Golovnitemu.com

Позначка: Європейський Союз

  • «Під знаменом Бандери Україна не вступить до ЄС»: у Польщі знову зробили жорстку заяву

    «Під знаменом Бандери Україна не вступить до ЄС»: у Польщі знову зробили жорстку заяву

    Віцепрем’єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш знову заявив, що історична політика України може стати серйозною перешкодою на шляху її вступу до Європейського Союзу. Польський політик наголосив, що, на його думку, країна-кандидат не може будувати свою національну пам’ять навколо постатей чи організацій, які викликають негативну реакцію в інших державах ЄС. Його слова прозвучали в інтерв’ю польському порталу Wirtualna Polska та вже викликали широкий резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    Косіняк-Камиш заявив, що Україна не зможе стати членом Європейського Союзу, якщо продовжить, як він вважає, героїзацію Степана Бандери та діячів українського визвольного руху. Для аргументації своєї позиції він навів приклади інших європейських країн, зазначивши, що сучасна Німеччина не прославляє діячів Другої світової війни, Франція не встановлює пам’ятників маршалу Філіпу Петену, а Хорватія не будує державну політику пам’яті навколо усташів. За словами польського міністра, європейська спільнота не може будуватися на історичних символах, які спричиняють біль іншим народам.

    Окремо глава польського Міноборони окреслив три умови, які, на його думку, необхідні для нормалізації польсько-українського історичного діалогу. По-перше, українська сторона має визнати Волинські події 1943–1944 років геноцидом польського населення. По-друге, має бути забезпечене належне вшанування пам’яті загиблих. Третім етапом він назвав взаємне прощення, яке, на його переконання, можливе лише після встановлення історичної правди.

    Косіняк-Камиш також висловив думку, що переговори про вступ України до Європейського Союзу будуть тривалими та займуть багато років. Він нагадав, що процес розширення ЄС передбачає виконання численних критеріїв, серед яких не лише питання верховенства права, боротьби з корупцією чи адаптації законодавства, а й добросусідські відносини між державами-членами та кандидатами. Міністр також звернув увагу на необхідність виконання вимог у сфері сільського господарства та антикорупційної політики.

    Польський політик критично оцінив і заяви колишнього президента Польщі Анджея Дуди, який раніше говорив про якнайшвидший вступ України до ЄС. На думку Косіняка-Камиша, сьогодні цей процес виглядає значно складнішим, а його успіх залежить насамперед від готовності України виконувати всі умови, які ставить Європейський Союз. Він також заявив, що остаточне рішення щодо підтримки розширення ЄС Польща ухвалюватиме самостійно.

    Водночас тема історичної пам’яті вже кілька місяців залишається одним із найбільш чутливих питань у польсько-українських відносинах. Наприкінці червня цього року Косіняк-Камиш уже робив схожі заяви після дискусії навколо присвоєння українському військовому підрозділу почесної назви, пов’язаної з Українською повстанською армією. Тоді польська сторона також наголошувала, що героїзація діячів ОУН і УПА негативно впливає на взаємну довіру між країнами.

    Водночас навколо вислову «Україна не вступить до ЄС під знаменом Бандери» вже виникала дискусія. Незалежні фактчекери звертали увагу, що під час одного з попередніх інтерв’ю цю фразу спочатку вимовив ведучий як запитання, після чого вона була широко поширена медіа як пряма цитата самого міністра. При цьому Косіняк-Камиш дійсно неодноразово висловлював думку, що історична політика України може стати серйозною перепоною на шляху її європейської інтеграції, хоча формулювання його заяв у різних інтерв’ю відрізнялися.

    Питання історичної пам’яті, зокрема оцінки діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, залишається однією з головних суперечностей між Києвом і Варшавою. Польща офіційно наполягає на продовженні ексгумацій польських жертв Волинської трагедії, розвитку спільних історичних досліджень та досягненні взаєморозуміння щодо оцінки подій Другої світової війни. Українська влада, зі свого боку, неодноразово заявляла про готовність до діалогу та співпраці в питаннях історичної пам’яті, наголошуючи на важливості збереження стратегічного партнерства між двома країнами в умовах повномасштабної війни.

    Попри гострі дискусії навколо історичних тем, Польща залишається одним із ключових союзників України у військовій, гуманітарній та політичній сферах. Варшава продовжує підтримувати український опір російській агресії, однак дедалі частіше наголошує, що історичні питання мають бути вирішені до завершення переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.

  • Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Адміністрація президента США Дональда Трампа завершує підготовку нового масштабного пакета імпортних мит, який може торкнутися близько 60 країн і територій. За даними Financial Times, рішення можуть оголосити вже цього тижня, оскільки чинний базовий тариф у 10% припиняє дію найближчими днями.

    За інформацією видання, Білий дім розглядає запровадження нових ставок на рівні від 10% до 12,5%. Остаточний розмір тарифів залежатиме від конкретної країни, а також від результатів поточних торговельних переговорів із Вашингтоном.

    Новий пакет стане черговим етапом торговельної політики Дональда Трампа після того, як Верховний суд США на початку року обмежив можливість використовувати надзвичайні повноваження для запровадження широких мит. У відповідь адміністрація почала шукати інші юридичні механізми, які дозволять зберегти або навіть розширити тарифний тиск на торговельних партнерів.

    Одним із таких механізмів є розслідування за розділом 301 Закону США про торгівлю 1974 року. Саме його адміністрація використовує як потенційну правову основу для введення нових обмежень. Офіційно йдеться про перевірки щодо використання примусової праці у виробничих ланцюгах, а також про розслідування стосовно надлишкових виробничих потужностей і недобросовісних торговельних практик окремих держав.

