Позначка: Зеленський

  • Вирішальний діалог у Нью-Йорку: Зеленський анонсував історичну зустріч із Трампом на тлі закликів зупинити удари по російських НПЗ

    Вирішальний діалог у Нью-Йорку: Зеленський анонсував історичну зустріч із Трампом на тлі закликів зупинити удари по російських НПЗ

    Президент України Володимир Зеленський провів важливі телефонні переговори з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, під час яких лідери двох держав досягли домовленості про проведення особистої зустрічі в Нью-Йорку. Глава української держави підкреслив, що майбутній безпосередній контакт на найвищому рівні здатен кардинально змінити динаміку процесу мирного врегулювання та визначити ключові контури подальшої безпекової архітектури. Як згодом уточнило керівництво Служби зовнішньої розвідки України, проведення переговорів президентів очікується двадцять другого вересня під час міжнародних дипломатичних заходів у США.

    Під час розмови Володимир Зеленський висловив вдячність американському лідеру за нещодавній візит до Києва його спеціальних посланців – Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера. Український лідер зазначив, що під час їхнього приїзду сторони детально пройшлися по найбільш суттєвих аспектах поточної ситуації на полі бою та всередині країни. Для офіційного Києва дипломатичний трек та досягнення справедливого миру залишаються абсолютним пріоритетом номер один. Окрему подяку було висловлено за підписання спеціального санкційного закону Ліндсі Грема, який суттєво посилює тиск на країну-агресора та обмежує її можливості продовжувати бойові дії. Водночас Київ підготував цілу низку конкретних пропозицій щодо кроків із деескалації, надійного захисту людських життів, а також гарантування енергетичної та продовольчої безпеки.

    Поряд із цим дипломатичні джерела вказують на наявність непростих тем у двосторонньому діалозі, навколо яких точаться напружені кулуарні дискусії. Зокрема, під час телефонної розмови очільник Білого дому неодноразово порушував питання українських дронових атак на російські нафтопереробні заводи, наполегливо закликаючи зупинити системне ураження паливної інфраструктури ворога. Питання виробництва пального та дизеля фігурувало в розмові безліч разів, що свідчить про серйозне занепокоєння Вашингтона коливаннями світових цін на енергоносії та їхнім потенційним впливом на ринки. Для України ж такі точкові удари залишаються одним із найбільш дієвих інструментів підриву військової логістики окупантів.

    Попередні консультації з американською стороною відбулися на початку вересня, коли спеціальні посланці Трампа вперше з моменту початку його другої президентської каденції прибули до української столиці. Перед цим дипломати провели тривалі переговори з очільником Кремля в Москві. Сигнали, отримані за підсумками тих контактів, свідчили про декларативну готовність російського керівництва до переговорного процесу. Проте Володимир Зеленський сприймає подібні заяви зі стриманим скептицизмом, оскільки реальні щоденні дії окупаційної армії, масовані обстріли міст та ескалація на лінії фронту свідчать про небажання йти на компроміси. Українська сторона переконана, що тижні перед початком зимового періоду відкривають критично важливе вікно можливостей, а прагнення Кремля не зіпсувати відносини з новим американським керівництвом створює додатковий простір для рішучих дипломатичних кроків.

  • Страх перед реальністю: чому Кремль панічно блокує будь-які спроби прямих переговорів із Президентом України

    Страх перед реальністю: чому Кремль панічно блокує будь-які спроби прямих переговорів із Президентом України

    Російське вище політичне керівництво категорично відмовляється від проведення будь-яких прямих переговорів на найвищому рівні з Президентом України Володимиром Зеленським, оскільки повністю втратило здатність розуміти внутрішні політичні та суспільні процеси у нашій державі. Відповідну аналітичну заяву щодо стану міждержавного діалогу зробив досвідчений український дипломат, надзвичайний і повноважний посол та колишній посол України у Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий. За його професійними оцінками, у вищих владних кабінетах Москви наразі панує глибоке нерозуміння того, за якими саме механізмами в Україні ухвалюються стратегічно важливі державні рішення. Цей факт остаточно заганяє ворожу дипломатію у глухий кут та робить конструктивний двосторонній діалог фактично неможливим в осяжній перспективі.

