і на 40% до 2050-го.

  • У Верховній Раді пропонують сформувати новий елемент енергосистеми

    У Верховній Раді пропонують сформувати новий елемент енергосистеми

    У Верховній Раді висловили необхідність перегляду енергетичної інфраструктури України у зв’язку зі зростанням нападів на неї. Голова Комітету Верховної Ради з енергетики, Андрій Герус, у програмі Українського радіо 29 березня зазначив, що наразі ведуться роботи над створенням нової складової енергетичної системи. Згідно з його словами, це передбачає розробку широкої мережі невеликих електростанцій, що ускладнить їх потенційний напад через їх велику кількість.

    Герус наголосив на тому, що енергетичні об’єкти не можна приховати, оскільки їх місцезнаходження відоме за лініями електропередач. Тому активно працюється над зміною архітектури енергомережі з метою додавання більшої кількості децентралізованих генераторів, розташованих наближено до кінцевих споживачів.

    “У простих словах, коли у нас є 5-10 великих електростанцій, вони стають легкими мішенями для атак. Але якщо ми матимемо сотні малих електростанцій, розташованих поблизу споживачів, особливо у зонах з високим попитом на електроенергію, то напад на них буде практично неоспівуваним або надзвичайно дорогим”, — пояснив Герус.

    Ключовою метою є створення великої кількості малих генераторів по всій країні. Це вже реалізується через встановлення сонячних та газових електростанцій, зокрема у міських районах. Нова структура енергетичної системи має забезпечити її гнучкість та надійність, забезпечуючи стабільне електропостачання для споживачів.

  • Депутати розглянули всі 4200 поправок до законопроєкту про посилення мобілізації

    Депутати розглянули всі 4200 поправок до законопроєкту про посилення мобілізації

    Комітет Ради з нацбезпеки розглянув усі депутатські поправки до законопроєкту про посилення мобілізації, повідомили члени комітету Костенко і Веніславський.

    Правок було понад 4200.

    Однак у комітету ще залишилися питання, які планують відрегулювати комітетськими правками. Деякі питання відклали до узгодження фінальної концепції законопроєкту.

    Це, зокрема, питання відстрочки, стимулювання до призову та обмежень за неявку до ТЦК. Наразі майже всі запропоновані Кабміном покарання для ухильників “відпали” в процесі розгляду.

    Поки погоджено тільки необхідність для українців за кордоном надати військово-обліковий документ під час оформлення нового закордонного паспорта. Обмеження на надання консульських послуг поки що прибрали.

    Можливо, ще повернуть обмеження на право керувати транспортом.

    Найближчі кілька днів секретаріат Комітету напрацьовуватиме комітетські правки. Наступне засідання комітету відбудеться не раніше середини наступного тижня. На ньому може бути проголосовано підсумковий варіант законопроєкту, який винесуть до зали Ради.

    “Я думаю, що, скажімо, у середині квітня, його можуть почати розглядати в другому читанні в Раді”, – сказав Костенко.

  • У Раді зареєстрували законопроєкт про контроль Telegram

    У Раді зареєстрували законопроєкт про контроль Telegram

    Його внесла група депутатів на чолі з нардепом Княжицьким (ЄС) і головами комітетів зі свободи слова Юрчишиним (Голос) та гуманітарної політики Потураєвим (Слуга народу).

    У пояснювальній записці вони пишуть, що Закон про медіа не регулює діяльність платформи загального доступу Telegram, що пропонується виправити. Зокрема, платформу зобов’яжуть видаляти контент телеграм-каналів на вимогу Нацради з телебачення і радіомовлення (тобто без будь-якого рішення суду).

    “На підставі звернення Національної ради з телебачення і радіо обмежувати поширення на території України програм та/або призначеної для користувача інформації, зокрема призначеного для користувача відео, що порушують вимоги статей 36, 42, 119 цього Закону”, – ідеться в законопроєкті.

    Також він містить можливість вимагати блокування як окремих користувачів, так і телеграм-каналів в Україні.

    Законопроєктом також пропонується прирівняти “провайдерів платформ загального доступу до інформації, через які поширюється масова інформація” до окремих суб’єктів у сфері медіа та зобов’язати їх дотримуватися норм Закону про медіа.

    Провайдери платформ загального доступу мають відкрити свої представництва в Україні, а на запит Нацради вони мають показати свою структуру власності та фінансування.

    Якщо провайдер платформи загального доступу відмовиться розкривати інформацію про себе, то такою платформою буде заборонено користуватися органам влади.

  • Суперечки навколо законопроєкту про заборону УПЦ

    Суперечки навколо законопроєкту про заборону УПЦ

    У Верховній Раді знову активізувалася дискусія навколо законопроєкту, який відкриває шлях до заборони Української православної церкви.

