Позначка: верховна Рада

  • На депутатів Верховної Ради чинить гнітючий вплив ситуація на фронті і невизначеність з майбутнім країни

    На депутатів Верховної Ради чинить гнітючий вплив ситуація на фронті і невизначеність з майбутнім країни

    За інформацією нашого джерела, дедалі більше депутатів від “Слуги народу” хочуть достроково скласти мандат.

    “Раніше говорили, що приблизно 20 людей хочуть скласти мандат і написали офіційно заяву. Зараз охочих піти значно більше, але їх просто не відпускають. Блокується на рівні керівництва фракції. Якби зараз можна було б спокійно піти з Ради без будь-яких наслідків, то питання – що взагалі залишиться від фракції, та й від парламенту загалом. Зараз ситуація всередині навіть гірша, ніж у січні 2022 року. Якщо говорити про нашу фракцію – якийсь хаос постійний, кожен займається чим хоче, говорить, що йому заманеться, а керівництво взагалі забило, їм нецікава наша думка ні з якого питання. Зокрема, що ми думаємо з того чи іншого питання. Нас не втаємничують у плани, інформація абияк доходить перед засіданнями, у стилі: “натисни зелену за те і за це”. З нами взагалі не рахуються, але постійно якісь погрози на кшталт “будете нести відповідальність перед людьми”. Це вже всіх тупо дістало”, – говорить джерело у фракції.

    Також, за його словами, на багатьох депутатів чинить гнітючий вплив ситуація на фронті і невиправдані надії на швидку перемогу у війні.

    “Немає розуміння, куди взагалі все це рухається, тому що нас узагалі ніхто до відома щодо глобальних планів не ставить”, – говорить джерело.

    Також, за його словами, на бажання багатьох “Слуг” скласти мандат вплинула остання зустріч президента з монобільшістю.

    “Раніше зустрічі фракції з президентом завжди надихали і мотивували, було відчуття, що ми одна команда. А на нещодавній зустрічі Зеленський дав зрозуміти, що він себе з нами вже не асоціює, що фракція – це “ваша команда”. Ну грубо кажучи, ні перспектив, ні політичного майбутнього в нашої фракції немає. Так і сенс тоді нашого перебування тут? Просто, щоб кнопочку натискати за наказом згори. Багатьох це демотивувало ще більше, внутрішньо настрій зараз – смута і безвихідь. Але і піти не виходить – ніхто не відпустить, зараз так точно, але у багатьох давно вже “чемоданний настрій”, – розповіло джерело “Страны” про настрої у фракції.

  • ВР розгляне законопроект про посилення мобілізації у другому читанні до кінця березня, прогнозує член оборонного комітету Федір Веніславський

    ВР розгляне законопроект про посилення мобілізації у другому читанні до кінця березня, прогнозує член оборонного комітету Федір Веніславський

    За його оцінкою, за оптимістичного сценарію комітет закінчить із поданими поправками до 10-15 березня, за песимістичного – до 20 березня.

    Подано було понад 4 тисячі правок, тому їх об’єднали в 16 блоків. Їх усі вже розглянули на комітеті, фіналізували перехідні та прикінцеві положення. Далі обговорюватимуть з авторами поправок.

    Основні блоки:

    – обмеження конституційних прав і свобод ухильників (виїзд за межі України, арешт банківських рахунків тощо) вирішили із законопроєкту прибрати. Обмеження на керування транспортним засобом може частково залишитися.

    – електронний кабінет призовника: реєстрація в ньому буде правом, а не обов’язком;

    – органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації братимуть участь у мобілізаційних заходах, але їхні повноваження уточнять;

    – поліція зможе брати участь у повідомленні громадян за зверненням ТЦК; у їхній присутності представники ТЦК можуть вручати повістки. Поліцейські перейдуть зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але отримають броню від мобілізації. Поліція і ТЦК зможуть вимагати не тільки посвідчення особи, а й військовий квиток, який громадяни будуть зобов’язані мати при собі. З’являться засоби відеофіксації;

    – усі аспіранти матимуть право на відстрочку незалежно від форми навчання. З’явиться механізм обчислення ухильників;

    – громадяни, які вперше отримали інвалідність II і III групи з початку вторгнення РФ, або визнані обмежено придатними до військової служби, повинні пройти перегляд у ВЛК і підтвердити придатність або непридатність до військової служби;

    – деяких засуджених і тих, хто відбуває покарання, можуть мобілізувати і взяти на військовий облік;

    – щодо демобілізації є консенсус, що вона має бути після 36 місяців служби;

    – базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років збережеться.