    Аналізуючи поточний стан міждержавних відносин та очевидний дипломатичний параліч агресора, Валерій Чалий наголошує, що очільник Кремля Володимир Путін зробив катастрофічну і непоправну помилку у своїй персональній оцінці українського президента. На початковому етапі російська владна верхівка вибудовувала свою агресивну стратегію виключно на відверто хибних ілюзіях та пропагандистських стереотипах щодо українського лідера. У Москві самовпевнено очікували побачити цілковиту політичну слабкість, нерішучість або ж готовність до швидких капітуляційних поступок під шаленим військовим та психологічним тиском з боку переважаючого ворога. Коли ж ці марні сподівання зазнали нищівного краху, а Україна на чолі з президентом продемонструвала максимально жорстку та безкомпромісну позицію у тотальному захисті власних національних інтересів, російська переговорна машина миттєво опинилася в стані глибокого шоку. Усвідомлення власного грандіозного прорахунку призвело до того, що тепер агресор просто панічно боїться прямого дипломатичного діалогу, чудово розуміючи його абсолютну безперспективність для просування своїх ультимативних вимог.

    Ключовою перепоною для російської сторони стало те, що їхня жорстка авторитарна вертикаль влади виявилася абсолютно нездатною осягнути демократичні механізми функціонування вільної держави. Як переконаний колишній посол України у США, ворог щиро не здатний збагнути, як саме працює українська державна машина в екстремальних умовах повномасштабного збройного протистояння. Росіяни, які протягом багатьох десятиліть звикли до сліпого виконання одноосібного диктату однієї людини, не можуть змиритися з незаперечним фактом, що в Україні стратегічно важливі кроки формуються виключно комплексно. Будь-яке доленосне рішення ухвалюється з обов’язковим урахуванням настроїв суспільної думки, жорсткої та принципової позиції військового командування, а також шляхом консолідації зусиль різних гілок влади. Ця фундаментальна різниця у політичній культурі та державотворчому світогляді створює для Москви нездоланний інтелектуальний бар’єр у прогнозуванні дій офіційного Києва.

    З огляду на всі ці вагомі політичні та психологічні фактори, будь-які залишки сподівань на швидку організацію двостороннього саміту на найвищому рівні остаточно розвіялися. Російські високопосадовці змушені були усвідомити, що більше ніколи не зможуть нав’язати свою злочинну волю через особистий тиск на Володимира Зеленського. Водночас їхні традиційні методи відвертого дипломатичного шантажу та залякування просто припинили працювати проти консолідованого українського керівництва.

    «Жодної зустрічі не буде», – зазначив Валерій Чалий, лаконічно підсумовуючи поточні перспективи політичної комунікації з державою-агресором.

    Замість пошуку реальних шляхів конструктивного дипломатичного врегулювання конфлікту та припинення бойових дій агресор свідомо обрав цілком боягузливу тактику уникання будь-яких прямих контактів на вищому рівні. У Кремлі добре знають і відкрито побоюються того факту, що кожна така зустріч лише наочно підкреслюватиме перед усім світом повний провал їхніх початкових стратегічних розрахунків та абсолютну нездатність російської верхівки адекватно оцінювати українські реалії.

  • «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп публічно звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом припинити атаки на російські нафтопереробні підприємства, які призводять до виведення з ладу потужностей із виробництва дизельного пального. Відповідну заяву американський лідер зробив під час спілкування з представниками медіа на турнірі з гольфу Amgen Irish Open в Ірландії, заявивши, що спричинений ударами дефіцит дестабілізує світовий паливний ринок.

    Вимога Трампа та пошук «інших цілей»

    За словами очільника Білого дому, він уже провів пряму розмову з українським президентом щодо цього питання та закликав Київ переглянути пріоритети під час планування далекобійних операцій:

    «Зеленському потрібно зробити одну річ. Він має припинити виводити з ладу виробництво дизельного пального в Росії. Він спричиняє дефіцит дизеля. Це не пов’язано з Близьким Сходом. Це відбувається через те, що коїться між Росією та Україною», — наголосив Трамп, додавши, що українські військові мають «безліч інших цілей», тоді як атаки на нафтопереробну галузь РФ б’ють по інтересах усього світу.

    Рекордні ціни на пальне у США

    Заява американського президента пролунала на тлі суттєвого ускладнення ситуації на внутрішньому ринку Сполучених Штатів. Як раніше повідомляло видання The Wall Street Journal, роздрібні ціни на дизельне пальне в США підскочили до нових історичних максимумів. Головними факторами стрибка вартості палива аналітики називають тривалі перебої в енергопостачанні з регіону Близького Сходу в поєднанні з відчутним скороченням постачання продукції з російських НПЗ якраз напередодні періоду пікового сезонного споживання.