    Серед країн та економічних об’єднань, яких можуть торкнутися нові тарифи, Financial Times називає Європейський Союз, Китай, Індію, Японію, Південну Корею, Тайвань, В’єтнам, Мексику, Бангладеш, Сінгапур, Швейцарію, Норвегію, Індонезію, Малайзію, Камбоджу та Таїланд. Загалом потенційний перелік охоплює приблизно 60 торговельних партнерів США.

    Водночас усередині адміністрації Трампа немає повної єдності щодо нового етапу тарифної політики. За даними Financial Times, частина радників закликає президента не поспішати із запровадженням додаткових мит. Вони попереджають, що різке посилення торговельних бар’єрів може негативно вплинути на економіку США, ускладнити відносини з ключовими союзниками та створити політичні ризики напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Після завершення кількох урядових перевірок, пов’язаних із постачанням критично важливої сировини, авіаційних комплектуючих та інших стратегічних товарів, окремі чиновники рекомендували Білому дому активніше використовувати переговори з партнерами, а не нові торговельні обмеження. Проте остаточне рішення, за інформацією джерел FT, ще не ухвалене.

    Попри це, адміністрація продовжує одночасно проводити кілька інших торговельних розслідувань. Якщо вони завершаться висновками про порушення американського законодавства або шкоду для економіки США, Білий дім зможе отримати юридичні підстави для ще вищих тарифів у майбутньому.

    Нова ініціатива з’явилася на тлі вже розпочатого посилення американської торговельної політики. Напередодні Дональд Трамп оголосив про введення 50-відсоткових мит на широкий перелік канадських товарів, звинувативши Канаду у дискримінації американської продукції, зокрема автомобілів, алкогольних напоїв і молочної продукції. Нові тарифи мають набути чинності через 30 днів.

    Раніше адміністрація також запровадила 25-відсоткові мита на окремі товари з Бразилії. Ці рішення демонструють, що Білий дім і надалі розглядає тарифи як один із головних інструментів економічної та зовнішньоторговельної політики.

    Економісти зазначають, що нова хвиля мит може мати наслідки не лише для експортерів, а й для самих Сполучених Штатів. Імпортні тарифи зазвичай підвищують собівартість товарів, що може позначитися на цінах для американських споживачів і виробників, які використовують імпортні комплектуючі. Саме через ці ризики частина радників президента виступає за більш обережний підхід до нових обмежень.

    Якщо рішення буде ухвалене, воно стане одним із наймасштабніших переглядів американської тарифної політики за останній час. Остаточний перелік країн, конкретні ставки та дата набуття чинності новими митами наразі офіційно не оприлюднені. Білий дім також поки не повідомляв, чи можливі винятки для окремих держав, які ведуть переговори зі США щодо нових торговельних угод.

    Адміністрація Дональда Трампа продовжує курс на посилення торговельного захисту американського ринку. Водночас остаточне рішення щодо нового пакета мит ще перебуває на стадії внутрішніх консультацій, а його масштаб і вплив на світову торгівлю залежатимуть від подальших переговорів із десятками країн, які можуть потрапити під нові американські тарифи.

  • Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочинає масштабне реформування системи американської зовнішньої допомоги, переорієнтовуючи її на підтримку проєктів, що відповідають політичній ідеології Make America Great Again (MAGA). У Вашингтоні вже підготували перші грантові програми, спрямовані на просування нових зовнішньополітичних пріоритетів США в Європі та інших регіонах світу. Про це повідомляють Reuters та Financial Times.

    За інформацією видань, Державний департамент США вже направив до Конгресу офіційне повідомлення про нові витрати. Одним із перших кроків стане виділення 2 мільйонів доларів на фінансування ініціатив, які, за задумом адміністрації, мають протидіяти цензурі в Європі. Насамперед йдеться про підтримку організацій та проєктів, що критикують європейські Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) та Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), які регулюють діяльність великих цифрових платформ і технологічних компаній.

    У Білому домі вважають, що ці законодавчі акти Європейського Союзу можуть обмежувати свободу слова та створювати надмірний контроль над інформаційним простором. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував політику Брюсселя у сфері цифрового регулювання, називаючи її загрозою для вільного висловлення думок. Саме тому американські кошти планують спрямувати на підтримку тих організацій, експертних центрів і громадських ініціатив, які виступають проти чинної регуляторної політики ЄС.

    Новий курс також свідчить про кардинальну зміну підходу до використання американської міжнародної допомоги. На початку свого президентського терміну Дональд Трамп різко критикував Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), називаючи його частиною застарілої бюрократичної системи та виступаючи за суттєве скорочення його впливу. Однак нині адміністрація фактично вирішила використати механізми зовнішньої допомоги для реалізації власної політичної стратегії.

    Як зазначають Reuters і Financial Times, якщо раніше основний акцент американських грантових програм робився на гуманітарній підтримці, розвитку демократії, боротьбі з бідністю чи реформуванні державних інституцій, то тепер фінансування дедалі більше спрямовуватиметься на проєкти, які відповідають політичним та ідеологічним пріоритетам адміністрації Трампа. Такий підхід може означати наймасштабніше переформатування американської системи міжнародної допомоги за останні десятиліття.

    Основою нової політики стала ідеологія Make America Great Again, яка передбачає пріоритет національних інтересів США над міжнародними домовленостями, критичне ставлення до глобальних інституцій, підтримку максимально широкого трактування свободи слова, економічний протекціонізм та захист традиційних цінностей. Саме ці напрями, за даними журналістів, визначатимуть, які міжнародні проєкти отримуватимуть фінансування від американського уряду.

