Міська рада Сопота ухвалила резолюцію, в якій виражено рішучий протест проти зростання ксенофобії, антиукраїнських настроїв та мови ненависті в Польщі. Депутати звернулися до президента та прем’єр-міністра країни з вимогою терміново реагувати на радикалізацію суспільних настроїв і запустити загальнонаціональну інформаційну кампанію, спрямовану на боротьбу з дезінформацією, яка підживлює ворожість до українців.
Резолюція була прийнята 23 липня під час XXIV сесії міської ради. Депутатка Барбара Бжезицька, яка повідомила про ухвалення документа, поділилася його фотографіями у соціальних мережах. Це рішення стало першим подібним кроком серед польських міст.
Документ, що отримав назву «Щодо протидії зростаючим антиукраїнським настроям та висловлення солідарності з громадянами України», засуджує тиск на українську громаду та закликає до активних дій для приборкання ксенофобії. Бжезицька зазначила, що рада Сопота виступає проти кампанії цькування українців, акцентуючи, що необхідні заходи для боротьби з дезінформацією.
Депутати вказали на тривожну тенденцію зростання антиукраїнських настроїв у Польщі, які, на їхню думку, вже досягли небезпечного рівня. Вони підкреслили, що Сопот завжди позиціонував себе як відкрите місто, де панують діалог, солідарність та повага.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну жителі Сопота активно допомагали біженцям, організовуючи гуманітарну підтримку та надаючи допомогу українським родинам в адаптації до нового життя в Польщі. Депутати підкреслили, що українці вже стали невід’ємною частиною місцевої громади, маючи право на безпечне життя та гідність.
Автори резолюції вважають, що популяризація ненависті, а також зростаюча неприязнь обумовлені навмисною дезінформацією, що поширюється через соціальні мережі та певні медіа. Вони зауважили, що українці стали жертвами не лише усних образ, а й фізичних нападів на вулицях Сопота.
У документі містяться дві основні вимоги до центральної влади: перша полягає в організації загальнонаціональної кампанії, що базується на перевірених даних, а друга – в рішучій протидії ксенофобським наративам, які можуть підживлюватися зовнішніми чинниками.
Депутати звернулися до високопосадовців з закликом вжити термінових заходів для запобігання подальшій радикалізації. Резолюція також підкреслює, що полякам потрібно розуміти реальний внесок українців у польську економіку, оскільки їхня трудова активність залишається значною.
Згідно зі статистикою Головної комендатури поліції, у першій половині 2026 року було зафіксовано 180 заяв від українців про можливі злочини на ґрунті ненависті – це більше ніж на 30% перевищує показники попереднього року. Дослідження також вказують на те, що реальна кількість випадків насильства може бути значно більшою, адже багато постраждалих не звертаються до правоохоронних органів.
Останні резонансні інциденти, такі як напади на українських дівчат у транспорті та на юнаків у Варшаві, свідчать про посилення насильства. Місцева влада Сопота запевнила, що місто залишатиметься відкритим і безпечним, відкидаючи ненависть і дискримінацію.
Неспроможна мати силу загальнодержавного закону, резолюція Сопота є політичним сигналом для польської влади про необхідність рішучих дій для подолання антиукраїнської агресії, яка вже вийшла за межі окремих випадків.