    Паливна криза в регіонах РФ як результат українських атак

    Навесні та влітку 2026 року Сили оборони України суттєво наростили інтенсивність і дальність ударів по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури. Під прицілом безпілотних систем опинилися найбільші НПЗ держави-агресора, внаслідок чого в окремі періоди Росія втрачала понад чверть свого загального обсягу переробних потужностей.

    Масштабні пошкодження технологічних установок швидко спровокували гостру кризу на російському роздрібному ринку пального. Вже до середини липня дефіцит і жорсткі обмеження на відпуск палива діяли у понад 50 регіонах РФ. Місцева влада та мережі АЗС були змушені запроваджувати талонну систему, графіки заправки транспорту та ліміти в обсязі 20–30 літрів пального на одне авто.

  • Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Україна має прискорити розробку та серійне виробництво швидкісних дронів-перехоплювачів, здатних протидіяти новим реактивним ударним безпілотникам Росії. Це стало головною темою засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке 3 вересня провів президент Володимир Зеленський.

    За словами президента, українські компанії вже мають необхідні напрацювання. Прототипи нових перехоплювачів створені, однак зараз їх необхідно довести до рівня ефективності, який дозволить масово використовувати такі системи для захисту українських міст та об’єктів інфраструктури.

    «В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що поставлене завдання має бути виконане у визначені строки.

    Фактично йдеться про створення нового ешелону української протиповітряної оборони. Основою мають стати відносно дешеві та швидкі засоби перехоплення, використання яких буде економічно виправданим проти масових російських безпілотників.

    Необхідність такого рішення стає особливо актуальною через появу у російських атаках значної кількості реактивних ударних дронів. Під час масованого удару в ніч на 3 вересня Росія застосувала 163 безпілотники різних типів. За інформацією Повітряних сил, близько половини ударних БпЛА Shahed у цій атаці були реактивними. Українська ППО збила або подавила 135 безпілотників, однак влучання зафіксували на 15 локаціях.

    На Ставці окремо розглянули можливість ширшого залучення українського бізнесу до створення протиповітряної оборони. Йдеться не лише про безпосереднє виробництво, а й про постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Для цього, за словами Зеленського, вже визначені конкретні завдання та строки.

    Стратегічна мета — вивести український оборонно-промисловий комплекс разом із міжнародними партнерами на рівень, за якого країна матиме достатню кількість швидкісних дронів-перехоплювачів та дешевих ракет. Саме ці засоби мають стати відповіддю на масштабування Росією виробництва швидкісних ударних безпілотників.

    Україна вже має щонайменше чотири перспективні розробки перехоплювачів для боротьби з реактивними «Шахедами». Міністр оборони Євгеній Хмара 30 серпня повідомляв, що вони пройшли польові випробування. Наступним ключовим завданням він назвав доведення систем до необхідного рівня та масштабування виробництва до тисяч одиниць.

    За наведеними тоді даними, Росія різко збільшила використання реактивних ударних БпЛА: у липні їх було запущено близько 1500, а в серпні — вже близько 2500.

    Перевага дронів-перехоплювачів полягає також у потенційній вартості одного перехоплення. Україна прагне створити масову систему, яка дозволить не витрачати значно дорожчі зенітні ракети на кожну повітряну ціль. Саме тому Зеленський окремо наголосив на необхідності одночасно розвивати швидкісні БпЛА та дешеві ракети.

    Ще одним важливим результатом Ставки стала заява президента про підготовку асиметричної відповіді на дії Росії.

    Зеленський повідомив, що українські розвідувальні структури мають інформацію про подальші плани противника, а ресурси держави вже спрямовуються на протидію цим загрозам.

    «Будемо діяти також і асиметрично. Відповідні операції затверджені», — заявив президент. Деталей цих операцій глава держави не розкрив.

    Таким чином, Україна готується одночасно розвивати два напрямки відповіді на нову російську тактику: нарощувати власні можливості для масового й відносно дешевого перехоплення швидкісних дронів та проводити операції, покликані протидіяти самій загрозі. Якими саме будуть затверджені асиметричні заходи, наразі офіційно не повідомляється.

  • Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю

    Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю

    Московські аеропорти «Внуково» та «Шереметьєво» в ніч на 3 вересня знову тимчасово обмежували прийом і відправлення літаків. Це сталося другу ніч поспіль на тлі різкого загострення дискусії про безпеку цивільної авіації в російському повітряному просторі. За кілька днів до цього президент України Володимир Зеленський прямо попередив авіакомпанії, страхові компанії та держави, чиї перевізники продовжують літати до Росії, що через війну та зростання масштабів українських ударів по військових цілях російське небо стає дедалі небезпечнішим.