    Ініціатива вже викликала занепокоєння серед європейських політиків. У країнах ЄС побоюються, що фінансування організацій, які виступають проти політики Брюсселя, може стати інструментом політичного впливу США на внутрішні процеси в Європейському Союзі. Окремі європейські посадовці вважають, що така стратегія здатна посилити політичну поляризацію та створити додаткове напруження у відносинах між союзниками по НАТО.

    Водночас американська адміністрація наголошує, що має право підтримувати за кордоном тих партнерів, які поділяють бачення Вашингтона щодо свободи слова, розвитку ринкової економіки та обмеження державного втручання в інформаційний простір. За інформацією джерел, нинішня грантова програма стане лише першим етапом масштабнішої стратегії, а до кінця року обсяги фінансування подібних ініціатив можуть суттєво зрости.

    Останні рішення вписуються у загальний курс адміністрації Дональда Трампа, яка останніми місяцями активно переглядає підходи як до зовнішньої, так і до економічної політики. Напередодні президент США оголосив про намір запровадити додаткові мита щодо Канади, пояснивши це, зокрема, наслідками масштабних лісових пожеж, дим від яких регулярно поширюється на американську територію. Крім того, Трамп заявив про плани запровадити платний надшвидкий доступ до своїх публікацій у соціальній мережі Truth Social для трейдерів, які використовують його заяви як важливий фактор під час ухвалення фінансових рішень. Нові ініціативи демонструють прагнення адміністрації поєднати зовнішню політику, економічні інструменти та інформаційний вплив у межах реалізації стратегії MAGA.

  • ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    Посли країн Європейського Союзу 15 липня не змогли досягти згоди щодо запровадження нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Остаточне рішення під час засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) ухвалене не було, а переговори між державами-членами продовжаться вже наступного тижня. Про це повідомив редактор “Радіо Вільна Європа” з питань Європи Рікард Йозвяк.

    За його словами, країни ЄС поки що не змогли узгодити всі деталі нового санкційного пакета, який передбачає подальше посилення економічного тиску на Російську Федерацію. Водночас держави-члени домовилися тимчасово залишити чинною граничну ціну на російську нафту на рівні 44 доларів за барель щонайменше до 23 липня.

    Як зазначив Йозвяк, таке рішення дає Європейській комісії та урядам країн-членів додатковий час для аналізу економічних і технічних наслідків запропонованих обмежень, а також для пошуку компромісу щодо окремих положень нового пакета санкцій.

    Питання обмеження ціни на російську нафту залишається одним із ключових елементів санкційної політики Заходу. Саме 15 липня спливав термін дії чинного механізму цінової стелі, тому ЄС був змушений ухвалити проміжне рішення, щоб не допустити правового вакууму до завершення переговорів.

    Паралельно із санкційною дискусією країни Європейського Союзу погодили ще одне важливе рішення, яке стосується українських громадян. Посли держав-членів підтримали продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Це означає, що мільйони українців і надалі матимуть право легально проживати, працювати, навчатися та користуватися соціальними гарантіями в країнах ЄС відповідно до чинного законодавства.

    Запропонований Європейською комісією 21-й пакет санкцій передбачає подальше посилення обмежень проти російського енергетичного та фінансового секторів, нові заборони на в’їзд до Європейського Союзу для окремих представників російських військових структур, а також продовження політики обмеження доходів Кремля від експорту нафти.

    Європейська комісія представила цей пакет державам-членам ще 9 червня, однак переговорний процес виявився складним через необхідність отримати одностайну підтримку всіх країн ЄС. Окремі держави висувають власні умови та пропозиції щодо окремих пунктів документа, що ускладнює швидке ухвалення остаточного рішення.

    Попри відсутність консенсусу, у Брюсселі наголошують, що робота над новими санкціями триває, а переговори мають завершитися найближчим часом після узгодження всіх спірних питань.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під час обговорення санкційної політики Європейського Союзу російський патріарх Кирило знову не був включений до санкційного списку. За даними ЗМІ, на таке рішення вплинула позиція Болгарії, яка виступила проти запровадження відповідних обмежень.

    Новий санкційний пакет розглядається ЄС як один із ключових інструментів подальшого економічного тиску на Росію на тлі її повномасштабної війни проти України, однак остаточне рішення залежатиме від досягнення компромісу між усіма державами-членами Європейського Союзу.

  • ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запроваджуються додаткові умови, пов’язані з підтвердженням виконання військових обов’язків перед Україною. Про це йдеться у заяві Євроради.

    У Європейському Союзі наголосили, що рішення про продовження тимчасового захисту демонструє незмінну підтримку українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну Росії проти України. Водночас новий підхід має враховувати не лише гуманітарні потреби людей, а й оборонні інтереси України.

    Згідно з ухваленим рішенням, нові правила стосуватимуться лише тих громадян України, які вперше звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Українці, які вже офіційно користуються цим статусом, зможуть і надалі залишатися під його дією без застосування нових вимог.

    Європейські країни погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які документально підтвердять виконання своїх військових обов’язків або законні підстави для звільнення від них.

    Для проходження перевірки нові заявники повинні будуть надати один із передбачених документів. Зокрема, підтвердженням може слугувати паспорт із відміткою українських прикордонних органів про законний виїзд з території України або офіційний паперовий чи електронний документ, який підтверджує виконання військового обов’язку чи законне звільнення від нього.

    Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, Європейський Союз залишається відданим підтримці українського народу. За його словами, водночас країни ЄС прагнуть забезпечити, щоб Україна зберігала спроможність захищати себе від російської агресії, тому оновлений механізм тимчасового захисту враховує й оборонні потреби держави.