  • У Раді створено підкомітет з деколонізації: що варто знати про його діяльність

    У Раді створено підкомітет з деколонізації: що варто знати про його діяльність

    У Верховній Раді оголосили про створення нового підкомітету з питань деколонізації, повідомила пресслужба парламенту.

    Підкомітет очолив депутат від об’єднання “Справедливість” (колишній член фракції “Голос”) Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади.

    Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на:

    • ліквідацію символіки комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів;
    • видалення символіки російської імперської політики в Україні;
    • прибирання з публічного простору назв населених пунктів, що не відповідають стандартам державної мови.

    Крім того, підкомітет буде займатися питаннями найменування та перейменування населених пунктів і районів.

    Рішення про створення підкомітету було прийняте після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

  • Висновки Головного науково-експертного управління ВРУ (ГНЕУ) щодо урядового законопроєкту про мобілізацію

    Висновки Головного науково-експертного управління ВРУ (ГНЕУ) щодо урядового законопроєкту про мобілізацію

    Новация про “заходи впливу” (обмеження правом водіння ТЗ, арешт рахунків і цінностей) – це “примус особи державою”. Юристи Ради пишуть, що з цією новацією неможливо погодитися, бо до цього виду відповідальності осіб, які ухиляються від мобілізації, хочуть притягувати поза рамками наявних у законодавстві механізмів. Ці “заходи впливу” не підпадають ні під цивільну, ні під адміністративну, ні під кримінальну відповідальність. Вжиття таких заходів навіть за рішенням суду викликає зауваження, оскільки в держави вже є механізми притягнення до відповідальності порушників закону.

    Вимога реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста – неповна. Незрозуміло, яка система надаватиме такі послуги.

    Недостаточно чітко сформульовано час явки до ТЦК. Незрозуміло, від якої дати відраховувати 60 днів для явки до ТЦК.

    Не сказано, яким чином місцеві органи влади мають забезпечувати прибуття призовників до ТЦК. ГНЕУ також зазначає, що відповідно до закону про захист персональних даних, Конституції та міжнародних норм, особа може не розкривати свої персональні дані на вимогу органів влади.

    Под питанням залишається те, яким чином перевірятиметься перебування жінок на військовому обліку, оскільки лише деякі з них мають військовий обов’язок.

    Законопроект двозначно трактує право ТЦК встановлювати обов’язок для громадянина, окрім як з’явитися або уточнити облікові дані.

    ГНЭУ критикує нову норму про те, що відтермінування отримають особи лише першого ступеня споріднення з особою, яка потребує догляду, оскільки на практиці на утриманні військовозобов’язаного можуть бути інші члени сім’ї, які не обов’язково родичі першого порядку. І в разі призову годувальника, особи, які потребують догляду, залишаться без допомоги.

    ГНЭУ критикує вилучення із закону норми про те, що військовозобов’язаний може здійснювати догляд за батьками дружини (чоловіка), дідуся, бабусі, неповнорідних братів і сестер.

    Відсутні критерії броні для силовиків, що “зумовить непрогнозованість змін і правових відносин у цій сфері”.

    Аспиранты-контрактники мають зберегти право на відтермінування, вважає ГНЕУ, бо закон передбачає рівні права на навчання і для бюджетників, і для контрактників.

    Відсутнє правове регулювання зв’язку з військовозобов’язаними, які перебувають за кордоном. Незрозуміло, який орган за кордоном прийматиме “вимоги” ТЦК.