    Російська авіаційна влада ввечері 2 вересня підтвердила введення тимчасових обмежень у «Внуково» та «Шереметьєво». Росавіація традиційно пояснила рішення необхідністю гарантувати безпеку польотів, не уточнюючи конкретної причини. О 22:46 за московським часом Interfax повідомляв про призупинення роботи двох аеропортів, а вже о 23:16 агентство з посиланням на Росавіацію заявило про зняття обмежень. Пізніше у «Внуково» знову діяла особлива схема: аеропорт приймав і відправляв літаки лише за погодженням із відповідними органами, а пасажирів попереджали про можливі зміни в розкладі.

    Таким чином, проблеми з московським авіасполученням продовжилися другу ніч поспіль. Напередодні обмеження торкнулися одразу кількох аеропортів столиці РФ. За даними Flightradar24, які наводить The Moscow Times, лише у «Шереметьєво» тоді скасували 21 рейс, а ще 235 затримали. У «Внуково» скасували 22 рейси та затримали 94. Тобто тільки в цих двох аеропортах зміни торкнулися понад 370 рейсів.

    Формально російська влада не пов’язує обмеження із заявами Києва. Водночас вони відбуваються саме тоді, коли Україна розгорнула міжнародну кампанію із попередження авіаперевізників про ризики польотів над Росією.

    1 вересня Володимир Зеленський заявив, що російський повітряний простір фактично починає закриватися для безпечної цивільної авіації через війну, яку розв’язала Москва. Президент наголосив, що Україна не планує атакувати пасажирські літаки й не становить навмисної загрози цивільній авіації. Однак, за його словами, в російському небі буде дедалі більше українських дронів і ракет, які використовуються для ударів по військових об’єктах та інфраструктурі, що працює на російську воєнну машину.

    Зеленський звернувся безпосередньо до авіакомпаній, страхових компаній та тих, хто продовжує користуватися ключовими аеропортами РФ. Він заявив, що «безпечні дні» для російського неба закінчуються і що ризики мають бути враховані при плануванні цивільних польотів. Водночас президент підкреслив, що Україна реалізує право на самооборону й атакує військові цілі та економічні об’єкти, які забезпечують російську агресію.

    Київ не обмежився політичною заявою. 2 вересня Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації — ICAO — із проханням рекомендувати державам-членам повністю припинити польоти цивільних літаків у російському повітряному просторі.

    Reuters повідомив, що українська сторона направила відповідне звернення керівництву ICAO. У ньому наголошується на необхідності мінімізувати ризики для пасажирів і екіпажів через дедалі активніші бойові дії та присутність безпілотників у російському небі. ICAO не може самостійно закрити повітряний простір окремої держави, однак рекомендації організації здатні істотно впливати на рішення урядів, авіакомпаній та страхових компаній.

    Це особливо важливо, оскільки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість американських та європейських авіаперевізників і без того перестали використовувати російський повітряний простір. Проте над Росією й далі літають перевізники з низки інших держав, зокрема Китаю, Туреччини та країн Перської затоки. Саме на них потенційне посилення рекомендацій щодо безпеки може вплинути найбільше.

    Російська влада у відповідь категорично відкинула українські заяви. Росавіація випустила авіаційне повідомлення NOTAM, у якому оголосила документи, оприлюднені Україною щодо російського повітряного простору, такими, що нібито не мають юридичної сили. Москва також заявила, що транспортна інфраструктура працює у звичайному режимі, а російські аеропорти продовжують приймати як внутрішні, так і міжнародні рейси.

    Однак саме в цей час Росавіація була змушена раз по раз вводити обмеження у ключових московських аеропортах. 2 вересня відомство офіційно повідомило про припинення прийому та випуску літаків у «Внуково» та «Шереметьєво», після чого обмеження ненадовго зняли. Згодом у «Внуково» знову ввели особливий порядок роботи.

    Міністр транспорту Росії Андрій Нікітін заявив, що влада нібито постійно вдосконалює вимоги до безпеки польотів і працює в координації з Міністерством оборони та Росгвардією. За його словами, Москва має намір не допустити «значущих перерв» у роботі цивільної авіації. Водночас статистика скасованих і затриманих рейсів демонструє, що бойові дії вже безпосередньо позначаються на регулярності авіасполучення.

    Reuters звертає увагу і на ширший ризик: проблема полягає не лише в самій присутності ударних безпілотників поблизу маршрутів цивільних літаків. Додаткову небезпеку створює робота протиповітряної оборони та можливість помилкової ідентифікації цивільного борту в умовах бойової тривоги.