    Механізм тимчасового захисту був уперше активований Європейським Союзом у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він дозволив мільйонам українців швидко отримати законне право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку без необхідності проходити стандартну процедуру розгляду заяв про надання притулку.

    За даними Європейського Союзу, за час дії цієї програми статусом тимчасового захисту скористалися близько 4,38 мільйона громадян України, які знайшли прихисток у різних країнах ЄС.

    Паралельно українська влада продовжує працювати над створенням умов для добровільного повернення громадян додому після завершення або стабілізації безпекової ситуації. Зокрема, для українців, які перебувають за кордоном, запрацювала платформа «Додому», де можна отримати інформацію про працевлаштування, житло, освіту для дітей та інші питання, пов’язані з поверненням в Україну.

    Питання перебування за кордоном українських чоловіків призовного віку також неодноразово порушували окремі європейські політики. Зокрема, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявляв, що українці, які підлягають військовій службі, мають брати участь у захисті своєї держави.

  • ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    Європейський Союз із 1 липня запровадив нові захисні заходи щодо імпорту сталі, які можуть суттєво вдарити по українській металургії. За оцінками експертів, через нову систему квот українські виробники ризикують втратити від 1,3 до 1,6 млн тонн експорту сталі щороку. Причиною стало те, що Єврокомісія розрахувала квоти на основі показників 2022–2023 років, коли українська металургія працювала в умовах найглибшої кризи через повномасштабну війну.

    Про це повідомляє Politico.

    Нові захисні заходи набули чинності 1 липня після того, як Європейська комісія застосувала спеціальну термінову процедуру. Вона дозволила спочатку оприлюднити рішення, а вже після цього винести його на затвердження держав-членів ЄС. Очікується, що голосування щодо остаточного розподілу квот відбудеться найближчими тижнями.

    Як зазначає видання, українські виробники стали одними з найбільш постраждалих від нових правил. Під час розрахунку квот було використано дані за 2022 та 2023 роки — період, коли українська металургія переживала безпрецедентні труднощі. Через активні бойові дії, окупацію частини промислових регіонів, руйнування підприємств, блокування морських портів та логістичні проблеми експорт української сталі тоді різко скоротився.

    Водночас уже у 2024 році галузі вдалося частково відновити виробництво та поставки на зовнішні ринки. Саме тому нинішні квоти, побудовані на кризових показниках, значно менші за реальні можливості українських підприємств експортувати продукцію до країн Європейського Союзу.

    Окрім індивідуальних національних квот, ЄС створив так званий залишковий пул, за який можуть конкурувати всі країни-постачальники. Однак українські виробники змушені будуть змагатися за ці обсяги з великими експортерами з інших держав, що значно ускладнює можливість отримати достатні квоти для стабільного експорту.

    У компанії “Метінвест” зазначили, що нові рішення Євросоюзу створюють додатковий тиск на українську промисловість, яка й без того працює в надзвичайно складних умовах повномасштабної війни. Галузь продовжує відновлювати виробництво після масштабних втрат, забезпечує валютні надходження до державного бюджету, створює робочі місця та залишається одним із ключових секторів української економіки.

    За оцінкою аналітичного центру GMK Center, яку наводить Politico, саме Україна отримала одне з найбільших скорочень тарифних квот серед усіх країн-експортерів сталі до ЄС. У разі збереження чинних обмежень потенційні втрати українського експорту можуть становити від 1,3 до 1,6 млн тонн металопродукції на рік. Це означатиме скорочення валютної виручки, зменшення виробництва та додатковий тиск на підприємства, які вже працюють у складних воєнних умовах.

    Представники металургійної галузі закликають український уряд зробити перегляд нової системи квот одним із пріоритетних питань у переговорах із Європейською комісією. На їхню думку, під час визначення обсягів експорту необхідно враховувати реальні можливості української промисловості після часткового відновлення виробництва, а також особливий статус України як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу.

    У галузі наголошують, що чинні квоти не відображають сучасної економічної ситуації та фактично закріплюють показники найважчого періоду війни. Українська сторона розраховує, що під час подальших консультацій із Брюсселем вдасться досягти перегляду механізму розподілу квот та пом’якшити торговельні обмеження, які можуть негативно позначитися на одному з ключових експортних секторів української економіки.

    Додатковим викликом для металургійної галузі залишається й майбутнє повноцінне запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який також може суттєво вплинути на конкурентоспроможність української металопродукції на європейському ринку. Представники галузі неодноразово заявляли, що одночасне застосування нових квот та вуглецевих обмежень може значно посилити фінансовий тиск на підприємства, які залишаються одними з найбільших експортерів країни.

  • ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    Рада Європейського Союзу запровадила новий пакет санкцій проти 15 фізичних осіб та однієї установи, яких вважають причетними до катувань, жорстокого поводження та порушення прав українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Нові обмеження стали черговим кроком ЄС у відповідь на численні задокументовані випадки порушення міжнародного гуманітарного права під час російської агресії проти України.

    Про це повідомила Рада ЄС.

    До санкційного списку увійшов перший заступник начальника виправної колонії в окупованій Оленівці Донецької області Дмитро Нєєлов. За даними Євросоюзу, він безпосередньо причетний до катувань, побиття, принижень і жорстокого поводження з українськими військовополоненими та цивільними особами. Крім того, саме його ЄС вважає відповідальним за дії після масової загибелі українських полонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії загинули десятки українських захисників. Згідно з рішенням Ради ЄС, Нєєлов свідомо затримав евакуацію поранених, що призвело до ще більшої кількості жертв.

    Окрім нього, під санкції потрапили ще кілька керівників та співробітників колонії в Оленівці, яких підозрюють у систематичному принизливому поводженні, фізичному насильстві та жорстокому ставленні до українських полонених.