    ГНЭУ критикує новацію про те, щоб поліція доставляла військовозобов’язаних до ТЦК, оскільки немає факту вчинення громадянином порушення, а без рішення суду про вину людини ніхто не може вважатися винним у порушенні.

  • Українців попереджають про “неприємну зміну” в новому законопроєкті про мобілізацію

    Українців попереджають про “неприємну зміну” в новому законопроєкті про мобілізацію

    За словами авторів відео на YouTube-каналі “Пані в законі” адвоката Христини Очкур і Марії Левченко,  законопроект №10449 передбачає “дуже неприємну зміну” для громадян України, які перебувають за кордоном.

    Повідомляється, що будь-які консульські послуги за кордоном, зокрема й заміна закордонного паспорта, для військовозобов’язаних будуть можливими тільки за пред’явленням військово-облікового документа.

    “При цьому в проєкті не вказано, коли саме ці чоловіки мали виїхати за кордон. Це може стосуватися не тільки тих, хто виїхав після початку військового конфлікту, а й раніше”, – пояснила Христина Очкур.

    Адвокат припустила, що новий проєкт закону про мобілізацію, судячи з усього, затвердять.

    “Поки що за нього ще не проголосували, але зрозуміло, що справа рухатиметься в цьому напрямі досить швидко”, – пояснила адвокатка.

    Зазначимо, що чинне законодавство дає українським громадянам, які виїхали за кордон більш ніж на 3 місяці, тиждень, щоб стати на військовий облік. Йдеться про призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Порушення такого положення закону тягне за собою штраф – від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів. Повторне порушення – від 50 до 100 мінімумів. Також законопроєкт про мобілізацію передбачає тюремний термін за незаконний перетин кордону. Зараз за таке правопорушення передбачена адміністративна відповідальність.

    Як бачимо, поки в Україні співробітники ТЦК без розбору “гребуть” чоловіків, вбачаючи в них лише ресурс для виконання плану, а правоохоронні та судові органи просто заплющують очі на беззаконня воєнкомів, співвітчизникам, які виїхали за кордон, розслаблятися безумовно не варто. Адже новий проєкт закону про мобілізацію виявився ще гіршим за попередній – він не тільки не втратив свого антинародного характеру, а й у разі ухвалення в рази ускладнить життя військовозобов’язаних українців.

  • Верховна Рада хоче пояснень від Міноборони щодо електронних повісток

    Верховна Рада хоче пояснень від Міноборони щодо електронних повісток

    Нардепів цікавить як буде реалізовано питання електронних повісток, повідомив заступник голови комітету ВР з національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, не всі військовозобов’язані громадяни мають доступ до цифрових ресурсів.

    Важливо також розглянути питання про можливість запровадження примусових заходів для громадян, які виїхали за кордон. Йдеться про можливе позбавлення права на консульські послуги.

    “По-перше, чи здатні наші консульські служби ефективно реалізувати ці заходи. По-друге, наскільки ефективними будуть такі дії: чи повернуться люди, чи будуть загублені назавжди”, – зазначив народний депутат.

    Зі свого боку зауважимо, що хоча в Міноборони й стверджують, що в оновленому проєкті закону враховано коментарі та зауваження спільно з Генеральним штабом, урядом і народними депутатами, на ділі новий документ ще гірший за його першу редакцію. За прикладом далеко ходити не потрібно – у першій редакції урядового законопроєкту про мобілізацію було закладено норму про електронні повістки, але депутати закликали її виключити. Ось тільки згідно з новим проєктом закону, повістки все ж надсилатимуть в електронний кабінет призовника. Причому, електронна повістка вважатиметься врученою, навіть якщо громадянин її не бачив, а реєстрація електронного кабінету призовника буде новим обов’язком громадян.

    До того ж мобілізаційний законопроєкт передбачає неприємне “нововведення” для громадян України, які перебувають за кордоном. Так, будь-які консульські послуги за кордоном, зокрема й заміна закордонного паспорта, для військовозобов’язаних будуть можливими тільки за пред’явленням військово-облікового документа.

