Події

Керівник Служби безпеки України в Полтавській області Костянтин Семенюк, якого було призначено на посаду указом президента Володимира Зеленського у серпні 2025 року, став фігурантом журналістського розслідування через рівень добробуту своєї родини та походження коштів на придбання дорогого майна. Матеріали розслідування викликали значний суспільний резонанс, оскільки йдеться про високопосадовця силового відомства, відповідального за національну безпеку.

Журналісти проєкту «Схеми» з’ясували, що Семенюк користується активами, які важко співвіднести з офіційними доходами державного службовця. У його користуванні перебувають автомобілі преміумкласу, апартаменти бізнес-категорії у Чернівцях, а також рекреаційний комплекс у Карпатах. Частина цього майна оформлена на близьких родичів, що ускладнює пряме відстеження реальних власників і джерел фінансування.

Ще один преміальний автомобіль, Mercedes-Benz GLE 350D AMG 2020 року, також оформлений на тестя Семенюка, але використовується керівником полтавського СБУ.

Крім авто, родина Семенюка отримала апартаменти бізнес-класу в Чернівцях площею 120 кв. м, які були придбані матір’ю дружини Семенюка у 2021 році у Тітуса Скрипи, батька місцевого бізнесмена та депутата, за ціною удвічі нижчою за ринкову.

Журналісти також зафіксували придбання земельних ділянок у Буковинських Карпатах, на яких розташований комплекс відпочинку з котеджами, басейном та сауною. Тестю Семенюка вдалося придбати третину земельних ділянок за 22 400 гривень, хоча реальна вартість об’єкта може становити сотні тисяч доларів.

Офіційні коментарі родини та СБУ пояснюють, що автомобілі були придбані тестем Семенюка через майданчики із продажу вживаних авто, а майно на території Чернівців та Карпат – за кошти, зароблені батьками дружини Семенюка за кордоном протягом багатьох років. Сам Семенюк зазначає, що користується автомобілями лише під час відвідування родини.

Попри це, офіційні доходи родини посадовця та його тестя не співставні з ринковою вартістю придбаного майна та транспортних засобів, що викликає питання щодо походження коштів.

Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами повної перевірки декларації народного депутата від фракції «Слуга народу» Ореста Саламахи встановило наявність недостовірних відомостей на суму, що перевищує 9 мільйонів гривень. Виявлені розбіжності стосуються вартості задекларованого майна, фінансових операцій та пояснень щодо джерел походження коштів.

У центрі уваги перевірки опинилися операції з нерухомістю, здійснені у 2024 році. Згідно з матеріалами НАЗК, дружина депутата Анна Саламаха придбала три земельні ділянки у селі Сокільники Львівського району. Ця локація давно має репутацію одного з найдорожчих передмість Львова і часто порівнюється з елітними котеджними містечками під Києвом. Площі придбаних ділянок становлять 628, 835 та 1350 квадратних метрів, що загалом формує значний земельний масив у престижній зоні.

НАЗК дійшло висновку, що Орест Саламаха був обізнаний із цими операціями. Це підтверджується його згодою на подальшу передачу земельних ділянок до статутних капіталів будівельних компаній уже за ринковою вартістю. Зокрема, землю передали до ТОВ «Монс Девелопмент» з оцінкою 15,3 мільйона гривень, що становить 90% статутного капіталу товариства. Співзасновниками компанії є Анна Саламаха та її мати Ірина Дорош.

Інші ділянки були передані до ТОВ «ДСТБуд», де частка Анни Саламахи становить 32,09%. Серед співзасновників компанії — батько Анни Володимир Дорош, а також колишній народний депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін.

Окрему увагу НАЗК приділило придбанню Анною Саламахою апартаментів у львівському житловому комплексі Mill Town у травні 2024 року. Вартість житла у декларації не зазначена. Водночас агентство зафіксувало, що в день купівлі на її банківський рахунок було внесено 1,5 мільйона гривень готівкою. Ці кошти не були відображені в декларації як зменшення готівкових заощаджень.

Порівняння декларацій за 2023 і 2024 роки показало, що суми готівки, задекларовані дружиною нардепа, залишилися незмінними до копійки — 555 тисяч гривень, 315 тисяч доларів і 210 тисяч євро, попри значні покупки.