    Європейський Союз також запровадив обмеження проти начальника охорони виправної колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області Росії Олексія Хавецького. За даними ЄС, саме під його керівництвом у колонії діяла система регулярних знущань над українськими військовополоненими. Колишні бранці повідомляли про застосування електричного струму, систематичні побиття, навмисне голодування, сексуальне насильство, психологічний тиск та інші форми нелюдського поводження. У документі зазначається, що частина таких дій здійснювалася персоналом колонії навмисно з метою приниження людської гідності полонених.

    Під санкції також потрапив співробітник Федеральної служби безпеки Росії Ян Заневський. За інформацією Ради ЄС, він причетний до незаконних затримань цивільного населення на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей. Його звинувачують у застосуванні фізичного насильства, удушення, жорстоких побиттів та сексуального насильства під час допитів українських цивільних.

    Окремо Євросоюз включив до санкційного списку слідчий ізолятор №2 у російському Таганрозі. За даними ЄС, саме цей заклад став одним із місць систематичного утримання українських військовополонених і цивільних, серед яких були журналісти та жінки. У рішенні наголошується, що застосування катувань у СІЗО мало системний характер і в окремих випадках призводило до смерті ув’язнених.

    Саме в цьому ізоляторі, як зазначає Європейський Союз, після майже року незаконного ув’язнення померла українська журналістка Вікторія Рощина. За наявною інформацією, на її тілі були виявлені численні сліди катувань, що викликало широкий міжнародний резонанс і стало одним із символів жорстокого поводження Росії з незаконно утримуваними українцями.

    Крім цього, за окремим санкційним режимом Рада ЄС внесла до списку ще сімох осіб, які пов’язані з діяльністю виправної колонії №10 у селі Ударний. Під обмеження потрапили начальник установи Олександр Гнутов, п’ятеро його заступників, а також керівниця медичної частини Галина Мокшанова.

    За інформацією Європейського Союзу, саме у цій колонії утримували сотні українських військовополонених і цивільних осіб, вивезених із тимчасово окупованих територій України. Колишні в’язні розповідали про систематичне застосування електроструму, жорстокі побиття, тривале утримання у так званих стресових позах, які призводили до тяжких фізичних ушкоджень, сексуальне насильство, імітацію розстрілів, психологічний тиск та повну відмову у наданні медичної допомоги. За свідченнями постраждалих, цивільних осіб утримували в однакових умовах із військовополоненими без будь-яких судових рішень чи офіційного правового статусу.

    Усі фізичні особи та установа, включені до санкційних списків, підпадають під повне заморожування активів на території Європейського Союзу. Громадянам і компаніям країн ЄС заборонено надавати їм будь-які фінансові ресурси чи економічну підтримку. Крім цього, щодо всіх фігурантів запроваджено заборону на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу та транзит через їхню територію.

    У Раді ЄС наголосили, що рішуче засуджують катування, жорстоке поводження та позасудові страти українських військовополонених і цивільних. Брюссель закликав Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до всіх місць утримання українців. Також Європейський Союз підкреслив необхідність притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинах.

    Нові санкції стали частиною ширшого пакета обмежувальних заходів проти Росії. Крім осіб, причетних до катувань українців, під санкції також потрапили низка російських технологічних компаній, серед яких соціальна мережа VK та месенджер Max. Водночас глава Російської православної церкви патріарх Кирило, який уже кілька років уникає європейських санкцій через позицію окремих держав-членів, цього разу також не був включений до нового санкційного списку. За інформацією ЗМІ, цьому сприяла позиція Болгарії.

  • Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кабінет Міністрів України звільнив Сергія Боєва з посади заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції. Відповідне рішення уряд ухвалив у понеділок, 13 липня, на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та підготовки до чергового перезавантаження Кабміну. Згідно з урядовим розпорядженням №683-р, Боєв залишив посаду за власним бажанням. Інших причин звільнення в офіційному документі не зазначено. Також поки що невідомо, хто замінить його та надалі відповідатиме за європейський напрям у Міністерстві оборони.

    Звільнення Сергія Боєва привернуло увагу через роль, яку він відігравав у переговорах із західними партнерами. Посадовець відповідав за інтеграцію українського оборонного сектору до європейської системи, залучення міжнародного фінансування, розвиток спільних виробництв і координацію частини програм військової допомоги. Рішення було ухвалене в особливо насичений для української оборонної дипломатії день. Саме 13 липня українська делегація в Парижі обговорювала з партнерами створення антибалістичної коаліції, постачання винищувачів Rafale, ракет і систем протиповітряної оборони, а також ліцензування виробництва західного озброєння в Україні.

    Формулювання «за власним бажанням», використане в урядовому розпорядженні, означає, що звільнення офіційно не пов’язують із дисциплінарними порушеннями, службовими розслідуваннями або незадовільними результатами роботи. Сам Сергій Боєв станом на вечір 13 липня публічно не пояснив причин свого рішення та не повідомив про подальші професійні плани. Міністерство оборони також не оголосило, кому тимчасово передадуть його повноваження.

    Боєв приєднався до команди Міністерства оборони восени 2024 року. Кабінет Міністрів призначив його заступником міністра з питань європейської інтеграції за поданням тодішнього очільника відомства Рустема Умєрова. До цього посадовець працював у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості та був залучений до розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    29 квітня 2025 року Сергія Боєва призначили першим заступником міністра оборони. На цій посаді він мав координувати роботу інших заступників, забезпечувати єдиний курс від нагальних потреб фронту до довгострокової трансформації українського війська, а також відповідати за міжнародні партнерства й залучення інвестицій в оборонну промисловість. Після подальших кадрових змін у керівництві Міноборони Боєв знову обійняв посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції, зберігши напрям міжнародної взаємодії, залучення партнерів і оборонної співпраці з Європейським Союзом.