    Питання не є теоретичним. У грудні 2024 року пасажирський літак Azerbaijan Airlines, що летів із Баку до Грозного, зазнав катастрофи після пошкодження над територією Росії. Reuters, посилаючись на оцінки та доступні дані, згадує цей інцидент серед прикладів небезпеки цивільної авіації в районах, де активно працюють системи ППО. У катастрофі загинули 38 людей.

    Консалтингова компанія Osprey Flight Solutions, яка спеціалізується на оцінюванні авіаційних ризиків, також попереджає, що українські удари вглиб російської території можуть продовжуватися протягом 2026 року. Особлива увага приділяється районам Москви та Санкт-Петербурга, навколо яких розташована велика кількість стратегічних і військових об’єктів.

    Слова Зеленського мають і ширший політичний контекст. Український президент прямо пов’язав ситуацію з тим, що російська агресія фактично позбавила Україну цивільного авіасполучення ще у лютому 2022 року. Українське небо залишається закритим для регулярної цивільної авіації через загрозу російських ракетних і дронових ударів. Тепер Київ наголошує, що наслідки війни дедалі більше поширюються і на російську територію.

    При цьому Зеленський наголосив на готовності України робити винятки заради дипломатії. Він повідомив, що Київ уже погоджувався тимчасово припиняти удари по окремих напрямках на прохання міжнародних партнерів. Зокрема, президент заявив, що Україна утримувалася від атак на Москву та Санкт-Петербург 25–27 серпня на прохання американської сторони. Київ, за його словами, готовий забезпечувати такі паузи і надалі, якщо вони будуть потрібні для реального переговорного процесу.

    Таким чином, ситуація навколо московських аеропортів перетворюється з локальної проблеми російської авіації на питання міжнародної безпеки. Москва наполягає, що контролює ситуацію і здатна гарантувати нормальну роботу авіаційної системи. Україна, навпаки, закликає міжнародних перевізників і страховиків виходити з того, що масштаб війни та українських далекобійних операцій робить таку гарантію дедалі менш переконливою.

    Друга поспіль ніч із обмеженнями у «Внуково» та «Шереметьєво» ще не означає автоматичного закриття російського неба. Проте сотні затриманих рейсів, десятки скасувань, регулярні обмеження в аеропортах і звернення України до ICAO свідчать: війна дедалі відчутніше впливає на цивільну авіацію вже по російський бік кордону. І саме цього Зеленський фактично закликав авіакомпанії та страховиків більше не ігнорувати.

  • Татаров і Арахамія формують новий центр впливу у владі, а Зеленський втрачає позиції

    Татаров і Арахамія формують новий центр впливу у владі, а Зеленський втрачає позиції

    У Києві знову рахують, що станеться, якщо президентські повноваження обірвуться достроково. Стаття 112 Основного Закону прямо вказує, шо при достроковому припиненні повноважень президента їх виконання до виборів нового глави держави переходить до голови Верховної Ради. Повноваження в такого виконувача обов’язків різко урізані, він не може вносити подання про призначення міністрів оборони і закордонних справ, розпускати парламент або звертатися з посланнями. Але сам факт переходу виконавчої вертикалі до рук спікера робить парламент не просто законодавчим органом. Він стає потенційною площадкою для будь-яких документів, які вимагатимуть державної підписи в момент вакууму або зміни влади.

    Саме на цьому тлі в Києві фіксують зміщення центрів впливу всередині президентської команди. Після відходу Андрія Єрмака простір навколо Володимира Зеленського заповнили кілька фігур, серед яких голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зайняв особливе місце. Він одночасно тримає монобільшість у Раді, бере участь у переговорній групі з Росією і, за оцінками депутатів правлячої фракції, поширив свою присутність на уряд. У тій самій серпневій розмові з BBC представники монобільшості описували його роль уже не як суто парламентську. Сам Арахамія публічно формулював завдання інакше: розмовляти «з усіма, хто заходить у кабінет до Путіна» — і з офіційними особами, і з неофіційними гравцями.

    Паралельно посилюється інша лінія. Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров, якого вже кілька років називають куратором силового блоку, після липневого перезавантаження Кабміну отримав додатковий важіль у Національній поліції. Земляк Татарова Максим Цуцкірідзе став виконувачем обов’язків голови Нацполіції. «Українська правда» 11 серпня описувала це як миттєве посилення позицій Татарова в системі — і одразу фіксувала застереження співрозмовників у президентській команді: Зеленський ревниво ставиться до надмірного накопичення впливу навіть у лояльних людей, тому ефект може виявитися нетривалим. Публічна картина при цьому залишає за Татаровим колишню зону. Вплив на Державне бюро розслідувань і окремі напрями в МВС, за постійної напруги з антикорупційним контуром.