Питання у НАЗК також виникли щодо автомобіля BMW X5 2020 року випуску, який було придбано за 2,7 мільйона гривень. Авто раніше належало брату депутата Тарасові Саламасі, однак сам Орест Саламаха регулярно ним користувався. У поясненнях агентству нардеп заявив, що автомобіль дружина придбала без його відома, а кошти на покупку вона нібито позичила у Назарія Мигаля. За словами депутата, про позику він дізнався вже після факту придбання.

Водночас НАЗК зазначає, що Мигаль є бізнес-партнером тестя Ореста Саламахи та близьким другом родини. Жодних договорів позики в декларації не відображено, що агентство розцінює як суттєве порушення вимог фінансового контролю.

Крім того, у жовтні 2024 року сестра Анни Саламахи Світлана Дорош подарувала їй будинок у Сокільниках площею 180 квадратних метрів. Задекларована вартість нерухомості становить 4 мільйони гривень, що, за оцінкою НАЗК, не відповідає задекларованим доходам родини.

В Одесі набирає обертів публічне обговорення способу життя Дар’ї Кочуріної — дружини посадовця податкової служби Дмитра Хандусенка. Особливу увагу містян і медіа привернув автомобіль Bentley Continental GT, яким користується жінка. Орієнтовна вартість такого авто сягає близько 400 тисяч доларів, що виглядає непропорційно до задекларованих доходів державного службовця.

Шлюб Дмитра Хандусенка з Дар’єю Кочуріною було укладено 18 грудня 2024 року. Дружина податківця позиціонує себе як бізнес-леді та є власницею бренду одягу Lior. Саме підприємницька діяльність жінки, згідно з деклараційними даними, стала ключовим джерелом доходів сім’ї. Зокрема, значну суму принесла операція з продажу майнових прав бренду «Ліор Україна» підприємниці Ірині Гречці. В результаті цієї угоди Дар’я Кочуріна отримала понад 4,1 мільйона гривень.

Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.

повністю вимога (що саме має бути в першому параграфі);

вихідний текст або тема, на основі яких потрібно написати матеріал;

Слідством встановлено, що посадовець підписав договір з приватним товариством на виконання робіт з капітального ремонту та благоустрою парку, розташованого навколо озер Йорданське та Кирилівське в Оболонському районі столиці. Загальна вартість укладеного контракту перевищувала 9 мільйонів гривень.

Водночас правоохоронці з’ясували, що в проєктно-кошторисній документації були суттєво завищені ціни на будівельні матеріали. Через це з міського бюджету безпідставно було сплачено понад 2 мільйони гривень, що слідство розцінює як збитки територіальній громаді Києва.

За даними прокуратури, посадовець не забезпечив належної перевірки та контролю за обґрунтованістю вартості матеріалів і робіт, що й призвело до фінансових втрат.

Санкція статті, за якою оголошено підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років. Також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років та накладення штрафу.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за оперативного супроводу співробітників Управління стратегічних розслідувань у столиці.

Надішліть, будь ласка, вихідний фрагмент повністю — і я одразу підготую новий унікальний розширений текст українською мовою з заголовком у першому параграфі та з дотриманням усіх ваших вимог.

Завдяки особистим зв’язкам підприємець залучив до протиправних дій тодішнього начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, а також депутата районної ради. Усі троє, за версією слідства, діяли узгоджено.

Депутат райради очолював комісію з питань сільського господарства, екології та земельних ресурсів, що дозволяло йому добре орієнтуватися у процедурі відведення земель. Саме він підібрав п’ятьох військовослужбовців, які мали право на безоплатне отримання землі. Використовуючи їхні персональні дані та документи — без фактичної участі самих військових — було виготовлено землевпорядну документацію.

Через посадовця Держгеокадастру до схеми залучили також підприємство, що надає послуги у сфері інжинірингу, геодезії та геології. Воно розробило проєкти землеустрою для ведення особистого селянського господарства без особистих звернень або участі військовослужбовців.

Від їхнього імені до Держгеокадастру подали заяви на отримання дозволів на відведення земельних ділянок за межами населених пунктів Боратинської громади Луцького району. Посадовець Держгеокадастру при цьому достеменно знав, що частина ділянок розташована на землях водного фонду — у прибережній захисній смузі річки Стир, які за законом не можуть передаватися у приватну власність. Попри це, він підписав накази про їх відведення без зміни цільового призначення.