    Упродовж роботи в Міністерстві оборони Боєв був одним із посадовців, які регулярно представляли Україну на переговорах із представниками ЄС, НАТО, держав Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» та міжнародними оборонними компаніями. Одним із ключових напрямів його роботи було залучення фінансування для української оборонної промисловості. Він закликав партнерів не обмежуватися передаванням готової зброї, а вкладати кошти у виробництво техніки, боєприпасів, ракет і безпілотників безпосередньо в Україні.

    Під час засідань Контактної групи Боєв неодноразово наголошував, що найгострішими потребами української армії залишаються боєприпаси, системи протиповітряної оборони, важка та інженерна техніка. Він також просував створення спільних підприємств між українськими та західними виробниками, які мали б забезпечити довгострокове й стабільне постачання необхідного озброєння.

    Сергій Боєв брав участь у переговорах із Європейською службою зовнішньої діяльності щодо програм підтримки України. Серед пріоритетів називалися ракети-перехоплювачі, системи протиповітряної та протиракетної оборони, реактивні системи залпового вогню, озброєння для бойової авіації та боєприпаси різних калібрів. Він також проводив консультації з представниками Франції щодо довгострокових оборонних проєктів, промислової співпраці та фінансування українського ОПК. Ці переговори стосувалися не лише термінових постачань для фронту, а й запуску виробництв, здатних працювати протягом багатьох років.

    Одним із найпомітніших проєктів за участю Боєва стало започаткування співпраці між Міністерством оборони України та Європейською комісією у сфері оборонних інновацій. У квітні 2026 року Україна та ЄС оголосили про програму обсягом понад 160 мільйонів євро для розвитку інноваційних технологій подвійного призначення. Вона передбачала підтримку рішень, які вже продемонстрували ефективність у бойових умовах, зокрема безпілотних систем, програмного забезпечення, засобів зв’язку та інших технологій.

    Боєв тоді заявляв, що метою програми є створення системної співпраці з Європейською комісією та залучення інвестицій у технології, які визначають перевагу в сучасній війні. Іншим важливим напрямом було фінансування українського виробництва дронів. За словами посадовця, виготовлення безпілотників в Україні могло бути приблизно втричі дешевшим, ніж у державах Європейського Союзу. Він закликав партнерів спрямовувати більше коштів на українські підприємства, щоб швидше масштабувати виробничі потужності та забезпечувати потреби фронту.

    Сергій Боєв народився в Алчевську Луганської області. Він здобув ступінь бакалавра з міжнародної економіки в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, а згодом отримав ступінь MBA у Вортонській бізнес-школі Університету Пенсильванії у Сполучених Штатах Америки. Професійну кар’єру він розпочинав у міжнародному фінансовому секторі. Боєв працював у JPMorgan Chase і Credit Suisse у Великій Британії, а після повернення до України — у Boston Consulting Group. Згодом він обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та НАК «Нафтогаз України», де займався стратегією, розвитком і корпоративними трансформаціями.

    У 2023 році Боєв став радником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, а пізніше — заступником міністра з питань європейської інтеграції. На цій посаді він був залучений до переговорів із міжнародними компаніями щодо створення виробництв озброєння в Україні. Після переходу до Міністерства оборони його досвід у фінансах, консалтингу та управлінні державними компаніями використовували для залучення іноземного капіталу в оборонний сектор.

    Відставка Боєва відбулася на тлі ширшої кадрової динаміки в українському уряді. Президент Володимир Зеленський напередодні анонсував значні зміни в Кабінеті Міністрів, пояснивши їх необхідністю оновити політичну та управлінську стратегію держави. Паралельно повідомлялося, що прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради заяву про відставку. Голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що депутати мають розглянути це питання найближчим часом.

    Відставка глави уряду відповідно до Конституції України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів, однак уряд продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи нового складу. У таких умовах звільнення окремих заступників міністрів може бути частиною підготовки до ширшого переформатування центральних органів влади. Водночас офіційного підтвердження того, що рішення щодо Сергія Боєва безпосередньо пов’язане із запланованим оновленням Кабміну, немає.

    Посада заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції має особливе значення під час повномасштабної війни. Від цієї посадової особи значною мірою залежить координація переговорів із Євросоюзом, розвиток спільного виробництва, залучення фінансування та інтеграція України до європейської оборонної архітектури. Україна поступово переходить від моделі разових пакетів допомоги до довгострокових угод, які передбачають ліцензійне виробництво ракет, створення спільних підприємств, постачання бойових літаків, розвиток протиракетної оборони та участь українських компаній у європейських програмах.

    Людина, яка замінить Сергія Боєва, повинна буде швидко долучитися до переговорів і забезпечити безперервність уже запущених ініціатив. Особливо це важливо на тлі домовленостей із Францією щодо винищувачів Rafale, ракет SCALP, перехоплювачів Aster-30 і керованих авіабомб AASM, створення антибалістичної коаліції та збільшення фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Станом на вечір 13 липня Кабінет Міністрів і Міністерство оборони не назвали нового відповідального за європейську інтеграцію. Також залишається невідомим, чи буде посада заповнена окремим кадровим рішенням, чи її функції тимчасово розподілять між іншими членами керівництва оборонного відомства.

  • Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Український аграрний сектор за підсумками 2026 року може принести країні від 23 до 24 мільярдів доларів експортної виручки. Попри регулярні російські удари по морських портах, елеваторах, складах і транспортній інфраструктурі, загальні обсяги постачання сільськогосподарської продукції за кордон поки що не скорочуються.