    Після ухвалення парламентським комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики рішення рекомендувати народним депутатам підтримати проєкт у цілому лобісти документа стали вимагати винесення його на голосування якомога швидше. Причому більше за інших стараються опозиційна до Зеленського партія експрезидента Петра Порошенка “Європейська солідарність”, при тому, що законопроєкт ініційований урядом Дениса Шмигаля. Однак незважаючи на заклики “Євросолідарності” та низки інших фракцій і депутатських груп, що приєдналися до них, влада не квапить події.

    У контексті законопроекту ще примітний переполох, влаштований листом до Верховної Ради юридичного радника УПЦ, відомого американського адвоката Роберта Амстердама, який є партнером юридичної фірми Amsterdam & Partners LLP. У ньому проект названо “найбільшим очевидним втручанням уряду у свободу віросповідання в сучасній історії Європи”.

    У разі ухвалення законопроєкту Амстердам попереджає, що його команда “працюватиме над тим, щоб санкції та інші правові наслідки були накладені на тих, хто дозволить цю атаку”.

    Причому, кажучи про санкції, Амстердам згадав акт Магнітського, який передбачає введення персональних заходів і діє у США, Великій Британії, Канаді та низці інших країн.

    У головному для законопроекту “гуманітарному” комітеті відреагували на лист нервово. Голова комітету Микита Потураєв (“Слуга народу”, СН) назвав його “абсолютно безпрецедентним втручанням у внутрішні справи України і тиском на народних депутатів, керівництво Верховної Ради”. Разом із колегами він має намір звернутися до СБУ, щоб та, у свою чергу, звернулася до американського ФБР із проханням розібратися в “підставах діяльності” Амстердама. А законопроєкт комітет зажадав внести до сесійної зали.

  • Між Офісом Президента та парламентом є непорозуміння

    Між Офісом Президента та парламентом є непорозуміння

    Джерело, знайоме із ситуацією, розповідає, що “між ОП і парламентом є непорозуміння. ОП зневажає парламент. Вони думають, що “слуги” голосуватимуть за все, що потрібно, бо Зеленський їх привів до влади. Так, привів. І що? А ми вже два роки повномасштабної війни вистояли. Тому стара модель взаємодії вже не працює. Потрібно щось змінювати”

    “По-перше, усі втомилися від війни. По-друге, з’явилося багато жорстких обмежень, наприклад, неможливість виїхати у відрядження. По-третє, депутати не впливають на процеси в державі й тому не бачать своєї ролі в Раді та сенсу бути там”

    Станом на даний момент у “Слузі народу” де-юре 235 парламентарів. Регулярно приходять на засідання та активно голосують – орієнтовно 170-180 нардепів. Інші або відкрито відкололися, як 17 депутатів групи Разумкова, або регулярно пропускають засідання.

    “Слуги народу” близькі до дезорганізації: відразу кілька десятків нардепів висловили бажання скласти мандати “через відсутність мотивації”, – українські ЗМІ.

    Тим часом нардеп Железняк повідомляє, що у Верховній Раді через брак голосів почали знімати з порядку денного винесені на розгляд законопроєкти.

    Зокрема було знято навіть скандальний президентський законопроєкт про подвійне громадянство.

    “Нестримний потенціал у Раді тривають” – посміявся зі Слуг народу Железняк.

    Раніше повідомлялося, що близько 20 нардепів від Слуги народу хочуть скласти з себе повноваження, щоб не голосувати за антинародні закони.

  • Робота Верховної Ради призупинена: нардеп розкрив причину відміни засідань

    Робота Верховної Ради призупинена: нардеп розкрив причину відміни засідань

    Народний депутат від фракції “Розумна політика” Роман Бабій заявив, що припинення роботи Верховної Ради пов’язане безпосередньо з розглядом законопроекту про мобілізацію. Зокрема, він відзначив, що особливою контроверсією стала норма про обмеження санкцій для ухилянтів. “Комітет провів лише одне засідання щодо розгляду правок. Розгляд зупинився на питанні про скасування санкційних обмежень для ухилянтів, яке отримало мінімальну кількість голосів підтримки. Після цього відбулася перерва, і далі розгляд не продовжувався”, – пояснив Бабій, коментуючи причину припинення засідань у Раді.

    Він додав, що сам законопроект про мобілізацію є недостатньо якісним, що призвело до затягування його розгляду. “Чому з’явилося так багато правок? Це не через те, що депутати наклали на нього чимало правок. Просто сам законопроект не відповідає високим стандартам. Раніше, на попередньому етапі обговорення, за його відгуками, він мав інший вигляд. Очевидно, що кількість правок була значно меншою, але його внесли таким, яким внесли”, – зауважив Бабій.

    За словами депутата, Комітет вирішив виключити санкційні норми для ухилянтів. Однак можливо, що наступні правки стосовно обмеження керування транспортними засобами знову будуть внесені на розгляд.