    Відомості, отримані редакцією від джерела, близького до силового блоку, описують поточну конфігурацію інакше, ніж публічна картина. За цією версією, Татаров сьогодні забезпечує політичну безпеку управління, яке здійснює Арахамія, а спецслужби й правоохоронці отримали можливість впливати практично на весь політичний клас. Та сама інформація вказує на домовленість навколо НАБУ і на готовність Татарова розчистити Арахамії шлях до посади спікера Верховної Ради — голоси, за оцінкою джерела, він збере.

    Те саме джерело пов’язує цю перезбірку не лише з внутрішньою ієрархією. Після літніх кадрових рішень, кажуть співрозмовники в силовому контурі, у Банкової звузився простір для маневру і з суспільством, і з партнерами. Зеленський формально зберігає всю вертикаль, але його особистий ресурс усередині системи вже не виглядає безмежним. Частина впливу стікає до тих, хто тримає Раду, силовиків і переговорний трек. Саме тому, за цією логікою, навколо Арахамії і Татарова збирається запасний контур — не замість президента, а на випадок, якщо його позиція всередині країни і в зовнішніх столицях стане ще менш стійкою. Інтерес ситуації в тому, що саме парламент і його голова можуть виявитися фактичними учасниками підписання можливих домовленостей з Росією. Існує й старіший сценарій, який обговорювали ще з 2024 року. Президента за певних обставин може змінити виконувач обов’язків — голова парламенту.

    Бюро і САП продовжують розслідування можливих виплат депутатам «у конвертах». Слідчі дії вже зачіпали помічника Арахамії. Сам голова фракції поки не отримав офіційного статусу підозрюваного, але сам факт інтересу антикорупційних органів до людини, від якої залежить проходження більшості законопроєктів, створює додаткову напругу. Історія Татарова з НАБУ ще довша, стара справа про квартири для Нацгвардії, судові спори з ексдиректором бюро Артемом Ситником і програна апеляція наприкінці травня 2026 року за позовом про захист честі й гідності. Конфлікт між куратором силовиків і антикорупційними інститутами залишається однією з постійних ліній напруги всередині системи.

    Міжнародний контекст лише посилює внутрішню гру. Зеленський після серії кадрових рішень літа зіткнувся з відкритим невдоволенням частини суспільства і західних партнерів. Колишній міністр оборони Михайло Федоров 18 серпня публічно заговоривпро необхідність знайти законний механізм виборів навіть за затяжної війни. КМІСпісля перезавантаження Кабміну зафіксував зниження довіри до президента з 61% у травні до 55% наприкінці липня — на початку серпня. Переговори з Росією при цьому залишаються замороженими. Арахамія в цьому зв’язку виступає водночас внутрішнім менеджером і зовнішнім переговорником.

    Якщо сценарій зміни спікера коли-небудь матеріалізується, конституційна конструкція автоматично підвищить ставки. Людина, яка контролює і фракцію, і потенційно крісло голови Ради, отримує не лише законодавчий інструмент, а й формальну позицію, з якої за певних обставин можна буде ставити підпис під документами державного рівня. Поки це залишається гіпотезою. Стефанчук на місці, Зеленський формально зберігає всю повноту президентської влади, а Татаров і Арахамія продовжують працювати всередині наявної конструкції. Але баланс уже змістився достатньо далеко, щоб сама можливість такого переходу перестала бути суто теоретичною.

     

  • Небо над агресором закривається: Зеленський попередив міжнародні авіакомпанії про небезпеку польотів над Росією

    Небо над агресором закривається: Зеленський попередив міжнародні авіакомпанії про небезпеку польотів над Росією

    Після низки масованих ворожих ударів по українській столиці президент України Володимир Зеленський звернувся з жорстким попередженням до міжнародних авіаперевізників, страхових компаній та іноземних урядів. Глава держави наголосив, що масштабна війна, яку Москва розв’язала проти України, остаточно виходить за межі українського кордону, а повітряний простір Росії стає критично небезпечним для будь-якої цивільної авіації.