    Такий прогноз озвучив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. За його словами, нинішні темпи експорту та світові ціни дозволяють очікувати, що валютні надходження аграрного сектору перевищать показник 2025 року приблизно на 2–6%. Торік Україна експортувала аграрної продукції на 22,6 мільярда доларів.

    «Поки темпи і ціни говорять про те, що експортна виручка може бути в діапазоні 23–24 мільярди доларів», — зазначив Висоцький.

    У Мінекономіки прогнозують до $24 млрд експортної виручки агросектору // заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький

    Прогноз не є остаточним результатом року. На валютні надходження ще можуть вплинути врожайність, ціни на зерно та олійні культури, безпекова ситуація в Чорному морі, робота портів і торговельні обмеження з боку окремих партнерів. Водночас уже на початку року аграрний експорт продемонстрував зростання саме у грошовому вимірі.

    У січні–лютому 2026 року Україна відправила за кордон 9,95 мільйона тонн агропродукції на чотири мільярди доларів. Фізичний обсяг постачань майже не змінився порівняно з аналогічним періодом 2025 року, проте валютна виручка збільшилася на 9,3%. Це свідчить про сприятливішу цінову кон’юнктуру для частини української продукції.

    Російські атаки змінили графік експорту

    Росія продовжує систематично атакувати українську портову та логістичну інфраструктуру. Під ударами опиняються порти Великої Одеси та Дунаю, перевантажувальні комплекси, зернові термінали, склади, залізничні вузли й судна.

    За словами Висоцького, руйнування поки не спричинили безпосереднього зменшення загальних обсягів аграрного експорту. Водночас вони помітно вплинули на ритмічність відвантажень.

    Раніше українські експортери могли формувати виражені сезонні піки та за короткий період відправляти великі партії продукції. Через ризик повторних ударів, пошкодження об’єктів і необхідність постійного ремонту постачання стали рівномірнішими. Максимальний місячний обсяг скоротився, однак продукція, яку не вдалося вивезти одразу, поступово експортується протягом наступних місяців.

    Така модель дозволяє зберігати загальний результат, але створює додаткові витрати. Бізнесу доводиться вкладати кошти у відновлення терміналів, посилення захисту, резервне електроживлення, зміну маршрутів та очікування суден.

    За окремими оцінками, руйнування портової інфраструктури можуть обмежувати місячний експорт зернових приблизно до чотирьох мільйонів тонн і коштувати Україні сотень мільйонів доларів потенційної валютної виручки.

    Попри це, учасникам логістичного ланцюга поки вдається оперативно ремонтувати пошкоджені об’єкти та перерозподіляти вантажі. Частину продукції перевозять залізницею й автомобільним транспортом до західного кордону, проте морський шлях залишається найважливішим для масового експорту зерна, олії та інших вантажів.

    Агросектор забезпечує понад половину експорту

    Аграрна продукція залишається головною статтею української зовнішньої торгівлі. За підсумками 2025 року її експорт становив приблизно 22,6 мільярда доларів, або близько 56% загальної вартості товарів, проданих Україною за кордон.

    Це означає, що агросектор забезпечує країну критично необхідною валютою, підтримує платіжний баланс, роботу портів, залізниці та переробної промисловості. Від стабільності аграрного експорту також залежать податкові надходження, зайнятість у регіонах і можливості фермерів фінансувати наступні посівні кампанії.

    Водночас показник 2025 року був нижчим за результат 2024-го. За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, торік Україна експортувала агропромислової продукції приблизно на 22,7 мільярда доларів, що було менше, ніж у попередньому році.

    До повномасштабної війни валютні надходження були ще вищими. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2021 році український агропродовольчий експорт сягнув 26,7 мільярда доларів. Таким чином, навіть прогнозовані 24 мільярди доларів у 2026 році ще не повернуть сектор до довоєнного максимуму.

    Україна шукає нові ринки

    Європейський Союз залишається найбільшим ринком для української аграрної продукції, однак географія експорту поступово змінюється. У 2025 році частка ЄС скоротилася, тоді як значення ринків Азії, Африки та Близького Сходу зросло.

    За інформацією Мінекономіки, повернення до квотного режиму торгівлі з Євросоюзом у червні 2025 року вплинуло на структуру постачань. За підсумками року вартість аграрного експорту до ЄС зменшилася на 2,1 мільярда доларів. Водночас скорочення пояснювалося не лише обмеженнями, а й попитом та світовими цінами. Зокрема, валютна виручка від продажу кукурудзи знизилася на 40%, хоча ця продукція могла надходити до ЄС без квотних обмежень.

    Через це Україна активніше розширює присутність на інших ринках. Упродовж першої половини 2026 року були погоджені десятки нових торговельних напрямків та ветеринарних або фітосанітарних умов для постачання українських товарів.

    Диверсифікація особливо важлива в умовах торговельних суперечок із сусідніми країнами ЄС. Вона зменшує залежність від одного регіону та дозволяє експортувати продукцію туди, де попит і ціни є вигіднішими.

    Україна залишається одним із провідних світових постачальників пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшникової олії та олійних культур. Однак повномасштабна війна скоротила посівні площі, створила дефіцит працівників і підвищила витрати на пальне, добрива, страхування та логістику.

    Які ризики можуть зіпсувати прогноз

    Оптимістичний сценарій у 23–24 мільярди доларів залежить від кількох ключових умов. Насамперед має зберігатися робота українського морського коридору. Серйозні руйнування портів або тривале припинення судноплавства можуть сповільнити експорт і збільшити його собівартість.