  • Українських депутатів не випускають за кордон

    Українських депутатів не випускають за кордон

    Офіс Президента Зеленського не випускає опозиційних депутатів за кордон. Про це в інтерв’ю the Page заявив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк.

    “Як ви оцінюєте роботу українських парламентаріїв у США?”

    Железняк відповів, що сам вибір депутатів був трошки дивний, але проблема ще й у тому, що через якусь дурну позицію ОП у нас зараз не пускає депутатів до США.

    “Нещодавно американське посольство в Україні просило приєднатися депутатів, зокрема й мене, щоб поїхати до Вашингтона, говорити з республіканцями, пояснювати на цифрах бюджет, чому це важливо, плюс попрацювати в регіонах, де, відповідно, виборці цих республіканців і де важливо мати цей зв’язок. Наскільки я знаю, деяким людям уже квитки купили, але нікого не відпустили. Другий приклад. Як я сказав, я очолюю важливий напрямок – це взаємодія з МВФ і Світовим Банком. У мене є персональне запрошення на середину квітня поїхати на Spring Meeting від МВФ у Вашингтоні, сформувати делегацію туди і зробити виступи. Крім того, всі попросили зустрітися з різними Think Tanks. Ця поїздка зараз заблокована, тому що більшість людей, які були в листі делегації, не голосували за татарівську версію (законопроєкту про) Бюро економічної безпеки”.

    “Тобто без дозволу Офісу Президента жоден депутат зараз із країни виїхати не може?”

    “Так! Я стверджую, що кожне відрядження після того, як у вас усе підписано, далі йде на узгодження до Офісу Президента. Наскільки я знаю, погоджують там на дуже високому рівні. Зараз історія набрала досить неприємних обертів. Як я зазначив, останні два тижні ОП вирішив прив’язувати голосування чи не голосування до того, чи буде тобі дозволено відрядження, чи ні. Прив’язка до голосування – це чистий політичний вплив. Це задокументовано. Це неправомірно. Як на мене, це є і порушенням закону, зокрема кримінального законодавства. Ми ці приклади зібрали, передали нашим міжнародним колегам. Щось мені здається, що скоро цю іграшку з недбалих рук Офісу Президента ми заберемо. Цей лист я вже надав туди, куди треба. Я думаю, що скоро, гарно, чемно, англійською мовою, може трошки французькою, людям з офісу Президента пояснять, як воно працює”.

  • Депутати пропонують замінити блокування рахунків ухильників штрафами

    Депутати пропонують замінити блокування рахунків ухильників штрафами

    Підвищені штрафи для ухильників є більш ефективними, ніж блокування рахунків, як пропонує Кабмін у законопроєкті про посилення мобілізації. Про це заявив заступник голови комітету Ради з питань нацбезпеки Єгор Чернєв.

    “Моя особиста позиція полягає в тому, що підвищені штрафи точно є більш ефективними, ніж блокування рахунків, як це запропоновано в цьому законопроєкті. Я не вважаю, що блокування рахунків буде дієвою нормою для того, щоб людей залучити до військкоматів. А ось те, що воно точно вплине негативно на економіку, ми бачимо зараз”, – заявив Чернєв.

    Він зазначив, що люди вже почали знімати гроші з рахунків, навіть до ухвалення законопроєкту, через що страждає економіка.

    “Тому навряд чи буде реально дієвою нормою, а проблемною точно буде для економіки”, – зазначив нардеп.

    Раніше, блокування рахунків ухильників (https://t.me/nabludatels/39920) та електронні повістки не підтримав Комітет нацбезпеки, оборони та розвідки. Крім цього, нагадаємо, що для “ухильників” обговорюють три варіанти обмежень: (https://t.me/nabludatels/40093)тимчасову заборону на виїзд за кордон, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та блокування рахунків у банках. Ідею блокування рахунків комітет не став підтримувати. Також Кабмін пропонував зробити створення електронного кабінету обов’язковим, але комітет рекомендував зробити це правом, а не обов’язком.

    При цьому, сьогодні тотальна мобілізація, незважаючи на всі поправки в законопроєкті та його ще не ухвалення в другому читанні, триває. Влада, поки тягне питання із законом, дозволяє ТЦК вихоплювати людей на вулицях, що викликає негативну реакцію громадськості. Відтак, це відбивається і на рейтингу Зеленського. Імідж президента вже втрачено як на Заході, так і в Україні. І хоча влада спробувала повісити мобілізацію на Генштаб, Офіс президента через військовослужбовців транслює необхідність іти воювати на фронт. При тому, що в країні катастрофічно велика кількість інвалідів війни, які сьогодні багато в чому позбавлені допомоги, і оплачують протези та реабілітацію власним коштом.