    Зворотний удар та загрози для цивільного трафіку

    Під час вечірнього звернення 1 вересня український лідер нагадав, що саме з російської території з перших днів повномасштабного вторгнення летіли ракети та ударні дрони по мирних українських містах. Тепер же ситуація дзеркально змінюється через розширення дальнобійних операцій Сил оборони України.

    «Именно из России прилетели первые ракеты и первые дроны, они пересекали границу нашей страны из российского воздушного пространства. Эта эскалация не может и не будет оставаться ограниченной территорией Украины», – зазначив Зеленський. Попередження адресоване насамперед тим міжнародним авіакомпаніям та фінансовим структурам, які продовжують обслуговувати рейси через російське небо та ключові аеропорти Москви чи Санкт-Петербурга попри санкційну ізоляцію.

    Реакція Києва та позиція щодо безпеки польотів

    Президент підкреслив, що Україна суворо дотримується норм міжнародного права і не становить загрози для жодного цивільного літака, проте інтенсивність та масштаби роботи вітчизняних безпілотників по військових об’єктах у тилу ворога змусять увесь світ переглянути логістичні маршрути.

    «Украина как таковая не угрожает гражданской авиации – ни одному гражданскому самолету. Просто в небе над Россией будут присутствовать дроны в таких масштабах, с которыми придется считаться. Российское воздушное пространство фактически будет закрываться, война, начатая Россией, закрывает ее небо», – заявив глава держави.

    Нагадаємо, що українське небо залишається повністю закритим для пасажирських перельотів із 24 лютого 2022 року через перманентну загрозу з боку РФ. Водночас російська цивільна авіація досі намагалася функціонувати в умовах війни, попри регулярні колапси та закриття повітряних гаваней через нальоти дронів. Націленість українських сил виключно на військову інфраструктуру, склади пального та аеродроми агресора залишається незмінною, однак безпечних коридорів у російському небі більше не існує. МЗС України вже готує детальні інструктажі для міжнародних партнерів і дипломатичних представництв.

     

  • Переговори на тлі ракетних ударів: Зеленський узгоджує перший історичний візит посланців Трампа до Києва

    Переговори на тлі ракетних ударів: Зеленський узгоджує перший історичний візит посланців Трампа до Києва

    Президент України Володимир Зеленський провів предметні телефонні переговори зі спеціальними представниками президента Сполучених Штатів Америки Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною темою обговорення стало узгодження конкретної дати майбутнього візиту ключових американських переговірників до Києва для напрацювання реалістичних механізмів завершення війни та досягнення справедливого миру.

    Глава держави охарактеризував діалог як максимально детальний і конструктивний, наголосивши на важливості безперервної координації між дипломатичними командами обох країн.

    «Важливо, що діалог між переговорними командами США та України триває постійно, і зараз ми говоримо про визначення дати візиту в Україну. Ця поїздка була би дуже корисною для напрацювання рішень до миру», – зазначив український лідер.

    Під час розмови Володимир Зеленський детально поінформував американську сторону про актуальну оперативну обстановку на лінії фронту. Він підкреслив, що будь-які спроби просування російських військ мають незначний характер і даються загарбникам ціною колосальних втрат у живій силі та військовій техніці. Окрему увагу сторони приділили наслідкам масованих ворожих ракетних і дронових атак на українські населені пункти та енергетичні об’єкти.

    «Стів і Джаред знають багато деталей. Команди будуть на звʼязку, щоб опрацювати порядок денний і визначити найбільш зручний графік подальшої комунікації. Дякую Президенту Трампу, Стіву й Джареду та всім у Сполучених Штатах, хто працює заради того, щоб мир став нашим спільним досягненням», – підсумував президент.

    Майбутній візит представників Білого дому має стати переломним моментом у двосторонньому діалозі. Початково поїздка Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера до столиці України планувалася на серпень 2026 року, проте через суттєве загострення безпекової ситуації та постійні обстріли Києва захід було відтерміновано. Питання активізації мирних зусиль уже розглядалося під час телефонних контактів і пізніше обговорювалося безпосередньо з Дональдом Трампом під час офіційного візиту глави української держави до Вашингтона.

    Особиста присутність американських переговірників у Києві покликана подолати дипломатичний дисбаланс, на який неодноразово вказувало українське керівництво. До цього представники Трампа здійснювали регулярні візити до Москви, жодного разу не побувавши в Україні для об’єктивної оцінки ситуації на місці. Безпосереднє ознайомлення з наслідками російської агресії та прямий контакт із керівництвом держави мають сформувати у Вашингтона реальне бачення викликів, перед якими стоїть Україна.