    Важливими залишаються врожай і погода. Посуха, тривала спека або зниження врожайності здатні скоротити кількість продукції, доступної для продажу. З іншого боку, менша світова пропозиція може підняти ціни й частково компенсувати втрату фізичних обсягів.

    Ще один ризик — зростання собівартості. У 2026 році українські аграрії зіткнулися з підвищенням цін на дизельне пальне та добрива через нестабільність глобального енергетичного ринку. Високі витрати можуть змушувати фермерів скорочувати посіви окремих культур і відкладати інвестиції в техніку.

    Попри всі загрози, прогноз Мінекономіки свідчить, що аграрний сектор зберігає здатність забезпечувати Україну десятками мільярдів доларів валютних надходжень. У разі досягнення верхньої межі прогнозу експортна виручка збільшиться приблизно на 1,4 мільярда доларів порівняно з 2025 роком.

    Це не буде абсолютним історичним рекордом, однак в умовах війни, атак на порти, замінованих земель і складної міжнародної торгівлі результат у 24 мільярди доларів стане одним із головних показників стійкості української економіки.

  • Папа Лев XIV закликав США та Європу захищати мігрантів

    Папа Лев XIV закликав США та Європу захищати мігрантів

    Папа Римський Лев XIV у День незалежності США звернувся до американців із закликом проявляти милосердя до мігрантів, наголосивши, що захист людського життя неможливий без готовності приймати, підтримувати та захищати людей, які були змушені покинути свої домівки. Водночас понтифік закликав європейських лідерів перейти від тимчасових рішень до комплексної міграційної політики, яка поєднувала б гуманітарну допомогу, інтеграцію та усунення причин вимушеної міграції.

    Про це повідомляє Reuters.

    Свій лист до американського народу Папа Лев XIV надіслав під час візиту на італійський острів Лампедуза – символ європейської міграційної кризи та один із головних пунктів прибуття людей, які ризикують життям, перетинаючи Середземне море в пошуках безпеки та кращого майбутнього. Саме цей острів уже багато років є місцем, де найгостріше проявляються наслідки масштабних міграційних процесів, що охопили Європу.

    У своєму зверненні до громадян Сполучених Штатів понтифік підкреслив, що католицьке вчення про захист життя охоплює не лише питання народження чи смерті, а й ставлення до людей, які опинилися у вразливому становищі через війни, переслідування, політичну нестабільність або бідність. За словами Лева XIV, турбота про мігрантів є важливою частиною християнської відповідальності.

    «Приймати мігрантів із милосердям і щедрістю – це не лише акт милосердя, а й визнання гідності, яка належить кожній людській особі», – наголосив Папа Римський.

    Понтифік зазначив, що люди, які залишають свої країни, часто роблять це не за власним бажанням, а через обставини, які загрожують їхньому життю чи майбутньому. Саме тому, на його думку, міжнародна спільнота повинна розглядати міграцію не лише як виклик для систем безпеки чи економіки, а насамперед як гуманітарне питання, що потребує співчуття та відповідальної політики.

    Під час перебування на Лампедузі Папа Лев XIV також звернувся до керівництва європейських держав. Він закликав країни Європи виробити довгострокову та скоординовану міграційну політику, яка поєднувала б негайну допомогу людям, що прибувають до берегів континенту, із системними заходами щодо їхнього подальшого захисту, підтримки та інтеграції у суспільство. На його переконання, розв’язати міграційну проблему лише посиленням прикордонного контролю неможливо.

    Лев XIV також наголосив, що міжнародні зусилля повинні бути спрямовані на покращення умов життя у країнах походження мігрантів. Він закликав світових лідерів інвестувати у розвиток регіонів, які потерпають від збройних конфліктів, економічної кризи та гуманітарних катастроф. На його думку, саме усунення першопричин вимушеної міграції дозволить зменшити кількість людей, які змушені залишати свої домівки в пошуках безпечного життя.

    Проблема нелегальної міграції залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Лампедуза, що розташована між Сицилією та узбережжям Північної Африки, протягом багатьох років приймає десятки тисяч мігрантів, які прибувають переважно з Лівії, Тунісу та інших країн Африки й Близького Сходу. Через обмежені можливості острова питання розподілу мігрантів між державами ЄС регулярно стає предметом політичних суперечок.

    Однією зі спроб зменшити навантаження на Італію стала угода між Римом та Албанією, укладена у 2023 році. Документ передбачав створення на території Албанії центрів тимчасового перебування для мігрантів, яких італійська влада рятує у Середземному морі. Очікувалося, що щороку такі центри зможуть приймати до 36 тисяч осіб, поки їхні заяви про надання міжнародного захисту розглядатимуть компетентні органи.

    Втім реалізація цієї ініціативи майже відразу зіткнулася з юридичними труднощами. Італійські суди поставили під сумнів окремі положення угоди, вказавши на можливі суперечності із законодавством Європейського Союзу та міжнародними нормами щодо захисту прав людини.

    У квітні 2026 року ситуація отримала новий розвиток. Генеральний адвокат Суду ЄС Ніколас Еміліу оприлюднив висновок, відповідно до якого центри утримання мігрантів в Албанії можуть відповідати європейському законодавству за умови, що права людей, які перебувають у них, будуть повністю гарантовані та захищені. Остаточне рішення у цій справі має ухвалити Суд Європейського Союзу.

    Заклики Папи Лева XIV пролунали на тлі триваючих дискусій щодо майбутнього міграційної політики як у США, так і в країнах Європейського Союзу. Заява понтифіка вкотре підкреслила позицію Святого Престолу, який послідовно виступає за поєднання безпеки державних кордонів із повагою до людської гідності, міжнародного гуманітарного права та права людей, які рятуються від війни, насильства чи переслідувань, на захист і допомогу.