  • Депутати Верховної Ради “на низькому старті”

    Депутати Верховної Ради “на низькому старті”

    У момент, коли Захід “відмовить” у фінансовій допомозі, Офіс Президента може втратити контроль над Верховною Радою. Це стане каталізатором фінансової, а слідом політичної кризи в країні.

    І зараз, коли західна фінансова допомога вже “підвисла”, ми спостерігаємо перші “дзвінки” такого сценарію. Так, за заявою голови фракції “Слуги народу” Арахамії, щонайменше 17 його однопартійців у Раді готові здати мандати. Арахамія зазначив, що для ухвалення рішення необхідні мінімально 226 голосів, а з 400 парламентаріями їх зібрати вже складно.

    Водночас нардеп Дубінський упевнений, що “слуг”, які хочуть скласти мандат, набагато більше – багато хто з них чекає дозволу на відрядження, щоб не повернутися з нього ніколи. Тому продовжують ходити в Раду, щоб отримати жаданий дозвіл на виїзд за лояльність. За словами депутата, таких особистостей у Раді близько 50.

    Тобто, всі “на низькому старті”, і коли у воюючій Україні все почне “сипатися”, вчорашні ультрапатріоти від влади першими покинуть країну. Ну а слідом відреагує і бізнес (підприємці й так не припиняють виводити капітал із країни), а там і банківська криза не за горами.

  • “Щось недочули в Міноборони”: у комітету Ради є питання до законопроєкту про мобілізацію

    “Щось недочули в Міноборони”: у комітету Ради є питання до законопроєкту про мобілізацію

    У профільного комітету Верховної Ради поки що залишаються певні питання щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Утім, із вищезгаданим документом уже можна працювати.

    Про це сказав народний депутат, заступник комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв в ефірі телемарафону.

    Які “питання” зараз є до нового законопроєкту.
    У новому законопроєкті про мобілізацію Кабмін лише частково взяв до уваги пропозиції профільного комітету Верховної Ради, тому його потрібно буде доопрацювати.

    Ми висловили свої пропозиції про те, що потрібно змінити в цьому законопроєкті. Щось почули, щось недочули, мабуть, у Міністерстві оборони. Але з цим уже можна працювати і доопрацьовувати до другого читання,
    – сказав Чернєв.

    Він також підкреслив, що за новим законопроектом не будуть мобілізовані інваліди третьої групи.

    Зокрема, за словами заступника голови комітету, не має бути розсилки повісток електронною поштою, але, згідно з проєктом закону, повістки можуть надсилати в електронний кабінет.

    Чиновник також прокоментував ідею про блокування доступу до банківських рахунків громадян.

    Залишаються питання, але є з чим працювати. Також залишається відкритим питання відповідальності для людей, які не прийшли за повісткою. Ми наполягали на тому, щоб це не порушувало права людини, – підкреслив він.

    Чернєв додав, що комітет запрошуватиме представників Міноборони, щоб вони пояснили свою позицію.

    Що відомо про новий варіант законопроєкту про мобілізацію: коротко

    ▪️30 січня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді оновлений проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку під реєстраційним номером 10449.

    ▪️В Міноборони зазначили, що в документі врахували коментарі та зауваження спільно з Генеральним штабом, урядом і народними депутатами.

    ▪️Он передбачає те, що на період воєнного стану визначено чіткий період служби, а люди з інвалідністю всіх груп звільнені від військової служби. Зокрема, військовослужбовці можуть відпочити, взявши відпустку не менше 15 календарних днів.

    ▪️Також строкова служба скасовується – замість неї буде базова військова підготовка. Одразу після мобілізації на фронт нікого не кинуть, протягом двох – трьох місяців буде обов’язкова військова підготовка. Грошове забезпечення – мінімум 20 тисяч гривень на місяць.

    ▪️Обновлять дані можна буде оформити онлайн, тобто без візиту до ТЦК. Переїжджати в інше місто без дозволу ТЦК не можна – треба буде стати на облік за новою адресою. Водночас держслужбовці не матимуть броні.