     

  • Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про проведення масштабного та безкомпромісного аудиту всіх міжнародних домовленостей, які були погоджені на найвищому політичному рівні, але досі застрягли на етапі практичної реалізації в міністерствах, відомствах та державних компаніях. Про це глава держави заявив у традиційному вечірньому відеозверненні, наголосивши на неприпустимості бюрократичних затримок у реалізації оборонних та енергетичних рішень.

    За словами українського лідера, Київ досяг принципових та конкретних домовленостей із ключовими світовими союзниками – Сполученими Штатами Америки, Великою Британією, Канадою, державами Європейського Союзу, Норвегією, Францією та Німеччиною. Водночас низка напрацювань досі не перетворилася на реальні ресурси на місцях через повільність виконавчої вертикалі.

    «Потрібен чіткий аудит того, що вже досягнуто на політичному рівні, але досі не реалізовано фактично. У кожного міністерства повинен бути звіт щодо цього, і це також стосується державних компаній, перш за все, енергетичних компаній», – підкреслив президент.

    Глава держави окремо зазначив, що кожен раунд переговорів та міжнародних зустрічей має приносити відчутний для всієї країни результат, насамперед у посиленні бойових спроможностей сил оборони та оперативному надходженні додаткових пакетів енергетичної допомоги. Для цього взаємодія повинна бути максимально налагоджена між профільними міністерствами країн-партнерів та безпосередніми підприємствами. Особливу увагу влада зосереджує на енергетичній безпеці, закликаючи до максимальної мобілізації світової підтримки перед початком холодів.

    Паралельно з перевіркою зовнішньополітичних зобов’язань Рада національної безпеки і оборони України ухвалила спеціальне рішення щодо планів стійкості регіонів та територіальних громад. Наразі РНБО проводить детальний аналіз виконання поставлених завдань у містах та областях, фіксуючи випадки зриву термінів. За кожним проблемним напрямком керівництво держави встановило чіткі вимоги щодо негайного усунення прогалин та посилення захисту критичної інфраструктури на місцях.

  • Зеленський у Києві закликав створити «архітектуру стійкості»: Україна хоче бути на крок попереду загроз

    Зеленський у Києві закликав створити «архітектуру стійкості»: Україна хоче бути на крок попереду загроз

    Президент України Володимир Зеленський взяв участь у шостому Саміті перших леді та джентльменів, який відбувся у Києві 25 серпня. Головною темою зустрічі став пошук опори для людей і держав в умовах глобальної невизначеності. Глава держави подякував учасникам заходу за підтримку України, спільну роботу та обмін досвідом.

    Зеленський наголосив, що українська стійкість формується не лише рішеннями державних інституцій. На його думку, її основу становлять щоденні дії мільйонів людей – військових, рятувальників, працівників, учителів, учнів, батьків і дітей.

    «Українська стійкість – це не про те, що вкладається у слово «терпіти». Це точно не про нас, бо терпіння пасивне. Наша стійкість – це про діяти. Навіть коли обставини проти тебе. І з ось таких стійких людей складається стійка наша держава», – заявив президент.

    За словами глави держави, саме здатність об’єднувати можливості кожної людини в спільну силу стала одним із головних уроків України під час війни. Він вважає, що цей досвід може бути корисним і для інших держав, які стикаються з новими масштабними викликами.

    Зеленський назвав головні глобальні загрози

    Президент зазначив, що країни мають бути готовими одночасно реагувати на воєнні загрози, кібератаки, енергетичний шантаж, поширення дезінформації, продовольчі проблеми та кліматичні кризи.

    На його переконання, лише взаємодії між державами вже недостатньо – необхідна системна міжнародна модель, яка дозволить країнам заздалегідь готуватися до криз та швидко відновлювати критично важливі системи після атак.

    «Потрібна архітектура стійкості – така ж системна, як архітектура спільної безпеки. Стандарти, обмін досвідом, резервування критичних систем, швидке реагування і, важливо, побудова всього того, що треба, щоб берегти життя, берегти нормальність життя, берегти перспективу для людей і країн, коли ми на крок попереду викликів», – підсумував він.

    Президент також наголосив на значенні міжнародної солідарності. На його думку, об’єднання ресурсів, знань і практичного досвіду держав дозволить не лише ефективніше протистояти кризам, а й зберігати нормальне життя людей навіть у найскладніших умовах.

    Шостий Саміт перших леді та джентльменів у Києві став майданчиком для обговорення підходів до зміцнення стійкості суспільств. Для України ця тема має особливе значення через повномасштабну війну та постійні удари по цивільній інфраструктурі.