У такий спосіб незаконно приватизували п’ять земельних ділянок площею по 2 гектари кожна. За даними слідства, кінцевим власником усіх ділянок став організатор оборудки. Наразі перевіряється причетність до схеми військовослужбовців, чиї дані використовувалися, а також державного реєстратора речових прав.

Дії фігурантів кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. Двом підозрюваним уже обрано запобіжні заходи, до суду також подано клопотання про обрання запобіжного заходу підприємцю. Крім того, готується цивільний позов для повернення незаконно відчужених земель у державну власність.

Процесуальне керівництво у справі здійснює спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

У Дніпрі дорожньо-транспортна пригода за участі сина керівника територіального сервісного центру МВС викликала широкий суспільний резонанс через підсумкове рішення суду. Аварія сталася 15 листопада на перехресті вулиць Зразкової та Старочумацької й ледь не призвела до значно серйозніших наслідків. За матеріалами справи, водій легкового автомобіля Skoda Костянтин Хтомінський, який є сином начальника ТСЦ МВС №1241 Олександра Хтомінського, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги вантажівці MAN із напівпричепом Schmitz, що рухалася головною.

Унаслідок зіткнення багатотонна фура втратила керування, з’їхала з проїжджої частини та врізалася у житловий будинок. Окрім цього, було пошкоджено кілька припаркованих поблизу автомобілів, а мешканці навколишніх будинків пережили сильний стрес. Лише завдяки випадку та швидкій реакції водія вантажівки вдалося уникнути людських жертв, що могло перетворити ДТП на трагедію.

Окрім трьох легкових авто, було пошкоджено вантажівку з причепом і будівлю. Водій фури отримав тілесні ушкодження. Лише випадок, за словами очевидців, дозволив уникнути людських жертв.

Індустріальний районний суд Дніпра оперативно розглянув справу. Суддя Наталія Недобитюк визнала водія Skoda винним у порушенні пункту 16.11 Правил дорожнього руху, який зобов’язує водія на другорядній дорозі пропускати транспортні засоби, що рухаються головною.

Дії Хтомінського було кваліфіковано за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів і майна. Покаранням став штраф у розмірі 850 гривень, а також стягнення судового збору — 605 гривень.

Сам водій на судове засідання не з’явився, проте подав письмову заяву, в якій повністю визнав вину, висловив каяття та попросив розглянути справу без його участі. Інформація про постраждалого водія вантажівки у судовому рішенні фактично не була врахована. Даних про відкриття кримінального провадження у зв’язку з отриманими травмами наразі немає.

Попри суспільний резонанс, начальник територіального сервісного центру МВС №1241 Олександр Хтомінський продовжує обіймати свою посаду. Жодних дисциплінарних рішень щодо нього публічно не оголошувалося.

Ситуація викликала гостру реакцію у суспільстві, адже масштабні матеріальні збитки, травмований учасник ДТП і пошкоджений житловий будинок завершилися для винуватця мінімальним адміністративним стягненням. Критики рішення вказують на ризик формування практики вибіркового правосуддя у справах, де фігурують родичі посадовців.

Закупівля декоративних дерев у Харкові стала предметом активного обговорення серед громадськості та експертів через значні кошти, спрямовані з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» уклало договір на придбання чотирьох сосен загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. Такий крок викликав подив, адже йдеться про період воєнного стану, коли більшість видатків місцевих бюджетів асоціюються з безпекою, відновленням інфраструктури та соціальною підтримкою населення.

Згідно з оприлюдненими умовами контракту, три дерева були придбані за ціною 973 тисячі гривень кожне, ще одна сосна коштувала 876,5 тисячі гривень. При цьому зазначені суми подані без урахування податку на додану вартість, що фактично збільшує загальну фінансову нагрузку. Окремо в документах фігурують витрати на супутні роботи — майже 1,5 мільйона гривень спрямували на благоустрій порівняно невеликої території, де планувалося висадження дерев.

Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.

Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» щодо коригування проєкту майбутнього лікувально-реабілітаційного корпусу. Угоду було підписано 11 грудня, а її загальна вартість становить 153,11 мільйона гривень.

Відповідно до умов договору, підрядна організація зобов’язується до кінця 2026 року оновити проєктно-кошторисну документацію з повним опрацюванням усіх необхідних стадій. Йдеться про розробку «Ескізного проєкту», стадії «Проєкт» та «Робочої документації», що є обов’язковими для подальшого будівництва об’єкта медичної інфраструктури.

Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.