  • Як в Верховній Раді збирають голоси за закон про мобілізацію

    Як в Верховній Раді збирають голоси за закон про мобілізацію

    Наші джерела розповіли, що цифровою частиною законопроєкту про мобілізацію займався Федоров, який прописав механізми тотальної мобілізації на основі баз ДІІ. Водночас електронну повістку вважатимуть врученою, навіть якщо громадянин її не бачив, оскільки реєстрація електронного кабінету призовника буде новим обов’язком, який буде прописано в усіх сферах діяльності.

    Офіс Президента поручив збір голосів за законопроєкт про мобілізацію Давіду Арахамії. Група Столара і Бойка готові підтримати Банкову. Наразі законопроєкт готові підтримати 170-180 нардепів, з яких тільки 120 Слуг Народу.

    Всі почали писати, що голоси під новий законопроєкт про мобілізацію офісні збирають дуже важко.

    Депутатам будуть пропонувати спочатку хороші гроші за голос. Ціна доходить до мільйона доларів (у стільки оцінили совість, щоб депутати загнали в рабство свій народ).

    Щури з ОПЗЖ голосуватимуть за, інакше проти них почнуть качати кейс зрадників і все в них відіжмуть. Звичайно, своя сорочка ближче до тіла. Чхали вони на народ, який всі роки обдирали. Зараз усі торгуються за ніштяки.

    Джерело доповнює, що кредит від ЄС виділено якраз під кулуарні умови, що Зеленський зможе загнати всіх в армію воювати піхотою (техніки і боєприпасів не вистачатиме).

  • ТЦК знатиме майже все. Як Рада змінила військовий облік українців для мобілізації

    ТЦК знатиме майже все. Як Рада змінила військовий облік українців для мобілізації

    Верховна Рада ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний електронний облік військовозобов’язаних. Довго ці зміни наполегливо просували міністерство оборони і генеральний штаб Збройних сил. Не в останню чергу для вдосконалення мобілізації.

    У вівторок, 16 січня, закон, попри тривалі дискусії в сесійній залі, підтримали 249 депутатів.

    Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” ухвалили ще 7 років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.

    Через це, наприклад, неопоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК (територіальні центри комплектування, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів.

    Крім того, військовозобов’язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.

    Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року.

    “Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані”.

    Однак для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту №10062. Його в міністерстві назвали “критично важливим”.

    “Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу”, – йшлось у заяві відомства.

    Що передбачає законопроєкт?

    Слід зауважити, що в першому читанні проєкт закону №10062 ухвалили ще на початку листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.

    Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру “Оберіг”.

    Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та повертатись, а також інформацію про адміністративні правопорушення і кримінальне переслідування.

    Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю.

    Крім того, в “Оберегу” буде інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.

    Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.

    Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім’ї.

    Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців.

    Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.

    Закон пропонує перевести це в електронний формат.

    Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

    Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду).

    Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

    Забагато даних?

    Головне юридичне управління парламенту, аналізуючи законопроєкт, заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.

    Мова йде про те, що ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише “в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.

    “Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються”, – зазначається у висновку юруправління.

    Будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.

    Крім того, забороняється опрацювання персональних даних стосовно стану здоров’я, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій;

    Ці ж самі зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них.

    Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься “протягом невизначених законом строків”, і не буде “передбачуваною та прогнозованою” для володільців персональних даних”.

    Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.

    “До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду)”, – заявила представниця “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко.

    Сервери за кордоном

    Ще одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних “хмарних технологій” для зберігання і обробки даних з реєстрів міноборони.

    Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.

    Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання “хмарних технологій” країн НАТО:

    “Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та генерального штабу Збройних сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки”.

    Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції “Голос” Роман Костенко каже, що це недопустимо.

    “Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни!”, – наголосив він.

    “Це приклад “простих рішень”, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо”.

    Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.

    “Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури)”, – кажуть в Міноборони.

    Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

    Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із “закордонними серверами”.

    “Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення”, – заявив він.